Та забіліли сніги – Соціально-побутові пісні
ТА ЗАБІЛІЛИ СНІГИ
Та забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька,
Ще й дібровонька…
Та заболіло тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головонька,
Ще й головонька…
Ніхто не заплаче
По білому тілу
По бурлацькому,
По бурлацькому…
Ні отець, ні мати,
Ні брат, ні сестриця
Ні жона його,
Ні жона його…
А тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його,
Товариш його…
– Прости ж мене, брате,
Вірний товаришу,
Може, я й умру,
Може, я й умру…
Зроби ж мені, брате,
Вірний товаришу,
З клен-древа труну.
Поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду,
В вишневім саду,
В вишневім садочку
На жовтім пісочку
Під рябиною,
Під рябиною…
Рости, рости, древо
Тонке, високеє,
Кучерявеє,
Кучерявеє…
Та розпусти гілля
Зверху до кореня,
Лист додолоньку,
Лист додолоньку…
Укрий моє тіло,
Бурлацькеє біле,
Ще й головоньку,
Ще й головоньку…
Та щоб моє тіло
Бурлацькеє біле
Та й не чорніло,
Та й не чорніло…
Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Та й не марніло.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ой зацвіла рожа край вікна – Соціально-побутові пісні ОЙ ЗАЦВІЛА РОЖА КРАЙ ВІКНА Ой, зацвіла рожа край вікна… (2) Ой, мала я мужа, Ой, мужа я мала, Ой, мала я мужа Пияка. Нічого не робить, тільки п’є, (2) Як прийде додому, Як додому прийде, Як прийде додому, Жінку б’є. – Не бий мене, мужу, не карай, (2) Бо покину діти, Бо покину дрібні, […]...
- Посадила огірочки – Соціально-побутові пісні ПОСАДИЛА ОГІРОЧКИ Посадила огірочки Близько над водою, Поливала огірочки Дрібною сльозою. Ростіть, ростіть, огірочки, В чотири листочки!.. Не бачила миленького Аж три вечорочки! На четвертий побачила, Як череду гнала, Не сказала “добривечір”, Бо мати стояла. Летить орел сизокрилий Та й, летючи, кряче: “Перекажи дівчиноньці, Що за мною плаче! Нехай вона та й не плаче, Бо […]...
- Ой у полі нивка – Соціально-побутові пісні ОЙ У ПОЛІ НИВКА Ой у полі нивка, Кругом материнка… Там дівчина жито жала, Гарна чорнобривка. Жала ж вона, жала, Сіла спочивати, Їхав козак з України, Мусив шапку зняти. Мусив шапку зняти, – День добрий, – сказати, Помагай Біг, дівча моє, Тобі жито жати! А дівчина стала, Йому одказала Вона ж йому одказала Серденьком назвала.’ […]...
- Ох і не стелися хрещатий барвінку – Соціально-побутові пісні ОХ, І НЕ СТЕЛИСЯ, ХРЕЩАТИЙ БАРВІНКУ Ох, і не стелися, Хрещатий барвінку, Та і по крутій горі… Гей, не втішайтесь, Злії воріженьки, Та пригодоньці моїй! Бо моя пригода Козацька врода, Так, як ранняя роса; Що вітер повіє, Сонечко пригріє, Роса на землю впаде. Що вітер повіє, Сонечко пригріє, Роса на землю впаде, Так моя неслава, […]...
- Гомін, гомін по діброві скорочено – Соціально-побутові пісні Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене Нехай тебе турки візьмуть!” “Мене, нене, турки знають Мене кіньми наділлють!” Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене Нехай тебе орда візьме!” “Мене, нене, орда знає Сріблом, злотом наділяє!” Старша сестра коня […]...
- Соціально-побутові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народнопісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Цикли: Козацькі; Гайдамацькі; Рекрутські; Солдатські (жовнірські); Бурлацькі; Заробітчанські (строкарські); Чумацькі; Кріпацькі; Наймитські; Родинні; Сирітські. Соціально-побутові пісні […]...
- Ой у степу криниченька скорочено – Соціально-побутові пісні Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. (2) Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває. Воли ревуть, води не п’ють. Бо в Крим доріженьку чують. (2) Ой Бог знає, та Бог і відає. Де чумаченьки ночують. Ой ночують чумаченьки В чистім степу при долині, (2) Розпустили сірі воли пасти При зеленій […]...
- Стоїть явір над водою скорочено – Соціально-побутові пісні Стоїть явір над водою, В воду похилився; На козака незгодонька. Козак зажурився. Не хилися, явороньку. Ще ти зелененький! Не журися, козаченьку. Ще ти молоденький! Не рад явір хилитися Вода корінь миє; Не рад козак журитися Так серденько ниє! Ой поїхав в Московщину Козак молоденький Оріхове сіделечко І кінь вороненький. Ой поїхав в Московщину Та там […]...
- Ой на горі та женці жнуть скорочено – Соціально-побутові пісні Ой на горі та женці жнуть, А попід горою, Попід зеленою, Козаки йдуть. Гей, долиною, Гей, широкою, Козаки йдуть. А попереду Дорошенко Веде своє військо. Веде запорізьке Хорошенько! Посередині пан хорунжий (1). Під ним кониченько, Під ним вороненький Сильне-дужий! А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн та люльку. Необачний! “Гей, вернися, Сагайдачний, Візьми свою […]...
- Казка про дідову і бабину дочку – Соціально-побутові казки ДІДОВА ДОЧКА Й БАБИНА ДОЧКА Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала: – Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди – не бери тої удови, що біля нас живе з дочкою, бо […]...
- Сонце низенько скорочено – Родинно-побутові пісні Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. Ой […]...
- Суспільно-побутові пісні У соціально-побутових піснях відтворено життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало українців заради миру, спокою й добробуту своїх родин залишати домівку та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві. Ці пісні поділяють на Козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські. […]...
- За городом качки пливуть скорочено – Родинно-побутові пісні За городом качки пливуть. Каченята крячуть. Вбогі дівки заміж ідуть, } 2 А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть З чорними бровами, А багаті дівки сидять З кіньми та волами. “Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав, Через твоє подвір’ячко Сивим конем їхав?” “Ой хоч чула, хоч не чула Не обзивалася: Темна нічка-петрівочка Вийти […]...
- Місяць на небі, зіроньки сяють скорочено – Родинно-побутові пісні Місяць на небі, зіроньки сяють. Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре. }2 Пісня та мила, пісня та люба Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися. Тепер зійшлися навіки знов. } 2 Ой очі, очі, очі дівочі. Темні, як нічка, ясні, як […]...
- Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз скорочено – Родинно-побутові пісні “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
- Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже скорочено – Родинно-побутові пісні “Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже. Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже: (2) Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, що ти залицявся”. (2) “Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька. Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька”. (2) “Ой коли 6 я, козаченько, була багатенька, Наплювала […]...
- В кінці греблі шумлять верби, що я посадила скорочено – Родинно-побутові пісні В кінці греблі шумлять верби, що я посадила, Нема ж того козаченька, що я полюбила! Ой немає козаченька – поїхав за Десну: “Рости, рости, дівчинонько, на другую весну!” Росла, росла дівчинонька да й на порі стала, Ждала, ждала козаченька да й плакати стала. “Ой не плачте, карі очі, така ваша доля: Полюбила козаченька я, к […]...
- Володимир Сосюра – Ой сніги мої, сніги Ой сніги мої, сніги Срібні та пухнасті, Наче все, що навкруги, Потонуло в щасті. Діаманти, де не глянь, Скрізь переді мною Розкидає осіянь Щедрою рукою. Може, й я за дні туги Потону у щасті… Ой сніги, мої сніги, Срібні та пухнасті! 1950...
- Проліски – Пісні та романси невідомих авторів ПРОЛІСКИ О, принесіть мені пролісок з лісу, Ніжний і чистий, як неба блакить… Годі дурити, відкиньте завісу! Пролісок, пролісок хай принесуть. Мало занадто жила я на світі, Весну одну, хоч весну прожить… Хочу востаннє побачити квіти… Пролісок, пролісок хай принесуть. Знаю сама, що цією весною Тіло моє у труну покладуть; Хрест забіліє новий наді мною… […]...
- Ольжич Олег – Сестра, а другому – мати Сестра, а другому – мати. Містечко – як сіра твань. Товаришу мій, брате, Горіння одних бажань! Не бійтесь, напне до болю Ваш шлях, як струна, прямий Кремінно-тверда воля Того, що є зв’язковий. Містечко – як сіра змора, А потім – його нема. Лише свистіння простору, Безумність лету сама. Не стримать, не захитати. Рука і дух […]...
- Вечір надворі – Пісні та романси невідомих авторів ВЕЧІР НАДВОРІ Вечір надворі, ніч наступає, Вийди, дівчино, серце бажає! Чистеє небо зіроньки вкрили, Вийди, дівчино, до мене мила. (2) Дай подивитись в яснії очі, Стан твій обняти гнучкий дівочий, Глянути в личко біле, чудове, На коси довгі, на чорні брови. (2)...
- Цвіте терен, цвіте терен скорочено – Родинно-побутові пісні Цвіте терен, цвіте терен, А цвіт опадає, Хто в любові не знається, }2 Той горя не знає. А я, молоденька, Вже горя зазнала, }2 Вечероньки не доїла. Нічки не доспала. Візьму я крісельце, Сяду край віконця, Іще очі не дрімали, А вже сходить сонце. Хоч дрімайте, не дрімайте Не будете спати, Десь поїхав мій миленький […]...
- Пісні Марусі Чурай (Засвіт встали козаченьки) скорочено – Історичні пісні Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає. – Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки Додому вертайся! – Ой […]...
- Павло Мовчан – З циклу “Сніги” 1. Перший сніг Утративши непевну вись, Принижений вітрами, Погаслий жайвір падав вниз, Провалювавсь над нами. Зіщулившись, вода німа Його не відбивала, Бо слухала, як йде зима І брязкає металом. Несе вона важкі ключі, Аби замкнути води, В руці у неї круглий чіп, Обструганий із льоду. Замкне зима навстіжний світ, І візьме води в рамки, І […]...
- Оксана Боровець – Коли сніги сягнуть мого плеча Коли сніги сягнуть мого плеча, Охопить тиха віхола повіки – За крок у морок круки закричать, Сполохані ходою чоловіка. У постаті пізнаєш не себе, Роз’ятреного ватрами й вітрами, – Одну погрозу, зронену з небес, Одну монету з проданого краму. Дзвенять вітри і дзвонять у серця До тих, кого трима’ німа сторожа. А я біжу до […]...
- Ой на горі вогонь горить – Історичні пісні ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний; Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою; А в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче: “Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною, Не бий землі під собою. Біжи, коню, дорогою Степовою, […]...
- Відгук на збірку Миколи Побеляна “Сніги на двох” (з літератури рідного краю) У 1999 році вийшла друком нова книжка харківського поета Микали Побеляна “Сніги на двох”. Вийшла вона у серії “Бібліотека альманаху українців Європи “Зерна”. Із поезією для дітей цього автора ми знайомилися уже в попередніх класах, а тому було приємно гортати сторінки нової збірки цього автора. “Сніги на двох” – це збірка ліричної по езії, автор […]...
- Мелодія – Олійник Борис Заболю, затужу, Заридаю… в собі, закурличу, А про очі людські Засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома На твоє праслов’янське обличчя, І зоря покладе На мовчання моє печать. Забіліли сніги, Забіліли на цілому світі. Опадає листок, Як зів’яле чаїне крило, Там, де ми відбули, Там, де наше відтьохкало літо,- Забіліли сніги-.. забіліли сніги… Замело. Це приходить, мов […]...
- Пісні Марусі Чурай (Ой не ходи, Грицю) скорочено – Історичні пісні Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. Як прийшов вівторок – зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Надвечір в четвер Гриценько […]...
- Павло Мовчан – Сніги Ой, як пахнуть сніги! Голова захмеліла, І, учадівши, всох серед снігу будяк. Під ногами, поглянь, навіть тінь побіліла І біліє, біліє в очах березняк… Кім’ях снігу летить у безодню зіниці І, маліючи, тане в її глибині, І зникають у небі побілені птиці, І минають, минають раховані дні. Ох, як пахне життя! Особливо – минуле. День […]...
- Донкіхотство як соціально-психологічне явище Я ніколи не була у Мадриді і навіть не бачила цього незвичайного пам’ятника літературним героям в одному з районів-новобудов Москви. Але я чітко уявляю: серед багатоповерхових сучасних будинків силуети довгов’язого вершника і його товстенького супутника на віслюку. Довгі тіні лежать на землі – від чудернацького шлема, від схудлого обличчя, від списа… Мені здається, що там, […]...
- Весільні пісні – Народна драма ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Виготовлення короваю 1. Івашкова мати по улоньці ходить І сусідочок просить: – Ви, сусідочки мої, Та ходім ік мені, До мого дитяти короваю бгати, Сиром, маслом та посипати. 2. Благослови, боже, Пречиста, госпоже, І отець, і мати, Своєму дитяти Сей коровай зібгати. 3. Не вій, вітре, вгору, Та повій по роздолу, Та на […]...
- Іван Франко – Сідоглавому Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала, – Я ж гавкаю раз в раз, Щоби вона не спала. Ти, брате, любиш Русь, Як любиш добре пиво, – Я ж не люблю, як жнець Не любить спеки в […]...
- Павло Мовчан – “Упрозтяж полотно… Стоять сніги високі… “ Упрозтяж полотно… Стоять сніги високі… Цей колір доброти благовістив нам спокій, І далеч об’явилась жаданим відкриттям, Що й прочитати можна приховане життя. Не зовнішньо-позірне, а те, що за лицем, Написане по сріблу молочним олівцем. Немає літер – жести, і струми почуттів, І неділимі звуки ув оболонках слів… У достеменній мові епітетів нема, Бо слово краде […]...
- Ой ти, Морозенку – Історичні пісні ОЙ ТИ, МОРОЗЕНКУ Ой ти, Морозенку, Ой ти преславний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Україна плаче. Та не так тая Україна, Як те горде військо! Ой заплакала Морозиха, Йдучи рано на місто. Ой заплакала Морозиха Та й стала тужити, Що взяли її сина Івана У військо служити. “Не плач, не плач, Морозихо, Об сиру землю […]...
- Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, я кий чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться […]...
- Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Відомо, що назва роману Стендаля символічна. Це два кольори часу. Це два шляхи, якими можна йти життям. Почнемо з твердження, що час, коли Жульєн Сорель мав нещастя жити, був часом між двома світами. Перший, що відійшов, ніс у собі великі зрушення, коли повсталий народ Франції шукав і знаходив у […]...
- Дівчина кохана, здорова була! – Пісні та романси невідомих авторів ДІВЧИНА КОХАНА, ЗДОРОВА БУЛА – Дівчино кохана, здорова була! Чи вже ж ти, серденько, мене забула? – Забула, забула, голубе сивий! Чом же ти, мій милий, не справедливий? Відкіль ти приїхав, бог тебе знає, А моє серденько тебе кохає. Кохає, не знає, чий же ти будеш; Може, ти, серденько, мене забудеш. – Дівчино кохана, нащо […]...
- А брат сестрицю та й розплітає скорочено – Весільні пісні А брат сестрицю та й розплітає. Все рожу споминає. – Не іди, сестрице молода, замуж, Ще й рожа процвітає. -Вже ж мені, брате, рожі не рвати, Барвінку не щипати. А запашного та васильочка В ручках не в’ялити. А з хрещатого та й барвіночку Не ходити у віночку. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Тільки до […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) I. Цілюща сила пісні. (Гарна пісня поліпшує настрій, надає впевненості, віри в себе.) II. Пісні – це наше життя. (Історичне минуле, трудові дні, кохання.) III. Пісня єднає народи. (Треба поважати пісенну творчість інших народів, бо у тих піснях – історія та дума народу.) IV. Погляд […]...
Твір на тему благородство.