Снежана Белая – Занотую весну у блокноті своєму в останнє
Занотую весну у блокноті своєму в останнє.
Замалюю поля, насаджу густо-густо жоржин –
І дрібненьким дощем (утоплю безголосе кохання,
Відспіваю його, а попереду сотні стежин).
І можливо мене на якійсь жде омріяна мрія.
Через терни пройду, через небо і землю чи смерть.
Головне, щоб моє… Моє серце щось щиро зігріло,
А не вкинуло знов у земну круговерть.
У блокноті моїм вже давно оселилась зневіра,
А я впевнено всім та й собі вже укотре брешу.
Бо зростило життя у мені, мабуть, хижого звіра:
Не перечу комусь, лиш себе розриваю-душУ.
По краєчку листа слово в слово єднається в риму.
Між рядочків пливе лейтмотивом остання весна.
Я напевно засну. Хай блокнотом тиняється злива,
А пробудить хай той, з ким дорога єдина, одна…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Леся Українка – “Стояла я і слухала весну… “ Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії....
- Останнє полювання Йти темним коридором і не чути власних кроків – що може бути жахливіше… Коли тобі сниться те, що відбудеться наступного дня, – стає не цікаво існувати в своєму вимірі… Хтось розкрив собі судини з надією стати краще, та по руці стікає щось чорне та холодне, обвиває шкіру слизьким гадом. Мимовільна помилка сьогодні стає вічним твоїм […]...
- Ліна Костенко – Чатує вітер на останнє листя Чатує вітер на останнє листя Старого дуба, що своїм корінням Тримає схили урвища… А знизу, По глинищах, По збляклих травах Вповзає дим циганського багаття І чутно – перегукуються люди За сірою гіркою пеленою. Строката хустка – жовте і багряне – З плечей лісів упала їм під ноги. І вся природа схожа на циганку – Вродливу, […]...
- Богдана Лапченко – Кожен з нас по-своєму самотній Кожен з нас по-своєму самотній І такий по-своєму сумний. Десь є люди до життя голодні, Але в кожного часопис свій. Ми не допоможемо ніколи Тим, хто впав чи заблукав чомусь. Нам же важливіш комп’ютер новий! Перед ним нізащо не схилюсь! Хто він, мамо: бідний чи багатий? Зараз усіх ділять тільки так. Бідному дорога лиш за […]...
- Павло Мовчан – “На весну вже пішло… “ На весну вже пішло. Відлуння рідкувате, Проріджуючи слух, дощем намоклу вату, Верталося назад, так низько, ледве й чути, І слідкома за ним тяглася повстю сутінь… Зневажений, знечулений до всього, Прийнявши в себе спис далекої дороги, Ліс чорно височів, заслуханий у себе, Пускаючи пташок в позеленіле небо. Співзвучний ти чи ні глухій гущавині, Веселий чи сумний […]...
- Юра Матвійчук – Переосмислити весну по – іншому Переосмислити весну по – іншому… Так зливи хочеться й мовчати в тиші, Ловити поглядом весь спокій лісу, Закутавшись в собі й в глибинах віршу… І пити чай у роздумах про світле, Про дні котрі минули й більш не будуть, Й про те, які несправедливі люди, І як сам ховаюся від всього світу… Переосмислити себе й […]...
- Люблю весну, та хто її не любить… – Сосюра Володимир Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І […]...
- Оксана Гаджій – Розказуй своєму собаці Розказуй своєму собаці як тобі сумно без неї Та чий запах усюди скільки би не провітрював Вирізаєш горло кожній десятій випитій І кожній зеленій Відробляй азбуку Морзе на власних рибках Не плач у акваріум – вони не живуть у солоній З прозорим білим волоссям тут ходять сотні Одна – рідна Вилий всю воду щоб вбити […]...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Кривавою хвилею прокотилася громадянська війна по Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу. Саме про це пише Юрій […]...
- Поетичне зображення пори року у віршах В. Сосюри “Зима”, “Люблю весну” Багато поетів у своїх творах зображували природу, її неповторну велич та красу. Справжнім її співцем вважати В. Сосюру. Коли читаєш його вірш “Зима”, здається, що навіть влітку від кожного рядка віє холодом. Я собі уявляю велетенського білого коня, який “б’є об землю копитами”, та відчуваю завивання вітру. Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… У полі […]...
- Твір на тему: Я мав би за найбільшу нагороду потрібним бути своєму народу Україна… Це слово кожен українець, кожен патріот вимовляє з неймовірною вдячністю, бо воно вміщує в собі усе, про що тільки може мріяти людина. Це – Батьківщина, яка стала колискою нашої величності, нашої талановитості, нашої неповторності. Це наша рідна земля, наша ненька. її неможливо забути чи зневажити, бо саме вона дає нам сили жити, хоч би […]...
- Як у давньоіндійському епосі “Рамаяна” розуміли справедливість та відданість своєму обов’язку За будь-яких часів людину поважали за справедливість, за відповідальне ставлення до своїх обов’язків, за уміння дотримувати слова. А людині, яка обіймає якусь посаду, треба бути справедливішим тричі, бо вона керує іншими, вона щось наказує іншим, тож повинна мати право на ці вимоги, сама бути зразком поведінки. Є найвища справедливість – коли ретельно виконуєш власні закони, […]...
- Люблю весну (за однойменним віршем В. Сосюри) Я дуже люблю весну, “коли життя цвіте, як пишний сад”. Бо тануть сірі кучугури снігу, розбігаючись навколо дзвінкими струмочками. Усе навкруги починає оживати, струменіти, виспівувати. Немає жодного деревця, жодної маленької травички, жодної живої істоти, яка не раділа б весні, яскравому сонечку, дзвінкому щебету пташок. Весна несе з собою нове життя й нові надії....
- Послухайте поезії весну Творчість Лесі Українки вражає насамперед силою її жіночого духу, ну і, звичайно, унікальністю художнього таланту. За мужністю й полум’яністю своєї поезії вона перевершила багатьох чоловіків, залишаючись усе тією ж чутливою, ніжною жінкою. Доля знущалася над нею, а Лариса “сміялася крізь сльози” і “сподівалася без надії”. Так, у пошуках сили й боротьбі з невиліковною на той […]...
- “Він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним” (значення творчості Михайла Коцюбинського) Любов і краса – це ті діаманти, які він відшліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури. Володимир Гнатюк Михайло Михайлович Коцюбинський – великий український письменник і громадський діяч, один із найпрогресивніших людей свого часу. Письменник-гуманіст, він посідає одне з чільних, місць в історії української літератури. Його творчість, що припадає на […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Шукаю Дикого Ангела у своєму селі, на своїй вулиці (за однойменною п’єсою О. Коломійця) Із чого починається будь-який організм? З маленької клітинки. А з чого починається велика держава? З міцної сім’ї, в якій дотримуються простих, але мудрих законів, добробут якої здобуто сумлінною працею, любов і щастя в якій є обов’язковими. Саме таку модель ідеальної сім’ї створив у драматичній п’єсі “Дикий Ангел” О. Коломієць. У центрі драми постать робітника-пенсіонера Платона […]...
- “Принесли нам лебеді на крилах життя і весну” (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) Дитячі літа є своєрідною психологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони – найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха, а також повість “Гуси-лебеді летять” підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик – великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими […]...
- Протест проти війни у творчості письменників XX століття (за оповіданням Г. Белая “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа… “) БЕЛЛЬ ГЕНРІХ (1917-1985) Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1972), активний учасник антифашистської “Групи-47”, президент міжнародного ПЕН-клубу (1971-1976). Письменник завжди відстоював гуманістичні принципи, виступав проти будь-яких форм насилля. Генріх Белль змушений був брати участь у Другій світовій війні. Недалеко від Запоріжжя загинув у боях його власний батько. Белль бачив війну на власні очі, але ніколи не […]...
- Моя улюблена пора року (за віршем В. Сосюри “Люблю весну”) Весна – моя улюблена пора року. З яким нетерпінням чекаю я завжди на неї, як скучаю взимку за теплом, яскравим сонечком, зеленню. Як радісно відчувати – весна все-таки переборола зиму! Після суворої зими, з холодними вітрами, хуртовинами, ожеледицею, приходить на землю чарівна весна, зігріваючи її теплим промінням. На ріках скресає крига, починається льодохід. По дорогах […]...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часові I. Юрій Яновський – талановитий український письменник-романтик. II. Сторінки громадянської війни в романі Ю. Яновського. 1. Побудова роману (вісім новел, не пов’язаних єдиним сюжетом; кожна з них – сторінка громадянської війни, усі разом – розповідь про боротьбу добра і зла на землі, про людську витривалість, про красу української землі). 2. Символічність образів новел (постаті братів […]...
- Я читаю вірші Ф. Тютчева про весну (“Весняна гроза”, “Весняні води”) Ф. Тютчева називають співцем природи. її краса з дитинства ввійшла в серце поета з полів і лісів, що оточували його рідний Овстуг, із чудових придеснянських луків і березняків, неосяжного синього неба Брянщини. Один із найкращих віршів відомого поета “Весняна гроза” присвячений природі. Незважаючи на те що поет написав його в Німеччині, мені здається, думками і […]...
- Человек на изломе истории в романе М. А. Булгакова “Белая гвардия” Сын профессора Киевской академии, впитавший лучшие традиции русской культуры и духовности, М. А. Булгаков окончил медицинский факультет в Киеве, с 1916 года работал земским врачом в селе Никольское Смоленской губернии, а потом в Вязьме, где и застала его революция. Отсюда в 1918 году Булгаков через Москву перебрался, наконец, в родной Киев, и там ему и […]...
- Тема любви в романе М. Булгакова “Белая гвардия” Тема любви всегда была, есть и будет одной из самых волнующих тем. Во все времена поэты, писатели, философы обращались к этой теме. А в наше время, когда войны следуют одна за другой, когда люди начинают забывать о том, что такое дружба, доверие, помощь, бескорыстие, эта тема очень актуальна. К тому же, на мой взгляд, именно […]...
- Проблематика романа М. А. Булгакова “Белая гвардия” Все пройдет. Страдания, муки, Кровь, голод и мор. Меч исчезнет, А вот звезды останутся, когда и Тени наших дел и тел не останется на земле. М. Булгаков В 1925 году в журнале “Россия” были напечатаны две первые части романа Михаила Афанасьевича Булгакова “Белая гвардия”, которые сразу привлекли внимание ценителей русской литературы. По мнению самого писателя, […]...
- Таня Бенещук – У кожного свій шлях, своя не впинна доля У кожного свій шлях, своя не впинна доля. У кожного свій хрест на смертному плечі. Комусь кайдани, відчай… Комусь воля, Комусь душа, як золото. Комусь – дрімучії ліси. Когось в чоло холодними губами, Цілує доля з диким скреготом зубів. Когось зігріє ніжним подихом весняним, Когось зламає на роздоріжжі всіх світів....
- Белая гвардия М. Булгакова. Тема “заблудившихся в буране революции людей” М. А. Булгаков рос в благополучной семье. В детстве Михаила Афанасьевича влекло к сцене, к театру. Окончив гимназию, он поступил в университет на медфакультет. Стремление к искусству не слабело. Видно, свыше Булгакову суждено было быть не лекарем, а писателем. Он рано стал смотреть на вещи только свойственным ему взглядом, видя в чем-то драматизм, а в […]...
- “Мысль семейная” в русской литературе по роману “Белая гвардия” – Дружно… живите. М. Булгаков Михаил Афанасьевич Булгаков – писатель сложный, но в то же время ясно и просто излагающий самые высокие философские вопросы в своих произведениях. Его роман “Белая гвардия” рассказывает о драматических событиях, разворачивающихся в Киеве зимой 1918-1919 годов. Писатель диалектически рассуждает о деяниях рук человеческих: о войне и мире, о вражде человеческой […]...
- Краткое содержание Белая гвардия – Булгаков Михаил Афанасьевич Белая гвардия Краткое содержание романа Действие романа происходит зимой 1918/19 г. в некоем Городе, в котором явно угадывается Киев. Город занят немецкими оккупационными войсками, у власти стоит гетман “всея Украины”. Однако со дня на день в Город может войти армия Петлюры – бои идут уже в двенадцати километрах от Города. Город живет странной, неестественной жизнью: […]...
- Рассуждения о любви, дружбе, воинском долге на основе романа “Белая гвардия” Мать сказала детям: – Живите. А им придется мучиться и умирать. М. Булгаков Михаил Афанасьевич Булгаков пришел в русскую литературу, казалось бы, с традиционными темами – любовь, дружба, семья, но дал им свое самобытное решение, драматическое звучание сложного переломного времени. Оттого его романы и повести пользуются неизменной популярностью у новых и новых поколений читателей. В […]...
- Краткое содержание Белая уточка – Народные и древнерусские произведения Народное – Белая уточка Один князь женился на прекрасной княжне и не успел еще на нее наглядеться, не успел с нею наговориться, не успел ее наслушаться, а уж надо было им расставаться, надо было ему ехать в дальний путь, покидать жену на чужих руках. Что делать! Говорят, век обнявшись не просидеть. Много плакала княгиня, много […]...
- Вірш Миколи Руденка – Нічний рядок Вночі не сплю – скриплю зубами: Болять потрощені кістки. А дощ рушає над горбами Та через гори навпрошки. Щось у вікні кошлате, чорне. То ген під кам’яне крило Гора, немов курчаток, горне Дощем захлюпане село. Я шепочу у мертве небо, Що вже й мені туди пора. Горни й мене, гора, під себе. Горни, гора… Горни, […]...
- Гибель полковника Най-Турса и спасение Николки (анализ эпизода романа М. А. Булгакова “Белая гвардия”) Действие романа М. Булгакова “Белая гвардия” разворачивается в Киеве и охватывает период с середины 1918 года до 2 февраля 1919 года (ночь на третье число). Историческая система отсчета ориентирована на момент взятия Киева Петлюрой (4 декабря 1918 года) и его изгнания из города (5 февраля 1919 года). Но собственно романная хронология по сравнению с исторической […]...
- Судьбы людей в годы революции (по роману М. Булгакова “Белая гвардия”) “Роман этот я люблю больше всех моих вещей”, – писал М. Булгаков о романе “Белая гвардия”. Правда, тогда еще не был написан вершинный роман “Мастер и Маргарита”. Но, конечно, “Белая гвардия” занимает очень важное место в литературном наследии М. Булгакова. Это роман исторический, строгое и печальное повествование о великом переломе революции и трагедии гражданской войны, […]...
- Твір на тему: На крилах весну принесли (твір-опис місцевості за картиною О. К. Саврасова “Граки прилетіли”) Мабуть, немає такої людини в нашому колишньому Союзі, яка хоч раз в житті не бачила б картини відомого російського художника Олексія Кондратовича Саврасова “Граки прилетіти”. Перше враження від цього шедевра – що ти ніби сліпнеш від білості та світла, і це світло нескінченне. В тебе вливається якесь тепло. Та це ж весна! Звісно, до справжнього […]...
- Надія Ковалюк – Я тікаю сьогодні назавжди Я тікаю сьогодні назавжди З королівства Розбитих Сердець. Я відношення, наче канати,- Розриваю ущент, нанівець… Пробачаю, що стала для тебе Однією з розмінних монет. Та в твоєму безбарвному небі- Я була найяскрава з планет. Ти жадаєш подвійного щастя, Але зроблено ставку – “вона”… То чому ж ти, як грішник причастя,- Так від мене чекаєш дзвінка? […]...
- Богдан Кіселичник – Ти мій наркотик Зранку прокидаюся, Беру телефон. Дивлюсь на годину, Встаю я бігом. В телефоні шукаю, Шукаю твій слід. Набираю, збиваю, Зупиняється світ. Беру я гітару Лунають акорди. Вона мені каже: “Не будь такий гордий!” Чую мелодію Десь в глибині, Шукаю, дивлюся – Ти дзвониш мені. В блокноті пишу Свої я думки, Лягають віршами В ньому рядки. На […]...
- Ліна Костенко – А затишок співає, мов сирена А затишок співає, мов сирена. Не треба воску, я не Одіссей. Вже леви ждуть, і жде моя арена. Життя, мабуть,- це завжди Колізей. І завжди люди гинули за віру. Цей спорт одвічний віднайшли не ми. Тут головне – дивитись в очі звіру І просто – залишатися людьми. Коли мене потягнуть на арену, Коли на мене […]...
- Єлизавета Замана – літні вечори до біса холодні Літні вечори до біса холодні, Коли ти дихаєш в шию морозом Комусь на плечі теплі долоні, Комусь навіки бути разом Мені ж перекрито сьогодні кисень, Мені не можна робити вибір Коли не правильне жодне з рішень З’являється час сказати спасибі За вічно зелене вимкнене світло За правду, що відкривала лиш темінь, Що не важливо хто […]...
- Богдана Лапченко – Ти думаєш, ти їм потрібна? Ти думаєш, ти їм потрібна? Ану поглянь скоріш на них: Один сказав – це вибір хибний, А інший – наплював на всіх. Комусь любов, комусь – інтрижки, Звичайний виклик на дуель. А на арені пусто. Тиша… Без почуттів нема людей....
У чому полягає сімейне щастя ляльковий дім.