Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Станіслав Лем. Життя і творчість
Станіслав Лем. Життя і творчість
Реферат на тему:
Станіслав Лем. Життя і творчість
Найбільш відомий у світі польський письменник Станіслав Лем міг би не народитись, якби не один єврейський перукар у невеликому містечку на Західній Україні, який вступився за майбутнього батька майбутнього ж таки письменника, коли червоні провадили того під конвоєм, щоб, як офіцера, розстріляти. Лікаря Самуеля Лема перукар знав ще зі Львова, там і народився Станіслав Лем – було це далекого 12 вересня 1921 року. Тут у 1939 році Станіслав закінчив школу і вступив на медичний факультет Львівського
Своє львівське дитинство описав письменник у книзі спогадів “Високий Замок” (український переклад – видавництво “Піраміда”, 2002). У гімназії Лем вивчав і українську мову, причому й тепер володіє нею непогано. “Високий замок” є своєрідною міфологією дитинства: Львів назавжди залишився для письменника отим “дитячим” польським Львовом, і те, що сталось із містом під час радянської влади, вже не входить до біографії Лема, є неприйнятним для нього – це вже не його Львів. Саме тому
С. Лем є не тільки польським, а частково й українським письменником… Він народився в 1921 році у Львові, більшу частину життя прожив у Кракові, тепер мешкає у Відні. Хтозна, можливо, сентиментом до “малої батьківщини” можна пояснити те, що два роки тому обтяжений роками і славою письменник, що перебував тоді в Варшаві, захотів зустрітися з українськими студентами, відмовивши при цьому багатьом іншим, набагато поважнішим особам. Польська критика завжди наголошувала на нечуваному “галицизмі” Лема, особливо помітному в манері жартувати. Ще хочеться нагадати, що в 1966-му прозаїк написав роман “Високий Замок” – дуже нетипові спогади зі свого львівського дитинства.
Станіслав Лем – автор близько 50 книжок наукової фантастики, він належить до найбільш читабельних польських письменників у світі (враховуючи й Генрика Сенкевича). Його вплив на людські уми є просто колосальним: космонавти свідчать, що стали ними завдяки творам Станіслава Лема, під впливом цього письменника безліч майбутніх творців літератури science fiction взялися за перо. Така масова читабельність і популярність, а також жанр, в якому працює автор (а він досі пише), завжди були причиною просто-таки сміхотворного – натужного визнання Лема як творця серйозної літератури. Сьогодні вже ніхто не вагається назвати його великим письменником, зате сам Лем, прозове письмо якого зупинилося між есе і фабулою, понаписував про наукову фантастику що тільки міг найгіршого. Автор вкрай негативно висловився про свою ранню творчість, засудивши її за дешеве трюкацтво, пласкість і схематизм персонажів, за повторення сюжетних шаблонів. Втім, саме ранні твори письменника викликали найбільший резонанс любителів фантастичного жанру. Інша річ, що сам письменник не захотів задовольняти дешеві смаки.
Дебют Станіслава Лема був подвійним: молодий лікар написав медичну працю про функції людського мозку та роман “Людина з Марса” (1946) – оці його дві іпостасі, белетриста й ученого-натураліста, присутні у кожному творі. Науково-фантастична література належить до так званої популярної, або масової, виробивши в собі певні стереотипні ходи й мотиви – поява на нашій планеті гостей із Космосу, залежність людини від витворів її ж розуму (бунти роботів, комп’ютерних систем, ядерні катастрофи), незвичні форми життя на інших планетах, космічні війни між цивілізаціями тощо. Лише в перших своїх книжках (“Астронавти”, “Сезам та інші оповідання”, “Хмара Магелана”) Лем поділяє футуристичні захоплення ентеепу та соцреалістичні формули безоглядної віри в нову, прийдешню цивілізацію. Але вже з “Діалогів” та “Зоряних щоденників” (1957) шаблони популярного жанру стають лише претекстом для справжньої “лемівської” проблематики, пригоди в космосі перетворюються на пригоди людського розуму, на місце захоплень приходять іронія й гротеск.
До речі, саме гротеск найсильніше єднає Лема з традиціями польської літератури. А безнастанна гра з літературними формами й жанрами, жартівливі й гротескові стилізації, пародії і травестії традиційних різновидів письма в поєднанні з розважальними прийомами та глибокою філософською есеїстичністю, алегоричним образом лабіринту дозволяють говорити про присутність постмодерного начала в творчості письменника. Це начало покликане руйнувати ефект “наївної правдивості” зображених у творі “реалій” майбутнього: герої творів Лема, в яких відчутний дух середньовічних рицарів, розмовляють архаїчною мовою й наділені такою ж середньовічною свідомістю, їхні імена – Трурль, Кляпауцій – є гротесковими, як і образ пілота Тіхого, що чимось нагадує Мюнхгаузена. Футурологічні параболи Лема мали часто не просто соціальний, а політичний відтінок. Так було в романі “Щоденник, знайдений у ванні” (1961) – репортаж з якогось підземного “третього Пентагону”, інституції, що сама за собою шпигує й сама із собою бореться. Того ж року з’явився найвідоміший роман Лема – “Соляріс”, на основі якого Андрій Тарковський у 1973 році знімає фільм.
Катастрофічна, а почасти й екзистенційна філософія Лема знаходить різні художні форми – проза, нарис, есе. Письменник експериментує з різноманітними суспільними й біологічними моделями, схемами розвитку нашої цивілізації, неминуче доходячи єдиного висновку – про обмеженість людського пізнання, про безконечну малість і ницість людини, про згубний характер її розуму. Проблематика творів Лема виростає з обмеженої природи людини й безкінечності часу, космосу, пустки. Письменник твердить, що дійсність така, якою вона уявляється людині, є лише функцією випадку: звичайні події і явища, які мають для нас причинно-наслідковий характер, це тільки гра випадковостей, узагальнена статистикою, і за ними не стоїть жодна цілеспрямована діяльність.
Незважаючи на всю свою технічну силу, сучасна людина не може пізнати Космос, оскільки розглядає його з позиції власного розуму. Все, що створює людина, весь світ її цінностей є герметично замкненим в її власному колі. Ми не можемо вийти за межі цього кола, не можемо побачити своїх помилок за допомогою іншої, чужої свідомості, не можемо встановити жодного контакту з іншим типом розуму й знайти порозуміння з подібними до себе. Ми ніколи не розшифруємо “голос Бога”. Всі ці обмеження посилюють неспокій, відчуття самотності й екзистенційний жах. Станіслав Лем приходить до несподіваного висновку: людина мусить пізнати сама себе, свої обмеження й можливості, всановити контакт сама з собою. Це – єдино можлива “терапія” проти horror vacui – жаху пустки, яка оточує людину у світі людей, а людство – в просторах космосу. Цим філософія польського письменника нагадує мені прозу Валерія Шевчука.
І ще про пустку. Після двох томів есеїстики – “Філософія випадку” з 1968 року (спроба теорії літературного твору) та “Фантастики й футурології”, нарисів про наукову фантастику й перспективи футурологічного мислення (1970), на початку 70-х років Лем видає дві не менш знаменні книжки – “Досконала порожнеча” й “Вимріяна велич”, які складаються з рецензій і передмов до ненаписаних творів, книг, які у критичній інтерпретації письменника, вельми привабливі.
Цілком несподіваною в цьому світлі є уся творчість великого фантаста: змодельовані ним світи, організми, суспільства, космічні кораблі, подорожі, роботи – вони не існують, вони є порожнечею. Але та, зрозуміла або й незбагненна сила, з якою вони впливають на нас, людей з плоті і крові, надають цій “пустці” особливої сили, роблять її досконалою. Це ж стосується й літератури загалом, а, може, й життя. І хоч як би хотілося бачити майбутнє Землі в світлих тонах, здається, що порожнеча досконала ще й тому, що вона непробивна, її жорстокість – в її досконалості, протиставленій вічній недосконалості людини. Творчість Лема не зводиться лише до наукової фантастики, хоча цей жанр, до якого входить багато романів та цикл оповідань про пілота Піркса, є у письменика домінантним. Не менш цікавим і плідним жанром у творчості Лема є фантастично-науковий гротеск – сюди входять “Казки роботів”, “Кіберіада” та цикл творів, де головним героєм виступає “капітан делекого галактичного корабля Ійон Тихий”. Крім того, Лем є автором книг, жанр яких визначається на межі між філософською есеїстикою й художньою літературою (“Досконала порожнеча”, “Провокація”, “Бібліотека ХХI століття”), а також – у ранній творчості – сучасного реалістичного роману.
Роман “Едем”, поруч із “Солярісом” та оповіданями про пілота Піркса, є одним із модельних творів наукової фантастики, який, що загалом характерно для Лема, вступає в полеміку з традиціями жанру. Письменник звертається до поширеного в науковій фантастиці мотиву контакту з іншими розумними істотами, мотиву космічної подорожі, інших планет, але його іронічна дистанційованість від описуваного й виявляється в постійних “нагадуваннях” читачеві тих способів представлення інопланетних світів у творах інших авторів. Герої “Едему” чудово знають популярні твори science fiction і, порівнюючи їх із власним досвідом на планеті Едем, часто кепкують з них.
Обмежений досвід людини і та різниця у сприйнятті однієї й тієї ж позаземної реалії різними людьми творить в “Едемі” ще одне проблемне коло: а чи взагалі здатна людина зрозуміти до решти навколишній світ, якщо до всього підходить зі своєю міркою й намагається звести все до вузького поля вже існуючих понять? Розмови з “дубельтами”, тубільними мешканцями Едему, навіть за допомогою спеціального електронного перекладача, нічого не прояснюють героям-землянам, порозуміння двох різних типів інтелекту можливе лише у сфері домислів. До того ж у романі виразно відчувається іронія щодо спрощених та ідеалізованих перемог людини в міжгалактичному просторі, на чому так уперто стояла наукова фантастика в перші етапи свого розвитку.
Крім того, що “Едем” є романом про неможливість підтримування контакту й безпорадність людини в космічному просторі – це також твір про земні проблеми, показані на прикладі едемського суспільства з невеликими гротескними перебільшеннями. Населення Едему потерпає від тоталітаризму планетарного масштабу, лицемірної влади, що проголошує теорію власного неіснування, від антагоністичного поділу суспільства, брехні, насилля й морального звиродніння.
Вже в “Едемі” помітні намагання Лема позбавити фабульні події самостійної вартості, зробити їх слугами філософії й підкорити концептуальному авторському задумові. Ця тенденція ще повніше виявляє себе в “Солярісі” – найвідомішому і найкласичнішому романі польського фантаста. Плазмовий мозок у вигляді мислячого океану, що огортає всю планету, є разом з тим найбільш оригінальним образом всієї науково-фантастичної літератури. Темою “Соряріса”, як і “Едему”, є спроба контакту з позаземними формами космічного розуму, наслідком якого є чергове переконання в неможливості будь – якого діалогу – незважаючи на бажання обох сторін. Люди пробують діяти на океан випромінюванням Рентгена, а планета в свою чергу “обдаровує” землян безсмертними неутриновими “творами F”, беручи їхні образи з найвіддаленіших закапелків пам’яті героїв, що приховують часто не найприємніші спогади з минулого. Таким чином, психічна й біологічна неспівмірність людини й океану призводить до того, що всякі починання і спроби контакту стають марними через відсутність будь-якої спільної площини порозуміння. Але врешті невідомо навіть, чи справді цей океан є мислячою істотою, як припускають учені-солярісти, чи його діяльність є свідомою й яка справжня причина виникнення тих незнищенних втілень людських кошмарів.
Між іншим, цей останній психоаналітичний мотив “Соляріса” створює романові додаткові плюси в очах поціновувачів “серйозної” літератури. Адже “Соляріс” виявляється не тільки романом про неможливість порозуміння з інопланетним розумом та безсилля науки – це також твір про безпорадність людини як психічної істоти, обтяженої біографією, фобіями й підсвідомими бажаннями. У цьому світлі справа контакту з загадковою істотою поступається місцем внутрішнім проблемам людини, яка навіть у далекому космосі не може позбутися нищівного голосу своєї пам’яті й безнастанно продовжує переживати свою суто людську драму. Тож як можна зрозуміти інші істоти, якщо людина не здатна збагнути навіть самої себе, дійти згоди з власним сумлінням, чи має вона право вирушати у космос, не розв’язавши своїх банальних земних проблем?
“Соляріс” відкриває одну з наскрізних в творчості письменника тем – неможливість контакту людини з іншим, відмінним від неї розумом, її вимушена самотність у Космосі. Романи “Непереможний”, “Голос Бога”, “Фіаско” являють нам чергові спроби людства “вийти з себе”, поглянути на себе очима іншої свідомості, впевнитися, що воно не є єдиним проблиском розуму в порожньому й байдужому, “немудрому” Всесвіті. По суті, Лем говорить про невиліковний соліпсизм людини, самотньої під Сонцем і Місяцем – навіть без космічних подорожей, людини, яка постійно шукає контакту й порозуміння зі своїми ближніми, з суспільством, долею й Богом. Навіть якщо Він не існує. А в цьому письменник – атеїст і емпірик сучасної епохи – переконаний; його вперта невіра в парапсихічні явища тепер, на початку ХХІ століття, вже межує з кокетством.
Отже, відкинувши екзотичні декорації, може виявитись, що “Соляріс” є романом про сучасну людину і міжлюдські стосунки. Як сказав один з героїв твору, Снаут: “Ми не шукаємо нікого, крім людей. Нам не треба інших світів. Нам треба дзеркал. Ми не знаємо, що робити з тими іншими світами. Нам вистачає одного, нашого, та й ним уже давимось”. Чи справді ми намагаємся зрозуміти іншу людину, чи тільки заглядаємо в неї, як у дзеркало, бажаючи побачити там своє відображення? Науково-фантастичний жанр дозволяє Лемові проникнути в таємниці людської природи, в закапелки її підсвідомості ще ефектніше, ніж це вдається реалістично – психологічному роману.
“Повернення з зірок” є одним з небагатьох творів, що показує майбутнє земної цивілізації – в тому її варіанті, в якому прийдешні земляни повністю відмовляються від космічних досліджень і присвячують себе побудові вигідного й безпечного життя на своїй планеті. Перед героями, що після ста двадцяти років космічних подорожей повернулись додому, постає дивне видовище: матеріальна цивілізація на Землі виросла до абсурдного буйства розкошів, люди плавають у добробуті й розвагах без найменшої праці й турбот про майбутнє. Вдалося знищити не тільки будь-які загрози бездумному щасливому життю на планеті – за допомогою так званої “бетризації” ліквідовано навіть притаманні людині агресивні інстинкти.
Але у мандрівників з “минулого” світ матеріальних розкошів не викликає захвату. “Я прагнув написати роман про майбутнє, але не про таке, яким хотів би його бачити, а про таке, якого слід остерігатись”, – визнає автор. У “Поверненні з зірок” перед читачем постає образ найпоширеніших уявлень про споживацьке суспільство майбутнього. Але для Лема це життя, цілком позбавлене сенсу, окрадене з усіх своїх вартостей – життя скаліченої бездумної особистості в абсолютному комфорті і безпеці. “Там, де все можна отримати без праці, будь-яка цінність втрачає свій сенс”. Письменник стверджує, що людина, єдиним бажанням якої є перетворення в янгола, стає істотою, котра звільняється в такий спосіб не тільки від страждань і трагедій, а й від надій і прагнень осягати важчі цілі.
Іншу, хоча у суті своїй дуже подібну версію майбутнього, являє нам роман “Катар”. Твір є застереженням перед цивілізацією, яка за допомогою різноманітних “поліпшень”, що впроваджувались у повсякденне людське життя, настільки ускладнила світ, що вирішальним чинником в усьому стає тільки сліпий випадок. У романі представлена цілком реальна ситуація, коли вживання великої кількості хімічних препаратів з лікувальною, косметичною чи гігієнічною метою призводить до летальних наслідків. Сам по собі кожен з цих препаратів є безпечним і корисним, але в “лотерейно згущеному світі” вони можуть скластись у композиції, що можуть становити смертельну загрозу.
Цікаво, що сам Лем більше цінує твори, написані в жанрі фантастично-наукового гротеску, хоча зарахування їх до science fiction вважає непорозумінням. Найкращим своїм твором письменник називає “Кіберіаду” – цикл оповідань, своєрідним “вступом” до якого стали також “Казки роботів”. Лем, у властивій для нього алегоричній формі, показує світ, з першого погляду, цілковито нелюдський – світ розумних машин, а людина з’являється тут тільки як негативний герой фантастичних оповідей. Але не випадково ці казки написані для дорослих “роботів”: незважаючи на всю відразу роботів до людей, їхній машинний світ упорядковано в людський спосіб. Роботи так давно запанували над світом, що багато хто з молодшого покоління вже не вірить, що людина взагалі коли-небудь існувала – вона стала темою міфів, казок і легенд. Зрештою, і сам світ роботів описано автором з широким використанням цілком “людських” казок і міфів: тут легко розпізнати добрих і злих, мудрих і дурних володарів, жорстоких красунь і героїчних юнаків, добро тут перемагає зло, а підступи мають виправдання тільки в служінні добрим справам. У світі роботів залишились усі одвічні людські проблеми й антагонізми – тиранія, насилля, злочинність, глупота і безправ’я. Тож “Кіберіаду” можна прочитати як чергову Лемову сатиру на сучасну дійсність, людську мегаломанію і переконання в силі свого розуму.
Особливістю “Кіберіади” є також дотепність і гумор, які полягають, зокрема, в поєднанні гетерогенних елементів, що традиційно й логічно є непоєднуваними. Цей прийом, який відомий польський поет Станіслав Бараньчак назвав “анахронічною контамінацією”, стосується як упізнаваних для читача жанрових особливостей, так і мови твору й способу побудови художнього світу. Комічний ефект виникає з зустрічі в одному творі жанрів казки і наукової фантастики, епосу, героїкокомічної поеми й філософської повісті. Оповідання виповнені влучними неологізмами, особливо з частками “кібер ” та “електро-” (електлицар, кіберотика), на рівні стилістики та фразеології дотепним здається використання слів з машинного світу в типових для казок реченнєвих формулах. У цьому аспекті “Кіберіада” просто межує з поезією, через це навіть найгеніальніші переклади не втримують, на жаль, великої частини змісту оригіналу.
Поруч із роботами Трурлем і Кляпавцієм з “Кіберіади”, є у Лема ще один улюблений герой – Ійон Тихий. У фіктивній передмові до його “Зоряних щоденників” автор вустами професора Тарантоги ставить свого героя поруч із Мюнгавзеном та Гуллівером, що, з одного боку, вказують на карнавальну, сміхову традицію, а з іншого – змушують також задуматись над складною природою людини та парадоксами людської екзистенції. І тут різноманітні варіанти життя в космосі є відбиттям земного стану речей, сатирою на владу, звичаї, релігію, філософію сучасної людини – але не тільки сатирою, а й розмислом про складність світу, багатозначність філософських істин, парадоксальність і непоєднуваність різних суспільно-політичних та моральних доктрин.
Одне з найкращих оповідань циклу “Із спогадів Ійона Тихого”, “Конгрес футурологів” – це тонка алегорія на керування думками, уявленнями й переконаннями суспільства за допомогою засобів, що фальсифікують реальний образ дійсності. Цей твір є просто свідченням некомпетентності радянської системи, яка дозволила перекласти й видати його в Радянському Союзі. Взагалі, “Конгрес футурологів” попереджує соціальну течію в польській науковій фантастиці, яка займалась викриттям справжньої суті радянської системи і механізмів “поневолення розуму”.
Хоча більшість творів Лема мають песимістичний характер, письменник твердо відкидає “звинувачення” й заявляє, що він оптиміст. Однак від чого він не зміг би відхрестистись, так це від свого скептицизму – щодо людських можливостей, вірувань, самої людини, яка може виявитись зовсім не найдосконалішим створінням у космосі: “В біологічному сенсі ми, безсумнівно, є досить потворними витворами еволюції”. Лем не вірить у життя після смерті, не вірить в існування космітів, привидів, телепатії та парапсихічних явищ. Письменник є переконаним прихильником смертної кари, коли звільнення чи втеча злочинця призводять до подальших убивств. Про своїх співплемінників Станіслав Лем однозначної думки: “Люди загалом дурні”. І це не звинувачення, не скарга, а реалістична констатація, твердження вченого і лікаря – в прямому й переносному значеннях. Усі людські нещастя, все світове зло походять від глупоти. А оскільки зло завжди було потужнішим, ніж добро, то й глупота людська стала однією з найголовніших філософських тем письменника.
7
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Станіслав Лем, фантаст із Високого Замку Реферат на тему: Станіслав Лем, фантаст із Високого Замку Найбільш відомий у світі польський письменник Станіслав Лем міг би не народитись, якби не один єврейський перукар у невеликому містечку на Західній Україні, який вступився за майбутнього батька майбутнього ж таки письменника, коли червоні провадили того під конвоєм, щоб, як офіцера, розстріляти. Лікаря Самуеля Лема перукар […]...
- “Отак і пишу… ” (Життя і творчість Остапа Вишні) Життя Остапа Вишні було далеко не простим. Хоча чи було воно простим у тих історичних умовах хоч у якоїсь мислячої людини? Певно, що ні. Павло Губенко народився 1889 року на Полтавщині, родина була багатодітна і незаможна. З дитинства хлопець мріяв бути вчителем, проте після початкової школи його віддали до Київської військово-фельдшерської школи, потім він працював […]...
- Чарівна сила таланту (життя і творчість Євгена Гуцала) Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала – це поєднання яскравого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів. Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. […]...
- “Він любив, він жив, горів, творив… ” (життя і творчість М. Коцюбинського) На жовтуватому папері метричної книги Преображенського собору, що на Вінниччині, записано: “Сентябрь, 5, 1864 г. родился Михаил. Родители: губерн-ский секретарь Михаил Матвеев Коцюбинский и его законная жена Гликерия Максимовна, оба православного вероисповедания”. “Дитячий вік мій (до 7 літ), – згадував Коцюбинський, – пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знов […]...
- Василь Симоненко. Життя та творчість Василь Симоненко. Життя та творчість. На літературних зустрічах мене часто запитують: “Звідки почався Василь Симоненко? Де він звівся та розповився?” Інтерес до його життя і творчості дедалі зростає. Читачів цікавлять усі подробиці із біографії улюбленого письменника. Я постараюся намалювати вам Симоненкову дорогу – важку, трагічну і коротку: поет ішов по ній неповних двадцять дев’ять років. […]...
- Життя і творчість Юрія Дарагана Життя і творчість Юрія Дарагана Юрій Дараган. Юрій Дараган – перший поет в якого виразно окреслився комплекс ідей і почувань, характерний для “пражан”. Він народився в Єлизаветі на Херсонщині 16 березня 1894 року. Його мати – грузинка за походженням, хоч і відірвана була від рідного краю, зуміла прищепити синові любов до прекрасної і гордої землі […]...
- Сходинки великого таланту (життя і творчість Павла Тичини) Ти будеш жити не в ганебнім зреченні – В залізній мові, в залізнім реченні, – Такі слова написав про Павла Тичину інший поет. Усі роки радянської влади Тичина був визнаним поетом. Його твори регулярно друкувалися, він мав найвищі державні нагороди і літературні премії, сім разів обирався депутатом Верховної Ради, був міністром освіти України у тяжкий […]...
- Життя і творчість Євгена Плужника Життя і творчість Євгена Плужника Ім’я Євгена Плужника далеко не всім відоме. І тому, що поет працював порівняно недовго, якихось 12 років, видавши всього дві книги віршів – “Дні” (1926) та “Рання осінь” (1927), – і тому, що за певних умов його ім’я майже 20 років не згадувалось. І лише коли в 1996 році вийшла […]...
- Життя і творчість Михайла Панасовича Булгакова Життя і творчість Михайла Панасовича Булгакова 15 травня 1891 року-Народився М. П. Булгакова в Києві. Дитинство і юність пройшли в Києві. У 1913 році-Обвінчався з Т. Лаппа в Київській церкві св. МиколиУ 1921 році-Переїжджає до Москви. “Майбутні перспективи”.1923 – 1924 роки-“Дияволіада”У 1924 році-Твір “Фатальні яйця”.У 1925 році-“Собаче серце”.У 1925 – 1928 роки-“Біла гвардія”, “Дні Турбіних”, […]...
- Станіслав Чернілевський: поет, кіносценарист, особистість (народився 1950 року) Народився в с. Жваніна Вінниччині у багатодітній родимі. Рано втратив батька. Середню освіту здобував у школах-інтернатах. Закінчив Вінницький педагогічний інститут і деякий час працював учителем. Потім вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, оскільки з дитинства мріяв займатися кіномистецтвом. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Поет, […]...
- Микола Гоголь, життя та творчість Микола Гоголь, життя та творчість План реферату: Біографія Хто такий чорт Хлєстаков Розгляд “Ревізора” Чичиков Сенс життя Чичикова Мертві душі Література Біографія. Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом у Ніглинської гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. З 1834 […]...
- Лицар української ідеї (життя і творчість Олега Ольжича) (1907-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився в м. Житомир у родині відомого поета Олександра Олеся. Був дуже здібною дитиною: навчився читати у три роки, у п’ять написав п’єсу, гарно малював, грав на скрипці, фортепіано. У 20-і роки родина емігрувала спочатку до Берліна, потім – до Праги. Навчався на філософському факультеті Карпового університету та в Українському […]...
- Уляна Кравченко – життя та творчість Реферат з української літератури УЛЯНА КРАВЧЕНКО (Юлія Шнайдер) – життя та творчість Схилившись над бюрком, вісімнадцятилітня семінаристка Юлія Шнайдер хапливо гортає сторінки журналу “Дзвін”. Казали, що тут надруковано Франкового вірша “Каменярі”, їй дали цей журнал ще в семінарії, але хіба ж там прочитаєш, коли на тебе чигає на кожному кроці пильне око “вірнопідданого” цербера-вчителя. Дівчина […]...
- Життя та творчість Валерія Шевчука Валерій Шевчук – один із українських письменників, чий сміливий творчий старт відбувся в 60-х рр. XX ст., а змужніння, хай як то парадоксально звучить, випало на роки застійні, роки панування в літературі “соціалістичного реалізму”. Сталося так тому, що він вчасно зрозумів, як за тих абсурдних суспільних умов зберегти внутрішню свободу, а отже, і своє істинне […]...
- Життя і творчість Леоніда Смілянського Реферат на тему: Життя і творчість Леоніда Смілянського (1904 – 1966) Леонід Смілянський прийшов у літературу в другій половині 20-х років, одразу приставши до ідейно-естетичних платформ ВУСППу і “Молодняка”. Тож письменник не був вільним від тогочасних літературних стереотипів, пробував виводити “на чисту воду” буржуазних спеців, розвінчував непманів, художньо осмислював “реакційну суть дрібновласницької стихії”. Усе це […]...
- Життя і творчість А. П. Чехова Життя і творчість А. П. Чехова Вислови письменникаВислови про письменника 1. “Якщо я лікар, то мені потрібні хворі й лікарня, якщо я літератор, то мені треба жити серед народу, а не на Малій Дмитрівці… ” (М. Дмитрівка – вулиця в Москві, тепер – вулиця Чехова. (Благай А. О., “Дитяча енциклопедія”, “Радянська школа”, К., 1965, с.245.1. […]...
- Тодось Осьмачка: життя і творчість (1895-1962) Народився в с Куцівці (нині Черкащина) в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи “Ланка”-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім – до США. Мандрував по світу. Помер […]...
- “Сцена – мій кумир… ” (життя і творчість І. Карпенка-Карого) “Я взяв життя” – у цих словах Івана Карпенка-Карого весь зміст його творчості. Видатний драматург був свідком соціальних зрушень у житті суспільства і свої враження переніс у п’єси. 29 вересня 1845 року в сім’ї управителя поміщицького маєтку народився син Іван. Мати хлопчика була кріпачкою, батько перед весіллям викупив її у панів. Вона не вміла ні […]...
- Життя і творчість Ханса Крістіан Андерсена РЕФЕРАТ на тему: “Життя і творчість Ханса Крістіан Андерсена” Славетний казкар Ханс Крістіан Андерсен народився більше як 180 року тому (1805 р.) в Данії, у маленькому місті Однесе, на острові Фюн. Бідна малесенька комірка, заставлена верстатами та різним інструментом шевця-батька. Під вікном горища, на ринві, ящик з землею, – там ростуть цибуля та петрушка, – […]...
- Життя та творчість Миколи Зерова Життя та творчість Миколи Зерова Перекладач, учений, критик і поет, Закоханий в Еладу і поетів Риму, Плекав класичний ритм і срібнодзвонну риму Великий ерудит, природжений естет. Прихильник строгих форм різьбив дзвінкий сонет. Перекладав поетів світових перлини, Нещадно розбивав противників доктрини, І кожен рік міцнів його високий лет… В часи сваволі дикої, пітьми і зла, Коли […]...
- Cааді. Життя і творчість. Короткий огляд Реферат На тему: Cааді. Життя і творчість. Короткий огляд Перш ніж перейти до творчості відомого перського поета-мислителя Сааді, слід розглянути загальні досягнення середньовічної перської літератури, в яких умовах і під якими впливами вона розвивалася. Середньовічна перська література – набуток багатьох народів, які розмовляють на мовах іранської групи (перси, таджики, афганці, курди і т. п.), багатьох […]...
- Життя та творчість Василя Короліва-Старого ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ (1879-1943) Справжнє ім’я – Василь Костьович Королів. Василь Королів-Старий народився в с Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині 4 лютого 1879 р. Навчався в Полтавській духовній семінарії, продовжив освіту в Харківському ветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем, видав популярний посібник з ветеринарії. У 1906 р. під час революційних подій в Україні В. Королів-Старий був заарештований […]...
- Життя та творчість Анатолія Дімарова АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (рік народження 1922) Анатолій Андрійович Дімаров народився 5.05.1922 р. у Миргороді на Полтавщині в учительській сім’ї. Після закінчення середньої школи був мобілізований до армії. У цей час розпочалася Велика Вітчизняна війна, письменник воював на Південно-Західному фронті побував у окупації, був поранений, після одужання деякий час партизанив. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився в […]...
- Життя і творчість Романа Андріяшика Реферат на тему: Життя і творчість Романа Андріяшика (1933 р. нар.) P. Андріяшик народився 9 травня 1933р. в селі Королівці на Тернопільщині. У 1964p. закінчив факультет журналістики Львівського університету, працював на журналістській та видавничій роботі. Характерною особливістю творчості письменника є те, що він одразу ж заявив себе як талановитий романіст. Першою його книжкою став роман […]...
- Борис Пастернак. Життя та творчість Борис Пастернак (1890-1690) Борис Пастернак – ціла епоха в літературі. Він починав свою діяльність у період великих революційних зрушень і сподівань, але незабаром побачив, як надії на соціалістичне реформування суспільства зазнали краху, як людина опинилася в полоні ідеологічних ілюзій, як насильство витіснило ідеї про майбутню свободу, рівність і братерство; Тому поезія Б. Пастернака – своєрідний […]...
- Життя і творчість Дмитра Чуба Реферат на тему: Життя і творчість Дмитра Чуба Наша людина в Австралії Від цього вже немолодого чоловіка йде якась добра і світла сила. Вона до фізичного відчутна, коли слухаєш його спокійні й тихі слова, бачиш ощадливі жести. А ще за всім тим вчуваєш: минуле чоловіка не було аж надто ласкавим до нього – там його […]...
- Богдан Радиш – життя та творчість Реферат з української літератури Богдан Радиш – життя та творчість Народився стуленої осені року, якраз на Дмитрія, себто 8 листопада, у селі Рожневі, у хап під заржавілою стріхою, над річкою Рибницею. За хатою поле перед хатою зарінки, луги, річка. а далі – гори, ліс. З ранньої весни до літа не вгаває соловейком радість і печаль. […]...
- Тести до теми “Життя і творчість Євгена Маланюка” ТЕСТИ ДО ТЕМИ “ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА” 1. Євген Маланюк народився в: А) Єлисаветграді; Б) Херсоні; В) Ново-Архангельську. 2. Батько Євгена Маланюка був: А) артистом; Б) суддею; В) сільським інтелігентом. 3. Євген Маланюк здобував освіту в: А) початковій школі; Б) Єлисаветградському реальному училищі; В) Київському університеті; Г) Петроградському політехнічному інституті; Д) Київській військовій школі. […]...
- Творчість – сенс життя Лесі Українки (на матеріалі поезії “Як я люблю оці години праці”) Нехай там збирається гірша. Страшніша негода, Нехай там узброїться в гостру, Огненную зброю, Я вийду сама проти неї І стану – поміряю силу! Геніальний і творчий талант Лариси Косач – нашої Лесі Українки – розвивався плинно, незважаючи на те, що лиховісна хмара прошуміла над нею. Хвороба приковувала молоденьку, слабосилу й хворовиту дівчину до ліжка, а […]...
- Життя й творчість П. Загребельного Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині. 1941 р. закінчено десятирічку; учорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, у серпні 1941 р. мав поранення. Після госпіталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в […]...
- Життя і творчість Анатолія Шияна Реферат на тему: Життя і творчість Анатолія Шияна Народився Анатолій Іванович Шиян 5 квітня 1906р. в українській слободі Борисівці на Білгородщині у родині селянина-маляра. Рідна слобода стала прообразом селищ, у яких розгорталися головні події творів письменника, – від ранніх оповідань, першої повісті “Баланда” (1930), де показане велике селище Слобода, і до роману “Гроза” (1936), який […]...
- Життя і творчість Михайла Булгакова РЕФЕРАТ На тему: Життя і творчість Михайла Булгакова 1. Ще не письменник. 2. Плчинаючий літератор і прославлений драматург. 3. Важкі роки. 4. Завітний роман. 5. Пріорітет вічних людських почуттів. 6. Актуальність роману Булгакова в наші дні. 15 травня 1891 року в Києві, у родині вчителя духовної академії Афанасія Івановича Булгакова, одночасно служившого уу київській цензурі, […]...
- Життя і творчість Івана Чендея Реферат на тему: Життя і творчість Івана Чендея (1922 р. нар.) Першим літературним учителем Івана Чендея була народна творчість – казка, легенда, пісня-коломийка. Їх він чув від матері, потім вичитував у журналі “Наш рідний край”. Були ще різдвяні вертепи з колядками-лицедіями, народні весняні забави, похоронні голосіння, ворожіння й заклинання, верховинські весілля… Все це збагачувало уяву, […]...
- Життя і творчість Панаса Мирного Реферат на тему: Життя і творчість Панаса Мирного (1849 – 1920) Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний […]...
- Життя і творчість Григір Тютюнник Реферат на тему: Життя і творчість Григір Тютюнник (5 грудня 1931 – 6 березня 1980) Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: […]...
- “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” (життя і творчість Миколи Вороного) Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не залишив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сторінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О. І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізнатися про поета. Батько Вороного походив із селян, […]...
- Життя та творчість Ернеста Міллера Гемінгвея Життя та творчість Ернеста Міллера Гемінгвея І. Родина Гемінгвея. (Народився 1899 року в родині лікаря в містечку Оук-Парк в Іллінойсі. Дитячі роки минули в лісах штату Мічіган.) ІІ. Перші кроки. (Після закінчення школи він деякий час працював у невеликій газеті, а в 19 років потрапив на фронт Першої світової війни. У складі санітарних частин воював […]...
- Життя і творчість Бориса Грінченка Реферат на тему: Життя і творчість Бориса Грінченка (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся […]...
- Життя та творчість Романа Іваничука Роман Іванович Іваничук народився 27 травня 1929 р. у с. Трач, тепер Косівського району Івано-Франківської області. У 1954р. у студентському альманасі Львівського університету, де він навчався, опублікував першу новелу “Скиба землі”, яку схвально зустріла критика. У 1957 р. Іваничук закінчив філологічний факультет Львівського державного університету, працював викладачем мови й літератури. Протягом 1963-1990 pp. письменник працював […]...
- Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького Реферат на тему: Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького (1838 – 1918) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво […]...
Микола вороний любить украіну.