Тема кохання у трагедії Гете “Фауст”

I. Кохання в житті та творчості Йоганна Вольфганга Гете (людині властиво любити, кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя; у поета кохання відтворюється у творах; поема створювалась упродовж тривалого часу, у який автор любив і страждав, пережив перше кохання та його зречення задля особистої свободи, спалах нового кохання – і втечу від нього, одруження, появу сина; трагедія “Фауст* – це сповідь юнацтва).
II. “Вінцем природи є любов”.
1. Маргарита (символ молодості й краси; проста і цнотлива, чутлива та ніжна,

не наділена інтуїцією самозбереження, здатна на жертовність; образ узагальнюючий і трагічний: причетна до отруєння матері, до вбивства брата, до страти своєї дитини; вона божеволіє; і вже в іншому світі вона лине назустріч Фаустові).
2. Фауст (шукає найвищу мить життєвої любові: натикається на замкнене коло: “Я рвуся від жаги до насолоди, І в насолоді я жаги жадаю”. Це кохання земне. Маргарита стала уособленням цієї щасливої миті, її загибель для нього є духовним спустошенням; спромігся на недосяжне містичне кохання до Гелени, поява сина Евфоріона стає феєричним видінням, схожим на сон; почуття до Гелени навряд чи можна назвати коханням).
III. Головний висновок трагедії (справжнє кохання здатне на прощення).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(2 votes, average: 3,00 out of 5)



Валерій шевчук дім на горі скорочено.
Ви зараз читаєте: Тема кохання у трагедії Гете “Фауст”
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.