Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ (за романами Івана Багряного та Василя Барки)
У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду.
Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська влада “своєму” народові. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському націоналізмі. Під час слідства його запитали: “Бувши
Роман “Тигролови” поряд із романом “Сад Гетсиманський” серед творчої спадщини письменника здобув найбільшу популярність. Пригоди головного героя Григорія Многогрішного розпочинаються тоді, коли він втікає з “ешелону смерті” – етапного спецешелону НКВС, що мчав до смертників ГУЛАГу. Незабутнє враження справляє символічний образ дракона-поїзда, який асоціюється в уяві письменника з потворною сталінською системою: “… Вирячивши очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон… ” Шістдесят коробок-вагонів – шістдесят суглобів у дракона. Спереду вогнеока голова – велетенський двоокий циклоп – потяг “Йосиф Сталін”. Григорій Многогрішний був засуджений на 25 років ГУЛАГу. Але він не дав перемолоти себе тоталітарній м’ясорубці. Ні варта, ні повна ізоляція не втримали його: “Стрибнув у певну смерть, але не здався, дев’яносто дев’ять шансів проти одного за те, що від нього залишаться самі шматки, але стрибнув… “
Широку панораму всеукраїнської трагедії подає В. Барка в романі “Жовтий князь”. Нікого не можуть залишити байдужими епізоди голодної смерті дітей – надії і майбутнього нашої нації. Вони помирають від неможливості з’їсти кусень хліба. Жахливо було дивитися батькам, як помирає їх син: “Страх збільшився вмить, бо в Миколи над щиколотками крізь лахміття видно: на припухлих і розірваних місцях просочилась вода. Мало не закричала мати, як побачила руїну живого тіла. Металась, шукаючи чистої полотнини, і, знаходячи ранки, перев’язувала їх. Після чого Микола заснув”. Але ж хліб у селі був! Він, невивезений, підгнивав у церкві. Це було те зерно, що силоміць відібрали у селян. Це був той хліб, за приховання якого сім’ї висилали до Сибіру. Його можна було б роздати людям і врятувати їхнє життя, але накази уряду забороняли це робити. Влада знищувала тих, хто намагався отримати свій же хліб. Урядовцям було байдуже, що поряд із ними гинуть від голоду люди.
Іван Багряний і Василь Барка прагнули розказати всьому людству болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка знищує все на своєму шляху, бо вона саме – “Жовтий князь”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ в романах Івана Багряного та Василя Барки Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ в романах Івана Багряного та Василя Барки У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від […]...
- Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять років тому ми навіть і не знали про ті страшні події. Лише десь, у деяких книжках, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежності України почали з’являтися “цікаві” і жахливі факти з нашої історії, історії будівництва соціалізму задля […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (2 варіант) Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслять мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як більшість геніїв, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років будуть […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (1 варіант) Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип’ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина – мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана […]...
- Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки Центром художнього зображення явища тоталітаризму в Барчиній прозі діаспорний дослідник Леонід Плющ уважає міф про Ящера (дракона). Він глибоко проаналізував цей мотив у романі “Жовтий князь”, отже, ми додамо тільки деякі деталі. Зі змієм порівняно росіянина Отроходіна: “кружить змієм і мучить; ну, ящір і єсть! Йому “вгорі” […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: гуманістична ідея твору (1908-2004) Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині (батько служив у козацькій частині). Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У1928 р. виїхав […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в […]...
- Життя і доля Івана Багряного Ім’я Івана Багряного довгі роки залишалося невідомим в Україні, творчість письменника була під забороною. І тільки тепер він повертається до нас своїми прозовими і поетичними творами, статтями і памфлетами. Іван Багряний – найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція потрапила за рубіж після революції, після поразки у боротьбі з більшовиками “під […]...
- Жовтий Князь Василя Барки (курсова робота) Курсова робота з української літератури “ЖОВТИЙ КНЯЗЬ” ВАСИЛЯ БАРКИ Проза Барки. Передісторія роману Василь Барка, безперечно, передусім поет, модерний і елітний. Його ідеалістично-містичний світогляд знайшов найповніший і найглибший вияв у поетичній творчості. Саме нею він значно розширив стильові горизонти української літератури. Щоправда, ті горизонти розкрилися лише наприкінці XX ст., коли сама література стала іншою, і […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без Насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (2 варіант) Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб […]...
- Твір на тему: “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- Образ Григорія Многогрішного (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них. Гете “Фауст” Образ Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного “Тигролови” – один із найяскравіших образів у всій сучасній українській літературі. На початку роману Григорій Многогрішний – один із тисяч в’язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими поїзд-дракон – ешелон смерті. Він […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно відтворень трагедії голодомору Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно відтворень трагедії голодомору Хто знав, хто вів смертям і стратам лік? Де фільм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-й рік? Голодний 33-й рік! Скільки горя, сліз, смертей?! Страждала Україна, страждали старі й малі, сподівались на краще, але не бачили його ні восени та взимку 32-го, […]...
- У кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу народу, І там я почорнів з розпуки”. В. Стефаник Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити серед прекрасної природи Карпат – він народився у селі Русові неподалік старовинного Снятина, що на Станіславщині (нині Івано-Франківська […]...
- Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу Народу, і там я почорнів з розпуки”. / В. Стефаник / Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (1 варіант) Як великого гуманіста, борця за справедливість знають відомого українського письменника Івана Багряного (справжнє прізвище Лозов’яга) у світі. Його твори завжди підносили такі людські чесноти, як доброта, вірність обов’язку, несхитність на вибраному шляху, патріотизм, чесність із людьми і самим собою тощо. За це й страждав він, ув’язнений, засуджений, висланий до страшного й холодного БАМлагу на Далекому […]...
- Автобіографія Василя Барки (Справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) (1908 – 2003) АВТОБІОГРАФІЯ 16 липня 1908 – село Солониця: дата і місце народження. Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами – рештками козацького табору Северина Наливайка – та широкими солончаками поблизу: звідти в час біди люди, приходячи за десятки верст, брали “ропу” замість соли; можливо, так було з […]...
- Життя і творчість Василя Барки Реферат на тему: Життя і творчість Василя Барки (Справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) (Народився 16 липня 1908) АВТОБІОГРАФІЯ 16 липня 1908 – село Солониця: дата і місце народження. Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами – рештками козацького табору Северина Наливайка – та широкими солончаками поблизу: звідти в час біди люди, приходячи за десятки […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й […]...
- Життя та творчість Василя Барки (1908-2003) Справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет. Василь Барка народився 16 липня 1908 р. в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині в козачій родині. Батько його служив у козачій частині, повернувся покаліченим з російсько-японської війни. Сім’я постійно бідувала, батько теслював, доглядав з трьома синами чужі сади, під час громадянської війни працював інструктором у майстернях, що […]...
- Загальна характеристика прозової спадщини Івана Багряного За своїм світобаченням Іван Багряний був романтиком і “невиправним мрійником”. Він хотів, щоб усі жили в мирі й злагоді, прагнув згуртувати людей, повернути їх до християнських заповідей. Ця людина – безмежно закохана в рідну землю, людина-патріот, – за любов до України була звинувачена в українському буржуазному націоналізмі та пройшла всі кола радянського тоталітарного пекла. Однією […]...
- Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” – вирок тоталітарній системі Роман “Сад Гетьманський” автобіографічний, події, описані у ньому, відбуваються на території Сумської та Харківської областей. Однак, було б великою помилкою ототожнювати головного героя Андрія Чумака з самим Іваном Багряним. Даний роман є зразком синтезу двох стихій – розкутої творчої уяви, з одного боку, і переобтяженості надмірними деталями із власної тюремної практики. Боротьба двох начал – […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – відверта розповідь про трагедію народу I. Василь Барка – український письменник з діаспори. II. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- “Серце кожного поета і романтика мусить іти на Голгофу” (життя Івана Багряного) Іван Багряний мав тверді життєві переконання, власний світогляд, який формувався протягом його життя, попри всі негаразди та переслідування, він не змінював своїх життєвих позицій, не зламався і ніколи не підлаштовувався під чиюсь думку. Свої погляди і деякі віхи біографії Іван Багряний викладає у відомому памфлеті “Чому я не хочу вертатися до СРСР?”. Цей публіцистичний твір […]...
- Роман “Сад Гетсиманський” Івана Багряного – страшний документ сталінської доби Восени 1932 року Іван Багряний опинився у слідчому ізоляторі НКВС. Вирок – заслання на три роки до північної частини Далекого Сходу. Серце справжнього українця не витримало розлуки з рідною землею, Іван Багряний рушив на захід, та доїхав лише до Томська. Знову арешт, суд і знову вирок: за втечу – три роки ув’язнення, які письменник провів […]...
- “Тигролови” Івана Багряного як український бестселер “Тигролови” Івана Багряного як український бестселер Поневажуваний, а то й одверто переслідуваний характер української культури, обтяжений існуванням мовного бар’єру принаймні на східноукраїнських землях, спричинився до дефіциту творів, які б викликали жваву реакцію не тільки в колі літераторів, стали модними в буквальному значенні цього слова. Одним із винятків із цього правила є “Тигролови” Івана Багряного. Роман […]...
- Українська ментальність у творах Уласа Самчука й Івана Багряного Українська ментальність у творах Уласа Самчука й Івана Багряного В усі часи, а особливо в більшовицьке лихоліття 1930-60-х років, представники вітчизняної інтелектуальної еліти поставали перед питанням: “Що ж ми за народ такий?”, усвідомлювали, як зараз модно говорити, необхідність визначення української національної ідентичності. І якщо на терені материкової України акцент на окремішності нашої нації був справою […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі Івана Багряного “Тигролови” Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі Івана Багряного “Тигролови” Народу мій! Нездужий краю мій! Коли позбудешся тавра століть неволі? Я чую спів… Я чую спів рабів… Я чую, як під гамір тисяч молотків У риштуванні весь, спинаєшся до сонця! / І. Багряний / Тільки той, хто не байдужий; тільки той, хто ладен на весь світ […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (2 варіант) Знайомлячись із кращими здобутками світової літератури, український читач може легко помітити, що в українській літературі дуже бідно порівняно зі світовою представлений пригодницький жанр. Шкільна програма, як і в радянські часи, продовжує знайомити учнів із серйозними творами і майже зовсім не передбачає вивчення пригодницької літератури, а тим більше – фантастики. Але, мабуть, читачі з більшим “стажем” […]...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі – Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цінує геніїв за життя. Якась жорстока закономірність: час […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (1 варіант) У 1943 році з’явився твір українського письменника Івана багряного “Тигролови”, визначити жанрову приналежність якого – і до сьогодні важке завдання для літературознавців. Однозначно можемо сказати тільки, що цей роман – складний за побудовою і великий за розміром (складається з двох частин, дванадцяти розділів, має розгалужену систему підрозділів, історичних довідок тощо) епічний прозовий твір, із значною […]...
- Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” – возвеличення відважних і чесних Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” – возвеличення відважних і чесних Коли з тривогою і захопленням читаєш сторінки біографії Івана Багряного і тихою нечутною ходою бредеш вулицями Харкова повз “фабрику-кухню” – в’язницю по вулиці Чернишевській, а потім уява переносить нас у табори Далекого Сходу, і радієш, що в’язень тікає із заслання і повертається до рідної Охтирки; […]...
- Образ українського героя в творчості Івана Багряного (1906- 1963) Справжнє прізвище – Лозов’яга. Народився в с. Куземин на Полтавщині (зараз Сумська область) у родині сільського муляра. Навчався у робітничій профтехшколі, потім – у Краснопільській художньо-керамічній. Вчителював. У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, але не отримав диплома як “політично неблагонадійний”. У 1932 р. “за контрреволюційну і націоналістичну діяльність” був відправлений на […]...
- “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами”. Україна у творчості Івана Багряного Кажуть, що слова “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами” вибиті на надгробку Івана Багряного. Несхитною вірою в незнищенність життя, любов’ю до України були наповнені всі твори письменника. Як і багато хто з письменників, Іван Багряний починав свою творчість поезією. У 1926 році він написав поему “Бумеранг”. Не знаю, хто ще […]...
- Аналіз роману Івана Багряного “Тигролови” Першим великим твором І. Багряного був роман “Звіролови” (1944; 1946 р. перевидано вже під назвою ” Тигролови”). Цей твір він написав за 14 днів, перебуваючи в Західній Україні. Спершу його було надруковано у львівському журналі “Вечірня година” в 1944 р. Місцеві вчителі рекомендували своїм вихованцям прочитати цей роман. Невдовзі його було перекладено німецькою мовою й […]...
- Біографія Івана Багряного (2 жовтня 1907 – 25 серпня 1963) ІВАН БАГРЯНИЙ – ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ І ПИСЬМЕННИК Іван Багряний вписав своє ім’я в історію як найвидатніший політичний речник першої еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція вийшла за кордон порядком оборонної війни з окупантом, вона не жила під окупантом, її руки і ризи були чисті від будь-яких підкорень, компромісів. […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
Шанобливе ставлення до природи гуси лебеді летять.