“Щастя дай, Боже, народу… ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”)
Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів. Популярною була пісня і у лихі роки революцій та громадянської війни 1917-1921 років і під час Другої світової війни. Від проголошення незалежності нашої держави “Молитва за Україну” часто звучить на урочистих зібраннях, під час державних свят, а також на мітингах, на майданах:
Боже великий, єдиний
Нам Україну храни,
Всі свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни.
“Молитва за Україну”, як і державний гімн України, закликає нас пам’ятати, хто ми такі у цьому світі і чиї ми діти. Добре, що є у народу така прекрасна пісня, якою ми, українці, пишаємося.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”. Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна […]...
- Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського “Молитва” Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль. Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. […]...
- Герасим’юк Василь – Боже мій, Боже, в чорну днину Боже мій, Боже, в чорну днину Крила вона схотіла мати, Щоб Полетіти на Україну СвОго милОго шукати. Як їй тоді засвітало, Боже? Як вона тоді личко вмила? Крильма двома затулила ложе… Боже, нащо ти дав їй крила? Грішні, ми прокляли ту днину І під чорними небесами Низько летіли на Україну, Бо вона летіла над нами....
- Роман Купчинський – Боже Великий Стрілецька і пластова молитва Боже Великий, Творче всесвіту, На нашу землю поглянь! Ми були вірні Твому завіту, Вислухай нині наших благань. Люд у кайданах, край у руїні, Навіть молитись ворог не дасть… Боже Великий, дай Україні Силу і славу, волю і власть....
- Твір на тему: Піснею до серця, серцем до народу (твір-розповідь) Піснею до серця, серцем до народу (твір-розповідь) “С песней – по жизни”, – це про українців! Недарма ж український народ вважається найспівучішим. Та й пісня наша наймелодійніша, найзавзятіша, найзадушевніша. Народна пісня є невід’ємною частиною українського буття та національної обрядовості. Українець, де б він не був, що б не робив, усюди співає. З піснею народжується, з […]...
- Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”) Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”) У Шевченкових поезіях, написаних після повернення із заслання, все частіше звучать біблійні мотиви, Кобзар звертається до переспівів із Святого Письма, зокрема до біблійної історії, наслідування біблійних пророцтв. Так з’являється “Подражаніє 11 псалму”, “Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19”, “Оси глава XIV подражаніє”. Прочитання цих творів дає розуміння того, що Біблія […]...
- Вона стала піснею (за поезіями Лесі Українки “Давня весна”, “Хотіла б я піснею стати… “) Весна нікого не залишає байдужим. Весни чекають як дива. І в пам’яті зазвичай залишаються найбільше ті події, які відбувалися навесні. Розквіт природи після зимової сплячки, буйне цвітіння садів… Здається, що й у житті має щось статися, щось змінитися. Тільки не для дівчинки, прикутої хворобою до ліжка. Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! […]...
- Мої роздуми над піснею А. Малишка “Вчителька” Школа і перша вчителька – це найдорожче з нашого дитинства, те, що людина проносить через життя. Я з глибокою вдячністю згадую свою першу вчительку Ніну Іванівну. Адже колись вона, усміхнена, з барвистими квітами в руках, повела нас до країни знань. Із надзвичайним терпінням вчила не тільки читати й писати, а й любити працю, шанувати батьків, […]...
- Дмитро Павличко – “Боже, яка ти в цілунку глибока… “ Боже, яка ти в цілунку глибока, Наче безодня в тремтячій сльозі Із всевидющого божого ока! Боже, яка ти в торканні спрагненна, Наче пустеля, що мріє в пісках Про океану рухливі рамена! Боже, яка ти в коханні пестлива, Наче той вітер вівсяний, що спить В полі, коли починаються жнива!...
- Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
- Юрій-Осип Федькович – Молитва МОЛИТВА О, як то тихо вечором на ярі! Де сонце було, там кроваві смуги, І ніби склали світ на чорні мари, Так все утихло, ні плачу, ні руги, Гейби всі люде привалили віком, Що криє сльози, сльози з чоловіком. І всі печалі, що мня вдень кроїли, Що моє серце на кавалки дерли, Угризки, троски, всі […]...
- Галина Крук – Мушу зізнатися, боже Мушу зізнатися, боже, що не вмію жити На цьому світі, а як на тому – іще не знаю Пробувала, старалася, ходила до школи, Навіть траплялося по дурості вчити інших, Вторила за кимось: жити значить вмирати Мушу зізнатися, боже, що не вмію вмирати, А найгірше – не хочу Світ такий гарний – дерева, хмари, навіть комахи, […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
- “Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею” (3 варіант) “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра вже ніколи не відступався від них. Вони стали девізом його життя і творчості. Поет палко любив свій рідний край. Віддавав себе всього Україні, а натомість брав у рідної землі натхнення й віру, мужність, міць та силу, щоб […]...
- Трагічна доля поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри Володимир Сосюра віддано любить Україну, народ свій, якому впродовж його тернистого шляху випало зазнати стільки кривд і поневірянь. Згадаймо Тараса Григоровича, який усе своє полум’яне життя поклав на олтар Вітчизни України, матері, неньки єдиної, найдорожчої. Про палку любов до неї він з далекої Орської фортеці посилав свій голос: Я так її, я так люблю Мою […]...
- Микола Вороний – За Україну! МИКОЛА ВОРОНИЙ ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий наказ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон, З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем […]...
- “Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею” (2 варіант) Друга світова війна була страшним випробуванням для всіх народів: мільйони людей загинули на ній, тисячі дітей залишилися без батьків, було зруйновано сотні міст і сіл. Страшними були ці роки і для України, що винесла на собі лихоліття окупації, земля якої ще й досі повна жахливих згадок цієї війни. Але саме в роки Великої Вітчизняної війни […]...
- За Україну! – Вороний Микола За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий наказ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон, З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вільний світ! За […]...
- Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева (за “Лісовою піснею” Лесі Українки) Драматична феєрія “Лісова пісня” Лесі Українки – це твір, яким поетеса утверджує ідеали духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, потягу до високого і прекрасного. Серед образів драми-феєрії “Лісова пісня” дядько Лев посідає одне з перших місць після головних героїв. Дядько Лев уособлює зв’язок хліборобів з природою, виступає знавцем зілля, народних звичаїв, вірувань. Леся […]...
- Володимир Сосюра, вірш “Любіть Україну” Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу (2 варіант) Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Олександр Довженко Мабуть, немає жодної української родини, якої б не торкнулася проблема війни. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка на довго закарбувалася в мою пам’ять фраза із “Щоденника” талановитого митця і людини з великої літери: “Україну знає той, хто був на її пожарах”. Він – був… Можливо, саме […]...
- Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” (1898-1965) Народився на станції Дебальцево на Донеччині в багатодітній родині. Брав участь у громадянській війні на боці різних політичних сил (УНР, більшовиків). З 1921 р. живе у Харкові, вливається у бурхливе літературне життя. Навчається на робітфаці Харківського інституту народної освіти. У 30-і роки, чудом уникнувши репресій, почав писати декларативну лірику, що прославляла вождів СРСР. Творчість […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) (3 варіант) Слово – єдина зброя в боротьбі з кривдою і неправдою. Поет, озброєний словом, повинен стати ватажком рідного народу й активно діяти на його користь. Великий Кобзар своїми творами прокладав шлях розвитку нової української літератури, і цим шляхом пішли наступні покоління письменників. Леся Українка народилась через десять років після смерті Шевченка. Творчість Великого Кобзаря будила любов […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, […]...
- Хто в кого вкрав щастя? (за драмою І. Я. Франка “Украдене щастя”) Хто в кого вкрав щастя? (за драмою І. Я. Франка “Украдене щастя”) Щастя… Чи дароване воно долею, чи залежить воно від тебе та людей, які тебе оточують? На це складне запитання кожному свою відповідь дає життя. Та от у героїв драми Івана Франка “Украдене щастя” його украли. Хто ж і в кого украв щастя? Пізня […]...
- Поклик до волі в пісні-гімні “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького Скільки поневірянь, суперечок, арештів пережив наш Державний Гімн “Ще не вмерла Україна”. Один рядок цієї пісні, слова, що дали назву віршеві українського поста Павла Чубинського майже 150 років викликали страх у кількох режимів: царського, польсько-шляхетського,, румунсько-боярського… У недалекому минулому за виконання цієї пісні та поширення її тексту можна було тяжко поплатитися ув’язненням і в Україні, […]...
- Павло Мовчан – “Боже! Звільни мою душу від муки… “ Боже! Звільни мою душу від муки, Гуми не треба на мене вдягать! Вік опановую волі науку: Розум вже втратив… знайшов благодать… І на кону на життєвому граю, Вільний від себе, від слуху – крикун: Аж до нестями руками махаю, Криком волаю: – Я-а… ві-і-ічний двигу-у-ун… Вільний від правил громадських життєвих, Вільний від правди, та не […]...
- “Життя з думками про Україну… ” (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, – Шлях у край свій повороту?! М. Вороний Журавлями розліталися по всьому світові українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими […]...
- За Україну! (народна пісня) За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас, Ну-ж бо враз Сповнять святий наказ! Приспів: За Україну, за її долю, За честь і волю, за народ. Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон! З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вольний світ! О Україно! […]...
- Ніжна любов і тривога у вірші В. Сосюри “Любіть Україну” Поет, що поєднав у собі чутливість струн душі скрипки та гучну мужність барабана, протяжний заклик сурми, – Володимир Сосюра. Людина з великої літери, що в 1944 році писав не про СРСР чи Сталіна, а про Україну як духовну сутність, яка живе у всьому, що нас оточує: у зірках, у вербах, у дівочих очах, як про […]...
- Чи можна побудувати своє щастя на чужій біді? (за драмою І. Франка “Украдене щастя”) Чи можна побудувати своє щастя на чужому стражданні? Чи можна “вкрасти своє щастя”? Такі питання стоять перед героями драми І. Франка “Украдене щастя”. П’єса на п’ять дій “Украдене щастя” займає в оригінальній драматургічній спадщині І. Франка центральне місце. Вона була написана 1891 року, але протягом двох наступних років кілька разів перероблялася, тому що реакційна критика […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
- Герасим’юк Василь – Ця осінь, Боже, також золота Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і голо… Земля ця Восени вві сні Чомусь Лякає тихим леготом, як лезом. Боюся ранку й вечора. Боюсь Апостольського дня. Вже краще безум....
- Тарас Шевченко – Мій боже милий, знову лихо! Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла Мужицька кров! Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову....
- Твір на тему: Заквітчаймо свою Україну Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов’язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції, але є й такі дати, які називають скорботними. Про них теж не забувають, щоб вони більше не повторилися. Мені особливо […]...
- Дмитро Загул – “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє… “ Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, облуднеє, Повне привабливих снів. Пісня – то голос страждання безмірного. Першого смутку туман, – Пісня – то стогін зітхання вечірнього, Серця безсилого, серця покірного, Біль незагоєних ран. Пісня – то спомин щастя колишнього. Згадка надій […]...
- Ідея національно-визвольної боротьби за самостійну Україну в поезії П. Куліша Я не поет і не історик – ні! Я – піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. П. Куліш. “Піонер” Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили величезний внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, науки. Він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем, ученим-літературознавцем та критиком, фольклористом, […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ […]...
- Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово […]...
- Володимир Сосюра – Любіть Україну (неінтернаціональна версія) Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Без неї – ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами… Любіть […]...
Твір опис місцевості у художньому стилі.