Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Створення рослинності в українській міфології: Сокіл-Род, Падуб, Білобог і Чорнобог, Земля, Дажбог і Жива, Перун-Стрибог-Сварог
Створення рослинності в українській міфології: Сокіл-Род, Падуб, Білобог і Чорнобог, Земля, Дажбог і Жива, Перун-Стрибог-Сварог
Реферат на тему:
“Створення рослинності в українській міфології:
Сокіл-Род, Падуб, Білобог і Чорнобог, Земля, Дажбог і Жива, Перун-Стрибог-Сварог”
Українська міфологія досить багата на символіку, велика частина – це символіка дохристиянського пантеону багатобожжя слов’ян, праукраїнців. Велика частина символів пов’язана з рослинним світом.
Довгий час вважалося, що слов’яни-язичники мали примітивний пантеон богів, бідну міфологію. Проте вітчизняні та зарубіжні вчені /М. Максимович, М. Костомаров, О. Потебня, М. Грушевський,
Одним із першобогів слов’янської міфології вважається Род. За міфами, він – зачинатель усього живого, Господар Світу, відає долями богів та людей. Род – це також бог природи, врожаю, “керує” дощем, блискавицею. Про могутність цього божества свідчить значна кількість споріднених генетично слів на позначення найважливіших
Не менш важливим у пантеоні язичників виступав Дажбог – бог Сонця, світла, добра. Дажбог – головний бог Рідної Національної Української Віри /РУНВіри/, яку заснував Лев Силенко. “Дажбог – це свята Правда, Справедливість, життєтворяще світло, Святий Дух, Воля” /Л. Силенко/. Вагоме місце у пантеоні древніх богів посідав Стрибог. Він усимволізовував небесну силу, яка приносила як добро, так і зло /див. Добро і Зло/. Вчені визначають його як “володаря лютуючої стихії, хаосу, магічних заклять, що можуть обернутися на зло людям”.
Наші спостереження /аналіз спільнокореневих слів у восьми європейських мовах, зіставлення Стрибога з античними небожителями/ показали, що Стрибог – це не бог вітру /як помилково вважали раніше/. Стрибог усимволізовував божество війни, смерті з усіма її наслідками. Водночас він був охоронцем праслов’ян, богом грому, дощу, річок /Потапенко О. І., Потапенко Г. І., Потапенко Я. О. Стрибог у системі язичницьких богів праукраїнців /Проблеми, гіпотези, відкриття/. – Переяслав-Хмельницький, 1995/.
Перун символізував бога блискавки й грому, військової дружини. Він – нестримність, мужність, непереможність. Як бог-громовик приносив життєдайний дощ, сприяв врожайності.
Цікавою й символічною постаттю є Ярило, який усимволізував весняне сонце, любов і пристрасть. Ярило – заступник трударів, хліборобів-сіячів. Відгомін про цього бога знаходимо у сучасних формах “яра” /весна/, “яриця” /зерно/, “яровина” /яровий хліб/, “ярка” /молода вівця/, “ярість” /лють, нестримність/ та ін.
Велес /Волос/ – це бог “нижнього світу”, заплавних пасовиськ, худоби. Часто з’являється у міфах як Змій-Дракон, суперник Перуна.
Глибоку символіку для язичників мала Берегиня /Оберега, Велика Богиня/. Вона – захисниця людей від усякого зла, добра “хатня” богиня. Оберігала оселю, малих дітей, добробут сім’ї. Відгомін про неї знаходимо у словах “оберігати”, “обереги” – магічні предмети, фігури, яким приписувалася таємнича сила. Схематичне зображення Берегині /символічна постать жінки з застережливо піднятими руками/ трансформувалася в малюнок тризуба /див. Тризуб/.
Надзвичайно поетичним у пантеоні язичників був образ Лади – богині любові, краси, гармонії життя. На думку М. Костомарова, Лада символізувала собою природу, життєву основу, була матір’ю сонця в його втіленні, богинею кохання, весілля, благополуччя, “подательницею благ”. Відгомін вірувань у Ладу знаходимо у словах “лад” /порядок/, “ладний” /гарний/, “ладнати” /жити в мирі, злагоді/, Ладо /пестлива назва чоловіка, дружини//Про Лад див.: Стельмахович М. Лад у житті українців//Народознавство, 1996. – №33/.
Колоритною постаттю в міфах праукраїнців вважається Дана – богиня рік. На думку О. П. Знойка, від її імені походять назви Дніпро, Дунай, Дон, Двіна, бо “да” – це вода, а “на” – неня”. Тобто, Дана означає “Вода-мати”. Дана символізувала Непорочну Діву, вічну красу, була дружиною Сонця. Її символ – липа /Знойко О. П. Міфи Київської землі. – С. 65-66/.
Сонце – символ Всевидящого божества; Вищої космічної сили; центру буття та інтуїтивного знання; осяяння; слави; величі; правосуддя; Матері Світу; Центру; Бога-отця; Христа.
Разом з місяцем сонце символізує чоловічий та жіночий початки. У різних міфологіях їм притаманні різні ролі. Іноді сонце може асоціюватися з образом батька, а місяць – з образом матері.
У багатьох народів сонце визнається як найдавніше божество, тобто як символ верховної влади. Ще в XVI-XV ст. до н. е. в Єгипті сонце вважалося єдиним царем Всесвіту, а земний цар шанувався як сонячне божество. Давні греки величали його Геліосом. У пізній античності бога Сонця ототожнювали з Аполлоном, звідси й його епітет Феб-світлий.
В язичницьку епоху слов’яни обожнювали Сонце в образі Дажбога, Сварога, Хорса та ін.
Слов’янський язичницький пантеон богів знав й інші символи сонця в образах Ярила /бог весняного сонця/, Купала /бог літнього сонця/ та ін.
Багато з цих символів зустрічаються і в українців – “око Боже”, “вогняна неспалима куля”, “велике колесо або круг”, “лик Божий або чоло Боже”, “свіча, яку носять ангели” тощо.
У свою чергу образ Сонця сприяв народженню на Україні багатьох подібних символів. Кроковеє колесо – весняні й купальські танці, що йшли по колу; мости – “символ проміння сонця або місяця”, король – “одна із назв сонця”; воротар – “ворота відчиняються щоранку, випускають на небо сонце, а ввечері замикаються і ховають його”; Джурило /Журило, Чурило, Юрило, Ярило, Юрій/ – “божий ключник, володар Вирію, бо, що одмикає сиру землю”; жучок – хоровод, де “по зчеплених руках, як по мосту, йде дівчинка, що втілює жучка-сонце”, /жучок, що ходить по колу, символізує сонце/. Зайчик /Білоданчик, Янчик, Женчик, Подолянчик, Корольок, Подоляночка, Ягілочка Красна Панна/ – у цьому циклі хороводів “рух Сонця зображався через дії людини”; Рожа – танок, “де сонце виступає в образі дівки Рожі”.
Солярну символіку мали вінок і коса, обряд водіння Кози, орнаменти, вишивання килимів, різьблення по дереву, керамічний посуд, де символами сонця є коло, хрест, розетки, восьмикутна зірка, свастика тощо.
Солярну символіку мали хліб, калачі, коровай /див. Коровай/ тощо. Всі ці образи широко використовуються в українському фольклорі.
У християнській традиції символічне значення сонця дуже різноманітне. Захід та затемнення сонця означають гнів Божий, праведне покарання, біду, скорботу, страждання. Сонячне світло символізує щастя /Іс. XXX,26/, відкриття, виявлення, відплату та праведну кару. Сонце – символ слова Божого /Лк., XXI,23/. Носії слова Божого мають своїм символом сонце. Сонце є вічне Слово, Господь, Христос. Він – Сонце правди, істинне світло невечірнє, вічне /Ів.,III, 19; VIII,12;5; Об., XXI,23, XXII,5/.
Список використаної літератури
1. Потапенко О. І., Потапенко Г. І., Потапенко Я. О. Стрибог у системі язичницьких богів праукраїнців.
2. Проблеми, гіпотези, відкриття. – Переяслав-Хмельницький, 1995/.
3. Знойко О. П. Міфи Київської землі. – С. 65-66
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Значення давньогрецької міфології для світової культури Значення давньогрецької міфології для світової культури У прадавні часи навкруги теплого й привітного Середземного моря склалися три культури. Одна була похмура і таємнича. Тамтешні люди не стільки жили, скільки готувалися до смерті. При житті будували собі посмертні оселі. Багаті володари створили для цього піраміди. Друга була страшна й кривава. Заради її богів приносили людські жертви. […]...
- Леся Українка – Земля! Земля! Земле чужая, яка ж бо ти рідна для мене! Мати-землице, рятуй свою бідну дитину! Зрадило море мене, за любов заплатило знущанням. Чуєш? і досі радіють з жарту лихого чайки. Що ж се? я бачу – і ти постраждала від зради? Пишна земля візантійська, наче вдова в простих шатах, В тяжкім покрові снігів тихо сумує, бо […]...
- Особливості Аккадської міфології Реферат на тему: Особливості Аккадської міфології Аккадська міфологія є складовою частиною вавилоно-ассирійської міфології. Це міфологія народів, що мешкали в долині рік Тигр та Євфрат ( Месопотамія, Дворіччя ) і створили величні держави – Вавилон (з XIX в. до н. е.) та Ассирію (з XIV в. до н. е.). Літературно – міфологічні пам’ятки залишилися переважно на […]...
- Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”) Помітний слід у моїй душі залишила повість О. Кобилянської “Земля”, що написана на основі життєвих фактів. Цей твір мене схвилював. Читаючи його, я дуже переживала разом з автором, вболівала за долю героїв. Письменниця порушила вічну тему влади землі над людиною, до якої зверталися багато українських письменників. У цьому творі О. Кобилянська поставила ряд запитань, але […]...
- Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що […]...
- Земля і людина в повісті О. Кобилянської “Земля” Питання про власність і власника вирішували багато століть. Як залежать вони одне від одного, які співвідносини у цих категорій, що таке приватна власність – рабство та прокляття чи свобода? У повісті О. Кобилянської “Земля” питання власності та її впливу на долю і характер людини, на співвідносини між чужими та кровними поставлено у специфічному освітленні. Україна […]...
- Земля і люди в повісті О. Кобилянської “Земля” Земле, моя всеплодющая мати… Чи замислювались ми над тим, що значить земля, наша матінка? Що дарує вона нам усім, хто живе на ній? Чи вслуховувались ми в чарівне, світле слово, яким є земля? Це вона ростить мудрих, добрих, працьовитих, щедрих людей. З неї починається життя і травички, і дерева, і хліба, і людини. Немало людської […]...
- Вплив античної міфології на зарубіжну літературу Реферат на тему: Вплив античної міфології на зарубіжну літературу План І. Вплив античної культури на формування європейської культури. ІІ. З легенди в реальність. 1. “Іліада” та “Одіссей”. 2. “Нитка Аріадни”. ІІІ. Вплив античної міфології на зарубіжну і українську літературу. ІV. Актуальність міфів сьогоденні. “Усе змінюється, тільки не людина” Альберт Ейнштейн Антична література посідає особливе місце […]...
- Історія створення роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..” Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок – справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата, Івана, знаного […]...
- Олекси Стефановича – Сокіл Сокіл літа високо, Сонцю і бурі-січі Остре соколе око Дивиться просто в вічі. Кігті – кігтити хмару, Дзьоб – щоб її клювати, Крил замашних удари – Рвати її на шмати. В кожную мить готовий Кинуть кубло колюче, – Зринуть, як стріл раптовий, Що неминуче влуче. Сокіл літа високо. Сонцю і бурі-січі Остре соколе око Дивиться […]...
- Максим Рильський – Тріпоче сокіл Тріпоче сокіл, сріблом потемнілим Знімаючись у вогку височінь, – І любо впасти на зелену тінь Натрудженим і наболілим тілом. Доми, давно порівняні до скринь, Людські слова з їх розмахом несмілим… Дай, серце, волю нетерплячим крилам, Затріпочи, розвійся і полинь! А серце так: ти ж той листок єдиний На гілці всеземної деревини, Ти ж тільки частка, […]...
- Ні! Я жива, я вічно буду жити… (Леся Українка) Ні! Я жива, я вічно буду жити… (Леся Українка) Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як […]...
- Жива пам’ять про Котляревського Широкі шляхи полтавські… Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і […]...
- Дмитро Білоус – Вічно жива ВІЧНО ЖИВА А мова не корилася царю – ані царю, ані його сатрапам, з орлом двоглавим стаючи на прю, що брав її у пазуристі лапи. Несла устами відданих синів мужицьку правду, ту, що є колюча, сміялася з ненависних панів, що їхня правда на всі боки гнуча. Плюндрованій, не надавали прав, немов на звіра, об’являли лови. […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Задум і створення “Людської комедії” Оноре Де Бальзака Задум і створення “Людської комедії” Оноре Де Бальзака Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XIX століття, формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його звершенням стала епопея “Людська комедія” – цикл прозових творів. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, […]...
- Мілена Вітровська – Я земля, я земля, мені холодно й зимно Я земля, я земля, мені холодно й зимно, В мені плач матерів, що ховають дітей. В мені стільки гробів, що у їх половині Я не знаю імен, я не маю вістей Про наступну дитину. Я земля, я земля, дайте воду і хліб, Я приймаю листки, недоплавлені квіти. Ще сьогодні важливий і впевнений слід – Завтра […]...
- Вічно жива – Білоус дмитро А мова не корилася царю – Ані царю, ані його сатрапам, З орлом двоглавим1 стаючи на прю2 , Що брав її у пазуристі лапи. Несла устами відданих синів Мужицьку правду, ту, що є колюча, Сміялася з ненависних панів, Що їхня правда на всі боки гнуча. Плюндрованій, не надавали прав, Немов на звіра, об’являли лови. Орел […]...
- Художня сила і невмируща жива енергія поеми І. Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна вже двадцять років крокує шляхом незалежності, постають питання: кому повірити, за ким піде український народ, які якості повинен мати той поводир, який виведе націю на твердий шлях розквіту? Відповіді на ці питання, на мою думку, можна знайти в поемі І. Франка “Мойсей”. […]...
- Біблійні сюжети та мотиви в українській поезії Українські письменники у своїй творчості постійно зверталися до Біблії – цієї невичерпної скарбниці людської мудрості й досвіду. Проповідником біблійних заповідей був Григорій Савич Сковорода. Його поетична збірка “Сад божественних пісень” проросла із зерен Священного Писанія. Перед кожною із тридцяти пісень Сковорода поставив епіграф, найчастіше це були рядки із Псалмів. У XIX ст. за переспіви біблійних […]...
- Історія задуму і створення “Людської комедії” Оноре де Бальзака Історія задуму і створення “Людської комедії” Оноре де Бальзака Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XІX століття, у формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його утвердженням стала епопея “Людська комедія” – грандіозний цикл прозових творів. Критичне ставлення до сучасності примусило письменника наполегливо вивчати […]...
- Твір на тему: Сторінки української міфології Ця культурна спадщина нашого народу сьогодні мало досліджена. А це ж було для наших пращурів віруванням, так само, як ми віримо в Ісуса Христа. Тільки з чиєїсь легкої руки це нині назвали міфологією. Це був спосіб життя наших предків, спосіб гармонійного поєднання й ототожнення себе з природою. Давні українці мали свій Олімп, природа для них […]...
- Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі (1 варіант) Важливість матеріальних цінностей беззаперечна, але мало хто погодиться з тим, що щасливе життя людини вимірюється кількістю грошей, наявних у неї. Здорові духом люди дбають не лише про власний добробут, вони пам’ятають, що є й духовні багатства. Своєрідними “пропагандистами” духовності у будь-якому суспільстві будь-якої країни виступають люди, наділені загостреним почуттям прекрасного – поети і письменники. Вони, […]...
- Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш […]...
- Історія створення новели “Три зозулі з поклоном” Історія створення новели “Три зозулі з поклоном” Новела ” Три зозулі з поклоном ” чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє попереднє життя. А поштовхом послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед […]...
- Історія створення роману “Тигролови” І. Багряного Роман ” Тигролови ” написаний І. Багряним протягом 19431944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою “Звіролови” (скорочений варіант “Тигроловів”) розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки “Старший Боярин”. Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської […]...
- Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Усі часи мають своїх літописців. Добре, якщо їх багато – тоді у читачів їхніх творів виникає можливість поглянути на події з різних боків. А ще краще, коли ці літописці (хай вони навіть не носять цю назву, а вважаються поетами, прозаїками або драматургами) мають […]...
- Мої враження від повісті “Земля” О. Кобилянської Повість “Земля” – вершина творчості видатної української письменниці Ольги Кобилянської. У творі – трагедія селянської родини, коли в умовах капіталізму не тільки земля, але й долі людей ділилися межею. М. Коцюбинський писав у листі до письменниці: “… Я просто зачарований вашою повістю – все: і природа, і люди, і психологія їх – все це робить […]...
- Поезії “Перший сніг”, “Жива ватра”, “Чоловічий танець Василь Герасим’юк – один із найвідоміших і найоригінальніших сучасних українських поетів із покоління 1980-х, автор поетичних книг “Смереки” (1982), “Потоки” (1986), “Космацький узір” (1989), “Діти трепети” (1992), “Осінні пси Карпат” (1999), “Серпень за старим стилем” (2000), “Була така земля: Вибране” (2003) та інших. У своєму інтерв’ю в квітні 2004 року митець визначив такий критерій довіри […]...
- Постшістдесятники в українській літературі Витіснене покоління, також Постшістдесятники,- генерація поетів в українській літературі, найбільша активність яких припадає на сімдесяті роки XX століття. Термін було запропоновано українським письменником Іваном Андрусяком, який, зокрема, спирався на оцінки критика Володимира Моренця. На думку критика Володимира Моренця, поети “витісненого покоління”, на відміну від шістдесятників, не вдосконалювали соцреалізм, а творили нову для української літератури поетику. […]...
- Поетична оповідь про минуле нашого народу (за “Заспівом” зі збірки “Княжа Україна” О. Олеся) Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXI століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину […]...
- Атмосфера в українській родині (за оповіданнями С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен”) І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: “Народ, на Мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів… “. Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” (2 варіант) Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється […]...
- Юрій Вітяк – Земля з-під ніг і небо із глави Земля з-під ніг і небо із глави, Уже не так важливо, хто правий, І скільки раз тобі горлали “Браво!” Заснуло сонце в золотій оправі. Закрило очі та щонічно спить, Схрестило руки і лягма у яму, Там десь за обрієм, а я й не глянув, Куди збирає простеньку-блакить. Вогонь горить, вогонь в мені горить, Ще скапує […]...
- Василь Стефаник – Вона – земля ЗЕМЛЯ ВОНА-ЗЕМЛЯ То як Семен із заходом сонця вернув додому, то застав на своїм подвір’ї п’ять кованих возів, набитих всіляким добром, ще й колиска наверху була. Коні коло возів добрі. А на приспі сиділи старі й молоді, самі незнайомі. То Семен старий і босий, з черевиками через плечі, сказав: – Славайсу Христу, люди добрі! Відки […]...
- Голодомор в українській поезій і прозі Реферат на тему: Голодомор в українській поезій і прозі Оксана ДУМАНСЬКА, Майя ЛИСЕНКО Старші викладачі кафедри українознавства Української академії друкарства (Львів, Україна) ТЕМА ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ І ПРОЗІ Тривожний рік 1998-й проходить під знаком трагічних подій 65-літньої давності, коли чорні крила голодомору обійняли багаті чорноземи України, змусивши одних помирати страшною голодною смертю, інших – […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” (1 варіант) Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови […]...
- Атмосфера добра і любові в українській родині (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”) Споконвіку у житті українців найбільше цінувалися повага до оточуючих, чесність, порядність, розум, життєрадісність. Саме такі риси роблять людей по-справжньому гідними любові та поваги, такі риси притаманні героям С. Васильченка. Одна з найбільших цінностей в людському житті – родина. Саме стосунки у родині, любов та поради батьків формують вдачу та погляди, зумовлюють вчинки й поведінку. В […]...
- Біблійні сюжети в українській поезії Біблійні сюжети в українській поезії Біблія (книга) – визначна пам’ятка світової літератури. На сторінках Біблії багато прекрасних, поетичних легенд. Ці легенди давним-давно існували в народі і передавались з уст в уста. Потім, через багато століть, мудреці і поети почали в різний час записувати їх, потім ці записи були зібрані в “Біблію”. Ця книга включає в […]...
- Різноманітність комічних прийомів створення сюжету в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Мабуть, зовсім не проста справа – створити комедію. Треба не тільки знайти у суспільстві негативне явище, щоб висміяти його, зриваючи маску з усіх вад і недоліків, що схоже на хірургічне втручання. Треба ще провести інтенсивну терапію – лікування сміхом, випромінюванням здорового глузду, припікання іскрометним феєрверком сатири. Для того треба весь час тримати глядача й читача […]...
Образ лариси за мить до щастя.