Тарас Шевченко – На вгороді коло броду
На вгороді коло броду
Барвінок не сходить.
Чомусь дівчина до броду
По воду не ходить.
На вгороді коло тину
Сохне на тичині
Хміль зелений, не виходить
Дівчина з хатини.
На вгороді коло броду
Верба похилилась.
Зажурилась чорнобрива,
Тяжко зажурилась.
Плаче, плаче та ридає,
Як рибонька б’ється…
А над нею, молодою,
Поганець сміється.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тарас Шевченко – Коло гаю к чистім полі Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються в полі. Ото сестри-чарівниці – Отії тополі. Закохалися обидві В одного Івана; А Іван, козак звичайний, Обох їх не ганив, А лицявся то з тією, То з другою любо… Поки в яру увечері Під зеленим […]...
- Садок вишневий коло хати (скорочено) – Шевченко Тарас Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не […]...
- Тарас Шевченко – Чого мені тяжко Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Чи пити, чи їсти, чи спатоньки хочеш? Засни, моє серце, навіки засни, Невкрите, розбите,- а люд навісний Нехай скаженіє… Закрий, серце, очі. 13 ноября 1844, СПБ...
- Тарас Шевченко – Тарасова ніч (друга редакція) На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, приспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали отамана В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється… “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться.” “Встає […]...
- Тарас Шевченко – І станом гнучим, і красою І станом гнучим, і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Дивлюся іноді, дивлюсь, І чудно, мов перед святою, Перед тобою помолюсь. І жаль мені, старому, стане Твоєї божої краси. Де з нею дінешся єси? Хто коло тебе в світі стане Святим хранителем твоїм? І хто заступить? хто укриє Од зла людського в час лихий? Хто серце […]...
- Шевченко Тарас – Тополя (більш стисло/скорочено) Край дороги стоїть висока тополя. Хто не йде – дивується, звідки вона взялася. Полюбила чорнобрива дівчина козака, а він пішов на війну та й не повернувся. Коли б знала дівчина, що так станеться, не любила б, у садок до милого не ходила б. Тепер ходить по світу сиротою, ніщо їй не миле. Пройшов рік, другий, […]...
- Тарас Шевченко – Тополя (Стислий переказ, дуже скорочено) Тарас Шевченко Тополя (Стислий переказ, дуже скорочено) Край дороги стоїть висока тополя. Хто не йде – дивується, звідки вона взялася. Полюбила чорнобрива дівчина козака, а він пішов на війну та й не повернувся. Коли б знала дівчина, що так станеться, не любила б, у садок до милого не ходила б. Тепер ходить по світу сиротою, […]...
- Тарас Шевченко – Ой три шляхи широкії Тарас Шевченко Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той – сестру, а найменший – Молоду дівчину. Посадила стара мати Три ясени в полі, А невістка посадила Високу тополю. Три явори посадила Сестра при долині… А дівчина заручена – Червону калину. Не прийнялись […]...
- Тарас Шевченко – Сова Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови. Китайкою повивала, Всіх святих благала, Та щоб йому всі святії Талан-долю слали. “Пошли тобі матер божа Тії благодати, Всього того, чого мати Не зуміє дати”. До схід сонця воду брала, В барвінку купала, До півночі колихала, До світа співала: “Е… е… лю-лі, […]...
- Тарас Шевченко – Тополя (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тополя (СКОРОЧЕНО) Росте тополя край дороги “Стан високий, лист широкий… ” Хто не йде мимо, той звертає увагу: “Чумак іде подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі”. Люди дивуються: чому тополя одна серед поля, хто її посадив? Вигляд самотньої тополі наводить сум на подорожніх. Автор розповідає трагічну історію. […]...
- Тополя (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Тополя Росте тополя край дороги “Стан високий, лист широкий… ” Хто не йде мимо, той звертає увагу: “Чумак іде подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі”. Люди дивуються: чому тополя одна серед поля, хто її посадив? Вигляд самотньої тополі наводить сум на подорожніх. Автор розповідає трагічну історію. Чорнобрива дівчина […]...
- Тарас Шевченко – Із-за гаю сонце сходить Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить. Ходить він годину, Ходить він і другу. Не виходить чорнобрива Із темного лугу, Не виходить зрадливая… А з яру та з лісу З собаками та псарями Іде пан гульвіса. Цькують його собаками, Крутять назад руки І завдають козакові Смертельної муки; У […]...
- Тарас Шевченко – В казематі Моїм соузникам посвящаю Згадайте, братія моя… Бодай те лихо не верталось, Як ви гарнесенько і я Із-за решотки визирали. І, певне, думали: “Коли На раду тиху, на розмову, Коли ми зійдемося знову На сій зубоженій землі?” Ніколи, братія, ніколи З дніпра укупі не п’ємо! Розійдемось, рознесемо В степи, в ліси свою недолю, Повіруєм ще трохи […]...
- Тарас Шевченко – Галайда “Яремо! герш-ту, хамів сину? Піди кобилу приведи, Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидше, хаме!.. Постривай! Упоравшись, біжи в Вільшану: Імості треба. Не барись”. Пішов Ярема, похиливсь. Отак уранці жид поганий Над козаком коверзував. Ярема гнувся, бо не знав, Не […]...
- Тарас Шевченко – Чи то недоля та неволя Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? Чи ніколи Й не жив я з нею, живучи З людьми в паскуді, опаскудив І душу чистую?.. А люде! (Звичайне, люде, сміючись) Зовуть її і молодою, І непорочною, святою, І ще якоюсь… Вороги!! І люті! люті! Ви ж украли, В багно погане заховали […]...
- Тарас Шевченко – Якби зустрілися ми знову Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала, Сказавши: “Снилося дурній”. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє. Я заридав би, заридав! І […]...
- Тарас Шевченко – до Основ’яненка Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У дніпра питають: “де то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
- Тарас Шевченко – думка Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,- Тяжко з ними жити! Ні з ким буде […]...
- Тарас Шевченко – Тополя По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота На чужині, […]...
- Тарас Шевченко – Якби тобі довелося “Якби тобі довелося В нас попанувати, То знав би ти, пане-брате, Як їх називати, Отих твоїх безталанних Дівчаток накритих. А то верзе бісизна-що Та й думає: “Ми-то! Ми-то людям покажемо Оцих безталанних Та навчимо шануватись Паничів поганих!” Шкода й праці! Поки села, Поки пани в селах, Будуть собі тинятися Покритки веселі По шиночках з москалями, […]...
- Тарас Шевченко – Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в бога… … Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тойді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і […]...
- Тарас Шевченко – Бенкет у Лисянці Смеркалося. Із Лисянки Кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком Люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють Отак курить. Гнилий Тікич Кров’ю червоніє Шляхетською, жидівською; А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного. А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: “Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!” […]...
- Тарас Шевченко – Породила мене мати Породила мене мати У високих у палатах, Шовком повила. У золоті, в оксамиті, Мов та квіточка укрита, Росла я, росла. І виросла я на диво: Кароока, чорнобрива, Білолицяя. Убогого полюбила, Мати заміж не пустила, Осталася я У високих у палатах Увесь вік свій дівувати, Недоля моя. Як билина при долині, В одинокій самотині Старіюся я. […]...
- Тарас Шевченко – У неділю не гуляла У неділю не гуляла, Та на шовки заробляла, Та хустину вишивала, Вишиваочи, співала: “Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує. Хустино моя Мальованая. Здивуються вранці люди, Що в сироти хустка буде Мережаная, Мальованая. А я косу розплітаю, З дружиною походжаю. Доленько моя, Матінко моя”. Отак вона вишивала У віконце поглядала, Чи не ревуть […]...
- Тарас Шевченко – І багата я І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого не любить, Оксамитові жупани Одинокій носить. Полюбилась би я, Одружилась би я З чорнобривим сиротою, Та не воля моя! Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять. А хоч […]...
- Тарас Шевченко – Он не п’ються пива-меди Он не п’ються пива-меди, Не п’ється вода, Прилучилась з чумаченьком У степу біда. Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить. Із Одеси преславної Завезли чуму. Покинули товариша, Горенько йому. Воли його коло воза Понуро стоять. А із степу гайворони До його летять. “Ой не клюйте, гайворони, Чумацького трупу, Наклювавшись, подохнете […]...
- Тарас Шевченко – Плач Ярославни В Путивлі-граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає. “Полечу,- каже,- зигзицею, Тією чайкою-вдовицею, Та понад доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі. І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани… “ І квилить, плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: “Вітрило-вітре мій єдиний, […]...
- Тарас Шевченко – Інтродукція Була колись шляхетчина, Вельможная пані; Мірялася з москалями, З ордою, з султаном, З німотою… Було колись… Та що не минає? Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє Та королем коверзує… Не скажу Степаном Або Яном Собієським: Ті два незвичайні,- А іншими. Небораки Мовчки панували. Сейми, сеймики ревіли, Сусіде мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі […]...
- Тарас Шевченко – Мар’яна-черниця Оксані К… … ко На пам’ять того, що давно минуло Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе. Так і доля: того лама, Того нагинає; Мене котить, а де спинить, І сама не знає – У якому краю мене заховають, Де я прихилюся, навіки засну. Коли нема щастя, нема талану, Нема […]...
- Тарас Шевченко – Лебедин “Я сирота з Вільшаної, Сирота, бабусю. Батька ляхи замучили, А мене… боюся. Боюсь згадать, моя сиза… Узяли з собою. Не розпитуй, бабусенько, Що було зо мною. Я молилась, я плакала, Серце розривалось, Сльози сохли, душа мерла… Ох, якби я знала, Що побачу його ще раз, Що побачу знову,- Вдвоє, втроє б витерпіла За єдине слово! […]...
- Тарас Шевченко – Петрусь Поема Були на хуторі пани, І пан і пані небагаті. І дочечка у їх росла, Уже чимала піднялась; І генерал її посватав, Бо страх хорошая була, А генерал був страх багатий, От і талан господь послав На вбогий хутір, ублагали Царя небесного! Взяли Її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І […]...
- Ой три шляхи широкії (скорочено) – Шевченко Тарас Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той сестру. А найменший Молоду дівчину. Посадила стара мати Три ясени в полі. А невістка посадила Високу тополю. Три явори посадила Сестра при долині… А дівчина заручена – Червону калину. Не прийнялись три ясени, Тополя всихала. […]...
- Тарас Шевченко – Не для людей, тієї слави Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Мені легшає в неволі, Як я їх складаю, З-за дніпра мов далекого Слова прилітають. І стеляться на папері, Плачучи, сміючись, Мов ті діти. І радують Одиноку душу Убогую. Любо мені. Любо мені з ними. Мов батькові багатому З дітками […]...
- Тарас Шевченко – Тарасова ніч На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється… “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться. Було […]...
- Тарас Шевченко – Полякам Ще як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними… Росли, Росли сини і веселили Старії скорбнії літа… Аж поки іменем Христа Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море […]...
- Тарас Шевченко – Царі Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас Та, як бувало во дні они, Возвисили б свій божий глас До оди пишно-чепурної, Та й заходилися б обоє Царів абощо воспівать. Бо як по правді вам сказать, То дуже вже й мені самому Обридли тії мужики, Та паничі, та покритки. Хотілося б […]...
- Тарас Шевченко – Червоний бенкет Задзвонили в усі дзвони По всій Україні; Закричали гайдамаки: “Гине шляхта, гине! Гине шляхта! погуляєм Та хмару нагрієм!” Зайнялася Смілянщина, Хмара червоніє. А найперша Медведівка Небо нагріває. Горить Сміла, Смілянщина Кров’ю підпливає. Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси; Чорним шляхом запалало, І кров полилася Аж у Волинь. По Поліссі Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині […]...
- Тарас Шевченко – А. О. Козачковському Давно те діялось. Ще в школі, Таки в учителя-дяка, Гарненько вкраду п’ятака – Бо я було трохи не голе, Таке убоге – та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І везерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду Або Т р и ц а р і є с о д […]...
- Тарас Шевченко – Зацвіла в долині Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало, Пташечка зраділа І защебетала. Почула дівчина І в білій свитині З біленької хати Вийшла погуляти У гай на долину. І вийшов до неї З зеленого гаю Козак молоденький; Цілує, вітає, І йдуть по долині, І йдучи співають. Як діточок двоє, Під тую калину Прийшли, […]...
- Тарас Шевченко – Було, роблю що, чи гуляю Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все виглядала, Чи не шле за рушниками… І не сподівалась, Що він мене, дурну, дурить. А серце боліло, Ніби знало, що так буде, Сказати не вміло. А якби було сказало, То я б не любила, Може, […]...
Віршовий розмір рідко нене згадують про тебе.