Тарас Шевченко – Нащо мені чорні брови… (Думка)
Думка
Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Літа мої молодії
Марно пропадають,
Очі плачуть, чорні брови
Од вітру линяють.
Серце в’яне, нудить світом,
Як пташка без волі.
Нащо ж мені краса моя,
Коли нема долі?
Тяжко мені сиротою
На сім світі жити;
Свої люде – як чужії,
Ні з ким говорити;
Нема кому розпитати,
Чого плачуть очі;
Нема кому розказати,
Чого серце хоче,
Чого серце, як голубка,
День і ніч воркує;
Ніхто його не питає,
Не знає, не чує.
Чужі люди не спитають –
Та й нащо питати?
Нехай плаче сиротина,
Нехай літа тратить!
Плач же, серце, плачте, очі,
Поки не заснули,
Голосніше, жалібніше,
Щоб вітри почули,
Щоб понесли буйнесенькі
За синєє море
Чорнявому зрадливому
На лютеє горе!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Нащо мені чорні брови… (скорочено) – Шевченко Тарас Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом. Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Думка – поширений у романтичній поезії літературний жанр. Це […]...
- Тарас Шевченко – Нащо мені женитися? Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, Молодую волю. Воно й правда. Що ж діяти? Навчіть мене, люде, Іти хіба до вас в найми? Чи до ладу буде? Ні, не буду чужі воли Пасти, заганяти; Не буду я в чужій хаті Тещу […]...
- Тарас Шевченко – Чого мені тяжко Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Чи пити, чи їсти, чи спатоньки хочеш? Засни, моє серце, навіки засни, Невкрите, розбите,- а люд навісний Нехай скаженіє… Закрий, серце, очі. 13 ноября 1844, СПБ...
- Тарас Шевченко – Нащо нас мати привела? Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм, А покидаємо діла… Які ж мене, мій боже милий, Діла осудять на землі? Коли б ті діти не росли, Тебе, святого, не гнівили, Що у неволі народились І стид на тебе понесли....
- Тарас Шевченко – Якби мені, мамо, намисто Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто, А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика троїста. А дівчата з парубками Лицяються. Мамо! Мамо! Безталанна я! Ой піду я богу помолюся, Та піду я у найми наймуся, Та куплю я, мамо, черевики, Та найму я троїсті музики. Нехай люде не здивують, […]...
- Тарас Шевченко – Закувала зозуленька Закувала зозуленька В зеленому гаї, Заплакала дівчинонька – Дружини немає. А дівочі молодії Веселії літа, Як квіточки за водою, Пливуть з сього світа. Якби були батько, мати Та були б багаті, Було б кому полюбити, Було б кому взяти. А то нема, сиротою Отак і загину, Дівуючи в самотині, Де-небудь під тином....
- Тарас Шевченко – Якби мені черевики Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! Ой піду я боса полем, Пошукаю свою долю, Доленько моя! Глянь на мене, чорнобриву, Моя доле неправдива, Безталанна я! Дівчаточка на музиках У червоних черевиках,- Я світом нуджу. Без розкоші, без любові Зношу мої чорні брови, […]...
- Тарас Шевченко – Не хочу я женитися “Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати. Не хочу я, моя мати, За плугом ходити, Оксамитові жупани На ріллі носити. А піду я одружуся З моїм вірним другом, З славним батьком запорозьким Та з Великим Лугом. На Хортиці у матері Буду добре жити, У оксамиті ходити, Меди-вина […]...
- Тарас Шевченко – Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в бога… … Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тойді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і […]...
- Тарас Шевченко – Нудно мені, тяжко – що маю робити? Нудно мені, тяжко – що маю робити? Молитися богу? Так думка не та! Не рад би єй-богу, не рад би журитись, Та лихо спіткало, а я сирота. Нема кому в світі порадоньки дати, Нема з ким прокляту журбу поділить, Ніхто не пригорне, як рідная мати, Ніхто не спитає: “Що в тебе болить?” Зелена діброва – […]...
- Тарас Шевченко – Минули літа молодії Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема, Анікогісінько нема! Сиди ж один, поки надія Одурить дурня, осміє… Морозом очі окує, А думи гордії розвіє, Як ту сніжину по степу! Сиди ж один собі в кутку. Не жди весни – […]...
- Мені тринадцятий минало… (скорочено) – Шевченко Тарас Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога… Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся Богу… І не знаю, Чого маленькому мені То йді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо і […]...
- Тарас Шевченко – думка Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,- Тяжко з ними жити! Ні з ким буде […]...
- Тарас Шевченко – дівичії ночі Висушили карі очі Дівичії ночі. “Черниця Мар’яна” Розплелася густа коса Аж до пояса, Розкрилися перси-гори, Хвилі серед моря; Засіяли карі очі, Зорі серед ночі, Білі руки простяглися – Так би й обвилися Кругом стану. І в подушку Холодну впилися, Та й заклякли, та й замерли, З плачем рознялися. “Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій […]...
- Думка (скорочено) – Шевченко Тарас Тече вода в синє море. Та не витікає; Щука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море. Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде, – Тяжко з ними жити! Ні з ким […]...
- Тарас Шевченко – Мені однаково Шевченко Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу – Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй […]...
- Тарас Шевченко – Маленькій Мар’яні Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються – пограються, Засушать та й кинуть. Ані літа молодії, Повиті красою, Ні карії оченята, Умиті сльозою, Ані серце твоє тихе, Добреє дівоче Не заступить, не закриє Неситії очі. Найдуть злії та й окрадуть… І тебе, […]...
- Тарас Шевченко – Три літа І день не день, і йде не йде, А літа стрілою Пролітають, забирають Все добре з собою. Окрадають добрі думи, О холодний камень Розбивають серце наше І співають амінь, Амінь всьому веселому Однині довіка, І кидають на розпутті Сліпого каліку. Невеликії три літа Марно пролетіли… А багато в моїй хаті Лиха наробили. Опустошили убоге Моє […]...
- Тарас Шевченко – І знову мені не привезла * * * І знову мені не привезла Нічого почта з України… За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом. Не мені Про теє знать, за що караюсь, Та й знать не хочеться мені. А сердце плаче, як згадаю Хоч невеселії случаї І невеселії ті дні, Що пронеслися надо мною В моїй […]...
- Тарас Шевченко – І знов мені не привезла І знов мені не привезла Нічого пошта з України… За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом. Не мені Про теє знать, за що караюсь, Та й знать не хочеться мені. А серце плаче, як згадаю Хоч невеселії случаї І невеселії ті дні, Що пронеслися надо мною В моїй Україні колись… Колись […]...
- Тарас Шевченко – Заворожи мені, волхве Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! Ти вже серце запечатав, А я ще боюся. Боюся ще погорілу Пустку руйнувати, Боюся ще, мій голубе, Серце поховати. Може, вернеться надія З тією водою Зцілющою й живущою, Дрібною сльозою – Може, вернеться з-за світа В пустку зимувати, Хоч всередині обілить Горілую хату. І витопить, і нагріє, І світло засвітить… […]...
- Тарас Шевченко – І широкую долину І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, Не забуду я. Та що з того? Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись. Помарніли ми обоє – Я в неволі, ти вдовою, Не живем, а тілько ходим Та згадуєм тії годи, Як жили колись....
- Мені однаково, чи буду… – Тарас Шевченко Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу – Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. […]...
- Тарас Шевченко – Г. 3 Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе, воленько моя, Оце нагадую. Ніколи Ти не здавалася мені Такою гарно-молодою І прехорошою такою Так, як тепер на чужині, Та ще й в неволі. доле! доле! Моя ти співаная воле! Хоч глянь на мене з-за дніпра, Хоч усміхнися з-за… . І ти, моя […]...
- Тарас Шевченко – Утоплена Вітер в гаї не гуляє – Вночі спочиває; Прокинеться – тихесенько В осоки питає: “Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? хто се?.. Хто се, хто се по тім боці Рве на собі коси?.. Хто се, хто се?” – тихесенько Спитає-повіє Та й задріма, поки неба Край зачервоніє. “Хто се, хто се?” – […]...
- Тарас Шевченко – Не гріє сонце на чужині Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив мене, вітав, І я хилився ні до кого, Блукав собі, молився богу Та люте панство проклинав. І згадував літа лихії, Погані, давнії літа, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! Нігде не […]...
- Тарас Шевченко – Перебендя Перебендя старий, сліпий, Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає. А хто грає, того знають І дякують люде: Він їм тугу розганяє, Хоть сам світом нудить. Попідтинню сіромаха І днює й ночує; Нема йому в світі хати; Недоля жартує Над старою головою, А йому байдуже; Сяде собі, заспіває: “Ой не шуми, […]...
- Тарас Шевченко – Тополя По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота На чужині, […]...
- Мені однаково, чи буду (скорочено) – Шевченко Тарас Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу. Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. І […]...
- Тарас Шевченко – Мар’яна-черниця Оксані К… … ко На пам’ять того, що давно минуло Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе. Так і доля: того лама, Того нагинає; Мене котить, а де спинить, І сама не знає – У якому краю мене заховають, Де я прихилюся, навіки засну. Коли нема щастя, нема талану, Нема […]...
- Тарас Шевченко – Лічу в неволі дні і ночі Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть меж ними, Пливуть собі стиха, Забирають за собою І добро і лихо! Забирають, не вертають Ніколи нічого! І не благай, бо пропаде Молитва за богом. І четвертий рік минає Тихенько, поволі, І четверту начинаю Книжечку […]...
- Чорнії брови, карії очі (народна пісня) Чорнії брови, карії очі, Темні, як нічка, ясні, як день! Ой очі, очі, очі дівочі, Де ж ви навчились зводить людей? Вас і немає, а ви мов тута, Світите в душу, як дві зорі. Чи в вас улита якась отрута, Чи, може, справді ви знахарі? Чорнії брови – стрічки шовкові, Все б тільки вами я […]...
- Тарас Шевченко – Заросли шляхи тернами Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє – Ні з ким поділити! Не дав єси мені долі, Молодої долі! Не давав єси ніколи, Ніколи! ніколи! Не дав серця молодого […]...
- Тарас Шевченко – Мені здається, я не знаю Мені здається, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо та й живе, Купається собі в калюжі, Мов перш купалося в гріхах. І справді так. Мені байдуже За простих сірих сіромах,- Вони і господом забуті! Так що ж мені тут гріти-дути! А де оті?.. Невже в сажах Годує […]...
- Тарас Шевченко – Мені однаково (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “Мені однаково” 1847 р. Із циклу “В казематі” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш (медитація). Вид лірики: громадянська (медитативна). Провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за батьківщину. Про твір: цикл “В казематі” Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та написання революційних творів. Художній […]...
- Іван Підкова (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема I Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати, добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що “про волю нишком в полі з вітрами говорять”. Та згадка про ті славні часи, може, заспокоїть серце. II На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість запорожців та їх отамана. […]...
- Тарас Шевченко – Іван Підкова (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ІВАН ПІДКОВА (СКОРОЧЕНО) (Поема) 1 Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати, добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що “про волю нишком в полі з вітрами говорять”. Та згадка про ті славні часи, може, заспокоїть серце. II На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість […]...
- Тарас Шевченко – Не завидуй багатому Не завидуй багатому: Багатий не знає Ні приязні, ні любові – Він все те наймає. Не завидуй могучому, Бо той заставляє. Не завидуй і славному: Славний добре знає, Що не його люди люблять, А ту тяжку славу, Що він тяжкими сльозами Вилив на забаву. А молоді як зійдуться, Та любо, та тихо, Як у раї,- […]...
- Тарас Шевченко – Мені однаково (Характеристика твору) Характеристика твору Тараса Шевченка “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного […]...
- Тарас Шевченко – Чернець У Києві на Подолі Було колись… і ніколи Не вернеться, що діялось, Не вернеться сподіване, Не вернеться… А я, брате, Таки буду сподіватись, Таки буду виглядати, Жалю серцю завдавати. У Києві на Подолі Братерськая наша воля Без холопа і без пана Сама собі у жупані Розвернулася весела, Оксамитом шляхи стеле, А єдвабном застилає І нікому […]...
Майстер корабля дуже стисло.