Тарас Бульба в Києві (скорочено) – Глазовий Павло

В темну нічку-петрівочку (1)
Сон мені приснився,
Що славетний Тарас Бульба
В Києві з’явився.
Іде козак Хрещатиком,
Іде, бадьориться.
– Яка ж, – каже, – у нас гарна
Та пишна столиця!
Хотів би я поїздити,
На все подивиться.
Якби дали ту карету,
Що без коней мчиться.
Ой не ходив козак славний
Вчитися до бурси (2),
А закінчив у Києві
Любительські курси.
Міліція за успіхи
Шоферу Тарасу
Дала права любителя
Найвищого класу.
Гукнув козак: – Не хочу я
Ні “Волги”, ні “ЗІЛа”,
Дайте мені “Запорожця” –
То буде до діла! –
Підкотили “Запорожця”.
Смикнув він дверцята
Та й спробував дужі плечі
В кабіну пропхати.
Як не бився, не мостився.
Не пуска залізо.
Хотів спину просунути –
І спина не лізе.
Ой сів славний запорожець
Верхи на машину
Та й заспівав нову пісню,
А не старовинну:
– Спасибі ж вам, сини мої.
За добрую ласку,
Що назвали “Запорожцем”
Дитячу коляску.
(1) Нічка-петрівочка – літня ніч перед святом Петра і Павла
(2) Бурса – чоловіча школа у ХІІІ-ХІХ ст., у якій навчалися майбутні священики.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Жартівливий вірш П. Глазового “Тарас Бульба у Києві” має форму сну, який автор переповідає. Мова йде про те, що багато назв не відповідають суті речей, які вони називають. Найменша машина “Запорожець” ніяк не асоціюється з могутньою фігурою справжнього запорожця. То ж і вирішує герой, що це не автомобіль, а дитяча коляска.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Україна в огні аналіз твору.
Ви зараз читаєте: Тарас Бульба в Києві (скорочено) – Глазовий Павло