Жовнірські пісні

Жовнірські пісні – народні пісні суспільно-побутового циклу про вояцьке життя примусово рекрутованих українців до царського та цісарського військ. Слово “жовнір”, “жовняр” прийшло в Україну через Польщу із середньовічної Європи, де наймані вояки за службу

Сирвента

Сирвента (прованс. sirventes) – строфічна пісня в ліриці трубадурів XII-XV ст., у якій розроблялися громадські та політичні мотиви. Найвідоміший автор С. – Б. де Борн (близько 1140-1215). С поширилися в Іспанії під час марокканської

Байківниця

Байківниця – збірка байок одного автора, Іноді так називають збірку багатьох байкарів, підміняючи назву “антологія байок”. В українській новітній літературі термін Б. набув широкого застосування у 20-ті роки, після того як С. Пилипенко випустив

Поетизм

Поетизм – слово або зворот особливого естетичного змісту, яке. витворює специфічне враження, породжує стан духовного. , піднесення. Це можуть бути назви різних міфічних істот (німфа, пан, див, мавка тощо), явищ природи (весна, гроза, “бабине

Імпресіонізм

Імпресіонізм (від фр. impression – враження) – напрям у мистецтві, який основним завданням вважав ушляхетнене, витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань. Сформувався у Франції в другій половині XIX ст..

Епопея

Епопея (грецьк. еророііа, від epos – слово, розповідь та роіео – творити) – один із епічних жанрів, котрий домінував аж до появи роману. Е. бере свій початок у міфології та усній народній творчості. Е.

Антиметабола

Антиметабола (грецьк. antimetabole – вживання слів у зворотному напрямку) – різновид антитези, двочленна стилістична фігура, в якій повторюються ті ж слова, але зі зміною їхніх синтаксичних функцій та змісту, як, наприклад, в афористичній формулі

Іманентність

Іманентність (лат. immanens – властивий, притаманний. комусь) – властивість, притаманна певним предметам та явищам, що виражає їхню сутність; у мистецтві проявляється через самтожність таланту, тобто здійснюється шляхом самоідентифікації, самопізнання та самореалізації у відповідній “спорідненій

Пасквіль

Пасквіль (італ. pasquillo – назва скульптурної групи у Римі, на якій вивішували сатиричні вірші (походить від прізвища дотепника, котрий жив поряд з нею) – наклепницький твір з безпідставними нападами на певну особу чи явище

Датування твору

Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження д. т. використовуються різні джерела: нотатки,