Тарас Марищук – Зовсім скоро вона вийде із бару

Зовсім скоро вона вийде із бару
Та йтиме освітленими вулицями нічного Нью-Йорка,
Ламаною англійською
Пояснюватиме поліцейському, що вона не проститутка
А українська журналістка, яка приїхала,
Щоб написати репортаж про культурне життя Штатів
Для одного із українських журналів.

Це буде потім.
Наразі вона допиває пляшку найдешевшого коньяку
Із поетом-американцем, який розказує їй що все “вері гуд” з їхньою культурою,
Що живуть як і в Європі поети, блогери, письменники. Просто, каже, час такий,
Що читають не їх, а розрекламованих 60-річних пенсіонерів.

На прохання журналістки поет витягує зі старого рюкзака свої безцінні творіння
На пом’ятих листках незрозумілого розміру.
Дає перечитати білявці журналістці.
Дуже засмучується коли вона посміялась з його віршів
Та задала болюче мов мозоль запитання:
– А це тут хтось читає?
Навіть я помітила у них граматичні помилки – продовжила дівчина.

Поет пригнічено забирає свої вірші, ставить в старий рюкзак
Із поясненнями, що тут так всі пишуть, це норма
Та залишає українську журналістку наодинці.

Вона допиває коньяк та виходить з бару.
На зустріч їй йде поліцейський освітлюючи її ліхтариком,
Вона показує йому посвідчення журналіста англійською мовою,
Пояснює ламаною англійською що не проститутка та йде до мотелю, /> Що за двісті метрів від бару.

Вже у номері вона викликала
Молодого хлопця адміністратора
Та звабила його юнацьку свідомість,
Втамовуючи свої сексуальні потреби.

Вранці відправила у свій блог запис,
Де йшлось про високий рівень розвитку обслуговування
У мотелях низького рівня та бездарність американських поетів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Тарас Марищук – Зовсім скоро вона вийде із бару