Ти завжди будеш жити в моєму серці

Related posts:

1. Павло Тичина – Цвіт в моєму серці Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – Квітне цвіт-первоцвіт! Слухаю мелодій Хмар, озер та вітру. Я бриню, як струни Степу, хмар та вітру. Всі ми серцем дзвоним, Сним вином червоним – Сонця, хмар та вітру! Десь краї казкові, Золоті верхів’я… Тільки шлях […]...
2. Наталічка Лорі – Ти ніколи не будеш моїм до кінця Ти ніколи не будеш моїм до кінця. Я завжди тебе буду на трохи втрачати. Притуляти долоні до свого лиця І чекати, коли все зайде на початок. Не підбурюй в мені справедливий мій гнів. Скільки часу я вже потерпаю від нього! Через рік ти себе не змінив. не змінив Ти і муки моєї, і дотику свого. […]...
3. Іван Франко – “Я буду жити, бо я хочу жити!..” Я буду жити, бо я хочу жити! Не щадячи ні трудів, ані поту, При ділі, що наш вік бересь вершити, Найду й свою я тихую роботу. З орлами я не думаю дружити, Та я опрусь гниючому болоту; Щоб через нього й другим шлях мостити – На те віддам свій труд, свою охоту. А як часом […]...
4. Микола Вінграновський – Будеш, мати, мене зимувати Будеш, мати, мене зимувати, Будеш мати мене коло хати, Будеш мати мене коло хати… Ходить полем мій кінь вороненький, Ходить полем мій кінь молоденький, Ходить полем коник молоденький… Будеш, коню, мені воювати, Будеш, коню, собі долю мати, Будеш, коню, собі волю мати… А ти, мати, мене та від хати, Будеш, мати, мене проводжати, Мене проводжати […]...
5. Соломія Володимирівна – Як же тепер без тебе жити? Як же тепер без тебе жити? Душа блукає у пітьмі. Хто зміг кохання пригубити, Не знайде раю в самоті. Куди веде оця дорога? Мені здається, наче йду Все не туди, усе по колу, У безмір смутку і жалю. Хай в тебе є своя неволя, А в мене крихти від надій, Нехай жорстокий гумор долі, Та […]...
6. Андрій Любка – Якщо жити, то жити сповна Якщо жити, то жити сповна. На годиннику двадцять по восьмій. Їсти виключно з леза ножа Уже не понтово. Осінь Тим часом зникає. Чадить Жовте листя. Зникають каное, Відпливаючи в водну блакить. Втеча з ковчега Ноя Цілком імовірна, хоча Тут від нас ніщо не залежить. Одним словом, ранкова сльота Западає в свідомість. Нежить Непокоїть і далі. […]...
7. JohenGefest – Я Тебе Люблю Скажу тобі такі слова… Ті що вже давно лежать у моєму серці… Ті що значать для мене дуже багото… Перше слово це… Я! Я це той хто неможе без тебе… Я це той хто завжди ціннить тебе… Я це той хто хоче бути всім для тебе… Друге слово це… ТЕБЕ! Тебе буду я любити… Тебе […]...
8. Давай ти не будеш сьогодні іти Давай ти не будеш сьогодні іти, Давай ти залишишся на чашку чаю? Хоч присмак і запах вже будуть не ті, Але це пусте.. ,,А можна спитаю?,, Ти впадеш на ліжко, лицем у подушку І потім притиснеш одною рукою Мене, а в другу ти візьмеш ватрушку Й промовиш : ,,питай!,, на нотці спокою. Я поверну погляд […]...
9. Сергій Жадан – Що ти будеш згадувати про ці часи? Що ти будеш згадувати про ці часи? Адже пам’ять змиває всі голоси, Адже пам’ять не пам’ятає жодних імен, жодних назв, Але ти все одно згадуй, згадуй про кожного з нас. Згадуй про нашу закоханість у твоє лице, Навіть якщо тобі це не подобалось – згадуй про це, Навіть якщо ти не вірила в серйозність наших […]...
10. Страшно жити в самоті серед людей Як страшно жити в самоті серед людей! Коли серце не знає спокою ні вдень, ні вночі… Перед тобою сотні замкнених дверей А ти не можеш підібрать до них ключі… Так хочеться згубитися в думках Та біль мене нікуди не пуска Я знаю буду я щаслива в снах Як щастю на землі місця нема… Забути важко, […]...
11. Микола Вінграновський – Моєму морю Прийшла моя пора тебе зустріти, Ступить на твій клекочучий поріг! Відмічений суворим правом жити, – З тобою розминутись я не міг! Мене ти кликало своєю глибиною, І серце моє рано споловіло. Над збуреною вирною габою Воно з тобою ще не клекотіло!.. Ти чуєш, море?! Юність моя, зоре, В твоїх просторів синьокрилий дим! Я молодим прийшов […]...
12. Твір на тему: Жити – значить боротися Я вважаю, що кожен вільний обирати, що саме для нього означає жити. Одні вважають, що жити – значить мислити, інші думають, що любити, а багато хто й справді переконаний у тому, що жити – значить боротися. Чому ж остання думка може бути слушною? На мій погляд, вона виникла з життєвого досвіду. Адже людині завжди доводиться […]...
13. “Я в серці маю те, що не вмирає… “ Долю не обирають. Якби це було можливо, то багато б хто з людей обрав собі інше життя – здорове й заможне, сповнене цікавих зустрічей і захоплюючих мандрівок. Можливо, обрала б собі інакшу долю юна Лариса Косач. Вона воліла б мати здоров’я, займатися улюбленою музикою, до якої мала неабиякий хист… Але тоді, мабуть, світ не дізнався […]...
14. Як же страшно на світі жити Як же страшно на світі жити… І як важко нести той хрест… Ми не вмієм так просто любити… За кожен погляд, дотик чи жест… Скільки ненависті в ніжних усмішках Скільки страждання в щасливих очах Бо почуття починаємо з ліжка І на яву ми живем тільки в снах… “Contra spem spero” не допомагає Коли без віри […]...
15. В руках тримати завжди буду В руках тримати завжди буду Ті зорі, що подарував мені, В житті ніколи не забуду, Як вперше в очі я поглянула тобі: Там справді був новий для мене світ, Нові думки, нові події. Повір, пройде не мало літ, Але залишаться там мрії, Хоч згасло те кохання так давно І зникли всі ті почуття, Інакше бути […]...
16. Юлія Кириленко – Буду жити, щоб жила Вкраїна Постріли. Кулі. Ніч. Душі летять врізнобіч. Спалахи. Морок. Жах. Кров зріє на вітражах. Мамо! Тату! Вже йдуть! Квітку рум’яну зірвуть… Я житиму в крихтах цих дат… Хлопчику, кинь автомат! Де ти? По тебе йду! Руки немов у льоду… Ні, я не вірю! Живи! В жалобі схилились церкви… Сьогодні так сонячно в нас, В мого серця […]...
17. Юлія Алейнікова – Ми будемо жити далі, друже Ми будемо жити далі, друже, У кожного власний куточок щастя. І ти, чужий і вдавано байдужий, Для мене лишишся таким же прекрасним. Ми будемо жити далі. Тихо, Буденно, неначе ми ледь знайомі. Короткі розмови з нервовим сміхом, Непрохані спогади як судоми. Ми будемо жити далі. В темпі, Змінимо думку, місця й партнерів. З тобою бувало […]...
18. Ольга Анцибор – Чи була ти в моєму житті?.. (переклад з Андрея дементьева) Чи була ти в моєму житті? Чи приснилась… Може я все придумав, І ти – це міраж. І минуле твоє Мовби вицвілий знімок, І минуле моє – Найкрутіший віраж. Якщо раптом з тобою Побачимось десь ми, Я тебе не впізнаю І ти не впізнай, Бо вже дуже давно Відцвіли наші весни Й забуттю залишили Весь […]...
19. Наталя Гуркіна – де живе кохання – там завжди життя Де живе кохання – там завжди життя, Брата чи сестричку буду мати я. Не живіт в матусі, а дитячий світ – Ще одна малеча наш поповнить рід. Оченятка сонячні, ротик-потягусь. Ждуть святе народження бабця і дідусь. Вся наша родина зустрічі чекає, Татко із матусею казочки складає. Так що не барися, як настане час, Поспіши швиденько […]...
20. Надя Ковалюк – Я на серці залатую діри Я на серці залатую діри, Розбиваю коліна у кров. Я ще вперто шукаю довіри, Та, на жаль, розчаровуюсь знов. Я чимраз багатію на досвід Й чоловічу невдалу брехню. Проводжаючи в тінь їхню постать – Все ще вірю у долю свою. Але так – щоб навічно, до скону, Щоб – розхристано – щира душа. Я молитимусь, […]...
21. В серці і сльозн і біль… – Верлен Поль В серці і сльози і біль, – Небо над городом плаче. Що це за туга? Відкіль Цей невгамований біль? Мжиці зажурені звуки І на землі, й по дахах! В серце, що в’яне від скуки, Ллються зажурені звуки. Сльози і біль без причин В серці, якому байдуже… Тут ані зрад, ні провин: Туга моя без причин. […]...
22. Таня Бенещук – Гадюкою в’ється на серці журба Гадюкою в’ється на серці журба, Печаль все міцніше стискає в обіймах. З тобою так “вільно”, без тебе – “тюрма”, За обрій надію відніс чорний ворон на крилах. Минають рокИ… З гіркОю самотністю я Щоночі лягаю у постіль. Потрібно терпіти та сили триматись нема, В своєму ж житті, мов непрохана гостя. Для тебе було все як […]...
23. Леся Українка – “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами… “ Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій […]...
24. Твір на тему: Мистецтво у моєму житті Мистецтво у моєму житті Я не скажу, що мистецтво для мене понад усе. Воно є в моєму житті ще з дитинства, коли мати зажуреним голосом співала мені колискової, бо я був дуже крикливий. Спати не давав, а як приспить мене, то години зо дві спокою в домі. А потім знов співи. Ще нічого не розумів, […]...
25. Ольга Паламарчук – У цій кімнаті завжди в’яли квіти У цій кімнаті завжди в’яли квіти. Яскраві чи тьмяні, Дрібні й навпаки Вони просто в’яли, Просто закривали повіки. Стрибали з балконів, Злітали в повітря. Ще до світанку втікали, За собою ламали ліфти. Він щодня їх приносив, Все нові і нові, Вони щодня йому вірили, Щодня сюди йшли. У цій кімнаті завжди зашторені вікна. Ніхто не […]...
26. Іван Андрусяк – і будеш ти як провидець ділити свій отченаш І будеш ти як провидець ділити свій отченаш На біле і на червоне на страх і на суєту І вірити в очевидне що демон є серед нас Та він забажає інших неволити в цю слоту Печеного диму просить солоним дощем блука І усмішка його боса як шибениця тонка Приносити в жертву людям наївних таких людей […]...
27. Андрій Малярик – Пройти по тиші і як за̀вжди Пройти по тиші і як за̀вжди, Упасти, злитись з небокраєм. І мчати далі, тільки знав би, Що хтось на фініші чекає. Мріям підвладно не здійснятись, Людям під силу зруйнувати. Все сталось так, як мало статись. Жодного шансу, без пощади. Життя давно не має змісту, Й не думаю, що вам цікаво, Чи я бродитиму по місту, […]...
28. Вірш – А знаєш як болить у мене в серці? А знаєш як болить у мене в серці? Не знаєш… бо ніколи не боліло… Не відкривав душі своєї дверці І серце твоє ні за ким не мліло. Подумай, уяви лиш, що хтось любить Тебе більш за усе на цьому світі, Байдужістю твоєю себе губить, Не дже від тебе подарунків й квітів… А лиш чекає крапельку […]...
29. Олександр Олесь – “Як жити хочеться!..” Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… Не надивився я ні на зелену землю, Ні на далекі сині небеса. Я не наслухався ні шуму рік широких, Ні шелесту лісів дремучих, темних, Ні голосу пташок, що вихваляють світ. Я все життя горів на огнищі людському, Я все життя неначе був розп’ятий За злочин чийсь на вічному хресті. Я […]...
30. Iren Medvedenko – Час завжди стікає швидше Час завжди стікає швидше, коли тримаєш його у руці, І краще завжди дізнаватися, звідки у тебе подряпини та синці. У ній занадто багато правди, як багато ластовиння на її лиці. . Її серце облите окропом, по скронях біжить сивина До соленої прірви, до глибокого чорного дна. Там кипить її перша холодна осіння весна І кожного […]...
31. Вірш – Ти іншу покохав Ти іншу покохав, Пішов, нічого не сказав Залишив тільки рану в серці Пішов і навіть не згадав… Він не подумав, Боже, Як тепер без нього Життя моє, залишив тільки сльози І сльози капають з лиця мого!! Неначе дощ із неба, Ну, навіщо це все треба? Навіщо жити без кохання, Без тепла рук його, і голосу […]...
32. Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. […]...
33. Віталій Іващенко – Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, Швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання мрія безголосо кличе. Буває, серед тисячі очей Побачу раптом наче рідні очі. Я простягнути руку й серце хочу, Розкрити душу, що жива іще. В ній стільки мрій, бажання і тепла, В ній стільки ласки зібрано […]...
34. Марта Тарнавська – “В житті моєму теж був Бабин Яр… “ В житті моєму теж був Бабин Яр: Ішли по вісім вулицею міста – Діди, чоловіки, жінки і діти – І понад ними нісся дивний гул: Мов стогін сотні скарг, немов скигління, Мов здавлений у горлі дикий плач. Попереду сивоволосий муж – Високий, у розстебнутій сорочці, З піднятою угору головою – Це наш знайомий, Гольдберг, наш […]...
35. Дмитро Павличко – “Між нами завжди той повинен бути… “ Між нами завжди той повинен бути, Хто навидить тебе чи навпаки… Він з нами п’є і крадькома в чарки Нам підливає доброї отрути. Від неї ми п’янієм, як рекрути, Свою любов б’ємо на черепки, А потім їх, як ті материки, Складаємо, щоб цілість їм вернути. Яке то щастя – із болючих плить Знов будувати форму […]...
36. Тетяна Хоронжук – Не завжди у житті буває легко Не завжди у житті буває легко, Бо кожен робить свої помилки. Коли здається – щастя так далеко, Не смій спинятись. Ти до нього йди. Буває, що навколо тільки чорні речі, Душа стемніла плаче від біди. А десь блукає твоя безкінечність. Ти не спиняйся. Їй назустріч йди. Буває, солов’ї спиняють пісню, І ти не бачиш вже […]...
37. Юра Матвійчук – Осінь як завжди приходить з відчаєм Осінь як завжди приходить з відчаєм, Й приносить в руках холодну самотність… , А я латаю вже звичні тріщини, Під ноги кидаючи стомлену гордість… Лишаю так слів багато несказаних, Емоцій на грані ракетного вибуху, Дні складаю вже різними пазлами Надіючись, щось зміниться на крихту… Та ні… ти з осінню їдеш в Європу, Я лишаюсь сам […]...
38. Гамлет. Принц Датський. Творча робота Творча робота на тему: “Гамлет. Принц Датський” (мої роздуми над трагедією) Тривожать душу кожного із нас, Чи буде горе і страждання І лихе слово переможе раз-у-раз. Чи будеш ти не помічати, Що бачив зло, що бачив пекло на землі. І знову, й знов будеш страждати. Ми наяву, а не вві сні, А чи, здобувши силу […]...
39. Андрій Малишко – Моєму батькові Усе пам’ятаю, ніщо не забуто, Дитинство моє вітряною порою, Німецькі снаряди вигукують люто, Зима завива за крутою горою. Обтесаний півник на новій ворітні, В дворі, на постої, солдатські двоколки. І, зорями шиті у синьому квітні, Верба опускає зелені подолки. А ти, посивілий, в низенькій хатині Рівняєш підошву, постукуєш тихо, Щоб хлопців, не дай бог,- синів […]...
40. Володимир Кучерявий – За три хвилини від абсолюту За три хвилини від абсолюту, За вісім кроків від Евересту, Я розумію, як хочу бути З Тобою. З розуму, щоб звести. За пару сотих, коли вже фініш, В останню мить перед Новим Роком, Я буду поруч. Серйозно. Віриш? Оберігатиму Твій спокій. Ти не сумуй. Я у Тебе в серці, По венах вгору, як лейкоцити… Я […]...