Семенко Михайль – Поезії згуби

1.

З перерізаним горлом
І захололим осміхом губ
Стояв
І куди рушити не знав.
Всі оганьблені й розчаровані
Всі зневірені –
Друзі мої.

2.

Хто?
Я жду.
Приходь сильний.
Кохана –
Не треба щирості.
Я роздавлений.

3.

Ах
Вона потрібна й необхідна
Моя розгубленість.
Ліхтар осліп
Од світла.

4.

Світ не винен
Що немає на світі
Жившого.

Воскреси!

5.

Метелик душі роздертої –
Прости.

6.

Злови мій акорд
Незнана – рідна моя.

Ти бачиш вперше.

Придави останній клавіш.

7.

Хто ще боїться себе?
Убий мене тільно.

Бо мене веде шлях.
Я – “призначений”.

8.

Я заплющений.

Ім’я моє – тоскність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Порівняйте античний міф і п'єсу пігмаліон.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Поезії згуби