Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Структура літературною твору
Структура літературною твору
Структура літературною твору (лат. structura – будова, розміщення, порядок) – спосіб зв’язку між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, система істотних відношень між ними. Ще з часів Аристотеля С. л. т. вбачали у відношеннях теми, фабули, перипетій, характерів дійових осіб, мовних засобів. Філософи (передусім Г.-В.-Ф. Гегель) характеризують чотиричленну структуру твору: смисл, зміст, внутрішню і зовнішню форми, конкретизуючи кожен з цих компонентів. З дослідженням проблем онтології і пізнання літературних творів
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Історична повість Богдана Лепкого “Мотря”: хронотопічна структура твору ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ БОГДАНА ЛЕПКОГО “МОТРЯ”: ХРОНОТОПІЧНА СТРУКТУРА ТВОРУ Простір і час взаємозалежні й взаємозумовлені. “Ми не знаємо жодного явища в природі, яке не посідало би частини простору і частини часу”1, – пише В. Вернадський. Інший дослідник С. Бабушкін, розглядаючи проблему: “Що пов’язує простір і час у мистецтві?”, наводить слова Ж. Гюйо: “Спробуйте уявити собі час […]...
- Оцінка літературного твору Оцінка літературного твору – встановлення, фіксація, усвідомлення його художньої цінності (вартості). Цінність властива творові як об’єкту сприймання. О. л. т. дається реципієнтом на основі осягання цінності, неможлива без його безпосереднього сприймання. В структурі оцінного акту (Процесу) взаємодіють: суб’єкт оцінки (читач, критик); предмет оцінки (твір, компонент твору, творчість письменника); основа оцінки (естетична платформа, переконання, ідеали, навіть […]...
- Цілісність літературного твору Цілісність літературного твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють. між собою за принципом органічних систем: набувають естетично валентного сенсу тільки в контексті цілого. Це можливе тому, що задум письменника постає у вигляді образного осяяння, яке випереджує й опосередковує поетапне і поелементне втілення задуму в сюжетно-композиційну структуру, що має просторово-часові виміри. Пафос твору, […]...
- Схематичність літературного твору Схематичність літературного твору – одна з основних властивостей літературного твору, яка випливає з його мовної природи, зокрема з умовності й асинхронності знаків усної і писемної мови, а також з природи зображеного у творі світу. Особливість мови полягає в тому, що вона позначає явища загально і неокреслено, а твір представляє окремі постаті і події шляхом відбору […]...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
- Герой літературного твору, або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
- Єдність змісту і ферми в художній літературі Єдність змісту і ферми в художній літературі – твердження аксіоматичного характеру, яке характеризує структуру, цілісність завершеного твору і водночас виступає принципом його аналізу, критерієм естетичної оцінки. Така поліфункціональність Є. з. і ф. зумовлюється тим, що категорії змісту і форми є загальнофілософськими, виражають взаємозалежність, діалектику будь-якого явища, процесу, предмета. В історії естетичної думки залишилося чимало праць […]...
- Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
- Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження д. т. використовуються різні джерела: нотатки, щоденникові записи, листи, свідчення сучасників, відомості з періодики тощо. для історії літератури часове визначення етапів роботи письменника над твором допомагає з’ясувати […]...
- Лінгвістика тексту Лінгвістика тексту (фр. linguistique, від лат. lingua – мова), або Транс лінгвістика – царина сучасного мовознавства, покликана віднаходити та описувати систему категорій тексту, визначати своєрідні мовні складники змісту та форми, висвітлювати різновиди зв’язків між окремими частинами та усталеними правилами вираження цих зв’язків. Предметом осмислення Л. т. вважаються текстотвірні засоби (лексичні та семантичні повтори слів, застосування […]...
- Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Прикладом А. т. є оповідання Марії Пригари за мотивами українських народних […]...
- Заготовки матеріалу до літературного твору Заготовки матеріалу до літературного твору – збирання і нагромадження документів про епоху, життя історичних осіб, про специфіку діяльності людей у певній сфері виробництва, якщо, за задумом автора, це може увиразнити фабулу, сюжет, обставини дії персонажів у задуманому творі. 3. до майбутнього твору можуть бути виписки з праць психологів, соціологів, розробки окремих сцен, діалогів, сюжетних ходів, […]...
- Пространственно-временная структура романа М. А. Булгакова “Мастер и Маргарита” В литературе немало произведений, в которых “соседствуют” миры реальный и фантастический. Это и “Илиада” Гомера, и “Божественная комедия” Данте, и романтические баллады Жуковского. Появление реализма (двадцатые годы XIX века) практически вывело из употребления данный прием. Тем более важным стало появление романа “Мастер и Маргарита” с его уникальной пространственно-временной структурой – троемирием. Подобная концепция не является […]...
- Адресат Адресат – одержувач листа. В естетичній комунікації – сприймач художнього твору, його реципієнт. На відміну від психологічного (сприймач), прагматичного (споживач), соціологічного (реципієнт, публіка), літературознавче поняття А. розрізняє реальних адресатів (читачів фізичних), на яких свідомо чи потенційно розраховує письменник, пишучи твір, та А. як естетичну позицію, ідеального читача. Від характеру орієнтації на нього значною мірою залежать […]...
- Проблематика і структура “Людської комедії” Світ постав перед ним таким: безсилля моралі і закону перед грішми. Оноре де Бальзак Я вирішив обрати саме цю нуднувату, на перший погляд, тему саме тому, що мене здивувала та вразила актуальність тем і проблем, які прописані ще в XIX столітті у творах Оноре де Бальзака. А все почалося з того, що мама підійшла до […]...
- Естетична цінність Естетична цінність – здатність будь-якого явища, насамперед творів мистецтва, викликати естетичне почуття, давати людині духовно-інтелектуальну насолоду (втіху), збагачувати її внутрішній світ. Така здатність зумовлена якостями, властивостями, особливостями тих явищ, які їм притаманні і мають значення, смисл для людини. Е. ц. художнього твору як цілісної структури відчувається читачами по-різному, але при цьому є один індикатор – […]...
- Втілення задуму письменника Втілення задуму письменника – один з етапів творчого процесу, який приводить до реалізації задуму і виникнення завершеного твору-тексту. Умовно виділяють такі його етапи: 1)виникнення задуму; 2) його розробка, виношування; 3) активізація досвіду життєвих вражень; 4) пошуки форм і втілення задуманого твору; 5) реалізація, втілення задуму; 6) доопрацювання твору, шліфування тексту....
- Завершений твір Завершений твір – наслідок творчого процесу митця, твір, остаточно зафіксований у тексті, над удосконаленням якого автор більше не працює, вважаючи, що його задум реалізовано повністю. Прихильники феноменологічної та рецептивної естетики твердять про відносну завершеність твору, оскільки його естетична якість, конкретизація підсумовується в читацькому сприйнятті. Завершеність твору відносна ще й тому, що з появою нових творів […]...
- Сприймання творів художньої літератури Сприймання творів художньої літератури – опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягання тексту твору. Повноцінне С. т. х. л. складається як, власне, повторне читання, коли реципієнт відтворює у своїй уяві формально-змістову цілісність, художньо-стильову своєрідність самостійно сприйнятого твору в контексті творчості автора і т. п. Сприймання літературного твору в процесі читання відбувається як поступально-зворотний процес, […]...
- Детермінізм Детермінізм (лат. determinare – обмежити, визначити) – вчення про всезагальну причинну зумовленість, закономірний зв’язок усіх явищ у природі, суспільстві і мисленні. Наукове розуміння д. застерігає літературознавця від прямолінійного трактування співвідношення життя і літератури (за схемою “базис визначає надбудову”), літературного чи історичного процесів. д. конкретизується в традиційному літературознавстві при обговоренні проблем “обставини і характери”, “мотивація вчинків […]...
- Інтерпретація Інтерпретація (лат. interpretatio – тлумачення, роз’яснення) – дослідницька діяльність, пов’язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст досліджуваного літературного явища в І. виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку. Предметом І. можуть бути: 1) будь-які елементи літературного твору (фрагменти, сцени, […]...
- Мій погляд на проблеми твору “Старий і море” Мій погляд на проблеми твору “Старий і море”. Проблема твору надзвичайно широка, але “принцип айсберга” та символізм, притаманні “Старому і морю”, дещо завуальовують її. На мій погляд, уважно пригледівшись до деталей та вникнувши в суть психологічно – філософських розмірковувань Хемінгуея, можна виділити такі основні, крім питання віри, проблеми, порушені у повісті: 1) Проблема людської самотності, […]...
- Аналіз твору “Дім на горі” Роман-балада ” Дім на горі ” складається з двох частин. У першій (“Дім на горі. Повість-преамбула”) розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву “Голос трави”, складається з 13 […]...
- Рубрика Рубрика (лат. rubrica, від ruber – червоний) – спосіб позначення окремих частин тексту літературного твору; первісно – назва закону, написана червоною фарбою. В книзі Р. може бути тематичною, формально-графічною (буквиця, цифра, літера з крапкою або дужкою, зірочки, лінійки тощо), “німою” (пробіл у суцільному тексті)....
- Емоції в літературі Емоції в літературі (лат. emoveo – хвилюю, збуджую) – психічні стани, акти, які проявляються в свідомості людини у вигляді переживань, Чуттєвого збудження. Е. зумовлені ставленням людини до дійсності, відбивають її. Психологи розрізняють Е. як прості форми чуттєвого контакту з довкіллям (радість, втіха, сум, тривога і т. п.), а почуття – як складніші емоційно-смислові утворення, пов’язані […]...
- Розповідач, або Наратор Розповідач, або Наратор Розповідач, або Наратор (лат. narrator – розповідач) – різновид літературного суб’єкта, вимислена автором особа, від імені якої в епічному творі він веде розповідь про події та людей, з допомогою якої формується весь уявний світ літературного твору. Р. – літературна постать, котра, як правило, є водночас автором і персонажем (Рудий Панько у “Вечорах […]...
- Авторизація Авторизація (фр. autorisation – дозвіл) – схвалення автором тексту власного твору на тиражування у будь-якій копії (переписування, машинопис, ксерокопіювання, друковане перевидання, переклад іншою мовою, інсценізація). Авторизація засвідчується безпосередньо заявою письменника, його участю у процесі тиражування тексту....
- Примітки Примітки – короткі доповнення, пояснення й уточнення до основного тексту твору. Належать авторові (авторські П.) або редакторові, упорядникові, перекладачеві (видавничі П.). Видавничі П. входять у довідковий апарат видання; найчастіше видавничі П. стосуються реалій, що згадуються в тексті, прихованих цитат Тощо. За розташуванням розрізняються П. внутрітекстові (подаються безпосередньо за фрагментом тексту, якого вони стосуються), підрядкові (внизу […]...
- Критерій оцінки літературного твору Критерій оцінки літературного твору (грецьк. kriterion – мірило, засіб судження) – система засобів (принципів, зразків, норм, канонів, аргументів) для визначення своєрідності художніх творів, оцінки їх естетичної досконалості чи недосконалості, належності до сфери мистецтва. Термін “К.” етимологічно і понятійно пов’язаний із терміном “критика”: критика – судження, оцінка, К. – засіб судження, мірило оцінки. Якщо предмети матеріальної […]...
- Балабанів гурток Балабанів гурток – гурток українських культурно-освітніх діячів першої половини XVII ст., залучених Гедеоном Балабаном (1530-1607) до редакційно-видавничої діяльності, що розгорнулася у Стрятині (біля м. Рогатина) та Крилосі (біля м. Галича). Керував стрятинською друкарнею небіж Г. Балабана – Федір, редакторську роботу здійснював Федір Касіянович, активно працювали Памво Беринда, Гаврило дорофієвич, Тарасій Земка. Б. г. продовжував справу […]...
- Актуальність художнього твору Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір написаний, опублікований або перебуває у процесі читання (рецепції). А. х. т. – один із критеріїв його оцінки в соціологічній критиці. Проте актуальність у мистецтві не […]...
- Підтекст Підтекст – прихований, внутрішній зміст висловлювання. П. існує тільки в зв’язку з вербально вираженим змістом, супроводить і водночас частково чи повністю змінює його. П. зумовлений деформуванням прямого змісту словесних значень під впливом контексту і позамовних факторів – відтворюваної ситуації, позиції мовця, його комунікативної мети. Підтекстова інформація виникає завдяки здатності мовних одиниць виражати, крім основного значення, […]...
- Тема, ідея та мотив художнього твору Тема художнього твору – це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення. Тема, в свою чергу, включає: – життєвий матеріал, що охоплює: події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини; сфери застосування сил та […]...
- Іван Драч – Балада про соняшник (Характеристика твору) Характеристика твору Івана Драча “Балада про соняшник” Жанр: балада (модерна). Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні. Віршовий розмір: верлібр. До золотого фонду української поезії ввійшла “Балада про соняшник” (1962). Це – глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Жвавий сільський підліток із щирою душею й багатою уявою […]...
- Актуалізація Актуалізація (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – використання зображально-виражальних засобів художнього мовлення таким чином, що вони здаються незвичними, одивненими, деавтоматизованими. Це стосується пожвавлення внутрішньої форми слова, індивідуальних тропів, розмаїтих випадків іронії, гри словами, моментів перифрастичного позначення. А. співвідноситься з “автоматизацією” або, за висловлюванням Л. Щерби, постає в “обгрунтованих відступах” від мовних нормативів, зумовлює смислове […]...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Часто так трапляється, що письменник видає твір, який ніколи не старіє, тому що історія повторюється, люди опиняються в подібних ситуаціях і видобувають із твору те, що актуальне для них саме сьогодні, що найбільше хвилює, що змушує задуматися. Таким “вічним” твором, на мою думку, є драматична історична поема Івана Антоновича Кочерги “Ярослав Мудрий”, написана в 1944 […]...
- Ідея художньою твору Ідея художньою твору (грецьк. idea – першообраз) – емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора. Уже етимологія слова “І.” вказує, що воно виникло тоді, коли духовний світ людини мав синкретичний характер, а в індивідуальній і суспільній свідомості не було виразної диференціації художньо-образного і логічно-понятійного мислення, мистецтва […]...
- Іван Франко – Каменярі (Характеристика твору) Характеристика твору Івана Франка “Каменярі” Поезія І. Франка “Каменярі” (що увійшла до збірника “З вершин і низин” 1878 р.) є чи не найвідомішим літературним твором в історії української літератури. Образ каменярів-революціонерів, в інтерпретації теорії соцреалізму, проіснував досить таки тривалий час на теренах української критики. Однак, звертаючись до герменевтичних підвалин тексту, згідно з яким існує багатозначність […]...
- Відповідь на контрольне питання До твору “Повчання Володимира Мономаха” У чому актуальність твору? Актуальність твору у виховному й патріотичному пафосі....
Характеристика образу гуллівера.
« Політ