Світ пригод і фантазії у повісті В. Нестайка “Тореадори з Васюківки”
Друзі справжні – мов брати рідні
Народна мудрість
Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися.
Повість “Тореадори з Васюківки” теж про гру, вигадку, фантазію. Романтика щоденних пригод так захопила двох друзів Івана Реня і Павла Завгороднього, що іноді вони втрачають відчуття межі між реальністю та уявним
Вже з перших рядків повісті починаєш розуміти: доведеться сміятися. І сміятися багато та весело. Такий незвичайний колорит сільського дитинства зобразив письменник. Пригоди героїв повісті починаються змалку. Пискнув неправильно хлопчина власне ім’я. От і прозвали Явою на все життя. Але немає коли засмучуватися з цього приводу, бо виникає стільки справ, що не вистачає часу замислюватися над тим, як там тебе називають. Та ще й є друг Павлуша, який виручить і допоможе що-небудь придумати.
Ява і Павлуша не просто вигадники. Це дві “бомби уповільненої дії”, хоч у їх
Повість В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” вражає динамічністю подій. Не встигає закінчитися одна пригода з її головними героями, а вже починається інша. І щоразу фантазерам Яві та Павлуші, які сплутали вигадки з дійсністю, доводиться виплутуватися з комічних ситуацій.
Вони захоплено уявляють, як відбудеться вперше в історії Васюківки таке вражаюче видовище, як бій биків. Подивитися на тореадорів Івана Реня і Павла Завгороднього приїдуть з усієї України, їх покажуть по телевізору. Але що поробиш, якщо корова Контрибуція не розуміє добрих намірів сміливих тореадорів і заганяє їх у багно.
Відважні Ява і Павлуша готові врятувати сільського винахідника й умільця Фарадейовича. Але й ця пригода завершується комічно: вибухає не бомба, а глиняний глечик. Хлопці вкотре потрапляють у халепу. Замість винагороди їм доводиться ліквідовувати сліди свого перебування у хаті Фарадейовича.
Даремно не розуміють добрих намірів “тореадорів” ні їх рідні, ні односельці. Але друзі чужої іронії не сприймають. “От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці!” – каже про них дід Саливон. Ява і Павлуша сприймають дідові слова “за чисту монету”. Вони згодні, щоб всі про них так говорили, щоб слава гриміла на всю Васюківку. Хоч слава про них і так гримить.
Захоплюючий сюжет повісті побудовано так, що розв’язка пригод виникає несподівано, коли її не чекаєш. Можливо, це трапляється тому, що “життя – заплутана і складна штука”. Хто може наперед знати, що свиня провалиться в підземний хід і зруйнує метро? Хіба є щось страшне в лісовому птахові? А лектор, який читав лекцію про виховання дітей у сім’ї, ненароком впаде зі сцени та ще й виллє на себе воду з графина.
Може, саме завдяки цій сплутаності життя, починаєш розуміти, хто твій справжній друг. Мабуть, автор повісті недаремно використав такий веселий епізод для розповіді Павлуші про те, як він потоваришував із Явою. Бо саме в непередбачуваних випадках найкраще проявляється характер людини.
Через цю веселу Павлушину оповідку письменник розкрив сувору дійсність: зразковий Стьопа не тільки підбив хлопців завалити свого ровесника кавунами, а ще й покинув його напризволяще, а вигадник Ява, який навіть другом Павлуші не був, не побоявся грізного діда Саливона, став рятівником.
Дотепним гумором пронизана повість Всеволода Нестайка про “тореадорів” з Васюківки від першої сторінки до останньої. Кожна пригода колоритного сільського дитинства двох друзів написана барвистою, живою мовою. В ній слова не розбігаються, як це сталося у Яви і Павлуші під час вистави, яку вони провалили, а змушують нас то співчувати хлопцям, то сміятися з них, то задумуватися, чи не робимо й ми таких вчинків, як вони.
Міжнародна рада з дитячої і юнацької літератури у 1979 році справедливо включила повість Всеволода Нестайка в особливий почесний список Г.-Х. Андерсена, як один з видатних творів дитячої літератури. Однією з кращих залишається ця повість в українській літературі і сьогодні.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- Пригодницька повість В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” Всеволод Нестайко – видатний дитячий письменник, твори якого відомі в Україні та світі. Повість “Тореадори з Васюківки” є дуже цікавою, у ній розповідається про пригоди двох кмітливих та веселих хлопців. Твір “Тореадори з Васюківки” – за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, […]...
- Образи головних героїв повісті В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” (народився 1930 року) Народився в м. Бердичеві на Житомирщині в родині службовців. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, у видавництві “Молодь”, де було надруковано його першу книгу “Шурка і Шурко”. Пише кіносценарії, твори для дітей, найвідоміші з яких: “В країні сонячних зайчиків”, “Пригоди Грицька Половинки”, “Незвичайні пригоди у лісовій […]...
- Найкращі друзі Павлуша і Ява з книги Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки” Фантастика та пригодницькі романи – улюблені твори будь-якого підлітка. Мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо або у Діка Сенда з “П’ятнадцятирічного капітана” Жуля Верна… Хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод Шерлока Холмса з оповідань Артура Конан Дойля, але розумієш недосяжність своїх бажань… […]...
- Енергійні та відчайдушні (за повістю Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки”) Всеволод Нестайко народився в місті Бердичеві на Житомирщині в родині службовців. Він закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Потім працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, у видавництві “Молодь”, де було надруковано його першу книгу “Шурка і Шурко”. Він писав кіносценарії, твори для дітей, найвідоміші з яких: “В країні сонячних зайчиків”, “Пригоди Грицька Половинки”, “Незвичайні пригоди […]...
- Пригодницько-романтична повість “Тореадори з Васюківки” Веселий час – дитинство! Сповнене пригод, справжніх переживань і почуттів, воно назавжди залишається в нашій душі світлим образом, що з теплотою згадуємо в дорослому житті. Бо такого в нас більше ніколи не буде, а воно було найкраще, найправдивіше, найдивовижніше. Такий незгладимий слід залишило дитинство і в душі Всеволода Нестайка, бо тільки людина, яка вміє зберегти […]...
- Веселі вигадки двох друзів (за твором В. Нестайка “Тореадори з Васюківни”) Дитинство – щаслива й весела пора. Навіть маленькі пригоди в дитинстві здаються великими й значними. Читав книгу “Тореадори з Васюківки” і по-доброму заздрив двом друзям – Павлуші Завгородньому та Іванові Реню. їм ніколи скаржитися на нудне життя у селі. У них не виникає питання, куди себе діти під час канікул. Хлопчики постійно щось вигадують. Вони […]...
- Тореадори з Васюківки (скорочено) – Нестайко Всеволод Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич Дід лає онука, який разом із другом вирішив прорити метро під свинарником, а туди провалилася п’ятипудова, плямиста, як геограма карта, свиня Манюня. Дідусь звелів хлопцям закидати яму. У Яви (від Вані – він у дитинстві так, мабуть, вимовляв) Реня вся сім’я інтересна. Батько на скрипці грає, корову звуть […]...
- Біографія Всеволода Нестайка Всеволод Нестайко Нестайко Всеволод Зіновійович – український письменник. Народився 30 січня 1930 року в м. Бердичів, тепер Житомирської області. Закінчив 1952 року Київський університет. Працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, видавництвах “Молодь”, “Веселка”. Пише повісті, оповідання, казки для дітей. Автор збірок оповідань “Шурка і Шурко” (1956), “Це було в Києві” (1957), повістей “В Країні Сонячних […]...
- Світ фантазії в казковому оповіданні “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Ігор Калинець – талановитий майстер слова, поет і прозаїк, що пише для дорослих і дітей. Світ дитинства для цього митця – невичерпне джерело натхнення. Він тонко відчуває дитячу душу, її потяг до мрії, уміння бачити невидиме, таємниче в буденному житті. У творі “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” автор показує, як завдяки багатій дитячій уяві Ганнусі з’являється […]...
- Світ уявлень і вражень малого Сашка (за фрагментами повісті Довженка “Зачарована Десна”) (1894-1956) Народився в с. В’юнище на Чернігівщині. Навчався у Сосницькому міському училищі, Глухівському учительському інституті (з 1914 по 1917роки вчителював у Житомирі), комерційному інституті, Академії мистецтв. Обіймав посаду секретаря Київського відділу народної освіти, посаду комісара Першого театру УРР ім. Т. Г. Шевченка. У 1921 році його було відряджено на дипломатичну роботу спочатку до Варшави, а […]...
- Неповторний світ дитинства в повісті “Звук павутинки” Дитинство – це прекрасний час, коли серце відкрите для нових почуттів, душа – для нових вражень. Таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ. У кожної речі в хаті є своя історія, свій голос, свій характер. А що вже говорити про річечку, ручаї, хмари, дерева, листя на них, увесь той багатоголосий народ жаб, риб, кузьок, […]...
- Прагнення і вчинки головних героїв повісті Я. Стельмаха “Химера лісового озера” Інтригуючи сюжет, тонкий гумор, яскраві постаті маленьких героїв – ось прикмети художніх творів для дітей Ярослава Стельмаха. У повісті “Химера лісового озера” автор змалював шукачів пригод, романтиків Митька та Сергія. Хлопці влітку зібралися до Митькової бабусі, щоб ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу. Та сталася подія, яка змінила всі плани […]...
- Повість-казка “Земля світлячків” – природній переказ письменником подій від реальності до казки, до політичної фантазії (Віктор Близнець) РЕФЕРАТ з української дитячої літератури на тему: Повість-казка “Земля світлячків” – природній переказ письменником подій від реальності до казки, до політичної фантазії (Віктор Близнець) Віктор Близнець – відомий український письменник, який присвятив свою твору діяльність дітям. З під його пера вийшло багато оповідань для малого читача. Серед його творів важливе місце займає повість-казка “Земля світлячків”. […]...
- Аналіз повісті “Вогник далеко в степу” Героєві Павлентієві пощастило вижити під смертоносним градом війни. Але як жити далі? Хату розірвало бомбою, батько загинув на фронті. Нема в що одягнутись. І як каже його мачуха Ялисавета: “А що їсти? Хліба намолотили тільки у державу і то не хватило до плану”. (Доречно запитати: “А держава – це не її голодні люди?”). І Павлентій […]...
- Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати […]...
- Краса людської душі (за оповіданням С. Черкасенко “Маленький горбань”) Вчителі та батьки часто кажуть, що підлітковий вік – найважливіший ужитті людини; якраз у цей час формується характер особистості. Мабуть, краще за чимале коло різних науковців та психологів почував це серцем учитель за фахом, письменник за покликанням Спиридон Черкасенко, що написав оповідання “Маленький горбань”. Автор знайомить читача зі своїм героєм на самому початку твору. Здається, […]...
- Зустріч із Григорієм Сковородою (мої фантазії) У Сковородинівку ми приїхали з батьками на кілька днів у гості до тітки Марії, яка вже була на пенсії і весь час порпалася то на городі, то коло курей. Після звичайних радісних привітань і обіду в колі родичів я вирішив прогулятися до Сковородинівських місць, там завжди було так затишно, привітно і красиво. … Підходжу до […]...
- Блискуча гра фантазії у поезії Ірини Жиленко (народилася 1941 року) Народилася в Києві. Рано втратила батьків. Навчалася і працювала одночасно. Закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. Поетеса. У творчому доробку багато поезій для дітей (книжки “Достигають колосочки”, “Вуличка мого дитинства”, “Казки буфетного гнома”, “Двічі по […]...
- Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “ Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Засоби сатиричного зображення дійсності В повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не […]...
- Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” I. Повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” – чарівна казка дитинства (автобіографічність образу Михайлика, подій дитячих років, вражень, відкриттів; у дитинстві знаходяться витоки мистецького натхнення). II. Казковий, містичний світ повісті. 1. Уявлення героїв про дивний світ природи, олюднення ними природи (розповіді діда Дем’яна про лебедів, які приносять на крилах весну і життя, про сонце, яке відмикає […]...
- Сміхова стихія повісті “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то […]...
- Саша Камінчанська – Не шукала шалених пригод Не шукала шалених пригод, Силу духу вагою не міряла. Біль під серцем від зла та гризот Лікувала не зіллям, а вірою. Не мовчала фальшивим словам, Підіймалась з колін, коли падала. І за правду свою, як за крам Я сумлінням платила, не зрадою. Між людей, серед помислів, скрізь – Я була лиш такою, не іншою. Я […]...
- Романтика пригод і подорожей у романі Р. Л. Стівеисона “Острів скарбів” Напевно, важко знайти таку людину, яка б не любила подорожувати. Бо подорож – це завжди нові враження, це можливість краще пізнати світ. Для тих, кого цікавлять захоплюючі подорожі, англійський письменник Р. Л. Стівенсон створив у 1883 році роман “Острів скарбів”. Особисто мені цей роман дуже сподобався. Роман Р. Л. Стівенсона “Острів скарбів” є багатоплановим. Це […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (3 варіант) Серед творів українських письменників XIX століття повість М, Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце. На відміну від багатьох інших, у яких на першому плані стосунки між поміщиками і кріпаками або селянами і куркулями, тут панує саме кохання, Зворушлива історія Марічки та Івана давно вийшла за межі тієї далекої від нас епохи і сприймається як […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...
- “На правді й честі земля держиться” (моя оцінка головних героїв повісті Івана Франка “Захар Беркут”) Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” змалював життя руського суспільства XIII століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії. На фоні […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
- Образ Павлуся в повісті “За сестрою” Повість А. Чайковського “За сестрою.” була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі. Але мені сподобалося те, що “За сестрою” – не просто твір про […]...
- Мій улюблений персонаж із повісті І. Франка “Захар Беркут” Найбільш відомим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. У повісті змальовано наших далеких предків – українських верховинців із Тухольської долини, які зуміли героїчно оборонити рідний край від жорстоких татаро-монголів. У зображенні історичного минулого письменникові […]...
- Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом […]...
- Таємничі пригоди друзів у повісті “Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера” Увесь навчальний рік ми тільки й живемо в очікуванні літніх канікул, адже це прекрасний час, коли ти на волі, коли немає уроків, а можна гуляти, купатися, їсти морозиво та, взагалі, отримувати користь і задоволення. Одні з таких продуктивних літніх канікул змалював Ярослав Стельмах у повісті “Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера”. Героями твору є […]...
- Морально-етичні проблеми у повісті “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький постійно цікавився таким важливим осередком суспільства як сім’я. У багатьох його творах акцентується увага на тих духовних! цінностях, які склалися впродовж століть в українській родині. Важко переоцінити їх значення у ставленні та формуванні особистості. Але інколи обставини складаються так, що людина відходить від морально-етичних устоїв селянської родини, не дотримується їх, і тоді […]...
- Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” I. Повість “Тіні забутих предків” – гімн великому людському коханню. II. Кохання, радість, туга і нещастя у житті Івана та Марічки. 1. Перше знайомство. Іван та Марічка вперше зустрілися, коли два ворогуючі роди Палійчуків та Гутенюків зіткнулися на вузькій дорозі. Хлопець […]...
- Відтворення побуту і традицій в повісті “Кайдашева сім’я” “Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який в своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з […]...
- Образи селян в повісті “Fаtа mоrgаnа” M. Коцюбинського Задум повісті “Fata morgana” у М. Коцюбинського виник ще в 1903 році. І в цьому ж таки році він написав І частину, пізніше – другу і визначив жанр – повість. Тема твору – життя українського села. До цієї теми письменник звертався не раз у своїх творах “Ціпов’яз”, “Дорогою ціною”, “Лялечка”. “Fata morgana” – це історія […]...
- Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа” Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського “Fata morgana” Hайвизначнішим твоpом укpаїнського письменника М. М. Коцюбинського є повість “Fata morgana”. Письменника завжди хвилювала тема людини на землі, доля тpудівника, який біля цієї землі ходить. “Fata morgana” – це істоpія духу людського, який наче туманом піднімається з надp землі. І подібний цей туман на хлібоpобські […]...
- Світ тварин і світ людей у творчості Джека Лондона Джек Лондон – один з найвідоміших письменників, які захоплюють у полон не тільки цікаво закрученим сюжетом, але й високою думкою про шляхетність, мужність, людяність. У центрі твору “Біле Ікло” історія не тільки собаки, але й стосунків людини й тварини. Ким є для нас кішка, собака, птах? Для одних вони цінні своєю функцією: кішка потрібна, щоб […]...
- Моє ставлення до боярина Тугара Вовка з повісті І. Франка “Захар Беркут” Творчість І. Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Прозова спадщина письменника налічує 8 повістей і понад сто оповідань. І серед них повість “Захар Беркут”, де І. Франко змалював наших хоробрих предків, які мужньо і відважно захищали рідну землю від монголо-татарських завойовників. Серед дійових осіб повісті є як позитивні, так і негативні образи. Один із них […]...
- Проблема емансипації жінки у повісті Ольги Кобилянської “Царівна” Повість “Царівна” викликала значний громадський інтерес. Вона будила громадську думку серед української інтелігенції того часу феміністичною Проблематикою. Варто підкреслити, що хоч письменниця виховувалась на німецькій літературі й зросла у найглухіших закутках відсталої Австро-Угорської імперії, вона все ж знайшла дорогу до українського письменства і дала зразки прози, що художньо реалізувала ідею емансипації жінки в умовах експлуататорського […]...
Які проблеми порушив кафка у новелі перевтілення.