Степан Руданський – Рана

Перегнулась молодиця,
Шмаття віджимає,
А хлопчина під запаску
Ззаду заглядає.

Заглядає – що за рана?
Та й питає мами:
“А від чого то в вас рана
Помежи ногами?”

“Та то ми з батьком колись, – каже, –
Билися обоє.
Сокирою батько вдарив
Та й розтяв надвоє”.

“А розумний тато були!..
Добру міру знали!
Бо сокирою, як в око,
У п… у попали!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Кохання ромео і джульєтти.
Ви зараз читаєте: Степан Руданський – Рана