Семантичне поле

Related posts:

1. Євген Маланюк – Поле бою ЄВГЕН МАЛАНЮК ПОЛЕ БОЮ 1 А поле бою все чека І мріє крізь туман і віддаль. Господь не жалує віка, Щоб ось, блукавши, як сновида, Шукать шляху, і важить час, І пить гіркі й безсонні ночі, Й даремно підбирать ключа До літер тих сузір пророчих. 2 А поле бою нам все те ж – І […]...
2. Твір на тему: Золоте поле Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
3. Дмитро Загул – “Ой піду ж я в чисте поле… “ Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій. Там розвіється на волі Нерозлучний смуток мій. Там розсію дрібні сльози, Сльози-перли розіллю І покошені покоси Слізоньками відживлю. Оживуть шовкові трави, Кожна квітка ожиє; Щезне горенько лукаве, Чорне горенько моє. Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій; Там розвіється поволі Невимовний смуток […]...
4. Батьківське поле – Сингаївський Василь Тихе батьківське поле За поліським селом розляглось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Чує кроки господаря, Чує дотик руки. І засівом його Наливаються вщерть колоски. Наливаються Сонцем, вітрами, теплом, Споконвічним, Живим, невмирущим зерном. Раннє батьківське поле Змалку нам до роботи прийшлось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Сіячеве дихання Воно чує щодня. Той, хто потом […]...
5. Полісемія Полісемія (грецьк. polysemos – багатозначний) – багатозначність, наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень. Наприклад, слово “драматургія” означає: 1) драматичне мистецтво; 2) : сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи; 3) теорія побудови драматичного твору. Розвиток П. відбувається здебільшого на основі подібності або суміжності предметів чи явищ, які називаються […]...
6. Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (1 варіант) З дитинства привчився М. Сингаївський шанувати хліборобську працю. Батьки прищепили йому любов до батьківського поля, трудівників-землеробів. Свої почуття до рідної землі поет висловив у віршах. М. Сингаївський дуже поважає свого батька, який все своє життя присвятив праці на полі. Це поле уявляється поету якоюсь розумною істотою, можливо, воно навіть має багато людських якостей. Воно все […]...
7. Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (2 варіант) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
8. Анастасія Кравець – Світанкове поле Світанкове поле- Росами умите. Волошкове диво – Сонечком налите. Далечінь безмежна Літній день святкує… І Ромашку ніжно Звіробій цілує…...
9. Поле чорніє. Проходять хмари… – Рильський Максим Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари.. Земле! як тепло нам із тобою! Глитає далеч. Річка синіє. Річка синіє, зітхає, сміється… Де вас подіти, зелені надії? Вас так багато – серце порветься! 1911-1918 pp....
10. Павло Тичина – Розкажи, розкажи мені, поле Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той піт прилипа до брудної сорочки, Як плугатар кінчає роботу. Розкажіть, розкажіть мені, хмари: Ви чого це тікаєте далі? – Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм? Он вітри там женуться, кричать: “ей ви, кралі! Почекайте, […]...
11. Тарас Шевченко – Он чого ти почорніло, Зеленеє поле? “Он чого ти почорніло, Зеленеє поле?” “Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене славні запорожці Своїм трупом вкрили. Та те мене гайворони Укрили з півночі… Клюють очі козацькії, А трупу не хочуть. Почорніло я, зелене, Та за вашу волю… Я знов буду зеленіти, А ви вже ніколи Не […]...
12. Вийшли в поле косарі (народна пісня) Вийшли в поле косарі Косить ранком на зорі. Приспів: Гей, ну-те, косарі, Бо нерано почали. Хоч нерано почали, Та багато утяли! До обіда покосили, Гострі коси потупили. По обіді спочивали, Гострі коси поклепали. Увечері холодком Клали копички рядком.* А в стоги як пометаєм, То добряче погуляєм! Примітки: Приспів повторюється після кожного куплету. * – в […]...
13. Алонім Алонім (грецьк. alios – інший, опута – ім’я) – друге ім’я особи (Юрій Георгій; Юрій Клен, “Колись страшну потвору Переміг /Святий Георгій у яснім шоломі” ; Є. Маланюк, “Ось світлий Юрій над забитим гадом, /Над тим, що звалось “І Петербург”; географічного об’єкта (Г. Чупринка, “дід дніпро, дніпро-Славута/смертно зблід”); слова не з спорідненим, а з тотожним […]...
14. Нумо в ліс чи в поле з суєти мізерної – Підсуха Олександр Нумо в ліс чи в поле з суєти мізерної, До дубів дніпровських, тиші крайозерної, Де первісне небо і луги первісні, А з куща калини – солов’їна пісня. Там для серця знайдем втіху і розраду… А знайшли – зажуру і гірку досаду. Під кущем калини – голопупі “містери”, Солов’ї поглухли, бо ревуть транзистори. Хто вони, і […]...
15. Микола Хвильовий – “Поле. Шляхи. Могили… “ Поле. Шляхи. Могили І чебреці, чебреці. Ліс, цукроварні, села, Ніж і одріз у руці. З братом пішов я в повстанці (брата тепер нема! За Перекопом на станції Плакав по нім туман). Вийшли з оселі, веселі Коні іржали на путь, Грузди озерні далі У золотім меду. Хлопці! За вільну волю! Хлопці-повстанці, в гурт… Й серце забилось […]...
16. Компонент Компонент (лат. componens – той, що складає) – складова частина цілісного художнього твору, синонім елемента. К. як спільнокореневе слово з композицією, співвідносний з нею. Тому будь-який елемент твору, який виконує відповідну композиційну функцію, є його К. – складові елементи сюжету, засоби характеротворення (монологи, діалоги, портрет, пейзаж, інтер’єр), вставні епізоди, арогог, епілог тощо. Відповідно до принципів […]...
17. Юрій-Осип Федькович – Виправа в поле ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! – Ой рад би я, милий брате, Гей, рад би я не плакати, Але ж тяженько на моє серденько – Гадає розпукати. – Ци, може, ти, брате, плачеш, Що родина ба й […]...
18. Павло Мовчан – “Кульбабо пам’яті, таке зелене поле… “ Кульбабо пам’яті, таке зелене поле, Так широко, аж боляче мені. Мов ртуті стовп, піднявсь по губи голос, Аби здмухнуть пушинки мовчазні. О земле, прорости! Переіржавиш крицю, Сніг перемелеш, кістя перетлиш – І виростеш високою горою, Щоб на людину глянути з узвиш… Рухливий вузол, сплетені волокна, Крейдяна грудка, що ввібрала тінь, Листок свічада безнадійно зжовклий, Що […]...
19. Мої враження від поезій М. Рильського “Поле чорніє… ” та “Яблука доспіли… “ Поезія М. Рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. Особисто мені подобається рання лірика поета – інтимна та пейзажна. Чому? Мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття. У ранній ліриці М. Рильського переважають мінливі […]...
20. Павло Мовчан – “Щось не збагну, чи поле стало меншим… “ Щось не збагну, чи поле стало меншим, Чи ліс далекий ближче підступивсь? Чи я не той! І вже отак не вперше: Ступаю вгору – падаю униз. Навикле око змін не помічає: Все той же ліс і лінія снігів, І небо – те ж. Але мотив печалі На бадилині вимерзлій бринів. Коловся лід, і тріщина тоненька […]...
21. Іван Багряний – Гуляй-Поле Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В м’язах, В трісках… І навіть не крячуть ворони – Жахаються круки, минають здаля, – Шкіриться жаско, смердить земля. Смердить і душить фосфором і тротилом, Паленим м’ясом і динамітом… І вже не збагнеш тут, де ж […]...
22. Мое любимое стихотворение (“На поле Куликовом”) И вечный бой! Покой нам только снится… А. Блок Александр Александрович Блок – замечательный русский поэт. Вступив в литературу отрешенным от жизни лириком, через душевные переживания и коллизии жизни Блок вырос в истинно великого национального поэта. Придя в литературу на изломе истории, поэт смог отразить время в своем творчестве. Постепенно Блок отходит от мистицизма и […]...
23. Гуляй-Поле – Багряний Іван Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В м’язах, В трісках… І навіть не крячуть ворони – Жахаються круки, минають здаля, – Шкіриться жаско, смердить земля. Смердить і душить фосфором і тротилом, Паленим м’ясом і динамітом… І вже не збагнеш тут, де ж […]...
24. Ранние повести “Материнское поле” и “Первый учитель” Имя Чингиза Торекуловича Айтматова хорошо знакомо русскому читателю. Его произведения воспитывают чувства человека, учат воспринимать красоту окружающего мира. Героиня повести “Материнское поле” Толгонай, вспоминая первый хлеб первого урожая, который вырастил ее старший сын – комбайнер Касым, говорит: “Это был народный хлеб – тех, кто вырастил его, тех, кто сидел в тот час рядом с сыном […]...
25. Руданський Степан – Голе-голе моє поле! Голе-голе моє поле! Де ж ви, ясні квітоньки? Позгасали, поспадали, Як на небі зіроньки. І стебло пересхло, Як билина, полягло. Діти-діти, мої квіти! Як погляну я на вас, Серце мліє, каменіє, Що цвіли ви тільки раз. Раз росли, раз цвіли І без долі опали. Не для ділка свого бджілка Вас ізссала, як дитя, – То […]...
26. Абстрагування Абстрагування – (лат. abstractio – віддалення, відсторонення) – мислене виокремлення суттєвих, найістотніших ознак, прикмет предметів, явищ об’єктивної дійсності чи творів людської діяльності з неістотних, випадкових, другорядних їх ознак. Наслідком абстрагування є загальне поняття, категорія. Процес абстрагування можливий тому, що окремі властивості, ознаки, сторони предметів, явищ, творів, будучи у зв’язках з цілим, мають водночас відносну самостійність. […]...
27. Внутрішня форма слова Внутрішня форма слова – певні особливості зв’язку звукової будови слова з його первісним значенням; спосіб структурної та семантичної мотивованості слова іншими словами. Інакше кажучи, В. ф. с. – це первісне (етимологічне) значення, що виникає з опорою на якусь названу словом ознаку (не обов’язково суттєву) предмета або явища. Наприклад, назва лободи “мучинець” є похідною від слова […]...
28. Твір на тему: Життя прожити – не поле перейти Життя є страждання. Гаутама “Життя прожити – не поле перейти”, – каже народна мудрість. Чому? Бо “життя є страждання”, якщо вірити Гаутамі. Здавна люди помітили, що не існує тих, хто був би щасливим в усьому. Хто має багатство, той не має душевного спокою, і навпаки. А що краще? Важко сказати. Немає людини, життя якої складається […]...
29. “Прошлое страстно глядит в грядущее”. Историческое прошлое России в цикле стихотворений “На поле Куликовском” А. А. Блока У Александра Блока свое особое отношение к Родине. Россия – это не просто тема, а это мир, наделенный своими чертами, заполненный различными образами и символами. А. Блок обращается к размышлениям о трагическом прошлом России, многострадальном народе, о предназначении и особенности России. Очень ярко и своеобразно представлено отношение к Родине в цикле “На поле Куликове”. Этот […]...
30. Епаналепсис Епаналепсис (грецьк. epanalepsis – повторення) – інтонаційно-звукова та лексико-композиційна фігура поетичної мови, що утворюється повторенням у наступному віршовому рядку, переважно на його початку, слів, фраз або їх частин, якими закінчувався попередній рядок. Різновид градації. У такий спосіб наступний рядок вірша ніби підхоплює зміст і звучання попереднього, інтонаційно стикується з ним, що й формує відповідно ритмо-мелодійну […]...
31. Уподібнення Уподібнення – розгорнуте порівняння, в якому розкривається низка подібних ознак між предметами, що розширює та поглиблює його семантичне поле, витворює потік містких асоціацій: Сніг летить колючий, ніби трина, Йде зима й бескидами гуде. Яворові сниться яворина Та її кохання молоде. Він не знає, що надійдуть люди, Зміряють його на поруби. Розітнуть йому печальні груди, Скрипку […]...
32. Епітет Епітет (грецьк. epitheton – прикладка) – один із основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в нове семантичне поле, збагачувати це поле новим емоційним чи смисловим нюансом. Як Е. переважно вживаються прикметники (д. Чередниченко: “Покличу тебе / до зеленого шлюбу”), переводячи свої другорядні лексичні значення на […]...
33. Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої взаємини, діставала відповідні морально-етичні наставлення. Пісні дівчат вимагали від хлопців ввічливості, охайності, веселості, енергійності, а головне – щоб не старими, […]...
34. Формальний метод у літературознавстві Формальний метод у літературознавстві – один із методів вивчення художньої літератури, зокрема аналізу літературно-художніх творів як органічної єдності змісту і форми, спрямований переважно на дослідження їх форми. Ф. м. у л. виник як реагування на поширення формалізму в мистецтві слова, на обмеженість і недоліки психологічної і культурно-історичної шкіл у літературознавстві. Формувався у західноєвропейському мистецтвознавстві (Г. […]...
35. Весна в лирике русских поэтов (по стихотворениям А. А. Фета “Первый ландыш” и А. Н. Майкова “Поле зыблется цветами”) А. Н. Майкова и А. А. Фета с полным правом можно назвать певцами природы. В пейзажной лирике они достигли блистательных художественных высот, подлинной глубины. Их поэзия привлекает остротой зрения, тонкостью изображения, любовным вниманием к мельчайшим подробностям жизни родной природы. А. Н. Майков к тому же был еще и хорошим художником, поэтому любил поэтически отображать яркое, […]...
36. Андрей Болконский на поле боя под Аустерлицем (анализ эпизода романа Л. Н. Толстого “Война и мир”) В жизни каждого человека бывают случаи, которые никогда не забываются и которые надолго определяют его поведение. В жизни Андрея Болконского, одного из любимых героев Толстого, таким случаем стало аустерлицкое сражение. Уставший от суеты, мелочности и лицемерия высшего света, Андрей Болконский едет на войну. От войны он ждет многого: славы, всеобщей любви. В своих честолюбивых мечтах […]...
37. Усмішка Усмішка – різновид гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею, автором збірок “Вишневі усмішки”. Специфіка жанру полягає в поєднанні жартівливих замальовок, жанрових сценок, фейлетонних компонентів з елементами семантичної дотепності. У. започаткувала появу У.-нарису, У.-оповідання, У.-фейлетону, у.-жарту....
38. Олесь Бердник – Дике поле Історична повість-феєрія У святу неділю не сизі орли заклекотали, Як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, Угору руки підіймали, кайданами забряжчали, Господа милосердного прохали та благали: – Подай нам, Господи, та з неба дрібен дощик, А знизу – буйний вітер! А чи не встане на Чорному морі бистрая хвиля, А чи не повириває якорів […]...
39. Антиклімакс Антиклімакс (грецьк. anti – проти, klimax – драбина) – стилістична фігура, протилежна за значенням клімаксові, розкривається при спадній інтонації; різновид градації: Маже, й поети лиш ті, Що за юнацтва вже сиві… ..Мрії мої золоті, Мрії мої нещасливі! (Є. Плужник). У ситуації А. спостерігається також певне пом’якшення, навіть послаблення семантичної напруги поетичного мовлення....
40. Колискові пісні Колискові пісні – жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у К. п. не смисловий, а звуковий (ритмомелодійний) компонент. Він твориться розміреним ритмом колисання, розспівуванням асонансних груп “а-а-а”, “е-е-е”, різних варіантів слів “люлі-люлі”, “люлесі”, “люлечки”, “гойда-гойда”, “баю-баю”, асемантичних звукосполучень типу “чуч-беле”, “гайчі”. Все це разом з […]...