Символіка образів у поезіях Г. Аполлінера
Вільгельм Аполлінарій Костровицький, відомий французький поет, був пристрасним шанувальником творчості поетів-романтиків – Вердена, Рембо, Малларме. Його перші літературні спроби – це поєднання романтики і символізму, а теми віршів перегукуються з темами німецьких народних пісень, якими він захопився в ранній молодості.
Але життя – суворий учитель. Гійом Аполлінер залишається без засобів і веде напівголодне існування серед художньої богеми. Своєрідний паризький побут, дружба з художниками і письменниками, захоплення творчістю
Рука в руці постійно очі в очі
Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
Од вічних поглядів спочити хоче.
(“Міст Мірабо”)
Закохані можуть створити із своїх рук міст над річкою. І хай сплине любов, як вода, але з людиною назавжди залишається надія на життя:
Минають дні години і хвилини
Мине любов
І знову не прилине
Під мостом Мірабо хай Сена плине
Хай б’є годинник ніч настає
Минають дні, а я ще є
(“Міст Мірабо”)
Ліричний образ закоханих сердець, що перемагають простір, сплітають руки, створюючи міст між двома берегами, дивує і захоплює.
Але життя невблаганне і жорстоке. Перша світова війна стала тією страшною реальністю, яка розколола світ поета навпіл. Аполлінер іде добровольцем на фронт, воює спочатку рядовим у артилерії, а потім лейтенантом у піхоті. Спочатку у своїх творах він намагався поєднати тему війни із звичними інтимними мотивами, але жорстока реальність перекреслює світлі, радісні почуття. Плаче, кличе водограй до себе чарівних дівчат, але
О постаті убиті любі
О дорогі розквітлі губи…
Де ви дівчата
Я вас питаю
Та біля водограю,
Що плаче й кличе,
Голубка маревіє.
(“Зарізана голубка й водограй”)
Ліричний герой звертається до друзів, називає їхні печальні імена, та у відповідь отримує тільки відгомін тих дорогих імен. Він нічого не знає про їхню долю, може, вони ще живі.
Десь б’ються на Північнім фронті
Тим омандри всі в крові
І сонце ранене в траві
На багрянистім горизонті.
(“Зарізана голубка й водограй”)
Але образ ридаючого водограю не дає надії побачити їх живими. Складна система символічних образів у поезіях Аполлінера будить фантазію читача, адже автор ставить безліч питань і не дає жодної прямої відповіді.
Твір роздум ромео і джульєтта.