“Се любов моя плаче так гірко ” (за інтимною лірикою І. Франка)
Іван Франко – одне з найбільших імен в історії української літератури. Його творчість багатозмістовна і високохудожня, йому були підвладні, мабуть, усі літературні жанри. До якого б твору Франка ми не звернулись, у кожному підняті важливі проблеми, кожний примушує задуматись, викликає хвилювання. Найсильніший вплив справляє, звичайно, лірика, бо цей жанр покликаний діяти передусім на душу людини, її почуття.
Особливо зворушливою є інтимна лірика Франка, зокрема його вірші про кохання. Більшість творів про це святе й вічне почуття зібрано
Справжньою перлиною збірки е вірш “Чого являєшся мені у сні?”
Але любов – незбагненна річ! Він щасливий від того, що кохана є, хай навіть така горда й неприступна. Все одно герой хоче бачити її бодай уві сні, в ті короткі хвилини “бажаного, святого гріха”.
Інтимна лірика І. Франка не може не хвилювати. Виявляється, кохання потрібне людині завжди, навіть якщо воно нещасливе. Адже з ним життя наповнюється змістом, людина стає душевно багатшою і красивішою. Особливо мене вражає благородство ліричного героя “Зів’ялого листя”: дівчина не відповідає йому взаємністю, а він продовжує її обожнювати. Для нього вона залишається найкращою, найдостойнішою. Герой не має ні крихти образи, злості, він не хоче завдати їй клопотів, прикрості.
Не турбуйся зовсім, не збавляй собі сна,
Не дивися в той бік, моя пташко.
Чи кожний здатний до подібного самозречення? Частіше буває навпаки: відсутність взаємності породжує тугу, часом – лють і ненависть, прагнення помсти. В І. Франка навіть натяку нема на ці низькі бажання. Автор підносить своє кохання на найвищий п’єдестал, співає йому величний гімн.
Я вважаю, що інтимна лірика Івана Франка дуже потрібна нам сьогодні, бо вона робить з нас, прагматиків або циніків, нормальних людей, з добрим серцем, щирою душею. Вірші великого поета гасять злобу і ненависть, пробуджують вміння любити, співчувати і прощати, тобто вчать завжди залишатися людиною.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (1 варіант) Тема кохання займає одне з важливих місць у всій світовій літературі. Люди оспівували кохання завжди. Не обминув цю тему і щедро обдарований природою поет Володимир Сосюра. Своїми віршами В. Сосюра наповнює душу читача красою, радістю, щирістю. Простота, замріяність автора, м’яка задушевність відбилися у його творах. Про свої інтимні почуття Сосюра завжди говорив відверто, захоплено і […]...
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (2 варіант) Кохання… Це почуття прекрасне і чарівне, воно надихає людину якоюсь дивовижною силою, примушує робити дурниці й здійснювати подвиги, воно окрилює, робить людину трішечки божевільною. Це почуття світле, радісне, і саме тому, мабуть, одними з найліричніших, найпрекрасніших вважаються вірші про кохання. Здається, що кохання робить кожну людину поетом, а талант справжніх поетів збільшує в кілька разів. […]...
- “Це тихе сяйво над моєю долею… ” (роздуми після знайомства з інтимною лірикою Ліни Костенко) “Це тихе сяйво над моєю долею… “ (роздуми після знайомства з інтимною лірикою Ліни Костенко) Немає поетів, які б не писали про кохання. І це не дивно. Бо серед людських почуттів воно займає чільне місце і, як кажуть, є мірилом людської душі. Кохання окрилює людину, робить її шляхетною, підносить до духовних висот навіть тоді, коли […]...
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (3 варіант) Інколи душа співає. Чи прислухались ви колись до того співу? То щось незрівнянно чисте і свіже, що віддихує духмяним теплом. Це тепло проходить крізь усе тіло, збуджує кров і наповнює єство відчуттям блаженства. Воно здатне проривати сірі оберемки буднів яскравим палаючим світлом, що робить похмуру годину лагідною короткочасною миттю. Ім’я цього тепла, цієї дивовижної стихії, […]...
- “Є в коханні і будні, і свята… ” (за інтимною лірикою В. Симоненка) (1 варіант) Жила на землі людина, чесна і справедлива, людина, якій не байдужі були неосяжні поля рідної Батьківщини, яку хвилювали події, що відбувалися на рідній землі. Це – Василь Симоненко. Нелегким було його життя, і ще невідомо, чи не сидів би він разом зі Стусом за гратами, якби сама доля не вкоротила йому часу. Симоненко відчував душею […]...
- “Є в коханні і будні, і свята… ” (за інтимною лірикою В. Симоненка) (3 варіант) Серед усіх незгод і нещасть воно буде жити, закреслюючи зневажання, наклепи, забуття. Воно – чисте і щире кохання, – якому пророкують вічне життя усі, хто хоч раз відчув на собі його прекрасну діючого непідвладну людському розумінню чарівну згубу. Мабуть, дуже влучно поцілив безшабашний хлопчик Амур зі свого лука у Василя Симоненка, тому що протягом багатьох […]...
- “Є в коханні і будні, і свята… ” (за інтимною лірикою В. Симоненка) (2 варіант) Жили на нашій українській землі співці кохання, які багато своїх поезій присвятили своїм дівчатам, дружинам, красі людських взаємин. Василеві Симоненку, на мою думку, належить право називатися одним з перших серед них, бо стільки радощів, смутку, щастя та розчарувань в його віршах, що стає навіть шкода, що ти не бачиш зараз на власні очі його коханої. […]...
- Навстіж відкрите серце (за інтимною лірикою Анни Ахматової) Зірки такої величі і яскравості, як Анна Ахматова, народжуються раз на століття. Правда й одкровення, які іноді виростають зненацька і приголомшують, у поєднанні з високою майстерністю володіння словом, що можна зрівняти хіба що з огранкою діаманта, – все це властиве поезії Анни Ахматової. Вона жила для великого земного кохання. Про це вона співала, і це […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Немає, мабуть, жодного поета, який би у своїх творах не оспівав таке прекрасне людське почуття, як любов, кохання. Тільки однією ниткою неможливо вишити візерунок, яким би милувалися. Так і людське життя не може складатися тільки з чорних чи білих днів, бо переплітаються […]...
- “Тричі мені являлася любов… “: “Зів’яле листя” у серці і пам’яті поета (за творчістю І. Франка) (2) Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання. Незгоєні рани, невтишні жалі, Завмерлеє в серці кохання… Це рядки з ліричної збірки Івана Франка “Зів’яле листя”. Не знаючи біографії поета, я навіть не замислювалася, чому саме листя – “зів’яле”, чому саме на три жмутки – три цикли – поділяються поезії збірки. Та коли прочитала роман […]...
- Мій улюблений твір І. Франка Іван Якович Франко – визначний майстер слова. Видатний прозаїк і літературознавець, драматург і перекладач, журналіст і критик, фольклорист і етнограф. А ще – неперевершений поет-лірик. У багатогранній творчій спадщині Франка визначне місце належить його ліриці. Простотою і глибиною своєї поезії митець мені дуже близький. Особливо зворушує його ніжна, неповторна інтимна лірика, вірші про кохання. Мій […]...
- “Тричі мені являлася любов… ” (автобіографізм збірки Івана Франка “Зів’яле листя”) Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зигмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку “Зів’яле листя”? Сам поет скаже про це у вірші “Тричі мені являлася любов… “. В нього було три кохання, три жінки: “Одна […]...
- “Серця, огріті першою любов’ю” (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали […]...
- “Тричі мені являлася любов… “: “Зів’яле листя” у серці і пам’яті поета (за творчістю І. Франка) (1) Цим рядком починається один із шедеврів ліричної драми І. Франка “Зів’яле листя”. Він сповнений таїни, котру намагалися розгадати чимало літературознавців: Р. Горак, І. Денисюк, М. Мороз – ще далеко не повний перелік. Всім цікаво, хто вони, оті три Франкові кохання, ті три музи, три жінки його творчої долі. Тож… “Одна несміла, мов лілея біла… “. […]...
- Мої думки і почуття, викликані творами збірки. І. Франка “Зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя” – велике досягнення в скарбниці української літератури. І. Франко писав її більше десяти років, давши їй підзаголовок “Лірична драма”. Збірка вийшла в 1896 році. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку шляхти, урядових сил. До того ж І. Франко не мав і особистого щастя. Обставини розлучили […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]...
- Любов і боротьба Євгенія (за повістю І. Франка “Перехресні стежки”) У центрі соціально-психологічної повісті І. Франка “Перехресні стежки” – постать молодого адвоката Євгена Рафаловича. Діяльність адвоката тісно пов’язана із життям”містечка, в якому він опинився волею долі. Євген – представник нового покоління української інтелігенції, яка прийшла на зміну народникам. Адвокат чітко визначив мету свого життя – вчити селян “життєвій освіті”, навчити користуватися своїми правами, організовувати людей […]...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) (4 варіант) І все ж таки: начальний дух – любов! Є. Маланюк Природа – то країна, де з’являється на світ кохання, де народжуються мелодії серця. Красу Полісся і ніжну любов відобразила Леся Українка в драмі-феєрії “Лісова пісня”. У своєму творі письменниця возвеличила почуття кохання, що здатне міцно єднати душі і створити незримі струни між світом земним і […]...
- Червоне – то любов, А чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (3) Червоне – то любов, А чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) Вже рання творчість Дмитра Павличка вабила чистотою слова. З роками голос поета мужнів, ширшали обрії його тематики, звучання його поезії ставало все більш різноманітним; ліричне перепліталося з іронією, філософський роздум – з патетичним осудом; строфи відливаються і в сонет, і в поему, […]...
- Любов і боротьба Євгенія Рафаіловича (Повість Івана Франка “Перехресні стежки”) ЛЮБОВ І БОРОТЬБА ЄВГЕНІЯ РАФАЇЛОВИЧА (Повість Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” В останній розмові з Євгенієм Регіна запитує його, чи правда, що завтра має відбутися “хлопське зібрання”. Рафалович одразу запалюється: Так, пані. Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- Основні мотиви лірики Івана Франка Основні мотиви лірики Івана Франка “Кожна пісня моя – віку мого день”, – писав про свою поезію Іван Франко. Велична ї прекрасна її музика ось уже півтора століття лунає для людей. Поетичним гімном борцю за волю народу гримить вона, веснянками чарує нам слух і будить нас до життя, п’яним, терпким і гірким присмаком зів’ялого листя […]...
- Особисті міркування. Поезія, близька моєму серцю (за лірикою Володимира Сосюри) Особисті міркування. Поезія, близька моєму серцю (за лірикою Володимира Сосюри) Співа моя душа, прозора і крилата, Любові сповнена до всього і до всіх… І кожного обнять я хочу, наче брата, У райдузі пісень закоханих моїх. Коли я вперше читав вірші Володимира Сосюри і натрапив на вірш “Співа моя душа”, мені здалося, що поет дещо прикрашає […]...
- Зів’яле листя у серці і пам’яті І. Франка Зів’яле листя у серці і пам’яті І. Франка Поезія посідає провідне місце в багатогранній творчості великого Каменяра, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”, значна її частина належить до кращих надбань світової поезії. Але яскравою зіркою у поетичному доробку поета сяє його незвичайна поетична збірка “Зів’яле листя”, видана 1896 року. Вона об’єднала […]...
- Висока таємниця кохання (За лірикою Петрарки) Проминають роки, спливають століття, але таємниця кохання залишається вічною й незбагненною. Вона завжди хвилюватиме, мучитиме людей, вимагаючи свого глибокого осмислення. Це почуття описували поети всіх віків. Поети майбутнього теж не обминуть цієї теми. Серед тих, натхненних співців кохання, вирізняється геніальний італійський поет епохи Ренесансу Франческо Петрарка. О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (2 варіант) Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (ІІ варіант) Непохитний воїн духу, революціонер і каменяр, Іван Франко, уявляється людиною міцного душевного гарту, залізної волі, яка затисла в твердий кулак усякий вияв ніжного почуття. Та прочитавши збірку “Зів’яле листя”, відкриваєш для себе іншого Франка: трепетного і вразливого, тривожного і покірного, здатного на велику […]...
- Провідні мотиви лірики І. Франка “Золоте зерно” ідей у поезіях І. Франка Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. І. Я. Франко Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи […]...
- Юлія Кириленко – І плаче ніч І плаче ніч, і місяць плаче, І тонуть зорі у вогні, П’янке кохання і незряче В блакитно-ніжній вишині Крилом мене не доторкнеться, І не опустить погляд свій, Розбитого не буде серця, Не місце й долі медовій. Терпких розлук я не спізнаю, Ніколи й болю не відчуть… Це шлях до пекла чи до раю? Куди лиш […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (2) “ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА” (ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і неподоланне почуття любові. Служіння їй є вищим змістом людського існування, адже саме воно спричинило духовний злет всесвітньої […]...
- Сповідь закоханого серця в інтимній ліриці І. Франка У збірці “Зів’яле листя” талант І. Франка розкрився новою гранню. Він постав перед читачами як тонкий лірик, психолог, знавець людської душі. Багато віршів збірки мають народно – поетичну основу. У збірці переважають інтимні вірші, в них І. Франко розкрив трагедію людини, закоханої без взаємності. У “Зів’ялому листі” поет відобразив багато особистих переживань, але ліричного героя […]...
- Любов Возного – почуття щире чи корисливе? Найбільше почуття, що є в серці людини,- кохання. Коли воно зароджується, то і світ здається прекраснішим, і небо блакитнішим, і люди привітнішими. Воно може змінити людину, зробити її щасливою. Кохання приходить нежданно. Може, і возного Тетерваковського воно застало зненацька, коли він вперше побачив Наталку. Возний сам зізнається: “Так знай же, що я тебе давно уже […]...
- Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Понад сто років шедевр інтимної лірики Івана Франка, його лірична драма “Зів’яле листя” бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання, дарує естетичну насолоду. Коли її читаєш, то майже фізично відчуваєш, через які страждання й випробування пройшов великий Каменяр, що був людиною тонких […]...
- Інтимна лірика Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus – найглибший, потаємний) – умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив – любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають “любовною”, або “еротичною”. І. л. розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення […]...
- Мотиви лірики І. Франка Серед титанів духу українського народу, стовпів його національної культури одне з чільних місць по праву посідає великий письменник Іван Якович Франко. Нестримна жага митця охопити й пізнати світ в усіх його проявах спонукала невтомного правдолюба до постійного пошуку, результатом якого стали унікальні за силою і філософською глибиною статті, дослідження, літературні твори. Проте чи не найвище […]...
- Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя” І. Я. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й […]...
- Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка Зіркою незрівнянної яскравості сяє на небосхилі української національної культури ім’я Івана Франка. Світ його поезії сучасний автор Петро Скунць назвав “Країна Франкіана”. Це чарівний край ніжності й мудрості, мужності й звитяги, чесності й гідності, високої духовності й щирості, кохання і вірності… Жовкне сонце. Не журись, кохана, […]...
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: Еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є […]...
- У кого украдено щастя? (за однойменною драмою І. Я. Франка) Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драмі змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить […]...
- Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” – перлина світової інтимної лірики Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” – перлина світової інтимної лірики В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю?… .. Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? І. Франко У 1896 році побачила світ збірка поезій “Зів’яле листя” Івана Франка. Поява її викликала неабиякий резонанс у тогочасному галицькому […]...
Повчальний характер притч сковороди бджола і шершень.