Струтинський Василь – Хочу я на трактор (Збірка)


1992 рік, видавництво “Чернігів”

НАШ БЕРЕЖОК
Люблю наш бережок,
Коли на нім сніжок,
Коли ручай співає
Чи квітне моріжок.
Люблю в осінню мить,
Коли багрець горить
І рідний бережок
Під жовтим листям спить.

СИНИЧКА
Ще мороз та іній на гілках,
Не вернувся з півдня жоден птах,
А синичка ранню і ясну
Піснею пробуджує весну.
– Звідки в тебе, пташечко мала,
Стільки сили, віри і тепла?
– Рідний край дарує їх мені,
Віхоли для мене не страшні.

ТАЄМНИЦЯ
Дідусь таємницю
Повідав мені,
Що літечко любе
Зимує в сосні.

Тому-то й зелена
Узимку сосна,
Бо літечком щедрим
Зігріта вона.

ДОБРОГО РАНКУ, ПРОМІНЧИКУ!
– доброго ранку, промінчику
Чом ти присів на камінчику?
– Я зігріваю мураху,
Морозив мороз бідолаху.

СПІВАЮТЬ ВУЛИКИ
Розквітла вишенька,
Білява й пишненька.
На щастя бджілонькам
В цвіту всі гілоньки,
На втіху дідові
Сивобородому
Співають вулики
Ген, за городами.

КРИНИЧКА
Жива криничка лісова,
Промінням чистим виграва.
Звела докупи всі стежки
З грибних місцин, з ягідників
І від хатини лісника,
А ще чиюсь – з чагарника…
Тут любо літньої пори:
Притихли в зелені вітри,
З куща синичка вигляда,
Дзюрчить, припрошує вода:
– Будь ласка, пийте люди,
Снаги і сил прибуде!

ДОЩЕНЯ /> На світанку веселково
Розливається навколо,
Злу засуху відганя
Невгамовне дощеня.
Та не з неба, не з хмарини –
З дощувальної машини!
Дріботить на буряки,
Помідори, огірки,
На засмаглі баклажани
Дощенятко довгождане.
Грай, у сонці вигравай,
Втричі збільшуй урожай!

ХОЧУ Я НА ТРАКТОР
Наш садок новий, та в ньому
Все мені уже знайоме.
Он грибки уряд стоять,
Хатка, гойдалок аж п’ять…
Але що це? Тракторець…
Сам приїхав! Молодець!
Хочу я на трактор сісти
Й привезти лошаткам їсти.
Міг би з поля до комори
Перевезти помідори.
Зможу лан заволочить,
Як татусь мене навчить.
Що там гойдалки оті,
Що ракета із дротів?
Я з великим інтересом
Покручу оці колеса.
Хоч малий я – та дарма,
Підросту – і до керма!

ПЛАКСІЙ
Ну й плаксій Олексій!
Сльози виплакав усі.
Став легесеньким, як пух,
За вітрами в небо – пурх!
Глянь, пливе хмариною
Над ліском, долиною…

МИНУЛО ЛІТО
Швидко так минуло літо!..
Осінь вже готує сито,
Щоб дощі просіять сині.
Мало сонечка вже нині,
Але маємо для втіхи
І ожину, і горіхи.

ЧАПЛЯ І ЖУРАВЕЛЬ
Крапу-крап – з неба крапельки,
Йде журавлик до чапельки,
Наловив для сусідочки
Карасів аж дві сіточки.
Чапля ге-е-н під тополькою
Гостя жде з парасолькою.

СКОРОМОВКА
Біля моря долілиць
Спину гріє хлопчик Гриць.
Перележав, перегрів!
Горе Грицю – підгорів!

СКОРОМОВКА
Небом зоряну карету
Мчать не коні, а ракети.
У кареті на кларнеті
Грає місяць у кашкеті.

ПОВІЛЬНОМОВКА
Спи, малесенький синочку,
Спочивай уже, дзвіночку,
Люляй, завтра буде день,
Подарує нам пісень
І нові повільномовки,
А лошаткові – підковки,
Полю – стиглий колосок,
Пісні – чистий голосок,
Кізці – сіна дві копиці,
Хай тобі щось гарне сниться.

ЗАГАдКИ
Сіла дівчина спочити
На краю села,
Розчесала довгі коси,
Чорні мов смола.
В них засяяли зорини.
Як же звати цю дівчину?
Он підказує нам сич: –
Чорні коси чеше…
(ніч).

Не гаряча, а пече –
Хто торкнеться – утече.
При дорозі не скубнеш –
Обминеш.
Дуже злючою бува
Ця трава.
Називається вона…
(кропива).

Вітя вірші прочитав,
Я з Сергійком заспівав.
Слово в слово,
Тон у тон
Повторив…
(магнітофон).

Доки сонечко пече,
Видно, як воно тече.
А прийде Морозець-дід –
Враз ховається під лід.
(Річка)

Драбина лежить –
По ній поїзд біжить.
(Залізниця)

З дому вийшов,
Йдеш у дім –
Завжди тиснеш
Ручку їм.
(двері)

Надворі холоду нема,
А в ньому схована зима.
(Холодильник)

На столі, в таємній скрині,
Мерехтить віконце синє,
У віконці щохвилини
Все нові й нові картини.
(Телевізор)

СКІЛЬКИ?
Вийшли з вагона:
Галка, ворона,
П’ять воронят,
Двійко грачат,
Сич, три сороки,
Бусол високий,
Сім журавлів…
Скільки птахів?



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Як приготувать розповить про кота.
Ви зараз читаєте: Струтинський Василь – Хочу я на трактор (Збірка)