Соломія Волошин – Відверта
Поговорити я з тобою хочу,
Та відвертаю я щоразу очі,
Так дивно я чомусь ніяковію,
Ну що ж тут вдієш?
Поради мудрі можна роздавати,
Але не легко в чужій шкурі побувати.
Ті почуття нікому не збагнути,
Допоки їх самому не відчути.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Соломія Волошин – Таке відчуваю я вперше в житті Тобі я так хочу сказати люблю, Та дивлюсь у очі і знову мовчу, Бо це почуття, я у серці ношу І словом його, я не опишу. Так добре у твоїх обіймах мені. І часом здається, що це уві сні, Цілунки твої і ніжні й п”янкі, А інколи з перцем такі запальні. Коли я з тобою, […]...
- Соломія Волошин – Зустріч Зустрілись ми в зимовий час, Так дивно доля звела нас. Тоді ми не могли ще уявити, Як можемо взаємно ми любити. Зустрілись душі наші, не тіла, Бо були в нас лиш чисті почуття, Такі, що зводять з розуму на вік І відкривають нам незнаний світ...
- Соломія Волошин – І кожен день чекаю я тебе Увагу хлопців легко здобуваю, Запрошення від них я відхиляю, Бо серце і думки мої заповнюєш лиш ти. Коли твій образ в думці виринає, То кров пульсує і душа літає. Не знаю, як вдалось тобі зробити Та я не можу їсти, навіть пити. Мрійливий настрій переслідує мене І кожен день чекаю я тебе....
- Соломія Волошин – Як часто Як часто зустрічаємо ми тих, Кого готові серцем полюбити, Заради них пів-світу ладні перейти і гори підкорити, Терпіти біль, що з кожним днем сильніший, Для того лиш, щоб потім зрозуміти – КОХАННЯ – вічне, то ж учись любити....
- Соломія Волошин – Обійми Так добре у твоїх обіймах заснути, Турботу і силу водночас відчути. Заплющити очі і бачити сни, В яких я – царівна, а лицар мій – ти. Так добре у твоїх обіймах проснутись, Цілунок твій ніжний за вушком відчути. Розплющити очі і зрозуміти, Що ти – найдорожчий для мене у світі...
- Соломія Волошин – Зізнання Тобі – моє справжнє і щире кохання, Присвячую вірш, який веться “Зізнання” Зізнання у тому, як сильно кохаю, У тому, що в серці спокою не маю. Коли тебе бачу, то розум втрачаю, Коли ти далеко, сама не своя я. І що з цим робити, я досі не знаю, Це все називається словом “кохаю”....
- Соломія Волошин – Біля тебе поряд Заснути біля тебе поряд хочу, Щоночі на одинці, заплющуючи очі, Я згадую ті перші літні дні, Коли у цілім світі ми були одні. Турботу й ласку твою я ніколи не забуду І хочу вірити я в чудо, Що прийде ніч і ти прийдеш, На світу край мене вкрадеш...
- Соломія Володимирівна – Знов хмари смутку наді мною Знов хмари смутку наді мною Падуть на груди крапельками сліз.. Душа вмивається солоною росою, А серце тане, мов гарячий віск… Я так молилась, щоб з тобою Нас понад зорі вітер ніс, Щоб ніжний паросток любові В твоєму серденьку проріс. Та чи молилась не так ревно, Чи надто вірила в дива? Невже усе було даремно? Невже […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Із середньовічної поезії Сходу” Що захоплює сучасного читача в поемі Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”? Образи мужніх героїв, сильних і непохитних у випробуваннях, відданих у любові і дружбі. Запам’ятовуються мудрі, афористичні судження автора про життя, про людину та її вдачу....
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – відверта розповідь про трагедію народу I. Василь Барка – український письменник з діаспори. II. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Соломія Володимирівна – Як же тепер без тебе жити? Як же тепер без тебе жити? Душа блукає у пітьмі. Хто зміг кохання пригубити, Не знайде раю в самоті. Куди веде оця дорога? Мені здається, наче йду Все не туди, усе по колу, У безмір смутку і жалю. Хай в тебе є своя неволя, А в мене крихти від надій, Нехай жорстокий гумор долі, Та […]...
- Соломія Синиця – Скажи, ти думаєш про мене Скажи, ти думаєш про мене У мовчазних обіймах тиші, Коли тьмяніє світло денне, І вітер місяця колише? Коли світанок на порозі Іскриться сонячним промінням, Берези іній плетуть в коси, А ти… Чий образ ти лелієш? Хто привидом у сни крадеться, Дурманить розум, мов з похмілля? Кого ховаєш в себе в серці? Ім’я чиє у твого […]...
- Соломія Синиця – Не дай мені тебе забути Не дай мені тебе забути У круговерті сірих днів, В цю осінь, памороззю скуту, Не дай остинути мені. Не стань стіною із печалі На моїй звивистій дорозі, Почуй в холодному мовчанні Душі спустошеної прозу. Зітри із пам’яті прощання Приправлене гірким полином, Дістань утрачене “кохаю” Із серця темної глиб`ини. Прийди, налий життя теплом, Хай буря поміж […]...
- Дмитро Павличко – “Я буду на світі… “ Я буду на світі, Допоки незнане світло І обличчі твоєму світить. Я житиму доти, Допоки горіти буде Долоні твоєї дотик....
- Тарас Шевченко – Заросли шляхи тернами Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє – Ні з ким поділити! Не дав єси мені долі, Молодої долі! Не давав єси ніколи, Ніколи! ніколи! Не дав серця молодого […]...
- Дмитро Павличко – Збуди Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній Боже, не вкладеш перста, Не скажеш – ось вона, жива! Не знаю, Чи ми вже трупи всі, а чи живі, Як дивимось на тих державців зграю, Що катові вклонились у Москві? Чия це воля? де […]...
- Олена довганюк – Чи ти пам’ятаєш, як легко й бездумно Чи ти пам’ятаєш, як легко й бездумно З тобою здіймались до неба? Як було один нам без одного сумно, Бо більше нічого й не треба. Як очі горіли, і з дотиком іншим Все билося серце частіше І біль від розлуки ставав ще гострішим Й тремтіли все руки сильніше. Чи ти пам’ятаєш хвилини останні, Що кожного […]...
- Іван Андрусяк – взуття душі Взуття душі – ночівля чинбаря (віддерти слово відмочити горло) А відьмою на босий чин бояр І день іде і ніч іде і голо (не вісімнадцять) знаком терезів Розбити небо вирячене в тебе Це недоосінь мила ці антени Я ображав але не зобразив Не стер на пальцях липову кору Голів ребристих вицвілих притонів Продовжую зривати давню […]...
- Іван Андрусяк – це потреба бути – все одразу Це потреба бути – все одразу Сплюснути розпечене лице Нидіти хворіти псоріазом Пахнути дешевим ялівцем Вибирати з кожного по жмені Солі порятунку і жінок І стирати звивини шалені Доки не зачинено шинок Осене таке твоє ристалище Чорна і коричнева сльота Статися допоки все не сталося Здатися допоки самота І не хлібом – синьою вервечкою Безконечних […]...
- Мозолевський Борис – Нічний літак Нічний літаче, міста не буди, Нехай собі спочине в снах дитячих. І так всю ніч гвалтують поїзди – Зажди хоч ти, не квапся, мій літаче. У тому місті є одне вікно, Де я усім прийдешнім володію. Там ждуть мене запекло і давно – Не квапся, не буди у нім надію! Нехай поспить. Поспи із нею […]...
- Олена довганюк – Якщо знайшов таку людину, як ти Якщо знайшов таку людину, як ти, Не піддавайся стереотипам, не вір тим безглуздим словам: “Однакові люди не можуть бути разом”. Така людина допоможе тобі краще зрозуміти себе, Їй ти зможеш розказати, якщо не все, то багато того, Що не міг розказати нікому, будеш довіряти, як самому собі. То тобі буде з такою людиною легко і […]...
- Христина Сирова – І кожен митець свого… щ. а. с. т. я І кожен з нас, носить в собі літри сліз. Несказаних нікому слів, та божевільні мрії. І кожен з нас актор, романтик, цинік,… клоун. Ти не розказана історія, без адресату лист. Не пережита кимось драма. Тепло, що так і не зігріє… Ще кимось не приборканий, степовий скакун, Що ухиляється від ласки, боячись неволі. І скільки перешкод, […]...
- Думка (скорочено) – Шевченко Тарас Тече вода в синє море. Та не витікає; Щука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море. Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде, – Тяжко з ними жити! Ні з ким […]...
- Юрій Матвійчук – Любити тебе платонічно Любити тебе платонічно, Ніяковіти наче уперше… Забути безглуздя, протиріччя, Говорити… неперевершена… Вірити в випадок, неймовірне, Чекати дотиків, слів приємних… Збагнути наскільки важлива, Наскільки для мене невід’ємна… Любити тебе на осліп, Незважаючи ранок чи вечір… Чекати тебе наче пострілу, Бути тобою приреченим… Любити тебе платонічно, Чекати на тебе в он – лайні… Любити тебе поетично, Писати […]...
- Алла Жабокрик – Скільки ж іще їх буде? Скільки ж іще їх буде? Розумних, гордих, гарячих. Тих, хто нічого не значить. Хто не запалює груди. Хто тебе ніжно цілує. Зранку заварює каву. З ким тобі просто цікаво. З тим, хто в тобі не пульсує. Скільки ж іще їх буде? Вірних, чутливих і тихих. Тих, хто покине у лихо. Мовчки піде і забуде. Тих, […]...
- Василь Стус – Терпи, терпи Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, Сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, Ніхто не зіб’є з власної тропи. На ній і стій, і стрій – допоки скону, Допоки світу й сонця – стій і стій. Хай шлях – до раю, пекла чи полону – Усе пройди і […]...
- Ірина Ярко – Що можна перечислити на пальцях? Що можна перечислити на пальцях? Коханих, найрідніших, вірних друзів, Які не “розсіваються” на п’яльцях, У чорно-білій та холодній смузі. Що можна перечислити на пальцях? Щасливі миті з “присмаком” любові, Дні, що не ховаються у ранцях, Із “запахом” ванілі в щирім слові. Що можна перечислити на пальцях? Ніжну усмішку без буденних масок, Яка ні разу не […]...
- Іван Андрусяк – прощання смислу – вирок і пророцтво Прощання смислу – вирок і пророцтво Словам не доторкнутися до слів Допоки губи вимочивши оцтом Не заговориш: істина – в землі Її прозорих крил тонка рослина Ще проростає зрошена в собі А ти живеш допоки біль нахлине Прокинешся – на те вона і біль І погляду розтуленим огромом Зриваєш листя кроплених дощів Не знаючи що […]...
- Катерина Кочетова – Зелені очі з відблиском весни Зелені очі з відблиском весни, Глибокий погляд змушує мовчати, Щоб доторк дива до душі струни Ми мали змогу краще розпізнати. В такі хвилини слів завжди замало, Але, благаю, краще розкажи, Чи почуття у серці запалало, Чи то лиш плід уяви, міражі? Доволі звичне явище – чекати, Але допоки грітиме надія, Вона ж із часом може […]...
- Dmytro-pavlychko-pisnya-pro-gudermes Дмитро Павличко – Пісня про Гудермес Ми вільні! Ні, нема чудес, Ми любимо старе ярмо; Душа скрипить, немов протез, – З вогню нас кличе Гудермес, Та рятувати – не йдемо! Ми чесні! Ні, раби словес, Давно навиклі до ганьби; З нас вичавив московський прес Ту кров, що має Гудермес, Кров непокори й боротьби. Христос воскрес! […]...
- Христина Сирова – “дві жінки” Одна була, як дика кішка. Не приборкана, брутальна, мовчазна. Інша ж така яку до себе пришити можна Підібравши вдало щирі слова. Одна завжди чорне вдягала. Цигарки палила, що навіть горіла душа. Інша ж ніколи навіть не пила Чогось міцнішого за м’ятною чаю горня. Одна танцювала допоки від втоми не в’яла утроба. Кожного разу вириваючи твої […]...
- Тобі Тобі єдиному себе бажала Тобі себе я залишала Тобі все кохання віддавала Тобі… тобі… тобі Ти знай що ти життя моє Ти знай що тебе лише кохаю Я все про тебе мрію І з тобою шаленію З тобою мені легко і не нудно Мені весело та смішноЗ тобою шаленію я дурію Мені так хочеться щоб […]...
- Богдан Согор – Промінь Я захищаю промінь свічки на столі, Від злих вітрів, що дмуть через відкриті двері, Ніхто не в силі: герцоги, барони, королі, Його згасити, сівши до вечері. Пекуча втома, пробирає до костей, Та я чатую, не зімкнувши ока, І бережу його від всіх непроханих гостей, Стою, на промінь дивлячись звисока. Жевріє свічка, бореться з вітрами, Пронизую […]...
- Богдан Согор – Повір мені Буває часто, що терпіти вже не сила, Твої знущання, сумніви в мені, І мій вогонь ти вже не раз гасила, Та знову, вкотре прошу вір мені.. З тобою щирості моїй немає межі, Без таємниць перед тобою навіть увісніі, Коли до мене ти приходиш в ангельській одежі, Благати я не перестану: Ти повір мені.. Моє кохання […]...
- Олена довганюк – У мене є мрія єдина У мене є мрія єдина – Провести з тобою життя. Віддати тобі до краплини Всю душу, усі почуття. І кожній радіти хвилині, Як чую твій голос м’який, І очі ті бачу єдині, І дотик той чую легкий. Як в обійми твої потрапляю І більше не хочеться йти… Я саме тоді відчуваю, Що кращим на світі […]...
- Наталія Пиж – Чужі Ми чужі з тобою – ти і я. Ми на різних полюсах планети. Ми з тобою наче течія, Що несеться крізь міцні тенета. Ми з тобою одинокі як завжди, Ми з тобою зовсім різні люди. Наші розійшлися поїзди, Зустрічі у нас уже не буде. Ти стоїш на березі ріки, Ти стоїш і дивишся так пильно. […]...
- Дана Кремінець – Я пішла, та я залишилась з тобою Її очі важко з чимось порівняти, То вони схожі на небо І в них так хочеться літати. То вони схожі на море, В якому важко потонути. Інколи просто схожі на себе, Від яких погляду не можна відвернути. В них закохатись легко, Але ніяк не можна розлюбити, Ці голубі чарівні очі І не одному не дають […]...
- Катерина Бабкіна – Той чоловік, що іноді спить зі мною Той чоловік, що іноді спить зі мною, Ходить в легкому светрі і темній куртці, Без рукавиць і з голою головою, Навіть взимку в міста безжальній пустці Почувається добре, як під водою. Той чоловік ламається дуже рідко. Каже тоді: зсередини я вже гнилий, зелений, Мертвий, як гриб. Не торкайся до мене, рибко. Він розпихає дріб’язок по […]...
- Крістік Хрустік – Гідність-це те, що так легко втратити Гідність-це те, що так легко втратити. Її можна пропити, програти, продуріти. Ти можеш сам для себе вибирати Бути лайном чи після себе слід лишити. У навколишніх наших містах і селах, Людське щастя витіснює крах і бруд. Влада губить нас, а земля весела Виростила в щасті серед бід й спокут. Прокидайся, людино! розкрий свої очі, Поглянь, […]...
- Герасим’юк Василь – Гой Великий ворожбит живе в Карпатах. Він ще живе. Його назвали – Гой -. Він ще не має права помирати – Хай світ не той. Хай навіть дух не той. Він ще уздрить у темнім закамарку Увесь мій недорід, увесь мій бруд. І він ще скаже: повтирайся, шмарку, – Ти вже ногою там, хоч друга – […]...
Володимер короленко твір.