Секундну правду вловлюю в думках
Спитаюся тебе, чи ще болить,
Що нас разом життя не поєднало?
Чи образ мій у згадках майорить,
І чи мене тобі в житті замало?
Чи диво я, якому зрадив час,
Чи дивовижна зрада ідеалу?
Чи мій дзвінок нагадує про нас,
Чи нас по різних казках розігнали?
Секундну правду вловлюю в думках:
Та хто ж я, щоб тепер тебе питати.
Не та, що засинала на плечах,
Лиш та, кого хотілося кохати.
Мечем надій розсік і гнів, і страх.
Солодкий щем цілунку – тільки мрія.
Так, вже не я іду до тебе в снах,
Лише ім’я приємно душу гріє.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Вікторія Осташ – Ти спробуй скажи свою правду Колись ми грались а тепер болим Самих себе лікуючи незграбно І той озон що киснем став твоїм Чужим гріхом зав’яз тобі на зябрах Від тебе тхне і страхом висоти І потом потопельника посмертним Та граєш граєшся та гра… упертий І забуваєш чим ти заплатив...
- ОБГОРІЛІ КРИЛ Вже другий раз в житті своєму, Крила підпалила… Тепер боюсь літати… Більше не стану я така Щаслива, Лиш із землі на тебе зможу Споглядати… . Ніхто тепер і не згадає, Яка колись була “Смілива”, Хотіла лиш тобі любов свою Віддати, Та та любов така мінлива, Напевно краще буде не кохати, А як кохати, то лиш […]...
- Про правду і кривду – Народні казки ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він жив теж бідно. І спитався раз він у свого дядька: – А що, дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою? – Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема […]...
- Скажите мне правду Скажите мне правду в глаза. Не сладкую ложь, как обычно. Быть может, уйду я в слезах, А может мне станет привычней. Скажите мне правду в лицо, И хватит болтать за плечами. Нет, это не будет концом, А это лишь станет началом. Скажите мне правду сейчас, Красиво бросаясь словами. Не врите мне, как каждый раз, Скрывая […]...
- Пісня про правду (скорочено) – Рільке Райнер Марія Коли я наступного разу знову проходив повз Евальдове вікно, він поманив до себе й усміхнувся: “Ви пообіцяли щось дітям?” – “Як так?” – здивувався я. “Та ось, коли я розповів їм про Єгора, вони поскаржилися, що Бог зовсім не з’являється в тому оповіданні”. Я злякався: “Що? Оповідання без Бога, та хіба ж таке можливе?” Потім […]...
- Надія Ковалюк – А правду між людьми – загнали в “кому” А правду між людьми – загнали в “кому”. Якщо занадто чесний – ти вже “лох”. Тому ми і не віримо нікому, Бо праведним буває тільки Бог....
- Леся Українка – “За правду, браття, єднаймось щиро… “ За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях, Єдину, браття, всі маєм віру, Єдине серце у грудях. Нема в нас, браття, ні зради лихої, Ні кривди ми не боїмось, Знамена держімо правди святої, На зраду ми не піддамось. До нас ходіте усі, хто за правду Не жалує життя оддать, Ми приймемо того, мов брата […]...
- Пісня про Правду (більш детальна версія) (скорочено) – Рільке Райнер Марія Цитата: Коли я наступного разу проходив повз Евальдове вікно, він поманив мене до себе й усміхнувся: “Ви пообіцяли щось дітям?” – “Як так?” – здивувався я. “Та ось, коли я розповів їм про Єгора, вони поскаржилися, що Бог зовсім не з’являється в тому оповіданні”. Я злякався: “Що? Оповідання без Бога, та хіба таке можливе?” Потім […]...
- Дід Михалич – Закохатись – 2 кроки до неба Закохатись – 2 кроки до неба… Закохатись і вимкнути звук. Ти – залежність, найбільша потреба, Божеволію без твоїх рук. І зіниці твої наче грати, Раз подивишся – вже не втекти. Я приречений вічно кохати, Якщо зникнеш – зумію знайти. Заберу, розпакую валізи… Ти казала, тебе я притягую, Мов магніт, і при цьому я згадую: Твоє […]...
- Крістік Хрустік – Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю. Ти десь блукаєш між моїм і не моїм… І що робити я давним-давно не знаю, В зимовім серці – літні грози й грім. Мені б хотілося тебе кохати, але ти Вже не один у серденьку та горі свому І вже не боляче, а хочеться втікти, Та я […]...
- Катя Гуйван – Ти ніколи не питаєш мене Ти ніколи не питаєш мене, Але я Хочу… Варити ту довбану каву Саме тому Тобі а не цьому “котромусь”, що спить сьогодні поряд. Хочу… Вилікуватися від безсоння Тобою І зав*язати з “тимчасовими психотропними”. Хочу… Кохати Тебе і кохатися з Тобою, Бо не пам*ятаю, як то… коли Взаємно… Хочу… Мати силу тримати Тебе долонями Напханими світлом […]...
- “Пісне Остапом, та сила велика!” (За оповіданням Р. М. Рільке”Пісня про Правду”) У давні часи у Південній Русі мешкала цікава людина. За фахом це був швець, а звали його Петро Якимович. Здавалось, що ж тут цікавого? А те, що Петро Якимович писав ікони. Мистецтво іконописця цінувалося у всі часи. У Петра Якимовича був талант. “Коли стомлюється від однієї ікони, він переходить, тричі перехрестившись, до другої”. Сама віра […]...
- Про правду і кривду скорочено – Народні казки Жили колись два брати – багатий і бідний. От бідний помер, а син його якось запитав у дядька, як краще жити – правдою чи неправдою. Дядько сказав, що, звичайно ж, неправдою, бо на світі залишилася сама тільки кривда. Засперечалися племінник із дядьком і вирішили піти в людей попитати. Пішли вони дорогою. Хто не зустрічався – […]...
- Зображення боротьби за незалежність у “Пісні про Правду” Р. Рільке Райнер Марія Рільке – видатний австрійський поет. У квітні 1899 року він відвідав Російську імперію. Перебуваючи в Росії, поет познайомився з минулим, захопився історією Київської Русі. Завдяки історії у Рільке виник інтерес і до України, до княжих часів та героїчної козацької минувшини. Результатом захоплення P. M. Рільке Україною стало написання “Казок про любого Бога”, в […]...
- Наче рівний Богу… (за твором Р.-М. Рільке “Пісня про правду”) Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Сутність буття людини, духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів. І не дивно: в цей час йшли світові війни, рушилися країни і з’являлися нові, робилися наукові відкриття і йшли в небуття старі теорії світу… У пошуках сенсу буття, виходу із ситуації, […]...
- І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга) І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга) Сонце котилося за дніпрові кручі, стомлене і припале пилом за день. Давня Софія… Дивишся і не можеш надивитися на цю пам’ятку, збудовану у ті далекі неспокійні часи, коли на Руську землю набігали печеніги, половці. Тоді вставали всі, кому дорога була рідна […]...
- Роздуми І. Франка про правду життя (за віршами “Не високо мудруй”, “Строфи”) І. Я. Франко завжди намагався усвідомити складні явища життя. У своїх творах він торкається глибин людської душі, прагне з’ясувати багато моральних проблем. Філософські проблеми піднімає поет у вірші “Не високо мудруй”. На думку Івана Франка, мудрість і правда життя полягає не в тому, щоб “понад світом кружить”, а в тому, щоб праведно жити, тобто боротися […]...
- Твір на тему: Чи завжди потрібно казати правду? (твір-оповідання на основі почутого) Чи завжди потрібно казати правду? (твір-оповідання на основі почутого) Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого […]...
- Ти завжди будеш жити в моєму серці Так, ось настав той час коли ти викреслила мене із свого життя назавжди..а що тепер? Ти підеш своєю дорогою, а я своєю..так жаль, що всі почуття в тебе пропали..а якщо казати по іншому-були фальшивими..розуміти що все що ти робила, казала і відчувала..для тебе це ніщо..не вже і я для тебе був пустим місцем.. Та ось, […]...
- Леонід Кисельов – В камені, в дереві, на папері В камені, в дереві, на папері, У бронзі, в мармурі, в небутті… А вже на крицевій небесній сфері Літавці карбують його путі. На ритинах, На порцеляні, На прапорах, На рушниках… І не приспати його кохання, Не вколисати на рушниках. Треба Вкраїни. Надій і суму, Селянських хат і курних шляхів. Треба землі, де завжди пульсує Шевченкове […]...
- На тебе я дивлюся з жалістю і болем На тебе я дивлюся з жалістю і болем І місця котрий день собі я не знайду Ти добра, щира, ввічлива людина Та зрозумій – тебе я не люблю.. Я люблю те, що ти приносиш квіти Коли на вулиці шумить мороз Що ти дзвониш мені і пишеш Та зрозумій – тебе я не люблю… А запитаєте […]...
- Соломія Володимирівна – Як же тепер без тебе жити? Як же тепер без тебе жити? Душа блукає у пітьмі. Хто зміг кохання пригубити, Не знайде раю в самоті. Куди веде оця дорога? Мені здається, наче йду Все не туди, усе по колу, У безмір смутку і жалю. Хай в тебе є своя неволя, А в мене крихти від надій, Нехай жорстокий гумор долі, Та […]...
- Україна і її історія очима австрійського поета (за новелою Райнера Марії Рільке “Пісня про Правду”) Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. У цей час йшли світові війни, руйнувалися держави і з’являлися нові. Канули в небуття старі уявлення про світ, наставав час нових наукових відкриттів. Райнер Марія Рільке – відомий австрійський поет – подорожуючи Україною, зацікавився […]...
- Юлія Лисенко – А ця тебе опалить, спопелить А ця тебе опалить, спопелить, Все з коренем живе із тебе вирве. Її б тобі в обійми хоч на мить: Разом увись летіти чи у прірву… Твоє повітря, віра… та й життя – Міліє все, коли її немає. Затям нарешті, що вона не та, Кого роки із пам’яті стирають. В очах стемнілих глиб її душі. […]...
- Тарас Шевченко – Не гріє сонце на чужині Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив мене, вітав, І я хилився ні до кого, Блукав собі, молився богу Та люте панство проклинав. І згадував літа лихії, Погані, давнії літа, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! Нігде не […]...
- Степан Руданський – Лядська натура Блудить ляшок серед лісу, А мужик рубає… “Та ти, ляше, либонь, блудиш?” – Мужик промовляє. А лях каже: “Chocaj błądzię, Ale mam naturę Nie pytać się tego nigdy Kogo biję w skórę!” ________________________ Хоч блуджу, Але маю натуру Ніколи не питати того, Кого бю в шкуру! (польськ.) – Ред....
- Леся Українка – “То, може, станеться і друге диво… “ To, може, станеться і друге диво Євангельське? Прийду, як Магдалина, Тобі віддать остатнюю послугу, І саме в ту хвилину, як у тузі Я буду гірко плакать, що навіки Тебе втеряла, – раптом я побачу, Що ти воскрес і просіяв від слави Життя нового і нових надій. І я впаду в нестямі на коліна, І руки […]...
- Не для тебе мої вірші Не для тебе мої вірші. Не для тебе ці слова. Я не можу себе мучить більше, Бо болить моя голова. Я думав за тобою сховатись, Щоб забуть свого кохання очі. Та більш не можу я вбиватись, Бо її я знову хочу. Не тебе я хочу проваджати. Не тебе я хочу цілувать. Більш не можу я […]...
- Надя Ковалюк – Згорає сонце у долонях неба Згорає сонце у долонях неба, Вже ніч сплітає зоряні вінки. Ти знаєш, він у мене – те, що треба, І все б – нічого, але він – не ти… Чия вина у тім, що так буває? Будуй мости хоч до самих зірок, Кохання або є, або немає, Це те, що не поділиться на трьох. Здається, […]...
- Катерина Бабкіна – Cправді дитинко зі Сходу Це як наприклад питати у нього про круків Тих що над містом у вересні завжди кружляють Він посміхнеться навіщось ховаючи руки Він посміхнеться і скаже тобі Я не знаю Хто вони Може це тільки здається здалеку Місто вже стомлене сповнене вітру й туману Це все одно що питати його чи лелеки Справді зі Сходу З […]...
- Ольга Паламарчук – де шукати тебе, незнайомцю? Де шукати тебе, незнайомцю? У трьохстах кілометрах від дому? У сумках подорожніх, вагонах? На підпільних квартирах? У кімнатах порожніх? Питати у зустрічних дорогу, Міняючи в них воду на втому? У яких книгах про тебе писали? Кому з тих авторів ти говорив правду, Залишав готельні номери та мобільні? У яких містах брав таксі, Вчиняв терори? Брав […]...
- Іван драч – Етюд кохання Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву – любові. Це – припадати до джерел незнаних І дикої жаги не втамувати. Порушувати дивовижні плани, А потім дивовижніші сплітати. Кипіти і згоряти од розпуки І все спізнати, все знайти в любові – Шалене щастя […]...
- Ольга Анцибор – Світ без тебе порожній Світ без тебе порожній, Вкрилось хмарами небо, Сонця промінь холодний На землю летить. Як навчитися жити, Коханий, без тебе? Душу туга проймає І серце болить. Серце хоче кохати, Тебе ніжно любити, Серце битися хоче З твоїм в унісон. Та кохання немає, Це були лише квіти, Це була лише мрія, Лиш солодкий мій сон....
- Історія Кохання Ти знаєш я боюсь тепер кохати. Не хочу знов страждати як тоді. Коли тобі я все могла відати А ти зробив лиш боляче мені З тобою я була щаслива Хоча і мало було щастя днів Прощала тобі я все, бо я любила А ти ділив любов свою на всіх Сьогодні був зі мною, завтра з […]...
- Герасим’юк Василь – Це фото він Це фото * він вибрав за день чи за два до… І потім – У траурній рамці, під склом, під серпневим дощем… Котрого Івана покличуть на проби? А пробам Судилося нині і прісно: вогнем і мечем… І ми ще зійдемось в повітрі журби і жалоби. Котрому Івану він руку поклав на плече? Пострижений, у сірячині […]...
- Дана Кремінець – Я просто більше не кохаю Я просто більше не кохаю, у серці пусто і душа тремтить. Та тільки як тебе згадаю то просто хочеться піти. Піти і більш не повертатись, піти на зустріч не тобі. Я більш не хочу сльози витирати, А просто далі з усмішкою йти. Я хочу всім зустрічним усміхатись, Щоб всі дізналися що я жива, Не хочу […]...
- Христина Сможаник – Цінуєш, коли втрачаєш Позволяю себе я любити І собі позволяю кохати. Знаю, що словами можна убити, Не лише злегка поламати. Я посміла у Бога молити Ще життя коротеньку днину, Щоб у хмари з тобою взлетіти, Народити для тебе дитину. Я збудую для тебе щастя, Відверну найстрашніші ненасття, Я загнуся у працях й турботах, Попрацюю на кількох роботах, Щоб […]...
- Надія Ковалюк – Якби дві долі не переплелись Якби дві долі не переплелись- Мій розум з серцем були би у згоді… Якби я передбачила колись, Що друга віднайду в твоїй особі… Як керувати правильно життям? Якщо мій розум – вже планує втечу. А серце-аплодує почуттям, Чекаючи на відданість лелечу… Так важко-нести на своїх плечах Гнітучу ношу маревних ілюзій. Кохати один одного у снах, […]...
- Вже все минуло Вже все минуло, відшуміло В круговороті довгих днів Все спопеліло тихо й вміло Взірці принад, надій і снів. Все згасло, стало загадковим, І недосяжним, мов життя І знаменує час цей новий І нова пісня й каяття… . І хай пройшло все Тихо й вміло Взірці принад, надій і снів… Та все ж не все ще […]...
- Христина Сможаник – Минулося Та, як бачиш, момент розтавання Настає у новий для нас час. Ти що… плачеш? Відчуваєш моє горювання? Хах, я сильна, потерплю. І не буде вже – нас. Не бажаю більше страждати, Натерпілась тебе більш життя Ненавижу, не збираюсь тебе я кохати, Лиш відчую легке забуття. Пройшло лише місяців пару, На щоках моїх ні сльозинки Я […]...
Твір людина майбутнього.