Тарас Шевченко – Не тополю високую


Не тополю високую
Вітер нагинає,
Дівчинонька одинока
Долю зневажає:
“Бодай тобі, доле,
У морі втопитись,
Що не даєш мені й досі
Ні з ким полюбитись.
Як дівчата цілуються,
Як їх обнімають
І що тойді їм діється –
Я й досі не знаю.
І не знатиму. Ой мамо,
Страшно дівувати,
Увесь вік свій дівувати,
Ні з ким не кохатись”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Яновський чотири шаблі скорочено читати.
Ви зараз читаєте: Тарас Шевченко – Не тополю високую