Трагікомедія “Мартин Боруля” Карпенка-Карого
П’єса “Мартин Боруля” написана на основі реального факту. І. Карпенко-Карий використав подію, яка відбулася в його родині. Батько письменника вирішив у суді довести своє дворянське походження. Незважаючи на витрачені зусилля, рід дворянським визнаний не був, бо прізвище в нових і старих документах відрізнялося однією літерою.
Так само й головний герой твору: багатий шляхтич, чиновник земського Суду Мартин Боруля має заповітну мрію – зробити свій рід дворянським, поставити все на “дворянську лінію”. Справою честі стало те доведення “дворянської лінії”, бо Мартина пан Красовський назвав бидлом, а його сина – телям. Боруля наполегливо, із завзяттям судиться, викидаючи гроші на вітер, і навіть не розуміє, що повірений Трандалєв просто дурить його. А найголовніше, сам герой навряд чи зміг би пояснити, для чого йому дворянство потрібне, адже в нього цілком нормальне життя: має дружину, сина й доньку, чимале хазяйство.
Зрозуміло, що Боруля не має нічого спільного з дворянством. Маючи звичку прокидатись рано, герой із усіх сил намагається бути паном і лежить, як і водиться панам, довго, хоч і болять боки від того лежання. Усупереч родинній традиції вимагає від дітей називати його “папінька”, а дружину – “мамінька”, не дає працювати Марисі, аби вона привчалася до дворянства. Боруля марно витрачає чимало грошей на
Боруля, безперечно, прекрасний батько, хоча через свою обмеженість і засліпленість дворянством трохи не зламав життя Марисі. Відмову сватам Миколи, Марисиного коханого, Боруля пояснює просто: “Не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій линії… ” Натомість майбутнім чоловіком доньки він бачить регістратора Націєвського – людину несерйозну, звичайного міського франта, балагура, що до того ж любить випити за чужий кошт. Марисю дивує така кардинальна зміна в батькові, адже вона вихована зовсім по-іншому.
Син Борулі Степан служить канцеляристом у місті. Батько з щедрістю витрачає на нього гроші, аби він вибився в люди, виглядав, як дворянин. Степанові це подобається, але ті гроші йдуть у нікуди, бо він не навчився цінувати зароблені гроші. Вихор міста з веселими гуляннями, що часто закінчуються пиятикою, приваблюють хлопця. Але канцелярію закривають, і молодший Боруля повертається додому, де бачить хворого батька та майже розорене хазяйство. Це все – наслідки бездумної гонитви за дворянством.
Символічним є спалення “дворянських паперів” у кінці п’єси. Герой немов очищається тим вогнем, стає зрячим, Борулі стає легше, наче в нього нова душа ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала.
У творі поєдналися елементи комедії і трагедії. Образ Борулі в цілому комічний, але за цим зовнішнім комізмом криється страшна драма, адже нерозумний, засліплений “дворянською лінією” герой міг втратити абсолютно все: і майно (якого майже не лишилось), і друзів (Гервасія, Протасія і Матвія), і дітей (нещасливий шлюб Марисі й розпусне життя Степана), і власне життя.






Related posts:
- Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні...
- Аналіз твору Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Ідейно-тематичний зміст Трагікомедія”Мартин Боруля” написана в 1886 р., під час новочеркаського заслання. Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі...
- Аналіз “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий “Мартин Боруля” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Мартин Боруля” : драма. Жанр “Мартин Боруля” : трагікомедія...
- Коротко про “Мартин Боруля” (1886) Літературний рід: драма. Жанр: трагікомедія. Тема: дворянство як міф про краще життя. Головні ідеї: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю. Дійові...
- Іван Карпенко-Карий – Мартин Боруля (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Карпенко-Карого “Мартин Боруля” 1886 р. Літературний рід: драма. Жанр: трагікомедія. Тема: дворянство як міф про краще життя. Головні ідеї: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві;...
- Мартин Боруля (скорочено) – Карпенко-Карий Іван Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що “дворянскоє депутатскоє собраніє” зачисляє його, Борулю, до дворянського...
- Іван Карпенко-Карий – Мартин Боруля (СКОРОЧЕНО) Іван Карпенко-Карий Мартин Боруля (СКОРОЧЕНО) Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що “Дворянскоє депутатскоє собраніє”...
- Мартин Боруля – мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка...
- Критика “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий Сюжет трагікомедії ” Мартин Боруля ” письменник побудував на реальних фактах із життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який тривалий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським....
- “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу,...
- Іван Карпенко-Карий – Мартин Боруля Карпенко-Карий Іван МАРТИН БОРУЛЯ Комедія в 5 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їх дочка. Степан – син їх, канцелярист земського...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Драматургія Карпенка-Карого розмаїта за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, земле-власників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у...
- Корифей українського театру (за творами І. Карпенка-Карого) Корифей українського театру Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище – Тобілевич) був людиною всебічно обдарованою. Його два брати і сестра стали відомими акторами, діячами української культури. Успіх п’єс Івана Карпенка-Карого пояснюється тим,...
- “Комедію нам дайте, ще бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над поромами… ” Актуальність-творів І. Карпенка-Карого I. Загальнолюдські цінності героїв І. Карпенка-Карого; (Письменник умів “заглибитися в душу народу”, правдиво розкрити трагедію простих людей. Він довів, що гідність людини не в приналежності до привілейованої касти, а в...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною (1845-1907) Справжнє прізвище – Тобілевич. Народився в слободі Арсенівка (тепер у складі села Веселівки Новомиргородського району Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків (брати – Микола Садовський, Панас Саксаганський і...
- Трагічне і комічне у п’ієсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. Творчість І. Карпенка-Карого у контексті розвитку української драматургії й театру кінця XIX ст. (Відомий драматург І. Карпенко-Карий стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах він звертався...
- Нова доба – нові господарі землі (за п’єсами І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”) Друга половина XIX сторіччя. Залишилася в минулому селянська реформа 1861 року. Селяни нарешті отримали право не лише до сьомого поту працювати на поміщицькій землі, а й на зароблені гроші викупити...
- Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” (1 варіант) П’єси І. Карпенка-Карого – ціла епоха в історії розвитку світової драматургії. Письменник вважав своїм обов’язком викривати суспільне зло, тому в його творах читач часто бачить дійових осіб, що виступають уособленням...
- Моя оцінка образу Герасима Калитки (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая...