Таня-Марія Литвинюк – Ми поза сезонами

Ми поза сезонами осінь співає соло
Ховаємо руки в кишенях неначе золото
Неначе на пальцях мозолі думки дозовано
Зіниці розширені волосся електризоване

Дзвінок телефону здається ми поза межами
Ми поза мережами кількість вхідних обмежена
У стоптаних мештах півночі по місту вештались
Кидаєм під ноги пожертви і тіні зрештою

Обличчя шарфами вітрами губами долонями
Повітря торкається скронь як холодна зброя
Здіймаємо брови угору ледь-ледь здивовано
Поламані німби на віях на плечах промені

Сторонні довкола по колу відколи ходимо
Під шум автостради все добре прохід дозволено
Ковтаємо звуки і відзвуки кроків ловимо
Ми поза сезонами осінь співає стомлено


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Поема сон скорочено.
Ви зараз читаєте: Таня-Марія Литвинюк – Ми поза сезонами
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.