Тарас Шевченко – Із-за гаю сонце сходить
Із-за гаю сонце сходить,
За гай і заходить.
По долині увечері
Козак смутний ходить.
Ходить він годину,
Ходить він і другу.
Не виходить чорнобрива
Із темного лугу,
Не виходить зрадливая…
А з яру та з лісу
З собаками та псарями
Іде пан гульвіса.
Цькують його собаками,
Крутять назад руки
І завдають козакові
Смертельної муки;
У льох його, молодого,
Той пан замикає…
А дівчину покриткою
По світу пускає.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тарас Шевченко – Сонце заходить, гори чорніють Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває. Чорніє поле, і гай, і гори, На синє небо виходить зоря. Ой зоре! зоре! – і сльози кануть. Чи ти зійшла вже і […]...
- Ой високо сонце сходить… – Народна лірика ОЙ ВИСОКО СОНЦЕ СХОДИТЬ, А НИЗЬКО ЗАХОДИТЬ Ой високо сонце сходить, А низько заходить; Ой ходить піп по вівтарю Та листи читає: “Чому, чому галаганців У церкві немає?” “Ой як же нам, наш батюшка, До церкви ходити, Загадують десятчики В клуні молотити; Що брат косить, що брат косить, А батько молотить, Сестра у нас одиниця, […]...
- Ой ясне сонце високо сходить – Народна лірика ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ Ой ясне сонце високо сходить, А низенько заходить, Чогось, братця, да чумацький отаман По доріжечках ходить. Ой да білі ручки ломить, Й він словесно й говорить, Ой що з-під гаю, Та з під темного лісу Розбійники виїжджають, Що найстарший превражний син розбійник На сивому коні грає, Ой що він грає, […]...
- Тарас Шевченко – Не гріє сонце на чужині Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив мене, вітав, І я хилився ні до кого, Блукав собі, молився богу Та люте панство проклинав. І згадував літа лихії, Погані, давнії літа, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! Нігде не […]...
- Володимир Кучерявий – Ти там, де сонце сходить уночі Ти там, де сонце сходить уночі, Я тут – де ніч вкладає всіх у ліжко. Пишу Тобі, що зараз на душі І як до щастя залишилось трішки. Ти там, де всі забули про любов, А я у потойбіччі, де кохання… Якби ж я знав до безлічі багато мов, То мова слів була б, повір, остання. […]...
- Аліна Звіздецька – Сонце сходить із Заходу Сонце сходить із Заходу, Ніби маяк сьогодення. Вдіті навиворіт фатуми – Кратери мого натхнення. Сіллю приправлене бачення, Реальність вхопила в обійми. Шукаю думкам призначення. Вмиваю любов’ю війни. В закриті моря пробачення Впадають небесні потоки, Комусь Там немає значення Чи віри у всіх глибокі. Приймаючи святість хрещення, Дезинфікують душу. А я же вартую зречення І обираю […]...
- Тарас Шевченко – думка Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,- Тяжко з ними жити! Ні з ким буде […]...
- Тарас Шевченко – Чернець У Києві на Подолі Було колись… і ніколи Не вернеться, що діялось, Не вернеться сподіване, Не вернеться… А я, брате, Таки буду сподіватись, Таки буду виглядати, Жалю серцю завдавати. У Києві на Подолі Братерськая наша воля Без холопа і без пана Сама собі у жупані Розвернулася весела, Оксамитом шляхи стеле, А єдвабном застилає І нікому […]...
- За Сибіром сонце сходить За Сибіром сонце сходить. Хлопці, не зівайте. Ви на мене, Кармалюка, Всю надію майте! Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муку – Сам гірко заплачу. Зібрав собі славних хлопців, […]...
- Тарас Шевченко – На вгороді коло броду На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину Сохне на тичині Хміль зелений, не виходить Дівчина з хатини. На вгороді коло броду Верба похилилась. Зажурилась чорнобрива, Тяжко зажурилась. Плаче, плаче та ридає, Як рибонька б’ється… А над нею, молодою, Поганець сміється....
- Тарас Шевченко – Над дніпровою сагою Над дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. Стоїть старий, похилився, Мов козак той зажурився. Що без долі, без родини Та без вірної дружини, І дружини, і надії В самотині посивіє! Явор каже: “Похилюся Та в дніпрові скупаюся”. Козак каже: “Погуляю Та любую […]...
- Шевченко Тарас – Тополя (більш стисло/скорочено) Край дороги стоїть висока тополя. Хто не йде – дивується, звідки вона взялася. Полюбила чорнобрива дівчина козака, а він пішов на війну та й не повернувся. Коли б знала дівчина, що так станеться, не любила б, у садок до милого не ходила б. Тепер ходить по світу сиротою, ніщо їй не миле. Пройшов рік, другий, […]...
- Тарас Шевченко – Полякам Ще як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними… Росли, Росли сини і веселили Старії скорбнії літа… Аж поки іменем Христа Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море […]...
- Тарас Шевченко – Буває, в неволі іноді згадаю Буває, в неволі іноді згадаю Своє стародавнє, шукаю, шукаю, Щоб чим похвалитись, що й я таки жив, Що й я таки бога колись-то хвалив! Шукаю, шукаю… господи б, хотілось Згадать хоть що-небудь! Та оце й наткнувсь На таке погане, що так і заснув, Богу не молившись!.. От мені приснилось… Свинею заснувши, звичайне, такий І сон […]...
- Тарас Шевченко – Тополя (Стислий переказ, дуже скорочено) Тарас Шевченко Тополя (Стислий переказ, дуже скорочено) Край дороги стоїть висока тополя. Хто не йде – дивується, звідки вона взялася. Полюбила чорнобрива дівчина козака, а він пішов на війну та й не повернувся. Коли б знала дівчина, що так станеться, не любила б, у садок до милого не ходила б. Тепер ходить по світу сиротою, […]...
- Думка (скорочено) – Шевченко Тарас Тече вода в синє море. Та не витікає; Щука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море. Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде, – Тяжко з ними жити! Ні з ким […]...
- Тарас Шевченко – Нудно мені, тяжко – що маю робити? Нудно мені, тяжко – що маю робити? Молитися богу? Так думка не та! Не рад би єй-богу, не рад би журитись, Та лихо спіткало, а я сирота. Нема кому в світі порадоньки дати, Нема з ким прокляту журбу поділить, Ніхто не пригорне, як рідная мати, Ніхто не спитає: “Що в тебе болить?” Зелена діброва – […]...
- Тарас Шевченко – Ой по горі роман цвіте ФЕдОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ На пам’ять 22 сентября 1859 року Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби питається: “де та доля пишається? Чи то в шинках з багачами? Чи то в степах з чумаками? Чи то в полі на роздоллі З вітром віється по волі?” Не там, не там, друже-брате, У дівчини […]...
- Тарас Шевченко – Причинна Реве та стогне дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. В таку […]...
- Тарас Шевченко – Тарасова ніч (друга редакція) На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, приспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали отамана В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється… “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться.” “Встає […]...
- Тарас Шевченко – За байраком байрак * * * За байраком байрак. А там степ та могила. Із могили козак Встає сивий, похилий. Встає сам уночі, Іде в степ, а йдучи Співа, сумно співає: “Наносили землі Та й додому пішли, І ніхто не згадає. Нас тут триста, як скло, Товариства лягло! І земля не приймає. Як запродав гетьман У ярмо християн, […]...
- Тарас Шевченко – Зацвіла в долині Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. Почула дівчина І в білій свитині З біленької хати Вийшла погуляти У гай на долину. І вийшов до неї З зеленого гаю Козак молоденький; Цілує, вітає, І йдуть по долині, І йдучи співають. Як діточок двоє, Під тую калину Прийшли, […]...
- Тарас Шевченко – Ой крикнули сірії гуси Ой крикнули сірії гуси В яру на ставу; Стала слава на все село Про тую вдову. Не так слава, не так слава, Як той поговір, Що заїздив козак з Січі До вдови на двір. “Вечеряли у світлиці, Мед-вино пили І в кімнаті на кроваті Спочити лягли”. Не минула слава тая, Немарне пішла: Удовиця у М’ясниці […]...
- Тарас Шевченко – П. С Не жаль на злого, коло його І слава сторожем стоїть. А жаль на доброго такого, Що й славу вміє одурить. І досі нудно, як згадаю Г о т и ч е с к и й с ч а с а м и д о м; Село обідране кругом; І шапочку мужик знімає, Як флаг побачить. […]...
- Тарас Шевченко – Титар “У гаю, гаю Вітру немає; Місяць високо, Зіроньки сяють. Вийди, серденько,- Я виглядаю; Хоч на годину, Моя рибчино! Виглянь, голубко, Та поворкуєм, Та посумуєм; Бо я далеко Сю ніч мандрую. Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм… Ох, тяжко, важко!” Отак, ходя попід гаєм, Ярема співає, Виглядає; а Оксани Немає, немає. Зорі сяють; […]...
- Тарас Шевченко – Меж скалами, неначе злодій Меж скалами, неначе злодій, Понад дністром іде вночі Козак. І дивиться, йдучи, На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, Неначе вимовити хоче: – дністре, водо каламутна, Винеси на волю! Або втопи принамені, Коли така доля. – Та й роздігся на камені, У воду кинувся, пливе, Аж хвиля синяя реве. І, ревучи, на той берег […]...
- Тарас Шевченко – Тарасова ніч На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється… “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться. Було […]...
- Тарас Шевченко – Бували войни й військовії свари Бували войни й військовії свари: Галагани, і Киселі, і Кочубеї-Нагаї Було добра того чимало. Минуло все, та не пропало, Остались шашелі: гризуть, Жеруть і тлять старого дуба… А од коріння тихо, любо Зелені парості ростуть. І виростуть; і без сокири, Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порфиру, Роздавить вашого кумира, Людськії […]...
- Тарас Шевченко – Бенкет у Лисянці Смеркалося. Із Лисянки Кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком Люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють Отак курить. Гнилий Тікич Кров’ю червоніє Шляхетською, жидівською; А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного. А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: “Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!” […]...
- Тарас Шевченко – дівча любе, чорнобриве Дівча любе, чорнобриве Несло з льоху пиво. А я глянув, подивився – Та аж похилився… Кому воно пиво носить? Чому босе ходить?.. Боже сильний! Твоя сила Та тобі ж і шкодить. Ой діброво – темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом,- Аж сам собі дивується […]...
- Тарас Шевченко – Не хочу я женитися “Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати. Не хочу я, моя мати, За плугом ходити, Оксамитові жупани На ріллі носити. А піду я одружуся З моїм вірним другом, З славним батьком запорозьким Та з Великим Лугом. На Хортиці у матері Буду добре жити, У оксамиті ходити, Меди-вина […]...
- Тарас Шевченко – Титарівна Давно се діялось колись, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили, З громади кпили, хлопців били Та верховодили в селі,- Як ті гусари на п о с т о ї. Ще за гетьманщини святої, Давно се діялось колись. ________________ У неділю на селі У оранді на столі Сиділи лірники та грали […]...
- Тарас Шевченко – Великий льох (містерія) (Містерія) Положил еси нас Соседом нашим, подражнение й Поругание сущим окрест нас. По- Ложил еси нас в притчу во языцех, Покиванию главыі в людех. Псалом 43, ст. 14 й 15 Три душі Як сніг, три пташечки летіли Через Суботове і сіли На похиленному хресті На старій церкві. “Бог простить: Ми тепер душі, а не люди. […]...
- Тарас Шевченко – І день іде, і ніч іде І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?...
- Тарас Шевченко – Гупалівщина Зійшло сонце; Україна Де палала, тліла, А де шляхта, запертися, У будинках мліла. Скрізь по селах шибениці; Навішано трупу – Тілько старших, а так шляхта Купою на купі. На улицях, на розпуттях Собаки, ворони Гризуть шляхту, клюють очі; Ніхто не боронить. Та й нікому: осталися Діти та собаки,- Жінки навіть з рогачами Пішли в гайдамаки. […]...
- Тарас Шевченко – Коло гаю к чистім полі Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються в полі. Ото сестри-чарівниці – Отії тополі. Закохалися обидві В одного Івана; А Іван, козак звичайний, Обох їх не ганив, А лицявся то з тією, То з другою любо… Поки в яру увечері Під зеленим […]...
- Тарас Шевченко – Тополя (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тополя (СКОРОЧЕНО) Росте тополя край дороги “Стан високий, лист широкий… ” Хто не йде мимо, той звертає увагу: “Чумак іде подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі”. Люди дивуються: чому тополя одна серед поля, хто її посадив? Вигляд самотньої тополі наводить сум на подорожніх. Автор розповідає трагічну історію. […]...
- Тополя (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Тополя Росте тополя край дороги “Стан високий, лист широкий… ” Хто не йде мимо, той звертає увагу: “Чумак іде подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі”. Люди дивуються: чому тополя одна серед поля, хто її посадив? Вигляд самотньої тополі наводить сум на подорожніх. Автор розповідає трагічну історію. Чорнобрива дівчина […]...
- Тарас Шевченко – Ну що б, здавалося, слова Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, од бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди! … .. Похилившись, Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав, Мов на Іуду… Із туману, Як […]...
- Тарасова ніч (скорочено) – Шевченко Тарас Сидить козак на розпутті, грає та співає про козацьку славу. Навкруг нього зібралася громада. Зажурилася Україна, бо ніхто її не рятує; козацтво гине, віру запродано, як галич (галки) поле криють ляхи, уніати. Прокочуються козацькі повстання Наливайка, Кравчини, Павлюги. А це обізвався Тарас Трясило, орел сизий. Вже не три дні, не три ночі б’ється Трясило, ізнемігся, […]...
Твір на тему мої однокласники.