Скромність – прикраса мудрості

Кожна людина завжди шукає відповідь на запитання, якою їй треба бути, які риси в собі плекати. Часто в таких пошуках на допомогу приходить народний досвід. Так, запропоноване нам до міркувань прислів’я стверджує: прикрасою мудрості є передовсім скромність. На перший погляд, це не зовсім правильно. Мудрою людиною, як видається, ми щонайперше називаємо когось досвідченого, розсудливого, отож і прикрасою мудрості має стати досвід, знання.

Та ось я уважніше перечитала вислів і зрозуміла, що в ньому йдеться насамперед про поведінку людини. Безперечно, мудрець позбавлений пихи, гордовитості. Пригадаймо життя і творчість Григорія Савича Сковороди, який проповідував просте й чесне життя, близьке до природи віддалік від спокус багатством, славою: “В город не піду багатий – у полях я буду жить”. Він і обрав насправді таке життя, ставши мандрівним наставником не тільки сучасників, а й прийдешніх учнів.

На мою думку, скромність у поєднанні з чистотою помислів допомагає торувати шлях до мудрості звичайній людині, навіть молодій, не обов’язково відомій. Прикладом цього може стати порівняння двох героїв роману Олеся Гончара “Собор” – Володьки Лободи і Миколи Баглая. “Чинодер”, “геній-висуванець” Лобода-молодший, взагалі-то чоловік недурний, усі свої сили спрямовує на догоджання начальству, на виокремлення себе з-поміж інших.

Прагнучи “брати штурмом Ельбруси життя”, він не помічає, як жалюгідно при цьому виглядає. А ось Микола, “чистий думками”, йдучи за покликом серця, а не задля кар’єри чи слави, поступово зростає і в мудрості, і в порядності, та ще й у відважності. Отож і відкривається металургові і краса собору, і краса кохання, а його односельцям, як і нам, читачам, – краса душі цього скромного юнака.

До речі, саме після прочитання “Собору” я нарешті зрозуміла, чому сусіди так захоплено називають красунею мою непоказну зовні бабусю. Справа, виявляється, в тому, що від природи мовчазна, вона ніколи не буває скупа на добре слово. Не любить давати порад, але завжди щиро підтримує в добрих починаннях, радіє успіхам і якось непомітно може загасити вогнище домашніх чвар. Людина широкого кругозору, моя бабуся не дозволяє собі когось висміяти за необізнаність у чомусь, зате постійно стежить за новинами науки й мистецтва, “підкидаючи” й нам якісь цікавинки.

А ось мені самій доведеться докласти чимало зусиль, щоби помудрішати, подолавши свою зарозумілість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Скромність – прикраса мудрості