Семенко Михайль – Сонцекров

Без сонця жити я не хочу
Стерпіть не можу я холодних ліхтарів
Я сонцекров люблю і в крові сонце
І знову сонце в кровофарбах малярів
А як затулить хмара моє сонце
Ще не холоне моя кров тоді
Вона горить палає й рве охоче
Щоб не коритися ні палу ні воді
Вона бере мене і линем разом вгору
І сонце зустрічаєм знов
І кричимо:
Сонце
Драстуй –
Шле тобі привітання бунтливий Семенко!

4. I. 1914. Київ


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Найсвитлиша краса лдини в труди.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Сонцекров