Степан Руданський – Голодний жид
Небагато орендарі
В сабаш наварили
Та й, на лихо, убогого
Їсти запросили.
А убогий, ще й голодний,
На то не вважає:
Як припався гатилити –
Як у торбу пхає.
Та і ні вже як од миски
Біду одірвати,
Ото вони й задумали
Дечого питати.
“Чи маєш ти,- кажуть,- батька?”
А той каже: “Маю!”
Їсть і каже: “Батька маю,
І ще й маму маю… “
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Степан Руданський – Лядська натура Блудить ляшок серед лісу, А мужик рубає… “Та ти, ляше, либонь, блудиш?” – Мужик промовляє. А лях каже: “Chocaj błądzię, Ale mam naturę Nie pytać się tego nigdy Kogo biję w skórę!” ________________________ Хоч блуджу, Але маю натуру Ніколи не питати того, Кого бю в шкуру! (польськ.) – Ред....
- Руданський Степан – два рабини Два рабини на коршомці Зашабашували, Одправили борухати, За стіл посідали. На кождому лапсардаки, Шапка шабашкова, Сидять собі коло столу, Жоден – ані слова. Аж приходить чоловік наш, Кварту набирає. “А хто то в вас, орендарю?” – Шинкаря питає. “І то рабин, і то рабин!” – Шинкар обізвався. “Чому ж вони не говорять?” – Чоловік спитався. […]...
- Руданський Степан – Рабин і запорожець Читав рабин свої книги Двадцять і сім років, Перечитав всіх талмудів І усіх пророків… Читав двадцять і сім років, Ні з ким ані слова!.. З ним не сміла говорити Й сама рабинова. І чи то він свою мову За той час забувся, Чи з великої науки З розуму схибнувся, А як вийшов уже на світ […]...
- Руданський Степан – до чого ти здатний Вдався батькові синок, Та такий ледащо, Що робити, хоч убий, Не буде нізащо. В поле нікгди ні ноги, З школи утікає. Лежить тільки, як бугай, Яйця вигріває. Що не бився з ним старий, Не дав собі ради. На остаток всіх кумів Зводить до поради. Розказує їм біду, Сина закликає І останній раз його Із жалю […]...
- Степан Руданський – Загадки Позбирались дукачі, Добре підгуляли. “давай, Мошку, загадок!” – До жидка пристали. А жидок собі бім-бім, Пейси підвиває: “Як завдати, так завдам, А хто не вгадає?” А ті кажуть: “Не журись! За то буде плата. Хто не скаже, що то є, Заплатить дуката”. “Угадайте ж,- каже жид,- Що удень чорніє, Що біліє уночі, А ранком синіє?” […]...
- Руданський Степан – добре торгувалось Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці З мазницею мужик ходить Помежи крамниці… У крамницях, куди глянеш, Сріблом-злотом сяє, Мужикові то й байдуже: Він дьогтю питає. У десятії крамниці Два купці сиділо… І в десяту мужик двері Відхиляє сміло. Відхилив: “добридень, люди!” – І й зачав питати, Чи нема у них принаймні […]...
- Степан Руданський – Той, що над нами Стоїть козак коло груші Дівку підмовляє. А дівчина, як калина, Полум’ям палає. Зчервоніло повне личко, Відскочили груди… Отак дала б, та боїться, Що то послі буде. “А що, – каже, – як я буду Дитиноньку мати? Хто пригорне сиротину, Буде доглядати?” Козак жваво обіймає Дівчину руками. “Не журись, дівчино, – каже, – А той, що […]...
- Руданський Степан – Що рабин робить Випив мужик півкватирки, Хлібом заїдає. А жид ходить коло шинку, Борухи співає. “Чи є, Мошку, у вас рабин?” – Став мужик питати. А жид: “Гирсти! А чому ж нам Рабина не мати?” “А розумний у вас рабин?” Жид аж вийшов з себе: “Та вже ж,- каже,- розумніший, Мужику, за тебе!..” “А що ж рабин у […]...
- Руданський Степан – Чи голосна церква Став у церкві батько з сином. Церкву вже кінчали: Засклепили, побілили, Олтар прибивали. “Слава богу, – каже батько, – Спомоглися люди. Лиш не знати, як то вона – Чи голосна буде? Постій хіба, – каже, – сину, Перед образами, А я піду та для проби Свисну за вратами… “ Пішов свиснув разів кілька, Назад повертає. […]...
- Степан Руданський – Піп на пущі Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили… Та й задумав і сам, грішний, З світом попрощатись, Зайти куди межі пущі Та й собі спасатись. І зібрав усю громаду, З нею розпростився; Взяв з собою молитовник, В пущу віддалився… Але де йому до пущі! Привик до ковбаски, До чарочки горілочки, […]...
- Степан Руданський – Сам поїду! Що заслабне, було, жид І рабина просить, Рабин тілько з-за дверей Палицю виносить Та й пахолка свого шле З нею до слабого… От пахолок курував Жида не їдного. Аж раз якось довелось Слабу курувати; От пахолок і прийшов, Щоб палицю взяти. А той каже: “Хто слабий? Чи жид, чи жидівка?” “Не жид,- каже,- а їдна […]...
- Руданський Степан – Пан та Іван в дорозі (скорочено) Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці (1), Іван у свитині (2)… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа (3) ошукати (4)… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б […]...
- Степан Руданський – Еге, гай Йде видючий і сліпий, Та й каже видючий: “Ото, брате, синій гай! Ото ліс дрімучий!” “Еге! Еге! – каже той.- Як ти собі важиш!” “А ти ж, брате, бачиш що?” “Та ж ти, брате, кажеш!”...
- Степан Руданський – Печені яйця Підсунувся на весіллі Козак до дівчини, Давай її підмовляти Дати табачини. Але вона “Не дам, – каже, – Бо казала мати, Що від того, часом, можна Животину мати… “ “Не журися, – козак каже, – Не знатимуть люди: В мене яйця печенії – Дитини не буде!..” “А чи ж правда печенії?” “Печені, їй-Богу!..” “А з […]...
- Руданський Степан – Запорожці у короля Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани Все кармазинові, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи-мосціпани. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана… Тілько вибачайте, […]...
- Степан Руданський – Добре торгувалось ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш,- Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди […]...
- Степан Руданський – Три царі Циган, русин, третій лях Про те говорили, Якби царство хто їм дав, Що б вони робили. Циган каже: “Якби так Моє царство було, То такого б вже царя На світі не було. Я б по шию в салі жив, В сало б одягався, Сало б їв, на салі спав, Салом укривався”. “Ну, не диво такий […]...
- Степан Руданський – Хмельницький і пани Стали колись Хмельницького Ляхи підмовляти, Щоби нашу Україну З Польщею з’єднати. А Хмельницький їм говорить: “Сядьте, добрі люди! Послухайте мої байки, Чи правдива буде?.. Ото був собі господар, Мав їдного сина, І любив він його щиро – Сказано, дитина… Любив його, як дитину, Годив, як паняті; Але в того чоловіка Був і вуж при хаті. […]...
- Руданський Степан – Пан і Іван у дорозі Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кождому через плечі Висить по торбині… Лиш пан таки у чемерці, Іван – у свитині… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж пан собі задумує Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш, що, Іване? Годилося б попоїсти!..” “То що ж? Їжмо, […]...
- Степан Руданський – Треба всюди приятеля мати Прийшла в церкву стара баба, Свічок накупила; Де була яка ікона, Всюди поліпила. Іще пара остається, Де їх приліпити?.. “Ага! – каже.- Пошукаю Святого Микити!” Найшла баба і Микиту – Святий чорта ціпить!.. Бере одну йому ставить, Другу чорту ліпить!.. Видять люди й розважають, Щоб там не ліпила. “Що ти, бабо,- кажуть,- робиш? Та ж […]...
- Руданський Степан – Становий Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед річки заламався На тонкім льоду. Б’ються соцькі й розсильнії, Б’ються рибаки. Водять шнури край пролому, Ості і гаки. Але йде жидок убогий, Пейсами потряс. “Гирсти-гирсти, – став питати, Що таке у вас?” “Засідатель утопився, Господи прости!.. Ходи, жидку, хоть поможеш Шнура завести”. “Гирсти! Нащо то шукати Людської біди? […]...
- Руданський Степан – де спійняли? “А чи знаєш ти, Романе, Батько під судом: Іспійняли неборака Над чужим добром… “ “Мого батька?.. де спійняли?” Циганчук спитав. “Таки в нашії ж коморі – Бодню розбивав”. “Та в коморі й горобцеві Крила одшибеш… Ні! Пусти-но батька в поле! Чи тогді піймеш?”...
- Степан Руданський – Чи далеко до неба “Що п’ять верстов – то й коршомка, Нічого й лічити, Бо п’ять верстов як проїдеш, Треба й відпочити. Ото їдуть із ярмарку Двоє господарів, У каждого віз порядний, Воликів по парі. Їдуть собі помаленьку, Грошенята мають, Полягали на соломі – Та й думу гадають. Далі їден пробудився З глибокої думи, Повернувся на соломі. “Чи спиш,- […]...
- Руданський Степан – Зробіте собачку В опівночі на полу Мужик пробудився, Штани собі розпустив, На жінку звалився. Навпомацки затиснув – Жінка – як не чує, А синочок з-поза них Все собі пантрує. І йно тілько що мужик Розхитався саме, А синочок тут у плач: “Не душіте мами!” Та й позаду за матню Потягає тата… “Мовчи, сину, – каже той, – […]...
- Степан Руданський – Ксьондзів наймит Ксьондз і пані покойова На мшу поспішають, На відході до покою Слугу закликають. І тут пані йому каже, Щоб набіл забрати І конечне до обіду На ринку продати. А ксьондз його посилає З квитком до давида Та узяти око м’яса Каже йому в жида. Пішов слуга до давида – Не скурав нічого, Виніс набіл продавати […]...
- Степан Руданський – Камінний святий Раз обходили ляхи Навкруги костьола, Захопили хто що міг, Ходять наокола. Ото мазур і собі, З набожництва свого, Перед себе захопив З каменя святого. І аж крекче, неборак, А святого носить Та щоб живо обійшли, Пана бога просить. А тут, йому не біду, Тілько що ступають, А навколо обійшли – Знову починають. Бачить мазур, що […]...
- Степан Руданський – Biskupstwo Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотири Зробилося мало. Раз він гнався шістьма кіньми В шовках та у злоті, Як нагнався на баюру, Застряг у болоті. Бились-бились сиві коні Та й лягли, до […]...
- Степан Руданський – Мазур у болоті Застряг мазур у болоті, Хуру підпихає Та й до помочі дороту Святу упрошає: “Свята панно, – каже, – панно! Святая дорота! Будь ласкава надо мною, Вирятуй з болота!” Ані з місця його коні! Нічого робити, Давай тоді Antoniego На поміч просити. Підпер хуру та як крикнув: “Święty мій Антоній! Вирятуй хоч ти з болота Мої […]...
- Руданський Степан – дочка-син Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й повненька, Що рік, то й дитина… Отак-отак рада б хлопця, А вийде дівчина… П’ятеро вповила пані, Ще надію має; Але дідич за границю З горя виїжджає. І говорить своїй пані: “Я хрестом клянуся, Тільки ще […]...
- Руданський Степан – Козацька міра Зайшов козак до коршомки. “Здоров, орендарю! А налий-но мені,- каже,- Горілачі чару!” Налив Мошко одну чару, Козак вихиляє. Вихиляє, не ковтає, Іще підставляє. Налив другу, козак хилить, Разом дві ковтає Та й жидові коло шинку Трояка кидає. Підійняв жид, подивився… “Гирсти, як то буде?! В мене кожну по три гроші Пили добрі люди!” “Мовчи, жиде […]...
- Пан та Іван в дорозі скорочено – Руданський Степан Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці (1), Іван у свитині (2)… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа (3) ошукати (4)… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б […]...
- Степан Руданський – Піп і ксьондз Ксьондз сміється: “Паки! Паки! Дай, попе, табаки!” А піп каже: “Surdum corda! * На, теляча морда!” ___________________________ * Піднесімось духом! (лат.) – Ред....
- Руданський Степан – Що до кого “Хто йде їсти?” – пан питає. “Я йду!” – циган каже. “Хто йде жати?” – пан питає. “То громада скаже!”...
- Руданський Степан – Барабанщик [separator headline=”h2″ title=” Руданський Степан – Барабанщик “ Не кидає цам господар Ні жінки, ні хати, А тут москаль перехожий Аж гвалт пої..ти. І вхитрився ж так, шельма, Настругав цеглини. Розтер пороху чимало, Взяв білої глини. Давай пуцьку малювати! На два пальці – в чорне, На чотири пальці – в біле, А на три в […]...
- Руданський Степан – Полюби мене Лисий я, волосся спало, Решта білая, як сніг, Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг; Що збіліло – замалюю Ще й нового накуплю – Полюби мене, дівчино, То-то я тебе люблю! Небагато в мене мізку, Та і пусто в голові, Та я змалку оженився На багатій удові; І я собі узяв гроші, […]...
- Руданський Степан – Співомовки (Збірка) 1992 рік, видавництво “Веселка” ПРЕСЛІВ’Я Вір не вір, а не кажи: “Брешеш” I Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання. А я, хлопець-молодець, Пожалував мами, Серед лісу відпитав Дупло зі шпаками. В дупло руку – не йде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла – Та й сам улізаю. Ходжу […]...
- Степан Руданський – Шляхтич Мша кінчилась у костьолі, Люд порозсипався, У костьолі тілько шляхтич Убогий зостався. Та ще десь за образами Захристиян лазить, То святих там заслоняє, То в них світло гасить. Обдивився кругом шляхтич – Не видно нікого, Та живенько, де Антоній, Припав до святого: “Błagam cię, człowieczku święty! Błagam cię, Antoni! Podaj, serce, mnie pieniędzy, Niech ja […]...
- Руданський Степан – А не халасуй! “Ото, тату, маєм воду,- Каже циганчук,- А якби нам іще сиру Та муки до рук – Наварили б вареників, Сіли край стола… “ Тут старому вже по горлі Слинка потекла… “А якби нам іще масла, Отоді балуй!” Тут старий його фандою: “А не халасуй!”...
- Степан Руданський – Чорт Приглянувся ксьондз-добродій До чужої жінки. Що день божий посилає Фіги та родзинки… Посилає, все питає, Коли згода буде. Коли її чоловіка Удома не буде… Але жінка не з тих жінок: Подарунки брала, А ксьондзові усе-таки Слова не давала… Далі видить – треба дати, Нічого робити! Тілько собі замишляє Ксьондза підголити… Каже мужу. Муж навмисне Зрання […]...
- Руданський Степан – Пан та Іван в дорозі Віршована казка про те, як жадібний пан та простий чоловік мандрували разом, і хто кого ошукав. Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кождому через плечі Висить по торбині… Лиш пан таки у чемерці, Іван – у свитині… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж пан собі задумує Хлопа […]...
Твір на тему крила в людини.