Справжня добрість (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро
Писулька до Грицька Прокази
Хто добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву,
Понуру, мов чернець турецький, і сопливу,
Той бісів син, коли не москаля підвіз,
Той добрості не зна, не бачив і не чує,
Не пензлем той її, але квачем малює,
Той добрість обікрав. Не любить добрість сліз;
Вона на всіх глядить так гарно й веселенько,
Як дівка, од свого ідучи панотця
До церкви – до вінця,
Глядить на парубка, мов ясочка, пильненько.
Не квасить добрість губ, бо із її очей
Палає ласка до людей.
Добрість жартує з розумом і
Але всьому свій час і черга, Грицьку, буде!
Ми під богом, як бач, всі ходим, грішні люде:
До часу глек, – мовляв один розумний лях, –
До часу, голубе, нам глечик носить воду.
Незважаючи на свою велику вченість, Грицько не може зрозуміти справжньої природи добрості.
І єсть земля така правдива і заможна,
Де правду і панам сказать, як Богу, можна.
Дивіться, – ти казав, – як вірний довгорук
Писульку царську рве із єдноральських рук
І
Чи бач, як старшина із ляку умирає!
А довгорук сидить і усом не моргне!
“Ай, що ж ти наробив! – усі заверещали: –
Тепер же поминай, як довгорука звали!”
А довгорук сказав: “Не бійтесь за мене!
Нехай лиш прийде сам Петро сюди Великий!
Я покажу, що й він, як всі ми, чоловіки,
Помилиться, згрішить, спіткнеться і впаде,
І ворог той йому, його хто не зведе” .
Аж бач! Таки воно й на правду вийшло, хлопці, –
Прибіг Петро, гукнув, затупав, загурчав.
Уже й був кинувсь бить, але як розпитав,
Аж довгорукого погладив по головці,
І цмокнув в лисину та ще й перепрохав –
Та ще й на змирщини кіп з п’ять він грошей дав.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Цей твір був першим з написаних українською мовою творів П. Гулака-Артемовського.
Написаний ще у 1817 р., за життя поета він не друкувався. Це своєрідне послання Г. Квітці-Основ’яненку як одному з керівників благодійного товариства. Поет гаряче підтримує його та закликає активізувати свою діяльність.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Петро Гулак-Артемовський – Справжня добрість Писулька до Грицька Прокази Хто добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той добрості не зна, не бачив і не чує. Не пензлем той її, але квачем малює, Той добрість обікрав. Не любить добрість сліз, Вона на всіх глядить так гарно й веселенько, Як […]...
- Рибалка (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж ось гуде, і […]...
- Пан та собака (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Пан та собака Казка На землю злізла ніч… Ніде ані шиширхне, Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маненька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все ніч під чорною […]...
- Петро Гулак-Артемовський Реферат Петро Гулак-Артемовський (1790 – 1865) Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Біографія Петро Петрович ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (1790 – 1865) Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Рибка В ставочку Пліточка дрібненька Знічев’я зуздріла на удці черв’яка, І так була раденька! І думка то була така, Щоб підвечірковать смачненько: Ну, дейко! до його швиденько! То збоку ускубне, То спереду поцупить, То хвостика лизне, То знизу вп’ять підступить, То вирне, то пірне, То сіпне, то смикне, Вовтузиться, ялозиться і пріє, – Та ба!.. та […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Пан та собака ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ПАН ТА СОБАКА (Казка) На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне; Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Батько та син “Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині: – Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло – спишу на спині!” Хведько не вчивсь – і скоштовав Березової кашки, Та вп’ять не вчивсь і пустовав – Побив шибки і пляшки; І, щоб не скоштовать од батька різочок, Він різку впер в огонь […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Цікавий і Мовчун Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав: “Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?” “Від того, що (коли не втнеш сеї дурниці) Всередині, як ти, порожній він”,- сказав. 1 грудня 1820 року...
- Петро Гулак-Артемовський – дві пташки в клітці “Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? Хіба ж ти трясці захотів? Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів,- Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш, Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш”,- Так в клітці підлітка корив снігир старий. “Ой дядьку, не глузуй! – озвався молодий.- Недарма я журюсь і […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Рибалка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Рибалка МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Пан та собака (Казка) На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне; Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все ніч під чорною запаскою хова. Один […]...
- Гулак-Артемовський – Біографія Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. В […]...
- П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, […]...
- Поети-романтики (П. Гулак-Артемовський. “Рибалка”, Є. Гребінка. “Українська мелодія”, М. Костомаров. “Соловейко”, В. Забіла. “Соловей”, М. Петренко. “Небо”) Наприкінці XVIII – початку XIX століття в європейських літературах на зміну Просвітництву приходить новий мистецький напрям – романтизм. Раціоналізм, що був основою Просвітництва, заперечував інтуїтивне пізнання, рівність заперечувала існування індивідуальності. Натомість у романтичних творах утверджується ідея про те, що кожна людина – це неповторний самостійний світ. Романтичний герой – особистість, що принципово відрізняється від маси, […]...
- Твір на тему: Що таке справжня дружба? Дружба – це достатку річ, Сварка – ворогові свято. . Друзів сто – і мало їх. Ворог – і один – багато. Д. Білоус “У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол”. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль дружби в людських стосунках. Нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм […]...
- Твір на тему: Справжня краса людини У людині все має бути прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки. А. Чехов Якщо є поняття “справжня краса”, отже, існує і удавана, штучна, далека від істини. Чи одне і те саме ми розуміємо, коли говоримо: “Яка красива дівчина!” і “Яка красива людина!”? Перше, що спало на думку; коли задумався про справжню красу […]...
- Христина Сможаник – Справжня любов Божа любов дарує нам дива Кого б ми щиро не любили То Божа вся любов жива Усі довкола у жазі кохання Втрачаємо надію у життя Коли відчуєм присмак лиш розчарування. Але любов насправді не така, Якою бачать люди без чуття Вона, як квітка ніжна і легка. Я думаю, що це вже не любов, Коли ми […]...
- У чому справжня краса Наташі Ростової I. Вступ. Як я розумію справжню красу людини. II. Головна частина. Суть її життя – любов. 1. Різноманітність портретних характеристик Наташі (навмисне підкреслення автором її зовнішньої невродливості, але привабливості, зображення характеру, зміни настрою, ставлення до інших через портрет): А) перше знайомство з Наташею (“Чорноока, з великим ротом, некрасива, але жвава дівчинка, із своїми дитячими відкритими […]...
- Твір на тему: Справжня п’ятірка Одни з найцікавіших у нашій школі – уроки трудового навчання. Вони проходять дуже швидко. Так було й учора. Микита Михайлович оголосив конкурс на кращу шпаківню. Учитель, як завжди, ще раз розповів про порядок роботи, наголосивши на техніці безпеки. Переконавшись, що ми його зрозуміли, Микита Михайлович дозволив розпочати роботу. Відразу запрацювали верстати. По майстерні розлігся стукіт […]...
- Поема Івана Котляревського “Енеїда” – справжня енциклопедія народного життя У літературі кожної країни є твори, без яких важко уявити собі життя народу. Одним із таких творів, безумовно, є поема Івана Петровича Котляревського “Енеїда”. Узявши за основу класичну поему давньоримського поета Вергілія, Котляревський розповів про пригоди славного Енея зовсім по-новому, так, немов усі ці події відбувалися з українськими козаками. Написана справді народною мовою, поема є […]...
- У чому справжня краса людини (за казками О. С. Пушкіна “Казка про мертву царівну та сімох богатирів”, О. Вайльда “Зоряний хлопчик” та “Щасливий принц”, Г. К. Андерсена “Снячий королева”) Красива людина завжди привертає до себе увагу. Нею милуються, пишаються, на неї хочуть бути схожими. А якщо до того вона любить грати перші ролі, добре зодягнена, шляхетного походження, то може стати для когось і справжнім ідеалом, зразком людської досконалості. Пам’ятаєте, якою блискучою, прекрасною здавалася Каєві Снігова королева? За все життя він не бачив такого привабливого […]...
- Перебийніс Петро – На косогорі, біля школи На косогорі, біля школи, Стоїть у нас і до сьогодні Пощерблений віками, Та міцний Турецький стовп. Зізнаюся: втікав я З уроку стародавньої історії. Було нелегко осідлати Високе диво чужоземне. Та врешті ось вона – Ополячена, отуречена, Орусачена, онімечена Моя земля. Я милувався нею З пихатого турецького стовпа. Його напевне ж охрестив Козацькою шаблюкою Мій предок […]...
- Твір на тему: Якою повинна бути справжня праця (твір-роздум) Якою повинна бути справжня праця (твір-роздум) Коли я казала своєму батькові про те, що хочу купити нові брюки або туфлі, він звичайно зітхав: “Добре, я дам тобі грошей”. І тоді кілька тижнів підряд він працював у вихідні. Я завжди сприймала це як щось цілком нормальне. “Він же мій батько, він повинен забезпечити мене. А коли-небудь […]...
- “Енеїда” – справжня енциклопедія українознавства (за поемою І. П. Котляревського “Енеїда”) “Енеїда” – справжня енциклопедія українознавства (за поемою І. П. Котляревського “Енеїда”) Іванові Котляревському, як і Тарасу Шевченку, відводять особливе місце в розвитку української літератури. Вони стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії великого Кобзаря зазвучала душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського “Енеїда”. На перший погляд, таке детальне, різнобічне змалювання побуту […]...
- Перебийніс Петро – Біографія Петро Мойсейович Перебийніс народився 6 червня 1937 року в селі Слободі Шаргородській на Вінниччині. Батько його, Мусій Феодосійович, пішов на фронт, щоб до сина повернутися лише у спогадах. домашньою його вчителькою була мама, Анастасія Левківна. Змалку вона зачарувала хлопчика піснями, казками і просто своєю самобутньою подільською говіркою. Закінчив майбутній поет Шаргородський сільськогосподарський технікум і факультет […]...
- Бондарчук Петро – Біографія Петро Федотович Бондарчук народився 1936 року на Вінниччині, у с. Талалаївка (нині у складі с. Василівка Іллінецького р-ну), а з 1962 року постійно живе в донецьку. Після закінчення семирічки працював лісорубом, обліковцем рільничої бригади в колгоспі, служив в армії, був секретарем контори колгоспу. Заочно закінчив філологічний факультет донецького державного університету. Працював редактором на донецькому телебаченні, […]...
- Скунць Петро – Біографія Петро Миколайович Скунць (20 травня 1942, Міжгір’я – 30 травня 2007, Ужгород) – український поет, член Національної спілки письменників України з 1962 року. Народився 20 травня 1942 року в селиці Воловому (нині смт Міжгір’я, нині Закарпатської області). У 1963 році закінчив Ужгородський університет. Працював в обласній молодіжній газеті. Був редактором Закарпатського обласного видавництва. Був членом […]...
- Ребро Петро – Біографія Петро Павлович Ребро – український Поет, Журналіст, гуморист і сатирик, громадський і культурний діяч. Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці, Куйбишевського району, Запорізької області, в родині колгоспника. Освіта Закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (1953). Кар’єра Після закінчення Запорізького педагогічного інституту /з 1985 року – національний університет/ служив в армії, вчителював […]...
- Панч Петро – Біографія Петро Йосипович Панч (справжнє прізвище – Панченко) Народився 4 липня 1891 в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. дитинство письменника, про яке він зворушливо написав у книзі “На калиновім мості”, було багатим на життєві враження. Так повелося, що в родині всі колісникували: і дід, і батько, і дядько. Та й взагалі всі члени сім’ї […]...
- Мах Петро – Біографія Мах Петро Петрович – український громадський діяч, поет, письменник, публіцист, пісняр. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Член Національної спілки письменників України. Почесний громадянин Луцька. Мах Петро народився 25 травня 1934 року у селі Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Польща. У квітні 1941 року батько поета загинув від рук польського шовініста. У 1944 році сім’я внаслідок […]...
- Осадчук Петро – Біографія Петро І́лькович Осадчу́к – український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч. Народився Петро Ілліч Осадчук 2 грудня 1937 року в селі Острівець Городенківського району на Івано-Франківщині в сім’ї хліборобів. З дитинства зростав напівсиротою (коли помер батько, хлопчикові було одинадцять років, старшому братові – шістнадцять, молодшому – чотири). Мати сама виростила трьох синів. У 1955 році […]...
- Сорока Петро – Біографія Петро Іванович Сорока народився 6 січня 1956 року в селі Грицівці Збаразького району на Тернопільщині. Закінчив Крем’янецьке медичне училище та Тернопільський педагогічний університет. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Прозаїк, літературний критик. Автор книг “Секрет довгожителя”, “Крона роду”, “Сповідь сльозою”, “Пам’яті навперейми”, “Рік подвійних […]...
- Перебийніс Петро – Викочується із пам’яті Викочується із пам’яті Жорстоке століття дракона І змітає на своєму шляху Народи і королівства. Ось летить воно на мене Броньованою колоною, Переблискує зубами гусениць, Люто бризкає на всі боки Липкими згустками світового болота. А я, малий, у бездонних батькових чоботях Перебігаю дорогу дракона, Спотикаюсь і падаю У жахливу мішанину глини і глею. Залізоголова потвора Невідворотно […]...
- Осадчук Петро – Ясний світ (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” ЗАПРОШЕННЯ дО МАНдРІВКИ На тобі руку, мій сину, І гайда на вулицю з хати. Сором у сонячну днину Вдома байдикувати. Гей, що за час погідний – Кожен промінчик співає! Рушимо в подорож, рідний, Нашим чудовим краєм. Підем на чисті води, Станем під ясні зорі, – Немає милішої вроди, Як хвилі дніпра […]...
- Перебийніс Петро – Там, за рівниною голою Там, за рівниною голою, Кров’ю світанок набряк. Бачу: охоплений полум’ям Крутиться в полі вітряк. Вітром високим роздмухане, Полум’я крила жере. Над світовими розрухами Гасне видіння старе. Інші сповідує виміри Час молодий і прудкий. Перевелися і вимерли В наших степах вітряки. Літо смагляве полинуло. Де його вже доженеш?.. Чахне від чаду полинного Вік переораних меж. Не […]...
- Перебийніс Петро – Портрет батька Тато хмурився зніміло, Був не майстер на слова. Усміхався так несміло, Аж ламалася брова. Та коли сміявся тато, Мама вишнею цвіла. Усміхалась наша хата, Усміхалось півсела. Тато був скупий на ласку, Цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, На чорнявих пустунів. Тільки раз, коли в солдати Йшла під марші Слобода, Пригортав нас міцно тато, І […]...
- Перебийніс Петро – Тернопільська весна У Тернополі тане зима, Розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля Прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль Навесні, навесні. І лоза вдалині За туманами світить мені. За озерною млою сади Зустрічають калиновий день. Білий лебідь веде Лебедівку по стежці води. На терновому полі встає Мій Тернопіль у сивій красі. У воді і росі Відбивається місто моє....
- Твір на тему: Петро Сагайдачний Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 […]...
- Твір на тему: Петро Могила Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
Старий і море дуже стисло.