Тема осені і самотності у поезії М. Басьо

Related posts:

1. Природа у хоку японського поета Мацуо Басьо I. Ставлення Мацуо Басьо до рідної природи: 1. Ставлення маленького Басьо до рідної природи (милувався засніженими гірськими вершинами, слухав шум водоспадів, вдивлявся у морську далечінь, дихав ароматом квітів, дивувався фантазії солов’їв). 2. Бережливе ставлення до природи (не зірвати квітку, а уславити її в хоку). II. Особливості творчості Мацуо Басьо (щирість й таємничість, проникливість й доброта, […]...
2. Зрозуміти хоку (за поезією М. Басьо) Зізнаюся чесно: коли я вперше прочитав хоку, не зрозумів його змісту. Всі три рядки здалися мені окремими, не з’єднаними між собою словосполученнями. Водночас мені зовсім не хотілося закрити книжку і забути про хоку. І тоді мені спало на думку: якщо я не розумію хоку, це не означає, що японська поезія не варта уваги. Я вирішив […]...
3. Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності І. “Поет іншої епохи”. (Зміна становища поета в суспільстві з часів Пушкіна. Розрив з аудиторією. Історична обстановка: реакція 30-х років XІX століття (епоха Миколи І). Неможливість активної дії в цей період. Поезія Лермонтова – віддзеркалення настрою часу.) ІІ. Тема самотності – характерна тема для лірики […]...
4. Жага мандрів, порив до волі, гостре відчуття самотності – провідні настрої лермонтовської поезії (за віршами “Три пальми”, “Хмари”, “Вітрило”) М. Лєрмонтов був надзвичайно талановитою людиною. У ньому поєднувався талант поета, музиканта, художника. І в кожній із цих галузей він виявляв неабиякі здібності. Та найбільше вславився він як великий поет Росії. Читаючи вірші М. Лєрмонтова, ми можемо дізнатися про історію його душі, зрозуміти його як поета і людину. А життя цієї людини було зовсім не […]...
5. Мацуо Басьо і японська класична поезія Пізнавати світ від народження до смерті, проникати в його таємниці й премудрості – властиво людям Сходу, різним його націям і народностям. Пошуком сенсу життя, причин його швидкоплинності й різноманіття його форм з давніх часів зайняті думки і японських філософів. Японія – країна найбагатшої культури, неосяжних знань, численних відкриттів, дивних традицій. Книга віршів для будь-якого японця […]...
6. Родовий міф Буендіа як попередження людству (за романом Г. Г. Маркеса “Сто років самотності”) МАРКЕС ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА (нар. 1928) Сучасний колумбійський письменник і публіцист, лауреат Нобелівської премії (1982). У своїй творчості органічно поєднує фантастичне і реальне, незвичне і буденне, що дає усі підстави віднести його до представників школи “магічного реалізму”. Утворах Маркеса представлене життя латиноамериканського континенту з його яскравим колоритом і казковими народними уявленнями. Письменницький шлях Маркес розпочав з […]...
7. Тема поета і поезії у творчості Б. Пастернака Розповідати про вірші прозою не так просто, краще дати слово самому поету, додавши кілька своїх рядків. Він був сином художника і піаністки, учнем композитора, але став поетом. Багато збірників Пастернака починалися з вірша Февраль. Достать чернил и плакать, Писать о феврале навзрыд… Чи немає тут зізнання, що віршування в чомусь те саме, що й та […]...
8. Тема розлуки з рідною землею у поезії Б. Лепкого “Журавлі” Відомий український поет Василь Симоненко писав: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Богдан Лепкий теж був упевнений, що не можна вибирати матір, вітчизну, рідний край. Та людям інколи доводиться всупереч своїм бажанням покидати домівку, їхати на чужину. Свою поезію “Журавлі” Б. Лепкий присвятив переселенцям, бідним галицьким селянам, які в пошуках […]...
9. Любов – провідна тема східної поезії (за творами Омара Хайяма та Гянджеві Нізамі) Любов – провідна тема східної поезії (за творами Омара Хайяма та Гянджеві Нізамі) Там, на просторах Передньої Азії, утворювалися могутні держави. Влада тільки таких країн могла захистити життя та волю народу і окремої людини від чужоземних загарбників. Та даючи захист, держава сама ставала господарем життя. Наслідок цього – соціальна нерівність. Повинно було статися диво, аби […]...
10. Христина Головко – Напившись, кавової осені Напившись, кавової осені На краю моєї простині Підкупили долю монетами І й від міряємо час кілометрами Десь сичить совість митями Ми давно загублені, змилені І крадеться розлука з сітями А у нас двері зачинені… Де скажи подались наші ангели? Ми стираємо небо молитвами Наше щастя вивішує банери Ми повітря виборюєм битвами В нас з тобою […]...
11. Павло Мовчан – По цей бік осені 1. Запевненням, хмільною спіллю Лунає сюркіт від стерні – Яке безмежжя для дозвілля, Які медоточиві дні! Що навіть долі не картаю, Не нарікаю, а живу Попід парканом коло “раю”, В соснову шпарку зазираю, Вже бачу осінь, кропиву… Колеса куряви нагорнуть, Роса остудить, дощ приб’є. Які по цей бік ночі чорні, По цей бік – лишенько […]...
12. Тема поета і поезії в ліриці О. С. Пушкіна Нет, весь я не умру – душа в заветной лире Мой прах переживет и тленья убежит. О. Пушкін У кожного великого поета обов’язково є вірші-роздуми про своє місце у поезії, свою роль у суспільстві, а точніше – про власне призначення у житті. Такі програмні вірші (не ті, що вивчають за шкільною програмою, а висловлення поетом […]...
13. Тема жіночої долі у поезії М. Некрасова (за віршем “Трійка”) “Вселенським смутком” овіяна поезія російського поета Миколи Некрасова. У його віршах – така правда життя, що іноді вона наскрізь пронизує душу своєю безвихіддю і безнадією. Смуток і журба звучать і в кожному рядку його славнозвісної “Трійки” (переклад М. Терещенка): Чом ти пильно зориш на дорогу, Без веселих подружок стоїш? Мабуть, серце здіймає тривогу – І […]...
14. Головна тема поезії Василя Стуса Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив […]...
15. Тема кохання й вірності в поезії Максима Рильського і Володимира Сосюри (2) ТЕМА КОХАННЯ Й ВІРНОСТІ В ПОЕЗІЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО І ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ Міняються часи і влада, міняється життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, – завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському […]...
16. Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри Всі закохані – завжди безстрашні! М. Рильський Вічна загадка Любові… Саме вона породжує прекрасне й вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою. Скільки існує людство, нерозгаданою залишається таїна почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і поетів. Максима Рильського як поета, можливо, народило пристрасне, але нерозділене почуття. Уже в ранній збірці “На білих островах” […]...
17. Микола Вінграновський – Морської осені Стоїть голубою журбою Осінь морська голуба, І моря бентежна плавба З моєю злилася ходою. І ясно далеко мені, І морю далеко ясно, Бо радісно нам і прекрасно Іти в голубому вогні. І думать, і мріять здаля Про обрії нашої долі… Мовчать береги ясночолі, Мовчить ясночола земля. І хвилі в глибокому хорі Здіймають зелені пісні… Іду […]...
18. Трагедія роду Буендіа (за романом Г. Г. Маркеса “Сто років самотності”) Прочитати твір Г. Маркеса “Сто років самотності” для мене означає відкрити одну із таємниць людського буття. Події роману відбуваються впродовж ста років: від заснування маленького містечка в латиноамериканській пустелі до його розквіту, занепаду і повного знищення. Однак автор наголошує, що це не історія міста, навіть не історія певного роду в декількох поколіннях, а історія однієї […]...
19. Мотиви свободи і самотності лірики М. Ю. Лєрмонтова Ще за життя ліричні твори М. Лєрмонтова принесли йому славу другого поета після Пушкіна, але справжнє значення його ліричної спадщини відкрилося вже після його смерті. А поетична чарівність його віршів приваблює читача і сьогодні. У віршах поета відбилися всі його творчі інтереси, моральні і художні пошуки, особисті переживання, навіть Суспільні явища його часу. З цих […]...
20. Родина, народ, людство у творі Г. Маркеса “Сто років самотності” Родина, народ, людство у творі Г. Маркеса “Сто років самотності” Створюючи роман “Сто років самотності”, Г. Маркес мав на увазі перш за все версію розвитку свого народу, але твір виявився набагато значущім, оскільки змалював історію людства через історію народу і сім’ї. Історія сім’ї Буендія – це історія становлення людського суспільства: від патріархального укладу, де вагому […]...
21. Мацуо Басьо Біографія МАЦУО БАСЬО (1644-1694) Японська поезія XVII сторіччя, як це було й раніше у переломні епохи, відігравала провідну роль у формуванні нового мистецтва. Головне, що поезія в цю епоху була масовим видом мистецтва; вірші читали, вчили напам’ять. На перший план вийшли комічні жанри поезії, величезним успіхом користувався жанр хокку (дотепність, жарт). У кінці хайянської епохи строфи […]...
22. Поетичне вираження любові до землі в поезії Максима Рильського Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдеш битим шляхом, а навколо розляглися безмежні поля України. Творчість його невичерпна. Кожному, хто діткнеться поезії Максима Рильського, впадає в око палка любов до життя, жагучий потяг до єднання з людьми та природою. Його поезія оспівує духовне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю, У творчості поета […]...
23. Тема кохання в поезії Максима Рильського І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Кохання. Найпрекрасніше з усіх почуттів. Воно робить усіх людей поетами, що прагнуть відтворити спалах почуття у своїх творах. Зірка кохання народжує поетів, які, раз зустрівши дивовижне сяйво, несуть його через усе життя, не можуть без нього […]...
24. Ідейно-художній аналіз поезії “Сеньйорито акаціє, добрий вечір… “ – Яка алегорична, незвична картина постає перед читачем? Очевидно, ліричний герой зустрів своє давно забуте кохання. Кохання, яке приносило більше муки від нерозділених почуттів, ніж радості. Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша “осінь зійшла по плечі”, то тепер – “вогонь по плечі”. Коханню підкоряється будь-хто. – […]...
25. Тема кохання й вірності в поезії Максима Рильського і Володимира Сосюри Тема кохання й віpності в поезії Максима Рильського і Володимиpа Сосюpи Тема кохання і віpності одна з пpовідних, ніколи не стаpіючих тем у нашій літеpатуpі. Укpаїнські письменники завжди чеpпали в ній натхнення і твоpчу наснагу. Hе були винятком Максим Рильський і Володимиp Сосюpа. Кохання – найбільше почуття, що є в сеpці людини. Саме воно збудило […]...
26. Книга Життя осені середньовіччя (за творчістю Джованні Бокаччо) Джованні Бокаччо зовсім не був улюбленцем долі. Йому не таланило в коханні. Його зраджували жінки, а він писав у відповідь злі та викривальні твори. Деякі з них саме через це увійшли до італійської літератури. І саме через це до хворого, розбитого старістю Бокаччо прийшов ченець Іоахім Чані і дорікнув йому за “гріховний” тон його творів, […]...
27. Не втратити моральної опори (за романом Г. Г. Маркеса “Сто років самотності”) I. Майстер магічного реалізму. (Габріель Хосе Гарсіа Маркес – колумбійський письменник і публіцист. Писав він у стилі магічного реалізму. У своїх творах виразив дух культури Південної Америки. Маркес – лауреат Нобелівської премії, яку отримав 1982 року “за романи і оповідання, у яких фантастичні й реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого уявного світу, у котрому відбито […]...
28. Тема трагічної долі митця у поезії І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер Виє” Поезія І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє… ” наділена чарівною притягальною силою. Вона не просто служить об’єктом читацької насолоди, а зачаровує читача, приголомшує його своєю глибиною й завершеністю. Основна тема твору – творча трагедія митця – розробляється в оригінальній художній формі. Вірш було написано 20 листопада 1901 року, а вперше надруковано вже у наступному […]...
29. Згустки самотності Згустки самотності Згустки рожевої помади малювали на вустах всю її біографію, що вмістилась в одному слові – самотня. Самотність була славою. Не тією, чиїм іменем назвали горілку, а тією, що не обходилась без вина. Заставала зненацька, змушуючи розпрощатись із найдорожчими людьми. дарувала Їй Всесвіт, вимагаючи віддати совість, щоб та не лізла під подушку. Вирішила спати […]...
30. Твір на тему: Дихання осені (Твір-опис) Непомітно промайнуло безтурботне спекотне літо, і вересень став повноправним господарем в лісах, полях, на річках і озерах. Рано вранці вже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодне дихання осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і […]...
31. Сто років самотності (скорочено) – Маркес Габріель Гарсія Засновниками роду Буендіа були двоюрідні брат і сестра: Хосе Аркадіо та Урсула. Обидва знали про загрозу шлюбу між родичами, але Хосе Аркадіо вважав де дурницею. Втім, Урсула півтора року намагалася зберігати невинність. Якось було влаштовано півнячі бої. Півень Хосе Аркадіо перемагає. Тоді переможений Пруденсіо Агіляра починає знущатися над суперником, ставлячи під сумнів його чоловічі здібності. […]...
32. Микола Вінграновський – Ліс в осені стояв Ліс в осені стояв. дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом джміль, марудив розджмеліто, Дивився вовком, вовком і літав, Валив крилом комбайни й елеватор: Ну як це так, було одне – й забрати? Було джмеленьке – і забрати раптом, А я ж то я – один […]...
33. Павло Мовчан – На перевалі осені Незатишно плоті, обмеженій синім повітрям. Холонуче слово голову студить і клонить. Йдеш узбережжям, щоб долю зустріти, Тільки ж назустріч – листя червоне. Обрій важкий, наче жорно на шиї. Стовбур повітря хмари вінчають, Гострі тернини тінь до паркану пришили І не пускають… Марево, видиво, дим розповитий, пам’ять прошита Дратвою літа. О, як багато нам цього світу: […]...
34. Павло Мовчан – Пізньої осені Понад водою птах стеливсь, Понад водою голубою Ширяв уже пожухлий лист І застив літо сам собою. Вода засмучена була, Бо скаламучена дощами; В ній мокло білих два крила, Що небо зменшили над нами. Відбитий прохолодний день Дививсь на вимиті обличчя, Не віднаходячи ніде Слідів минулого величчя. Погнуті списи комишу, І хвиля, здрібнена на скалки, І […]...
35. Володимир Сосюра – Вже осені кругом передчуття Вже осені кругом передчуття… І павутиння срібно простяглося Між саду віт. Упавши в небуття, Пожовклий лист торкнув моє волосся, Немов шепнув: “Забудь, забудь про все, Як я забув про те, що звем життям ми. Мене холодний вітер понесе І замете печальними снігами, Як і тебе – байдужий вихор літ, І знать ніхто, і знать ніхто […]...
36. Тема кохання в трагедії Й. Гете “Фауст” Тема кохання в трагедії Й. Гете “Фауст” Людині властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання рядової людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природно, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія “Фауст” створювалась протягом тривалого часу, то […]...
37. Павло Мовчан – “Посланче осені, день многодарний… “ Посланче осені, день многодарний, З просині дивишся поглядом карим: В річці глибокій світиться свічка, В нурти відкривши браму відвічну. Там у глибинах нижу кілечка – Голка вогненна у безконеччя; Там ледве й видко золота злитки… Стиснувши міцно голосу нитку, Глибше пронурюй скло захололе, Входь і пронизуй коло за колом. Ввійдеш в початки, в крапку джерельну, […]...
38. Новаторство поезії Волта Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев’яносто п’ять сторінок. Мала вона назву “Листя трави” і містила 12 поем і віршів. Ні сам автор, ні читачі, ні критики не знали, що судилося цій збірці закласти підвалини нової американської поезії, що витримає вона випробування роками, що […]...
39. Ліричний герой поезії А. Фета Ліричний герой поезії А. Фета “Кто не в состоянии броситься с седьмого этажа вниз головой с непоколебимой верой в то, что он воспарит по воздуху, тот не лирик”. Ці дивні слова належать Афанасію Фету, і вони, ймовірно, розповідають про того, від чийого імені ллються вірші поета – іноді як мед, а то як струмок у […]...
40. День і ніч у поезії Ф. І. Тютчева У кожному його вірші відчувається не тільки погляд художника, але і розум мислителя. В. Брюсов Серед поетів XIX століття Ф. І. Тютчев виділяється своїм прагненням осмислити таємниці світобудови, розгадати мову природи, зрозуміти значення і можливості людини у світі природи. Як філософ Тютчев розділяє пантеїстичні погляди. Людина – частина великого світу природи, що має справжнє буття. […]...