Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Синтагма
Синтагма
Синтагма (грецьк. syntagma – разом побудоване) – назва первісної семантико-синтаксичної та ритмічно-мелодійної одиниці. С виникає під час мовлення і полягає у членуванні висловлення на окремі смислові єдності, які акцентно-увиразнюються посиленням останнього наголосу та паузою:
Дзвінок
Вже тричі
Вічність –
Не переживеш…
(Т. Мельничук).
Слово “тричі” пов’язане з контекстом та семантичною ситуацією слів “дзвінок” та “вічність”, помітно розширює смислове значення ліричного сюжету, почленованого на взаємоперехресні С
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Катерина Лук’яненко – Зрада Стікає голос телефонним дротом, Зловісна тиша відповідь дає… Усі слова вже списані в блокноті, Немає слів… Здавалося – що є… Здавалося, попереду вся вічність – Зігріте сонцем чергування днів… Неправда! Все неправда! Яка прикрість… Здавалося, що він її любив… Здавалося, що у її долонях, Чоло схиливши, долю цілував… Для почуттів немає заборони! Здавалося, хоч трохи […]...
- Кватерна Кватерна (лат. quattuor – чотири) – своєрідність римування, де два тривірші мають по четвертому рядку, які також об’єднані римою. Кватернарне римування має такі різновиди схем – прямий (ааабвввб), обернений (абббаввв), кільцевий (абббввва)- Про неї, про колискову, а Про материнську мову, а Я думаю знову й знову… а Без неї в душі зима, б Без неї […]...
- Константа Константа (лат. constans – постійний) – останній ритмічний наголос віршового рядка, характеризується не тільки звуком, а й інтонаційним підкресленням, що притягує до себе останній перед цезурою наголос піввірша. Як постійна величина серед змінних, К., коли закінчується ритмічна фраза, до якої провадиться підрахунок складів у віршовому рядку, вживається часто з постійною ритмічною паузою та римою. Тому […]...
- Микола Вінграновський – Згорають очі слів Згорають очі слів, згорають слів повіки. Та є слова, що рвуть байдужий рот. Це наше слово. Жить йому повіки. Народ всевічний. Слово – наш народ. 1964...
- Художній переклад Художній переклад – різновид літературної творчості, внаслідок якої твір, існуючи в одній мові, “оживає” в іншій. Зважаючи на те, наскільки точно Х. п. відтворює оригінал, його називають “вільним”, “переспівом”, “наслідуванням”. Крім глибокого знання мови оригіналу, перекладач мусить бути обізнаним з його контекстом. Х. п. був відомий в Україні здавен. Особливо помітний слід у створенні антології […]...
- Іван Франко – Земле моя Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров, Що до людей безграничную будить Чисту любов! Дай і огню, щоб ним слово налити, Душі стрясать громовую дай власть, Правді служити, неправду палити Вічну дай страгть! […]...
- Постшістдесятники в українській літературі Витіснене покоління, також Постшістдесятники,- генерація поетів в українській літературі, найбільша активність яких припадає на сімдесяті роки XX століття. Термін було запропоновано українським письменником Іваном Андрусяком, який, зокрема, спирався на оцінки критика Володимира Моренця. На думку критика Володимира Моренця, поети “витісненого покоління”, на відміну від шістдесятників, не вдосконалювали соцреалізм, а творили нову для української літератури поетику. […]...
- Пробач. Забудь. Так сталось Твоє життя не склалось, Воно гайнуло повз моє, Пробач. Забудь. Так сталось. Павутинням пам’ять заснує. Переживеш тягар розлуки, Знайдеш кохання ти нове, Простягнеш до коханої ти руки, Та ім’я промовиш не моє. Пробач. Забудь. Так сталось. Павутинням пам’ять заснує. Повір, так важко мені чекалось. Розбила серденько своє. І як ти Бога не благав, І як […]...
- Аліна Заверткіна – Все буде просто, легко і без драми Все буде просто, легко і без драми. Переживеш. І я переживу. Накину куртку – і чимдуж до мами. Підеш у клуб – і приведеш нову. Щось вип’єте, вам стане дуже тепло. Відкриєш вікна. Липень. Спека. Ніч. Я мамі розповім про своє пекло, А ще, про те, що я для тебе – річ… Прокинетесь. Підеш завариш […]...
- Микола Руденко – Океан не випити до дна Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? Чом живу із відчуттям вини, Коли хтось лягає до труни?.. Бо в ту мить померли всі дива: Без людини вічність – удова. Без людини Всесвіту нема – Всюди тільки глухота німа. То невже наш вік […]...
- Гаплологія Гаплологія (грецьк. haploos – простий та logos – слово) – спрощення звукового складу слова внаслідок дисимілятивного випадання одного з двох сусідніх близьких за звучанням слів, як-от “трагікомедія” – “трагікокомедія”, “мінералогія” – “мінералологія”, “воєначальник” – “воєноначальник” та ін. Випадки Г. трапляються також у текстах художньої літератури, скажімо, слово “сагайдак” у поезії М. Бажана: “Ростуть роки. І […]...
- Герасим’юк Василь – На березі він вогонь розклав На березі він вогонь розклав. Петро в човні не знаходив місця І кинувся в море, добрався вплав Апостол, що тричі його зрікся. На землю ступив, хитку від сльози. Стрічає, цілує Син Чоловічий. І мовить: “Ягнята мої паси”. Говорить тричі. Та перша Воскреслого бачила ти. Не зразу впізнала, від сліз незряча. Встав з гробу І з […]...
- Двоголосе слово (двоголосся) Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Юлія Кириленко – Скидаю хреста Скидаю хреста, Обезкрилений лебідь, Знімаю всі болі зі скронь… Приносять листа Із адресою: “Небо”. Щасливий раптовий дзвінок. Липневі меди, Срібні звуки сопілки, Троянди п’янкий аромат – Все влилось сюди, І внизу мілко-мілко: “Натомлений мій адресат, Залишилось трішки, Ти більш не зазнаєш Ні болю, ні втрат, ні жалю. Ти втомишся пішки, Не близько до раю, По […]...
- Інтерпретація Інтерпретація (лат. interpretatio – тлумачення, роз’яснення) – дослідницька діяльність, пов’язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст досліджуваного літературного явища в І. виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку. Предметом І. можуть бути: 1) будь-які елементи літературного твору (фрагменти, сцени, […]...
- Уподібнення Уподібнення – розгорнуте порівняння, в якому розкривається низка подібних ознак між предметами, що розширює та поглиблює його семантичне поле, витворює потік містких асоціацій: Сніг летить колючий, ніби трина, Йде зима й бескидами гуде. Яворові сниться яворина Та її кохання молоде. Він не знає, що надійдуть люди, Зміряють його на поруби. Розітнуть йому печальні груди, Скрипку […]...
- Вогонь Розгорнута книга буття Лежить на моєму столі. Ідеш від життя до життя, Як свічка в холодній пітьмі. На серці терновий вінець замкнувся, І кров’ю спливло, Та мусиш іти навпростець, Шукати десь інше тепло. Пройти крізь туман забуття, Віддати частинку себе. Минути сліпе каяття, Спочить на окрайці небес. Холодний осінній поріг Зміняє одвічна зима, І вічність […]...
- Андрій Любка – Наше життя Ось так ми жили крутили вініли Чекали месію і слухали рок Скривавлених сонць кораблі наболілі Падали в вічність наче оброк І падали в ніч як сміття із вікон Чекаючи неба шукаючи слів Так бігло життя неначе полівка Ховаючись поміж проблем і бабів Ось так пробути і так прожити Треба принаймні для того аби Зрозуміти (або […]...
- Олена довганюк – Ти кажеш, що нічого вже нема Ти кажеш, що нічого вже нема. А так болить, що думаєш, дарма? І як нестерпно душать ті слова… Сказала б я, та знову неправа. Ти кажеш, що минули ті часи. Не вгасни тільки й серця не вгаси Не утопи щось справжнє ти у болі Не опинися в сумнівах неволі. Ти кажеш, що було не повернеться, […]...
- Абзац Абзац (нім. Absatz – уступ) – частина тексту, композиційно найменша, означена відступом на початку першого рядка і, як правило, не заповненим до кінця останнім рядком. Інколи Абзац вирізняється тільки незаповненням останнього рядка. Практикується також винесення початку першого рядка абзацу на поле сторінки. Абзац із кількох речень утворює змістову єдність. Слово “Абзац” вживається також у значенні […]...
- Тавтологія Тавтологія (грецьк. tаutos – те саме і logos – слово) – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Т. як стилістичний засіб увиразнення належить до стилістики, як спосіб організації віршованого мовлення – до віршування, як прояв мовленнєвої неохайності – до культури мовлення. Як риторична, стилістична фігура Т. спостерігається в художній […]...
- Богдан Куценко – хліб і риба Я йшов на ризик та заїкався брехав як вперше комусь у очі Та не зрікався я не зрікався Петро доречі робив це тричі Такі от речення чоловічі ідуть на розум сьогодні мила Ти мною вже ризикнула тричі так ніби звичне собі робила Тож вознесіння тобі бажаю пусте що сили тобі не стало Ти так шалено […]...
- Інтонація Інтонація (лат. intono – голосно вимовляю) – основні виражальні засоби мовлення, які, виконуючи комунікативну, структурну та аксіологічну функції, дають можливість відтворити ставлення (найчастіше емоційне) мовця до певного предмета чи співбесідника. Фонічні чинники І., передовсім мелодика, акцентний лад і т. п., що на письмі передаються відповідними графічними та пунктуаційними знаками, відіграють велику роль у художньому, зокрема […]...
- Іван Андрусяк – поцілований кожною буквою Поцілований кожною буквою Розчленованих твоїх слів Я терплю в мене губи попукали Є сусальна жара в землі Є потреба випити зайвого Розчахнутися серед трав Є шалена потреба заднього Щоб не вилаяв щоб зібрав Місяць стер наші пальці об порох Ворожбу поділити встиг Розділю тебе нині порівну По келішку кожному з них Дам потриматись дам пригубити […]...
- Іолана Тимочко – Скільки ще сліз Скільки ще сліз, Скільки ще слів Пролитися Мусить з криниці Синіх твоїх очей? Небо мовчить – І тонкне в його правиці Перед лицем Меч Автоматних черг. Сліз у волошок вистачить вічність вимити, Вибити вікна Пострілом на зорі. Віру скалічено Тисячним Мінним Вибухом. Вибач! Цей світ війну заповів тобі. Дурень Арей розкис, Обдовбавшись коксом – І […]...
- Семантика Семантика (грецьк. semantikos – означальний) – розділ мовознавства, що вивчає проблеми смислу, значення та тлумачення знаків і знакових виразів, окреслених предметною (екзистенціальною) та понятійною (інтенціальною) сферами. У широкому розумінні С. – частина семіотики, тісно пов’язана із металогікою, котра висвітлює відношення висловів логічної мови до позначуваних нею об’єктів та змісту, що вони виражають, пояснюючи властивості понять […]...
- Калька Калька (фр. caique – копія) – запозичення слів та виразів з іншої мови шляхом їх буквального перекладу, поширене у книжному та розмовному мовленні. досить часто виникає за двомовності та багатомовності; наприклад: “відмінник” – від російського “отличник”, “льотчик” – від російського “летчик”, витіснивши українське слово “літун”, тощо. Подеколи калькуються і фразеологічні звороти: “через терни до зірок” […]...
- Юрій Вітяк – Канеш у Лету, по лепті для чада Канеш у Лету, по лепті для чада. Промінь в очах, чи розлючений кратер Можеш ховати до першого граду, Лиш не забудь, що ти гладіятор. Ти – амазонка у джунглиськах міста, Ріж-но кинджалом артерії вулиць! Власна сміливість – напівреконкіста- Сили резервні збереш, і все збулось. Навіть Касандра в лихому пророцтві Буде мовчати, як риба у січні… […]...
- До прекрасного (скорочено) – Вордсворт Вільям Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі: Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі,- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну твою […]...
- Метроряд Метроряд – фрагменти віршових рядів, у межах яких відбувається чергування стоп, деколи розмикання на два (рідше – три) віршові рядки у вигляді піввіршів, розмежованих цезурою: В холодний простір // вмерзла булава Летиш крізь вічність. // Крижані стремена (Оксана Пахльовська)....
- Микита Годованець – Капризний водій КАПРИЗНИЙ ВОДІЙ Дзвіночок голосний вчепили Віслюку: – Водитимеш на честь собі отару!- Віслюк задрав чванливо голову під хмару: – Ще в пелюшках таку Мені ворожка віщувала долю!- Забувши про дзвінок, про водієву ролю, Провідця і пастух Пішов собі гулять по полю, В пшениці випасавсь, аж грало коло вух. Услід за водієм в сусідському городі У […]...
- Гармонія Гармонія (грецьк. harmonia – злагодженість, скріплення) – естетична категорія, яка виражає співмірність, взаємозв’язок елементів будь-якого явища, які в певній системі становлять цілісність, що має естетичну цінність. У такому широкому значенні Г. використовується для характеристики явищ об’єктивної дійсності, змісту художнього твору, його форм, взаємовідповідності між ними. Г. співвідноситься з дисгармонією, і в цьому співвідношенні виявляється відносність […]...
- Герой літературного твору, або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
- Етимологія Етимологія (грецьк. etymologia, від etymon – справжнє значення слова і logos – слово, вчення) – встановлення походження слова; науково-дослідна процедура розкриття походження й історії розвитку звукової форми та значення слова чи морфеми, а також результат цієї процедури; розділ історичного мовознавства, предметом вивчення якого є лексика з метою виявлення первісної будови та давніх значень слів однієї […]...
- Твір на тему: Мій день у школі. Твір-розповідь Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності […]...
- Антифраз, або Антифразис Антифраз, або Антифразис (грецьк. antiphrasis – затемнення) – вживання слів та виразів у протилежному значенні. подеколи іронічно: Марную день на пошуки незримої Німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, Влітаю в ніч. Слова мене п’янять. Я – алкоголік страченої суті, Ії Сізіф, алхімік і мурах. Мої слова, у чоботи не взуті, Спливають кров’ю […]...
- Металогія Металогія (грецьк. meta – через, після та logos – слово) – вживання слів у переносному значенні на відміну від автології, основа розбудови тропів. Приклад яскравого металогічного мислення – лірика М. Воробйова: Вода догоряє під кленом. В ній клен догоряє під кленом. І скляр зупинився, стоїть… Не треба – кажу – не скліть. Звичайна осіння картина […]...
- Дмитро Білоус – Хліб і слово ХЛІБ І СЛОВО У стінах храмів і колиб сіяв нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, як сонце незагасне, і свій духмяний хліб ясний, і рідне слово красне. Бо як запахне людям хліб, їм тихо дзвонить колос, і золотом сіяє сніп під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну […]...
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
- Строфа Строфа (грецьк. strophe – поворот, зміна, коло) – фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістова завершеність тощо). Проте безпідставно ототожнювати С. з будь-яким версифікаційним елементом, зокрема з римуванням, бодай тому, […]...
Ігор січовик біографія.