Ткач дмитро – Біографія

Дмитро Васильович Ткач (11 вересня 1912, с. Орлик – 1993) – український письменник.

Народився у селі Орлику (нині Кобеляцький район, Полтавська область). до війни і перші pp. по війні працював у ред. криворізької газ. “Червоний гірник”, потім у дніпропетровській газ. “Зоря”, заступник гол. ред. журн. “дніпро”, гол. ред. видавництва “Молодь”, дир. видавництва дитячої літератури “Веселка”.

Збірка оповідань і повість “Плем’я дужих” (1948), повісті “Небезпечна зона” (1958), “Чорне сальто” (1962), романи “Плем’я дужих” (1957), “Арена” (1960), зб. прози “Спокійне море” (1974), оп. й повісті для дітей.

Робітник, моряк, воїн, письменник. Народився в селі Орлик на Полтавщині в сім’ї столяра. У голодні 1920-ті роки, не дочекавшись батька, який разом з односельцями вирушив у пошуках шматка хліба для своєї родини, восьмирічний дмитро теж залишив рідну оселю й довгий час мандрував з такими ж безпритульними, як сам, аж поки не пристав до артистів цирку-шапіто. Згодом один родич взяв хлопчика за пастушка ще й віддав його до школи. І захотілося школяреві-пастушку розказати про пригоди своїх попутників-вуркаганів. Так народилося перше оповідання. Родич, який був знайомий з Григорієм Епіком, вирішив показати відомому письменникові це оповідання і самого автора. Але в цей час Епіка в Харкові не було, і хлопчикові випало постати перед очі Івана Сенченка. Він уважно прочитав оповідання і порадив малому авторові “не випускати пера з рук”.

Після закінчення семирічки дмитро Ткач працював горновим і пресувальником на дружківському металургійному заводі на донбасі, потім був працівником заводської багатотиражки. Ще була служба у Військово-Морському Флоті, навчання у Криворізькому вчительському інституті. А ще була війна. Від першого й до останнього її дня він воював на морі і на суші. Команда корабля “Шторм” пам’ятає, як командир відділення радистів старшина дмитро Ткач виліз на щоглу, коли осколком перебило антену, і під свист ворожих куль відновив зв’язок. Спортивної комплекції, завжди чисто поголений і охайний, він викликав симпатію в моряків. Та найбільше його любили за те, що писав морські оповідання й повісті. Війна торкнулася своїм холодним крилом усіх братів дмитра Ткача. Найстарший, Іван, командував артилерійською батареєю. дійшов аж до Берліна, розписався на стіні рейхстагу, та вже в самому Берліні був тяжко поранений. довго лікувався в різних госпіталях, але так і помер від ран. другий брат, Микола, пройшов війну польовим фельдшером. Разом із хірургами повертав життя солдатам та офіцерам. З війни повернувся без плеча. А з наймолодшим братом Олександром, який був льотчиком, дмитрові судилося зустрітися на війні. Брати обмінялися декількома словами, і це була їхня остання зустріч. Олександр загинув в одному з повітряних боїв. Тому не дивно, що тема війни у творчості дмитра Ткача посідає вагоме місце. Не обминули наслідки війни й самого письменника – він занедужав на невиліковну хворобу очей. Та своє життя дмитро Васильович прожив гідно, засіявши його добірним зерном творів для дітей і дорослих.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Ткач дмитро – Біографія