Тарас Марищук – Без неї ця весна і все, що в мене є

Related posts:

1. Тарас Марищук – Місто забрало мене у свої тенета Місто забрало мене у свої тенета, Вулиці, проспекти, сигарети, Тираж дешевої газети, Де інтерв’ю моє, як молодого поета. Чужі квартири, Модні клуби, Чужі руки, Губи, Груди, Звабити мене дешеві спроби, Брехливі зізнання, вимушені діалоги Про прочитані книги, Про мої вірші, монологи, Дешеві лозунги, типу: “Ти такий молодий, а такий талановитий” А я відповідав: “Наливай! Якщо […]...
2. Тарас Марищук – Вони жили в одному будинку Вони жили в одному будинку. Вона з дитинства. Він винаймав квартиру. В ній він бачив маленьку дівчинку. Вона в ньому – дорослого чоловіка, Якого кохала, і він відповідав щось схоже. Вона зустріла його – Як все до банальності просто. Вона зустріла його зовсім хворого, Чи то п’яного, У той час коли всі думки про нього […]...
3. Тарас Марищук – Побажати їй “щастя” було так незграбно Побажати їй “щастя” було так незграбно, Що я ліг на холодну підлогу оголеною спиною Та перечитував попередні повідомлення, Де вона писала, що їй від чоловіків нічого не потрібно, Що й чоловіки не особливо треба. Задав собі запитання для чого ж тоді був я? Відповідь очевидна, як моя неграмотність у віршах, – Вона любила мене. Не […]...
4. Тарас Марищук – А як це кохати егоїста? – А як це кохати егоїста? Це була дуже темна літня ніч, Прохолода ночі приємно огортала Їхні загорілі тіла Після денної спеки. Вони лежали у гамаку, Вона дихала йому в шию та міцно тримала за руку, Він дивився кудись вгору та думав зовсім не про неї. – А як це кохати егоїста? Раптом запитав хлопець, […]...
5. Тарас Марищук – Вона писала мені електронні листи Вона писала мені електронні листи, З маленької кімнати, Що на затишній вулиці провінційного міста, Про зимову сесію та захист “магістерки”. А що я міг їй відписувати? – із табелем “трієчника” та Творчим безладом у кімнаті, десь на околиці обласного центру. Вона писала про свої мрії, про країни куди подорожувала, А я був тільки у всіх […]...
6. Тарас Марищук – Вибір між мріями особливо складний Вибір між мріями особливо складний. Коли одна за 100 кілометрів, А друга десь зовсім близько. Коли одній я руки вечорами грів, А друга манила своїм блиском. Перша любила, чекала, казала тепло одягатись, Годувала, цілувала, турбувалась, А друга зовсім мене не чекала, У неї таких як я – декілька тисяч. Вона холодно зустрічала, З нею проблеми […]...
7. Тарас Марищук – Спробуй поєднати запах теплої кави з корицею Спробуй поєднати запах теплої кави з корицею Та сигарет з ментолом – І ти його ніколи не забудеш. Так пахло у неї на кухні, Коли я вперше прийшов. Вона у джинсових шортах та футболці, Яка не закривала її плечі, Чекала на мене. Потім готувала каву та говорила. Говорила багато та по суті. Курила, Продовжувала говорити, […]...
8. Тарас Марищук – Краплі божевілля переповнили чашу Краплі божевілля переповнили чашу, Проводячи дозвілля віртуально. Нам було на двох дано так мало часу, Що ми вирішили зустрітись негайно. Незважаючи, що було о пів на третю ночі Та інші фактори, Мені в ту ніч були потрібні твої очі, Їх несамовиті кольори. А тобі хотілось бути поряд, Проводити руками по шрамах на тілі, Закохувати мене […]...
9. Тарас Марищук – Маленька дівчинка Маленька дівчинка, що жила неподалік мого будинку – виросла. Я бачив її завжди коли відчиняв вікно, щоб покурити. Вона то гралась ляльками, то будувала халабуди із покривал. Мила дівчинка, яка була значно розумнішою за своїх ровесниць, Які грались з нею. Знаєте, вона могла стати викладачкою ВУЗу, Кваліфікованим дитячим лікарем Чи була би хореографом та вчила […]...
10. Тарас Марищук – Я б хотів вивчити тебе Я б хотів вивчити тебе, Як іноземну мову, Але навіть шкільна програма англійської мені не піддалась, Тому навряд чи вдасться: Всі рухи, міміку, слова, Всі погляди, думки, Всі стежки по яких ходила ти, Кожен вигин тіла, всі деталі, Ніяк не запам’ятати. Ти – занадто складна. Я б хотів намалювати тебе, На одній із стін кімнати, […]...
11. Тарас Марищук – Вона співала мені про вулицю Вона співала мені про вулицю, Про якісь божевільні ідеї, пусті бібліотеки, Освітлені проспекти, Про день, який скоро настане, Та вулицю, яка зранку забуде про нас. – Поспішай, до ранку так мало часу. Шепотом говорила мені на вухо та бігла. Співала так, що я вірив їй більше ніж Вакарчуку, Коли той казав, що “Все буде добре”. […]...
12. Тарас Марищук – Твоїм волоссям можна лікувати Твоїм волоссям можна лікувати відкриті рани, Торкаючись до нього зникає тривога. До твого волосся можна молитись, Молитви діють, якщо вони не до Бога. Твоїм волоссям не насолодитись сповна, Як би я не вдихав його запах. Ним можна надихатись на нові слова І позначати смертельні маршрути на мапах. Твоє волосся, ніжне як шовк, Торкається мого плеча, […]...
13. Тарас Марищук – З Ісусом Христом на шиї З Ісусом Христом на шиї, Та з пляшкою горілки в руках, З вищою освітою, а ще краще з двома, Лежить собі на узбіччі нікого не чіпа. А у старій квартирі чекає тільки маленьке хворе кошеня, Холостятське життя та купа брудного посуду. А колись там жила його сім’я, Він мав добру державну посаду, Його дружина чекала […]...
14. Журавка – Жилось тобі ж без мене якось… Так? Жилось тобі ж без мене якось… Так? Мені без тебе якось, та жилося… Не в ту країну твій спішив літак, І я не там завжди дивилась в Осінь… Не в тих долонях і не в тих свічках, Не в тому царстві тиші і зізнання, Не в тих торканнях рук нещирих… Ах! Шукали ми одне на […]...
15. Тарас Марищук – Перечитувати її вірші Перечитувати її вірші – Ті, що мої, але присвячені їй – це наче різати свої вени, щоразу глибше Та мати потребу тільки в ній. Цитувати з пам’яті рядки, Та сидіти поруч на холодній лавці, У якомусь парку чи зупинці; Вечеряти з нею; Читати вірші відомих поетів; Прокидатись з нею; Шукати на спині сліди її нігтів; […]...
16. Тарас Шевченко – Не молилася за мене Не молилася за мене, Поклони не клала Моя мати; а так собі Мене повивала, Співаючи: “Нехай росте Та здорове буде!” І виріс я, хвалить бога, Та не виліз в люде. Лучче було б не родити Або утопити, Як мав би я у неволі Господа гнівити. А я так мало, небагато Благав у бога. Тілько хату, […]...
17. Тарас Марищук – Боляче втрачати близьких Боляче втрачати близьких, Особливо тих, що були весь час далеко. Боляче втрачати молодих, Бо думав, що буде час про все сказати: Творчі здобутки, емоційні сплески.. Але зараз варто мовчати. Мовчати про біль, про все мовчати. Прийти одного дня на кладовище, І тільки там, на самоті із написом нагробним, Дозволити собі! кричати! Про все що наболіло, […]...
18. Тарас Марищук – Вона безлімітна у своїй ніжності Вона безлімітна у своїй ніжності, Коли робить мені каву напівоголена, Це особлива нота інтимності, Коли вона красива, навіть втомлена. Вона прекрасна у своїй оголеності – Бо, оголене не тільки тіло, а й душа. Вона прекрасна коли робить мені каву, А я розповідаю їй про те, як люблю – у віршах, А вона додає у каву […]...
19. Тарас Марищук – Зовсім скоро вона вийде із бару Зовсім скоро вона вийде із бару Та йтиме освітленими вулицями нічного Нью-Йорка, Ламаною англійською Пояснюватиме поліцейському, що вона не проститутка А українська журналістка, яка приїхала, Щоб написати репортаж про культурне життя Штатів Для одного із українських журналів. Це буде потім. Наразі вона допиває пляшку найдешевшого коньяку Із поетом-американцем, який розказує їй що все “вері гуд” […]...
20. Тарас Шевченко – Породила мене мати Породила мене мати У високих у палатах, Шовком повила. У золоті, в оксамиті, Мов та квіточка укрита, Росла я, росла. І виросла я на диво: Кароока, чорнобрива, Білолицяя. Убогого полюбила, Мати заміж не пустила, Осталася я У високих у палатах Увесь вік свій дівувати, Недоля моя. Як билина при долині, В одинокій самотині Старіюся я. […]...
21. Олександр Олесь – “Ти зовсім мене не кохала… “ Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть… Чого ж ти так тяжко зітхала В той час, як збирався я в путь?.. Чого твої руки тремтіли, Чого ти тремтіла уся?! І роки уже пролетіли, А й досі не знаю ще я. 1905...
22. Леся Українка – Весна зимова Тихо і тепло, так наче і справді весна. Небо неначе спалахує часом від місяця ясного світла, Міняться білі хмаринки то сріблом, то золотом. Ледве на місяць наплине прозорая хмара, Коло на ній засіяє, мов одсвіт далекий веселки. Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять, Сніг на верхів’ї узгір’я блищить так яскраво, Що видається не раз, […]...
23. Ти змінюєш мене Ти змінюєш мене.. твої слова гріють мої долоні… . на вулиці прохолодно… в серці – 7 градусів… . там пусто і до нудоти зимно… Скільки ще листів ти напишеш мені? скільки потягів проводжатимеш поглядом і не сядеш в жоден? скільки квитків зберігатимеш і купуватимеш знову? скільки разів на день подумаєш про мене? … знаєш, я […]...
24. Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала (Леся Українка “Давня весна”) Одним з найяскравіших автобіографічних творів Лесі Українки є вірш “Давня весна”. Цей вірш входить до циклу “Мелодії”. Весь цикл складається з 12 віршів. Вони писалися протягом 1893 і першої чверті 1894 p., коли поетеса жила в Києві. У 1899 році були надруковані у збірнику “Душа і мрії”. У віршах циклу багато суму, туги, бо сумним […]...
25. Олена довганюк – Ти навчив мене кохати Ти навчив мене кохати, Ти викликаєш дивні почуття Поки змушували всі страждати, Ти дав мені нове життя Ти – дивний світ, в який я поринаю, Забувши все і назавжди. І твої очі, які я так кохаю Шептатимуть мені: “Не йди”. І їх тепло, що грітиме мене, І ледь помітні сльози при прощанні. Кожну мить я […]...
26. Ірина Лазоревич – для мене закритий давидів Сіон Для мене закритий давидів Сіон Міцні аж надто кріплення підзамчі У мене свій титул і свій бастіон Де я спокійно чищу помаранчі Страшно. і то є моя провина Я епітафія, я собі й кат Бо найдорожча моя людина Робить водночас і шах і мат Десь понад гору його віщун Варить отруту по казанах Він ж […]...
27. Ой весна, весна – днем красна скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця, І усякая пашниця. Весна красна. Що ж ти нам принесла? – Коробочку з веретенцями (1), І скринечку з червінцями (2). Старим дідам по кийочку, Старим бабам по серпочку, […]...
28. Твір на тему: Ой весна, весна, днем красна Коли ми вивчаємо різні українські обряди до різних свят, вражає їх велика кількість, розмаїття й насиченість різними дійствами. Наприклад, весняні свята стосувалися найперше птахів, котрі першими поверталися з вирію. Далі відомі обряди, пов’язані із закликанням весни (22 березня). Про цей день існує багато цікавих легенд та переказів. Першими прилітають у рідні краї жайворонки. Цих благовісників […]...
29. Алла Жабокрик – Вбивай мене словами і шматуй Вбивай мене словами і шматуй. Добий мене. Бо я і так вже мертва. Я пережила сотні тисяч бурь. Але ось ця була уже нестерпна. Шмагай мене. Тавруй свою печать. Знов ти залишиш на мені цей спомин. Слова. Слова. Ще трішки й спопелять. Й душа відлине через сірий комин. І полетить у небо до зірок. Розхристана, […]...
30. Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом… “ Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й волань… Як Прометей, прикута до скали, Біліла жінка в кублищах імли. І загуділо в дебрі кам’яній: “Лети до неї й вирви серце їй!” Я зрозумів, що обрано мене На діло […]...
31. Руданський Степан – Мене забудь, моя дівчино! Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь – і тяжким смутком Не розбивай біленьку грудь: Шукай собі коханка хутко, Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь, мене не треба! Та якби я коли-небудь Тебе забув… – о боже з неба, Мене забудь, мене […]...
32. Леся Українка – давня весна Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...
33. Гей, була в мене коняка (народна пісня) Гей, була в мене коняка, Та й коняка-розбишака, Була шабля, ще й рушниця, Ще й дівчина-чарівниця. Ту коняку турки вбили, Ляхи шаблю пощербили, І рушниця поламалась, І дівчина відцуралась. За Бунжацькими степами Їдуть наші з бунчуками. А я з плугом і з сохою Понад нивою сухою. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Степ широкий, стерня […]...
34. Ірина Лахоцька – Весна прийде Так радував… Мабуть була занадто низько І ти зірвав мене, немов той лист. Я падаю… І до землі вже зовсім близько, Все падаю із твого неба вниз. Розрадою Тепер для мене тільки вітер. Так пригорнЕ й несе від тих небес. Я згадую… А він всі згадки мої витре. Вони як вістря дуже гострих лез. Так […]...
35. Ой весна, весна, ти красна – Веснянки ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА, ТИ КРАСНА Ой весна, весна, ти красна, Що ж ти нам, весна, принесла? Та принесла я вам літечко, Щоб родилося житечко Ще й червонії квіточки, Щоб, квітчалися дівочки. Пісеньки співали, В решето складали, Повісили решето на вербі; Як налинули лебеді Та звалили решето додолу, Час вам, дівчата, додому, Мішайте свиням полову. А […]...
36. Семенко Михайль – Запитання (“Чи чуєш ти мене… “) Чи чуєш ти мене Обагнена Ти зникла не оглянулась… Чи бачиш ти мене Я твій Ховаюсь в туманах Чи скотиться з війниці Сльоза Коли за горою зникну? 2. XI. 1916. Владивосток __________________________________ Обагнена – неологізм автора від улюбленого його слова “багнути”....
37. Христина Головко – у мене до Вас – тумани У мене до Вас – тумани У мене до Вас – гроза Ми граємо в піжмурки з Вами? Вас, не втомила ця гра? У мене до Вас – тумани У мене до Вас – темнота Ми граємо в літо із Вами? Насправді між нами зима? У мене до Вас – тумани У мене до Вас […]...
38. Тарас Шевченко – І небо невмите, і заспані хвилі І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі, Понад оцим нікчемним морем Нудити світом? Не говорить, Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать, А більше ні в кого спитать....
39. Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
40. Ліна Біла – Мене вже завтра тут не буде Мене вже завтра тут не буде. Як завше, вимию весь дім. Ввімку ефем. Злічу простуду. Вживусь в пальто, що до колін. І все… Автобусним маршрутом Пущу заплакану сльозу, – Бувай-прощай. Пошерхлі губи, – Лиш пам`ятай мене живу! Ти пам`ятай мене живу, Усі слова і настанови: Малину в чай і про весну, І ліпше жайворон, ніж […]...