Таня Бенещук – У кожного свій шлях, своя не впинна доля

Related posts:

1. Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу Народу, і там я почорнів з розпуки”. / В. Стефаник / Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити […]...
2. У кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу народу, І там я почорнів з розпуки”. В. Стефаник Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити серед прекрасної природи Карпат – він народився у селі Русові неподалік старовинного Снятина, що на Станіславщині (нині Івано-Франківська […]...
3. Андрій Малярик – У кожного птаха є своя̀ пташка У кожного птаха є своя̀ пташка, У гордого во̀вка – вовчиця. У когось, мабуть, є улюблена чашка, У кожного пана – цариця. У ста̀рого дуба є довге коріння, У озера тихе є дно. У квітів тако̀ж є дрібненьке насіння, У жита – пахуче зерно. У кожної матері – любляча донька, У тата – коханий синочок. […]...
4. Таня Бенещук – Ти знаєш, що таке самотність? Ти знаєш, що таке самотність? Ти відчував хоч раз любов?! Неначе я зірвалась у безодню… А в жилах замерзає кров. Ти куштував на смак солоні сльози? Можливо скажеш де їм край?! Бо вже не помічаю в травах роси, Як дні за днями… І їх мені не жаль. Ти бачив, як на друзки серце? Ти уявляєш, […]...
5. Таня Бенещук – Вже сивина у скронях і чоло змарніле Вже сивина у скронях і чоло змарніле. Вже маєш руки ти не молоді. Можливо з досвіду підкажеш батьку, Де щастя відшукать твоїй донці? Звідкіль чекати мені вітру? За вдачею горами чи дубовим шляхом йти? Шукаючи у світі правду, В своєму серці віру зберегти? Дивись не плачу, тату… Я сильна! І тримаюсь, як ти мене вчив. […]...
6. Твір на тему: У кожного свій смак (допис у газету дискусійного характеру) У кожного свій смак (допис у газету дискусійного характеру) Кажуть, у кожного свій смак. Особисто мені не дуже подобаються “програмні” твори. Я полюбляю “легке чтиво”. Мене цілком задовольняють романи та фільми про Джеймса Бонда. Герой Яна Флемінга навряд чи потребує докладних коментарів. Ім’я Джеймса Бонда сьогодні стало загальною назвою, хоча часто його вимовляють з іронічним […]...
7. Свій шлях Кожен з нас по своїй дорозі іде, Янгол небесний нас по ній поведе. Багато людей свій шлях знайдуть, А друзі й кохання їх проведуть. Кохання – то світло, ненависть – то ніч, І про ці почуття чуть зусібіч. Іде вічна війна світла проти ночі, Й на обидві сили ти не закриєш очі. В душі кожного […]...
8. Таня Бенещук – Ти мій. душею, серцем і рукою Ти мій. душею, серцем і рукою. Ти мій. Любов і ненависть моя. Собі зізналась надто пізно, А ти зрадів, що й досі думкою твоя. Мої вірші, мені ж мечами стали, Вони мій сміх безмежним сумом нарекли. Пробач, що ядовито так в’їдались. Пробач, що щастя не несли. “Ти все сказав! Я все почула… “ Важкі слова […]...
9. Тарас Шевченко – Сон (“У всякого своя доля”) (Скорочений переказ, дуже стисло) Тарас Шевченко Сон (“У всякого своя доля”) (Скорочений переказ, дуже стисло) У кожного своя доля і свій шлях широкий. Один зводить кам’яні мури, інший руйнує, хто намагається загарбати чужу країну, хто оббирає ближнього, а хто потайки “гострить ніж на брата”. Дехто вдає із себе тихого та богобоязливого, а сам тільки й чекає, щоб комусь “запустити […]...
10. Сон “У всякого своя доля… ” (скорочено) – Шевченко Тарас У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає – Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину, Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка, […]...
11. Таня Бенещук – Ну, что ты смотришь на меня? Ну, что ты смотришь на меня? И для чего в глазах застыли слезы? Ты думал, вечность, буду ждать тебя?! Свободен вновь. Зачем теперь вопросы? А помнишь с сотой просьбой я… Без капли гордости к твоим ногам упала? Теряла разум… Не понимала бытия… Не снизашел из пьедестала. Сейчас же на одном духу твердишь: “Все осознал!” Готов […]...
12. Таня Бенещук – Колишньому чоловіку… (Ч. І. А.) Ти розбив моє серце і мрії, Наче вітер об камінь хвилю морську. Розіп’яв без жалю щиру душу й надію… Ще насміливсь спитати чи тебе я люблю?! Ти ж кохання без краплі поваги, То під ноги кидав, то здіймав до зірок. І терпіння сталеві канати, Лоскотав довжелезні роки-все казав: “Це життєвий урок”. Ти згадаєш мене. Ще […]...
13. Таня Бенещук – За тобою вже більше не плачу Я сьогодні насмілюсь сказати, Що тебе розлюбила давно. Не боюсь “їй” у руки віддати, Все життя, що між нами було. Хай бере усього без остатку, Хай радіє, що серце ущент. Відпускаю та мушу на згадку, Нагадати любові момент. Ти у долі моєї сторінка, Ти не ворог тепер і не друг. Не залишиться навіть відтінку, Коли […]...
14. Таня Бенещук – Уйти к другому? Без проблем! Уйти к другому? Без проблем! Забыть тебя? Ведь нет заботы легче… Ты знаешь сам, Что я горда тебя не меньше. Ты думаешь, что согрешил? Что ты меня, как куклу ниточкою тянешь? Не раз ты без вины прощение просил, Так чье же сердце разбиваешь?! К твоим ногам не пала я, Безмолвною рабынею не стала. А ты […]...
15. Таня Бенещук – Спрошу тебя, не ответишь Спрошу тебя, не ответишь… Кричу, но как всегда молчишь. А на асфальте дождь рисует силуэты, Где ты все дальше от меня бежишь. Я разбиваю руки и целую небо, Сказать молю, когда вернешься ты. Но небо отвечает мне не смело: “Он не вернется, унес с собою он твои мечты”. Унес мечты, любовь, разбил мне сердце. Забрал […]...
16. Таня Бенещук – Ты знай, что я все также жду тебя Ты знай, что я все также жду тебя, С одиночеством горьким провожая закаты. Я как прежде безумно и нежно любя, Разбиваю разлуки стальные ограды. Я прошла б за тобой сто дорог, Все ошибки твои приняла бы наградой. Ты мой мир, моя жизнь… Ты мой Бог, Но не выдам души моей тайны. Все оставим с тобою […]...
17. Таня Бенещук – Судьбы злодейские замашки Судьбы злодейские замашки, Известны нам с былых времен. Сбивает с ног, срывает маски, То усмиряет жизнь, то бьет ключом. В ее руках мы как марионетки, Играем роль от циркача до палача. Она сегодня дарит радость, пишет сказки, А завтра боль испита до пьяна. И в этом ей уж нету равных, Судьба не тетка, не родня. […]...
18. Таня Бенещук – Любить оказывается тяжило Любить оказывается тяжило. Любить оказывается больно. Когда не его рука ласкает плече, Когда не твое он целует колено. Души в ней не чает… А ты? Ты одна… Сидишь перед окнами в кресле. Ведь знаешь воздвигнута “были” стена, И эта стена дольше жизни. Не можешь уснуть по ночам. Все шепчешь подушке секреты. Сбилась со счету безрадостным […]...
19. Таня Бенещук – Ты сердце ложью напоил Ты сердце ложью напоил, А равнодушием вогнал мне гвозди в спину. Ты говорил, что никогда так раньше не любил, И я поверив воскресила веру, и надежду. Теперь над пропастью брожу я как слепая… Над городом парю я мыслью по-ночам. Ведь ты когда в меня любовь вдыхая, Вдохнул привязанность к твоим плечам. Спокойным будь. Судить тебя […]...
20. Таня Бенещук – Ты для мены глоток надежды Ты для мены глоток надежды, Глоток заботы, теплоты. Ты тот, кого так не любила прежде, Ты воплощение моей мечты. Бывает мне порой с тобою трудно, Но позови и я перед тобою. Я улыбнусь любя, совсем не гордо, Я за тебе, родной мой, в омут с головой. Люблю тебя. Твои черты. Люблю глаза чернее ночи. Люблю […]...
21. Таня Гелетюк – доля Крик малятка, крик дитини, Крик маленької людини. – Гарна новина у нас, Мамо, донечка у вас. Але мама не радіє, Навіть глянути не сміє. Їй байдуже – донька, син… Вона просить аспірин. – Я хотіла запитати… Як відмову написати… Похапцем зібрала речі, Сумку кинула на плечі. І пішла, не обернулась, Навіть радо посміхнулась. І ні […]...
22. Таня Бенещук – В тобі моє життя, моя любов, моя надія В тобі моє життя, моя любов, моя надія. Тобі вірші мої, мої пісні, мої слова. Тобі лише дарую радість, серце, віру… Ти оберіг, опора… молодість моя. Моя любов крізь роки днів не заржавіла, Моя любов міцнішала, цвіла. Цвіла трояндою, як не здійсненна мрія, Ось поруч ти… в руці рука… Я “дякую” кажу тобі і Богу, […]...
23. Таня Бенещук – Народ зневірений, обкрадений, безсилий Народ зневірений, обкрадений, безсилий, Народ дідів моїх, моїх братів. Якби він знав, що дух козацький буде зламаний, Душив ще б у колисці він своїх синів. Як можуть ті, що п’ють, їдять та сяють золотом, Спокійно жити на землі? Невже не бачать злиднів, чвар та голоду, Невже не чують плачу матерів? Нам обіцянки, лестощі, нам медом, […]...
24. Таня Бенещук – Така жорстока та водночас ніжна Така жорстока та водночас ніжна. Така весела і сумна… Уся в надії й безнадійна, Блукає світом десь моя загублена душа. Ти загубив її серед страждання. Пішов залишивши на самоті. Дізнались серця струни, що таке розчарування, Бо біль зіграв на них свої мелодії сумні. Тепер з душею й мрія мов жебрачка, Ошукана блукає в вигнані. Була […]...
25. Таня Бенещук – Гадюкою в’ється на серці журба Гадюкою в’ється на серці журба, Печаль все міцніше стискає в обіймах. З тобою так “вільно”, без тебе – “тюрма”, За обрій надію відніс чорний ворон на крилах. Минають рокИ… З гіркОю самотністю я Щоночі лягаю у постіль. Потрібно терпіти та сили триматись нема, В своєму ж житті, мов непрохана гостя. Для тебе було все як […]...
26. Таня Бенещук – Пусті слова, зруйновані надії Пусті слова, зруйновані надії… Мій тихий сум, як плач гірського кришталю. Він випнув геть, усі мої крилаті мрії, Він випнув радість без жалю. Мій гіркий плач мов клекіт журавлиний, Зірвався з уст у прірви чорноту. Бджолиним роєм, що безмежно дивний, Він ніс мене й мою одвічною журбу. Здавалося летіли дні, світали ночі, Та час стояв […]...
27. Таня Бенещук – Взуття. Квиток. В дверях валіза Взуття. Квиток. В дверях валіза. В руках гарячий чай, а на плечах манто. Тобою кинута без сенсу фраза… У відповідь: “Не озирайся, йди. Вже страх пройшов”. І зникнеш ти. А я піду кімнатами бродити, Вдихаючи без міри нікотин. Самотньо так… Та треба далі жити, Бо є вагомих декілька причин. Тобою маю ще так важко відболіти, […]...
28. Таня Бенещук – Лягло перо в надії у зізнаннях Лягло перо в надії у зізнаннях, Душа зітхнула від жалю. Я не сказала слів тобі прощальних, Ти так і не сказав мені “люблю”. В конвертах білих, летять до тебе сльози, Ранковими туманами біжить моя журба. Слова в рядки скупі, важким камінням впали, Немов холодная, могильная плита. Останній раз пишу за не один десяток років, Останній […]...
29. Таня Гелетюк – Я хочу Я хочу бути твоїм сном, Прозорим маревом за вікном. Морським солоним бризом, Нездійсненним вічним капризом. Я хочу бути сонцем на вершечку лісу, Щоб світити тобі крізь завісу. Щоб торкатись до тебе поглядом, Цілувати весняним подихом. Я буду грозою літньою, Я буду струною самітньою… Упаду на траву краплинкою, Затремчу на вікні сльозинкою. Зацвіту я трояндою білою, […]...
30. Таня Бенещук – Притих, бо випливли в твоїх словах образи? Притих, бо випливли в твоїх словах образи? Чекаєш, що ж я випалю у слід? Та докорів не кину більше в груди, Не висуну претензій голосних. Нехай Земля злітає хоч з орбіти! З календаря життя зриває дні. А я мовчатиму. Чи варто щось казати? Останній раз з тобою я на самоті. Не повернув. Але чекав на […]...
31. Таня Бенещук – Плыла земля вращая небо каруселью Плыла земля вращая небо каруселью. Под темною вуалью скатились слезы на лицо. Когда с другой гулял по переулку, В ладонях пряча обручальное кольцо. Бежав я в ночь, сбивала ноги… Пришла же к Богу на крыльцо. Ты растерял все мысли кроме бешенной тревоги, Когда в пустом дому меня ты не нашел…...
32. Таня Бенещук – Привіт, колишній мій. Привіт Привіт, колишній мій. Привіт, З календаря подій вже зірвано немало… Скажи чи згадуєш осінній шепіт мрій, Як до нитОк, кохання, душу пробирало? Чи згадуєш незграбний вальс, Танцюючого з вітром листя? Всі перехожі: хто під парасолю, хто у плащ, А ти збирав цілунки хмар з могО обличчя. Чи пам’ятаєш щедрість рук, Що ніжність й ласку дарували? […]...
33. Таня Бенещук – давай убей меня! Затронь словами сердце Давай убей меня! Затронь словами сердце. Не бойся, мне не больно… Я же “сталь”. Добей и будь собой доволен, Ведь я же “бывшая”, а бывших нам не жаль. Натягивай своею ложью нервы, Ори, что не в ладах я с головой… Со мной заговорили даже стены, Уставшие терпеть глухую боль. Была желанною, а стала просто “некто”… […]...
34. Іра Сас – Була в кожного з вас гульвіса Була в кожного з вас гульвіса- Неморальна примхлива баба, Що знімала сама завісу, Віддавалась твереза й п’яна. Була в кожного з вас тямуща, Неприступна мала дитина. В книгах своїх шукала щастя І уроки слухняно вчила. Була й дивна смішна дівиця, Що незграбно-шалено жила. Майструвала криві полиці Й малювала на спинах крила. І вдавалося кожну вхопити- […]...
35. Тарас Шевченко – Сон (“У всякого своя доля”) (Характеристика твору) Характеристика твору Тараса Шевченка “Сон” Поема “Сон” – перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. “Сон” – нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми (“Комедія”) вказує на його комічно-сатиричний характер. “Сон” написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне […]...
36. Таня Гелетюк – Така його доля Пам’яті А. Я. Чумака, який поїхав на заробітки п’ятнадцять років тому і досі не подає про себе жодної звістки, якого так і не дочекались батьки, відійшовши у вічність, присвячую Народила мати сина, Переповивала. Подивилась, посміхнулась Та й заколисала. Колисаючи співала, І линули мрії, Тихі, добрі сподівання, Радісні надії: – Стихни в полі, хуртовино, Вітре, лягай […]...
37. Людмила Васильєва – Буває доля б’є руками Буває доля б’є руками, Легенько плесне по щоці, І вже цілує до безтями: Лозина й пряник у руці. І нас це мало зачіпає, Зітхнувши тихо, ми йдемо, І кажемо, що научає Нас доля, начеб то в кіно. Буває доля батогами Б’є по плечах, по спині теж, І ми страждаємо ночами, “Чому – запитуємо – б’єш?” […]...
38. Твір на тему: Як обрати свій шлях у житті Сенс життя в красі та силі прагнення до Цілей, і тому потрібно, щоб кожен момент Буття мав свою високу мету. Максим Горький На зорі свого життя людина постає перед питанням: який шлях обрати? Бог дає кожній людині право вибору, а вона вже має визначитися, що їй потрібно в цьому житті, ким вона хоче бути, як […]...
39. Павло Мовчан – “Кожного дня шукаю-відшукую… “ Кожного дня шукаю-відшукую Форму для дерева, форму для квітки: Крона роздмухана вітром, Бджілка запліднює квітку. Те і не те джерело, Що виходить з-під кореня. Слово твердіша з прожитою дниною. Обриси каменю сутінь розмила, Та і не та зав’язалася ластівка в хмарі… Кожного дня слово шукаю, Щоб розповісти про солод нектару....
40. Христина Головко – Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Й мегаполіс надіб’є твоє серце, немов горня Не дивуйся, що стільки темені в нім, Тіні напевно, мають її ім’я.. Коли ти на десять замків знову зачиниш двері І вечір залишить тобі їдкий дим Не дивуйся, коли вона в не в твоїй атмосфері Залишає тебе під важкістю зим… […]...