Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Сатиричне зображення тогочасної дійсності у творі Г. С. Сковороди
Сатиричне зображення тогочасної дійсності у творі Г. С. Сковороди
Реферат на тему:
Сатиричне зображення тогочасної дійсності у творі Г. С. Сковороди.
Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель, письменник, а також виразник ідей гуманізму. Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, у сім‘ї малоземельного козака. Початкову освіту здобув у місцевого дяка-скрипаля, який підготував хлопця до вступу в Києво-Могилянську Академію. Вже змалку Сковорода виявляв схильність до “богочтенія”, охоту до музики і до наук, грав на сопілці, співав у церкві. З 1738 по 1750 рік
З 1753 року працював учителем піїтики в Переяславському колегіумі, але за нетрадиційний підхід до викладання був звільнений з посади. Деякий час працював домашнім учителем у поміщика. Саме тоді він пише свої перші вірші.
Останні 25 років життя письменник провів у мандрах по Україні. Художня спадщина Сковороди складається з віршів, зібраних у книзі “Сад божественних пісень” і збірки байок “Басні харківські”.
Багатогранна і філософська спадщина письменника охоплює найрізноманітніші аспекти людського життя: науку, релігію,
Г. С. Сковорода написав понад двадцять філософських трактів, у яких виклав своє бачення світу та життя в ньому. Вважав, що все навкруги складається з двох частин: видимої і невидимої. У людини це тіло і душа. Автор закликав постійно дбати про невидиму частину в собі. Світ також ділив навпіл: на макрокосмос (явища природи) і мікрокосмос (людина). Стверджував: все, що відбувається у макрокосмосі, відображається в мікрокосмосі та навпаки. Звідси відомий вислів мислителя: “Пізнай себе – і ти пізнаєш світ”.
З поглядами Сковороди тісно пов’язані і його твори – байки та пісні, як він називав ліричні вірші. 30 поезій складали збірку “Сад божественних пісень”, головний герой якої у пошуках правди, добра, щастя. Він, як і автор, великий народолюбець, гуманіст, кличе до єднання людини з природою. Відкриваючи перед нами свою благородну, чутливу душу, автор виливає свою журбу, тривогу, роздуми. У багатьох творах Сковорода милується красою рідної природи, чарами якої духовно збагачується. Найяскравіше це зображено у віршах “Гей поля, поля зелені”, “Вже хмарка пройшла”.
Найвищою цінністю для поета є воля. Сковорода на кожному кроці бачив покріпачений люд і пристрасно жадав для нього волі. Свої роздуми з приводу цього висловив у пісні “De liberate” (“Про свободу”). У ній оспівано волю як найбільше багатство. Золото в порівнянні з волею – ніщо, болото. Тут висловлена турбота автора про те, щоб не позбутися волі. Тому поет і славить Богдана Хмельницького, називає його героєм, батьком волі. У своїх творах він висловив сподівання народу на часи, коли земля стане “царством любові… без ворожнечі і чвар”.
Григорій Сковорода не лише талановитий поет-лірик, а й видатний байкар. На думку Сковороди: “Відтворити істину й висловити критичне ставлення до суспільних явищ – таке завдання і призначення байки”. Тому майже усі його байки – це зображення глибокої істини в простих життєвих сюжетах за допомогою сатири.
Так, наприклад, у байці “Олениця і Кабан” письменник висміює прагнення козацької старшини до дворянських привілеїв. Зустрівши Кабана, Олениця чемно вітається: “Доброго Вам здоров’я, пане Кабан” ,- на що той образився. Виявляється, йому нещодавно присвоїли титул “барона”. Доведено, що його предки були благородними бобрами. “Вибачайте, пане Кабан, – відповіла Олениця. – Ми, люди прості, судимо не по словах, а по справах. Ви, як і колись, риєте землю і ламаєте тин. Дай Боже Вам бути і конем”.
Розумову обмеженість людей висміяно в байці “Жайворонки”. Молодий жайворонок сприйняв за орла черепаху, коли та з великим шумом і гуркотом упала на камінь. З приводу такої нерозсудливості старий жайворонок зауважує: “Не той орел, що літа, а той, що легко сідає”.
Чванство й самодурство панства засуджено в байці “Голова і Тулуб”, в якій бундючний Тулуб у розкішній одежі величається перед Головою, здатною обійтися малим, але дуже кмітливою. Простота і розум протиставлені пихатості й нікчемності.
Байка “Чиж і Щиглик” навчає скромності та волелюбності. Чиж, який потрапив у неволю, бо спокусили його солодким харчем і гарною кліткою, тепер зрозумів, що краще вже “сухар з водою, ніж цукор із бідою”.
Г. Сковорода завжди вважав, що кожна людина повинна працювати за своїми здібностями. Ці погляди він висловив у байці “Бджола і Шершень”, де Бджола – це мудра людина, “що у своєму ділі працює”. Вона збирає мед, бо, власне, народжена для цього. Для неї саме збирання меду – ” незрівнянно більша радість від споживання його”. Цього ніяк не може збагнути Шершень. І тому відразу можна зрозуміти, що Шершень – це уособлення паразитів, які звикли жити за рахунок інших. Ідея байки проста: праця повинна стати природною потребою для кожного.
Головне джерело байок Сковороди – українська народна казка. А їх особливість полягає у моралі, що буває в кілька разів більшою, ніж основна частина байки.
У своїх творах, які ніби стали підсумком найвищих здобутків давньої української літератури, Сковорода оспівав красу природи рідної Батьківщини, її працьовитих людей, їх прагнення до волі і щастя. Висміяв панівну верхівку за паразитизм і знущання з народу, проголосив людину та її волю – найвищою цінністю. Автор розвинув ідею гуманізму, вніс у літературу нові теми й образи. Він – перший з українських письменників, що по-новому поставився до народної творчості, розірвавши ланцюг заборон, який на той час сковував митців. Народна мудрість стала основою у трактуванні ним багатьох процесів суспільного життя.
Г. С. Сковорода писав: “Ми створимо світ кращий. В майбутній Україні бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу”. Можливо, ми українці ХХІ століття, є тими самими людьми, які повинні здійснити пророцтво великого письменника. Створити нову історію, відродити славу нашої оновленої землі. Але незмінним залишиться тільки одне – вдячність, що завжди житиме в серцях правнуків легендарного філософа – Григорія Сковороди.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Сатиричне зображення дійсності в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Сатиричне зображення дійсності в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Сатирик – це людина, яка говорить мовою сміху. Мовою барвистою, що має безліч відтінків на палітрі мистецтва: від трагічної іронії до веселої буфонади. Але в кожного сатирика усе ж таки власна мова, і кожен автор обирає фарбу, яка йому до душі. І досвідчений читач, не […]...
- Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди І. Г. С. Сковорода – видатний філософ, письменник-просвітитель XVІІІ ст. (місце письменника в українській і світовій культурі; громадянська позиція: “А мій жребій – з голяками”). ІІ. Байка як засіб художнього втілення філософських поглядів Г. Сковороди. 1. Перші байки Сковороди (викликані самим життям, явищами і фактами, вартими осміяння; […]...
- Велич і безсмертя Г. С. Сковороди Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми. М. Рильський Життєвий шлях видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди є прикладом гуманізму і самопожертви. За своє подвижницьке життя мандрівний філософ сходив багато доріг. Він ішов до людей, щоб навчити їх бути щасливими. Творчий шлях великого […]...
- Поетична творчість Г. Сковороди Поетична творчість Г. Сковороди І. Створення збірки “Сад божественних пісень”. ІІ. “Сад божественних пісень” – своєрідний ліричний щоденник автора. 1. Змалювання соціальних вад кріпосницької системи у поезії “Всякому місту звичай і права”. 2. Смерть – як суддя, що виносить справедливий вирок усім, хто завдає людям горя на землі (за поезією “De Lіbertate”). 3. Кревний зв’язок […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Григорія Сковороди Які художні твори присвячені Г. Сковороді? Життя і діяльність Г. Сковороди оцінені й відтворені в художній літературі. П. Куліш написав поему “Грицько Сковорода”, а Т. Шевченко присвятив йому повість “Близнецы”. З любов’ю, шанобливо сказав М. Рильський про мандрівного філософа у “Слові про рідну матір”, його образ змалювали П. Тичина у поемі “Сковорода”, А. Малишко, Іван […]...
- Повчальний зміст байок Г. Сковороди Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітна. Він залишив своїм нащадкам, тобто і нам в тому числі, прекрасні ліричні вірші та романси, філософські трактати, глибину змісту яких не досліджено вповні й досі, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять своєї актуальності… Усі ці твори мають надзвичайну художню і змістову цінність, та не менш мені подобаються байки […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (1 варіант) П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” була написана у 1900 році. Це сатирична комедія, яка висміює ненажерливість і моральну ницість нових “господарів життя”. “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжания, без жодної іншої мети. “Стяжания для стяжания!” – писав сам автор про свій твір. П’єса показує, як ненаситна жадоба до наживи, що стає самоціллю, перетворює […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (3 варіант) У другій половині ХІХ сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-землевласники. Виростали вони зі звичайних селян-заможннків, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення заради, […]...
- Зображення радянської дійсності часів сталінізму в романі В. Винниченка “Слово за тобою, Сталіне” Роман “Слово за тобою, Сталіне” – один з передостанніх творів В. Винниченка. Старіючий письменник написав вирок не конкретним людям, не одній історичній особі, а цілій системі тиранії, величезній імперії жаху та зради. Герої роману – сім’я Іваненків. Три брати, які працюють на СДБ, і четвертий, що гниє в таборі за опір тому звіру, перед яким […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (4 варіант) П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” присвячена зародженню капіталістичних відносин в Україні. В центрі твору-яскраві представники цього класу. Зокрема, головний герой п’єси – Терентій Пузир. Яскравою рисою характеру цього “аграрія” є ненаситна жадоба до збагачення. Пузир просто засліплений нею і цілком підкорений їй. Всі його інтереси зводяться до того, як більше розбагатіти. Але ж для чого? Над […]...
- Філософські роздуми Сковороди про людське щастя Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість. “Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями… не мандруй по Єрусалимах”, бо, як вважав Г. Сковорода, воно не тільки поруч з тобою, воно “всередині тебе”: “у твоєму чистому серці, у твоїй […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (5 варіант) У 1861 році біло скасовано кріпосне право. Але недовго довелося радіти мужикам, бо на зміну панам прийшов інший експлуататор – такий самий селянин, але більш заможній. Він почав дерти шкуру зі своїх братів не менше, а часом й більше за панів. Такий “хазяїн” і став головним героєм п’єси І, Карпенка-Карого. Звернувшись до жанру комедії, драматург […]...
- Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди I. Г. Сковорода – філософ-просвітитель XVIII століття. II. Основні проблеми філософії та творчості Г. Сковороди. 1. Проблема сутності людини. 2. Проблема людського щастя. 3. Пошуки шляху до всенародного щастя. III. Основні положення вчення філософа. 1. Пізнання себе. 2. Вибір “сродної праці”. (Суспільство, в якому кожна людина знайшла своє місце у світі […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Засоби сатиричного зображення дійсності В повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не […]...
- Творчий доробок Григорія Сковороди Мальовничі роздоли щедрого талантами харківського краю. Земля, що виховала Григорія Сковороду, Квітку – Основ’яненка, Василя Мисика, Олександру Ковальову, Степана Сапеляка, Віктора Бойка, Анатолія Перерву та багатьох інших письменників. “Чим ширша своєю діяльністю людина, – писав П. Тичина, – тим далі після її смерті шириться пам’ять про неї. Чим ясніший своєю моральністю й правдивіший голос творця, […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (2 варіант) Капіталістична система визискування породжує і прислужників, які також прагнуть до наживи. Пузир стільки має хазяйства, що вже не може ним орудувати без управителів, прикажчиків, економів. Першими помічниками хазяїна є Феноген та Ліхтаренко. Хазяїн навчає їх обманювати селян, робітників. Хист кожного управителя визначається вмінням вигадувати якісь способи наживи. Це хижаки в людській подобі, що у всьому […]...
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і […]...
- Філософська та літературна спадщина Г. Сковороди Г. С. Сковорода був оригінальним і самобутнім мислителем, він був добре обізнаний з ученням найвидатніших філософів античності, середньовіччя і нового часу. Філософська концепція Г. Сковороди має багато спільного з концепцією просвітителів XVIII ст. Опанувавши досягнення світової філософської думки, Г. Сковорода став одним із зачинателів нової філософії на Україні. В основу філософських поглядів Г. С Сковороди […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (6 варіант) У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії. Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні […]...
- Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” На межі давнього та нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника, просвітителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово. Будучи викладачем […]...
- Основи щасливого буття на землі (за творчістю Г. С Сковороди) Творчість Григорія Савича Сковороди посідає чільне місце в історії розвитку художньої літератури, філософії та педагогічної думки в Україні. Більшу частину свого життя Г. Сковорода провів серед простого народу. Де б не з’являвся мандрівний письменник і філософ, всюди він знаходив любов і приязнь людей, бо був мандрівним педагогом-просвітителем. Чому навчав Сковорода? Умінню бачити гармонію і красу […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Такою ідилічною картиною розпочинається поема […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе має свій початок. І хоча сьогодні неможливо сказати, хто першим почав складати пісні, проте ми знаємо автора першого в українській літературі сатирично-політичного твору – це Тарас Григорович Шевченко, а сам твір, відповідно – поема “Сон”, написана 1844 року. Через рік великий Кобзар знову […]...
- Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає, Такою ідилічною картиною розпочинається поема “Сон”. […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2) Є діла, які не меркнуть, Є слава, яка не в’яне, Є люди, які втілюють у собі Цілий світ розуму і добра… (Народна мудрість) Саме такою людиною був, на мою думку, Григорій Савович Сковорода. То хто ж він? Філософ і поет, співак і музикант, байкар і педагог. Свій світогляд, стиль і спосіб мислення ця дивовижна людина […]...
- Григорій Сковорода – байкар-викривач суспільних недоліків I. Історична епоха, коли жив і працював Г. Сковорода (початок розвитку капіталістичних відносин в Росії і Україні, кріпосницький гніт, представники передової громадсько-політичної думки цих часів – Д. Фонвізін, О. Радищев, Я. Ковельський). II. Соціально-політичні мотиви в творчості Г. Сковороди. 1. Соціальні ідеали українського поета і філософа (демократія і гуманізм, республіка, збірка “Сад божественных песней”). 2. […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (2 варіант) Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (1 варіант) Не той щасливий, хто бажає кращого, А той, хто задоволений тим, чим володіє. Г. С. Сковорода Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна з найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником, і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем, і співали людські душі разом з його […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя Не той щасливий, хто бажає кращого, А той, хто задоволений тим, чим володіє Г. С. Сковорода Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна л найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем і співали людські душі разом з його […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (3 варіант) З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою […]...
- Життя і творчість Григорія Сковороди Реферат на тему: Життя і творчість Григорія Сковороди (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й […]...
- Життєпис Григорія Сковороди Григорій Сковорода (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. […]...
- Аналіз Афоризмів Григорія Сковороди АФОРИЗМИ – короткі лаконічні судження, які за стислої, зручної для запам’ятовування форми містять глибоку думку. Афоризмами також називають слова – стислі влучні оригінальні вислови відомих письменників, що набули поширення через дотепність та широту узагальнень. Григорій Сковорода – це людина глибинного характеру, світлого серця і проникливого розуму. Людина, саме життя якої було оригінальним творінням. Освіченість його […]...
- Романтичне зображення дійсності в романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Романтичне зображення дійсності в романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” 1831 року Гюго написав визначний твір “Собор Паризької Богоматері”. Завданням письменника-патріота було створити величний епос, присвячений національній культурі французького народу. Тому так багато місця автор надає опису пам’яток середньовічного зодчества і насамперед Собору Паризької Богоматері, біля якого розгораються події роману. Сюжет роману, як і трактування […]...
- Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Сковорода цікавий не лише як філософ, але як педагог, практик, теоретик, просто людина. Так, у вірші “Всякому місту – […]...
- Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Найвидатніша постать у культурному і літературному житті України XVIII ст. – Г. Сковорода. Як поет і байкар, він привертав увагу освічених кіл до простолюду, звеличував уселюдські цінності села, утверджував пріоритет етики в повсякденному житті, повчав шанувати особистість за її духовними, моральними якостями, а не за […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Григорія Сковороди “Творчість Сковороди була визначним явищем в українській культурі. Вона підготовляла шлях Котляревському, Квітці-Основ’яненку та іншим письменникам епохи становлення нової української літератури” (О. Білецький). “Якби ніхто нічого не знав про Г. Сковороду, якби час не пощадив для нас його рукописні твори… , якби народ не зберіг легенд про його дивовижне життя, якби зосталася одна – єдина […]...
- Аналіз байки Григорія Сковороди “Бджола та Шершень” Жанр : байка. Головна ідея : праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої : Бджола, Шершень. Про твір : байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль, яку автор […]...
- Сатиричне зображення життя в монархічних і деспотичних країнах (за твором “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер”) Творчість Гофмана вважають новаторською в романтичній літературі Німеччини. Проте яскраво простежується його зростання від письменника – романтика до письменника – сатирика. Саме твір “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” дав можливість Гофманові посісти місце видатного й неперевершеного сатирика в німецькій літературі. Своєрідна казка – новела побачила світ у 1819 році, незадовго до смерті письменника. Складним був […]...
О слово рідне орле скутий характеристика.