Трагедія особистості у п’єсі І. Карленка-Карого “Сава Чалий”
Читачі упродовж багатьох десятиліть захоплювалися п’єсами І. Карпенка-Карого та вершиною драматичної творчості письменника, всієї української літератури, як зазначав І. Франко, стала історична трагедія “Сава Чалий”.
Складною була сценічна історія п’єси. Написав її автор 1893 року, але дозволу на постановку не було, бо цензура вважала твір наскрізь пронизаним українськими патріотичними почуттями. Та головне управління у справах преси оцінило драму по-своєму, її поставили 1900 року в Києві. Роль Сави Чалого грав М. Садовський, Гната
Пишучи цю драму, І. Карпенко-Карий порушує низку важливих проблем морально-етичного плану. Перша з них – проблема відступництва і зради, друга – компромісне розв’язання протиріччя між інтересами українців і поляків-гнобителів. Це протистояння було цілком непримириме й безперспективне. Існувала ще одна проблема – утвердження праведності гайдамацької боротьби як національно-визвольного руху
Яку ж роль відіграє образ Сави Чалого у розв’язанні цих проблем? Дуже прикро, але головний герой обирає шлях зрадника національних інтересів свого народу. Він пропонує безкровне, компромісне розв’язання міжнаціонального конфлікту. Авторитет ватажка настільки великий; що гайдамаки на початку погоджуються з ним. З цього моменту починається процес морального переродження Сави. Слова про добро для народу, його мир і спокій поєднуються у зрадника зі спалахами люті: він навіть церкву спалив, що було найбільшим гріхом. Ставши відкритим ворогом, мучителем рідного народу, відчувається роздвоєність у його думках та вчинках. Чалий, з одного боку, розуміє, що його страшна помилка призвела до десятків злочинів. У його свідомості настирливо бореться думка про повернення до гайдамацького товариства, щоб кров’ю змити гріхи. А з іншого боку, він усвідомлює, що вороття бути не може.
Людина, яка перекреслила своє добре ім’я зрадою народних інтересів, лихими вчинками – покарана навіки. Ні діти, ні внуки, ні правнуки не зможуть пишатися таким предком. Це трагедія цілого роду і навіть народу. Недарма Гнат Голий каже про них: “Найшовся б інший Сава! Багато зрадників настало, що за панські ласощі й принади свій кидають народ і віру… “
Так, усе кинув Сава Чалий заради маєтків і шляхетства, тому й перейшов на службу до магната Потоцького.
У драмі відображено страшні, трагічні сторінки нашої історії, тому їх слід завжди пам’ятати, особливо сьогодні, коли Україна стала незалежною і будує свою державу. Тільки подолання особистого егоїзму, роздвоєності у словах і справах, вірність народним інтересам, мир і злагода в суспільстві між ватажком і масами можуть дати щастя нашому народові, впевненість у майбутньому.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Карпенко-Карий – Сава Чалий (СКОРОЧЕНО) Іван Карпенко-Карий Сава Чалий (Скорочено) Трагедія в 5 діях і 7 картинах (Скорочено) ДІЙОВІ ЛЮДИ: Потоцький – коронний гетьман. Шмигєльський – шляхта Жезніцький – шляхта Яворський – шляхта К ачинська – шляхта К а с я, її дочка – шляхта Зося Курчинська, потім жона Чалого. Сава Чалий. Гнат Голий – його побратим. 1-й, 2-й, 3-й […]...
- Микола Костомаров – Сава Чалий Микола Костомаров САВА ЧАЛЫЙ ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА: П е т р о Ч а л ы й – старшина козацкий П а в л о Б у л ю к – старшина козацкий А н д р и й Г о р д и й – старшина козацкий А н т и н Г а й […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості І. Карпенка-Карого Що спільного й чим відрізняються твори М. Костомарова та І. Карпенка-Карого про Саву Чалого? 1899 року І. Карпенко-Карий написав п’єсу “Сава Чалий”. Сава Чалий був одним із ватажків гайдамацького руху на Поділлі в XVIII столітті. А 1838 року М. Костомаров написав романтичну трагедію “Сава Чалий”. Відмінність двох однойменних творів у тому, що М. Костомаров своїм […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” (2 варіант) Ольга Кобилянська розпочала свій літературний шлях повістю “Людина”, у якій підняла актуальну і болісну на той час тему жіночої долі, поставила проблему емансипації жінки. Ця тема була близькою для письменниці, адже в її родині дівчаткам з дитячих років втовкмачували, що головною метою жінки є вдале заміжжя, що їй не треба вчитися, і вже зовсім не […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому, що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “ Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так і сталося із Чіпкою – […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. М. Хвильовий Твори Миколи Хвильового – це біль романтика, що втратив свою віру, якому зрадила його мрія. Замість омріяної “загірної комуни” він отримав страшну дійсність. Мова йшла про тоталітарну систему, базовану на руйнуванні особистості, індивідуалістської української […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” (1 варіант) Мистецький процес кінця XIX – початку XX століття швидко й відчутно оновлювався завдяки новій потужній хвилі талановитої молоді. Її представники в цей період були тими, кого сьогодні модно називати “self-made man”, тобто людьми, які “самі себе зробили”. Саме до таких людей належить і талановита українська письменниця Ольга Юліанівна Кобилянська. Дівчина із багатодітної небагатої сім’ї, вона […]...
- Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного. Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” (3 варіант) Кожна людина прагне бути особистістю, прагне реалізувати свою людську сутність, розвинути всі здібності, закладені в ній природою, бути щасливою, знайшовши своє місце в житті. Однак далеко не кожній людині, на жаль, вдається це зробити. Саме до цих проблем звертається у своїй повісті “Людина” О. Кобилянська – письменниця, яку перш за все турбувала доля української жінки, […]...
- Трагедія особистості (за твором Шекспіра “Гамлет”) Трагедія особистості (за твором Шекспіра “Гамлет”) І. Головна колізія трагедії В. Шекспіра “Гамлет, принц дамський” (зіткнення вільної від феодальних пут особистості зі світом “золота і згубних пристрастей”, зі світом лицемірів, користолюбців, зрадників; питання вибору свого шляху в житті). ІІ. Руйнівна боротьба між ідеальними уявленнями головного героя трагедії і жорстокою реальністю. 1. Гамлет – принц Данський, […]...
- Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть вопи як ясла повні?” Панаса Мирного Реферат на тему: Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть вопи, як ясла повні?” Панаса Мирного Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і […]...
- Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” I. 30-40-ві роки сталінських репресій – страшна сторінка історії Радянського Союзу (твори про трагічні роки: “Білий одяг” В. Дудінцева, “Діти Арбата” А. Рибакова, “По праву пам’яті” О. Твардовського, “Архіпелаг ГУЛАГ” О. Солженіцина). II. Поема Анни Ахматової “Реквієм” – не тільки надгробний плач, але й суворе застереження людству. 1. Події, що лягли в основу поеми “Реквієм” […]...
- Трагедія і драматизм особистості в оповіданні “Жага до життя” Ні дерев, ні кущів, ні трави – нічого, Окрім безмежної і страшної пустелі. Джек Лондон Болівар не витримає двох. О. Генрі Читаючи твори Джека Лондона, не можна не ототожнювати життя його героїв з особистою долею видатного письменника, який прожив усього сорок років. Закон рівних можливостей американського суспільства ніби повністю спрацював на прикладі творчих успіхів Дж. […]...
- Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого Жінка… Дружина, мати, сестра, наречена, дочка, невістка… Кожна з них, несучи на собі тягар моральної відповідальності за благополуччя рідних і близьких людей, сама часто залишається наодинці зі своїми складними проблемами: незахищеністю, залежністю від різних життєвих обставин, пресом соціальної нерівності, побутових забобонів, сімейної тиранії… Продовжуючи й творчо розвиваючи традиції […]...
- Трагедія особистості в байдужому суспільстві (за романом “Герой нашого часу”) Холодний, уважний погляд кинь на життя – побачиш безглуздий жарт. М. Лермонтов. “І нудно і сумно… “ Роман “Герой нашого часу” складається з п’яти повістей, головним героєм яких є Печорін, російський офіцер, висланий властями на Кавказ. У своєму романі М. Лєрмонтов звернувся до теми моральних проблем особистості в суспільстві. Через внутрішній світ свого героя, повний […]...
- “Комедію нам дайте, ще бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над поромами… ” Актуальність-творів І. Карпенка-Карого I. Загальнолюдські цінності героїв І. Карпенка-Карого; (Письменник умів “заглибитися в душу народу”, правдиво розкрити трагедію простих людей. Він довів, що гідність людини не в приналежності до привілейованої касти, а в трудовій діяльності, в простоті та щирості, коханні та взаємоповазі.) II. Риси героїв “нашого часу”. (Безумовно, це прагнення мати якомога більше грошей. А що сучасні бізнесмени? […]...
- Трагедія Пилипка – трагедія народу (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Оповідання “Морозенко” належить перу відомого українського письменника Панаса Мирного. Сам письменник називав себе Панасом Мирним – не мирним. Чому? Бо не схотів змиритися з тією жорстокою несправедливістю, яка існувала в житті, не міг спокійно спостерігати муки простого, знедоленого народу. Чуле, вразливе серце письменника відгукується на горе трудівників, а свої переживання й роздуми він передає у […]...
- Життя та творчість Івана Карпенко-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”). І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому […]...
- Життя та творчість Івана Карпенка-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”). І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Ішов 1919 рік… Братовбивча війна… Батько іде проти сина, а син проти батька… Страшні часи, часи горя і крові. І страшні вони ще тому, що події ці розгорталися в Україні з жахливою силою. “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а гелгання бійців нагадувало […]...
- Коротка Біографія Івана Карпенко-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) Іван Карпович Тобілевич Народився 29 вересня 1845 р. у слободі Арсенівка на Херсонщині (тепер Новомиргородський район Кіровоградської області) у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. З початку 60-х років брав активну участь в Українському театральному житті. […]...
- Серце його “тверде й недобре”. (Образ Сави за повістю О. Кобилянської “Земля”) У творі “Земля” О. Кобилянська поставила низку запитань, але не на всі можна знайти відповіді, бо життя має свої закони. І хто йде проти них – може загинути не тільки фізично, а й духовно. За якими законами жив Сава Федорчук? Народився хлопчик у чесній сільській родині, батьки тяжкою каторжною працею заробляли гроші, щоб придбати землю. […]...
- Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого (І. К. Тобілевича) 29 вересня У селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, 1845 в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. 1555 Починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі. 1559 Закінчує Бобринецьку повітову школу з нагородою за успіхи в навчанні та “благонравие”. 1860 Починає працювати писарчуком […]...
- Ой був в Січі старий козак… – Народні балади ОЙ БУВ В СІЧІ СТАРИЙ КОЗАК (Пісня про Саву Чалого і Гната Голого) Ой був в Січі старий козак На прозвище Чалий, Вигодував сина Саву Козакам на славу. Не схотів же та той Сава Козакам служити, Відклонився до ляшеньків В Польщу паном жити; Та схотів же та той Сава Слави залучити, Став козаків-запорожців По степах […]...
- Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” I. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” (І. Франко). II. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого (в попередніх класах комедія “Сто тисяч”, зараз п’єса “Хазяїн”). 1. Порівняння героїв двох комедій (образ Пузиря – рідний по духу Герасиму Калитці: ненаситна жадоба до збагачення, дикість натури стяжателя, зажерливість і цинізм; Пузир наживався […]...
- Життя і творчий шлях Івана Карпенко-Карого Реферат на тему: Життя і творчий шлях Івана Карпенко-Карого (1845 – 1907) Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною (1845-1907) Справжнє прізвище – Тобілевич. Народився в слободі Арсенівка (тепер у складі села Веселівки Новомиргородського району Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків (брати – Микола Садовський, Панас Саксаганський і сестра – Марія Садовська стали відомими акторами, діячами української культури). Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, працював дрібним чиновником у канцеляріях. Багато займався самоосвітою, брав участь […]...
- Трагедія Трагедія (грецьк. tragoedia, букв.: козлина пісня) – драматичний твір, який грунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об’єктивною неможливістю їх реалізації. Конфлікт Т. має глибокий філософський зміст, є надзвичайно актуальним у політичному, соціальному, духовному планах, відзначається високою напругою психологічних переживань героя. Т. майже завжди закінчується загибеллю головного героя. […]...
- Життєпис Івана Карпенка-Карого Карпенко-Карий Іван Карпович (1845-1907) драматург, актор, режисер, театральний діяч Народився Іван Карпович Тобілевич 17 (за старим стилем – 29) вересня 1845 р., с. Арсенівка Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер Новомиргородського району Кіровоградської області) у родині збіднілого шляхтича – управителя поміщицьких маєтків. З 1859 року, закінчивши з відзнакою Бобринецьке трикласне повітове училище, служив писарем у канцелярії […]...
- Думка Л. Толстого про роль особистості в історії (за романом “Війна і мир”) Думка Л. Толстого про роль особистості в історії (за романом “Війна і мир”) І. Як, на думку Толстого, складається історична подія? (Головна думка Толстого про те, що історична подія – це щось таке, що складається стихійно, це непередбачений результат свідомої діяльності всіх людей, пересічних учасників історії.) ІІ. Чи вільна людина у своєму виборі? (Письменник стверджує, […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” (2 варіант) Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і […]...
- Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Уявіть собі картину пізньої осені… Непривітна вона, безрадісна. Голі дерева мерзнуть під холодним небом, яке затягли важкі олив’яні хмари. Вони погрозливо зависли над порожніми полями і, здається, хочуть притиснутися до землі, вкриваючи все навколо сірим мороком. Ох, ті осінні хмари! Чого від них сподіватися? Не теплого благодатного дощу, […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (3 варіант) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на виший щабель і […]...
- Трагедія Мазепи (за поемою Володимира Сосюри “Мазепа”) Трагедія Мазепи (за поемою Володимира Сосюри “Мазепа”) Існує велика кількість літературних версій складної долі Мазепи, і не буде перебільшенням зазначити, що він став одним з яскравих персонажів світової літератури. Особистість гетьмана привертала увагу багатьох письменників, починаючи від Вольтера, Байрона, Гюго, Словацького, Рилєєва, Пушкіна до Руданського, Старицького, Лепкого, що неодно-значно відтворювали образ складної й нерозгаданої людини. […]...
Найдорожча у світі людина.