Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження (за поезією “До праці”)
Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю.
У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців:
Нумо до праці брати!
Годі лякатись! За діло святеє
Сміло ми будемо йти!
І незважаючи на те, що шлях до щастя і волі довгий і важкий, його можна подолати, якщо не спинятись.
Письменник
На мою думку, Б. Грінченко вважає, що праця необхідна для того, щоб народ здобув самостійність, пережив національне відродження. Думка поета про те, що “ми на роботу на світ народились”, надзвичайно важлива і в наш час. Її актуальність полягає в тому, що тільки працюючи ми зможемо покращити становище нашого суспільства, свій життєвий рівень, стати на один щабель з іншими європейськими країнами.
Отже, щира праця кожного члена суспільства – основна умова нашого щасливого майбутнього.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (1 варіант) Геніальну спадщину великого Каменяра українського народу по праву вважають окрасою української культури. Він дивував світ своїм всебічним талантом, надзвичайним розумом, бурхливою суспільно-політичною і культурною діяльністю, глибокою вірою у щасливе майбутнє нашого народу. Своєрідним підсумком усієї творчої діяльності видатного літературного діяча є його поема “Мойсей”. Вершинним твором Іван Франко немовби звітував перед своїм народом, а тому […]...
- Проблема національного відродження у поезіях Павла Тичини На початку XX століття в українській поезії повіяло свіжими вітрами. Бурхливе життя 20-30 років розбудило приспані віками творчі можливості українського піролу, перед яким розкрилися (хоч на дуже короткий час) небачені досі перспективи самоствердження, національного відродження. Українські поети відроджували глибинну історичну пам’ять свого народу, будили його національну свідомість. Важливе місце серед них займає Павло Тичина. Ще […]...
- Борис Грінченко – до праці Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будему йти! Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях і важкий, Що аж до щастя і долі прямує: Нумо до праці мерщій! Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись, Дякою нас тоді люди згадають – […]...
- Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У […]...
- Ідея національного духовного відродження у творчості Т. Шевченка Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цієї славної події український народ. В ім’я волі і свободи він жертвував усім – шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (2 варіант) Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (2 варіант) Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
- Твір на тему: Лиш в праці варто і для праці жить Лиш в праці варто і для праці жить Пісня і праця – великі дві сили. Їм я до скону бажаю служить. І. Франко, “Пісня і праця” Дай працювать, працювать, працювати, У праці сконать! Благає рідну землю І. Франко у вірші “Земле моя, всеплодющая мати… “ Праця – це засіб існування. Але якби вона зводилась до […]...
- Твір на тему: В праці, тільки в праці справжнє щастя (Ю. Фучик) “В праці, тільки в праці справжнє щастя” (Ю. Фучик) Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя – це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя – це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше – це вміння віддавати вся […]...
- Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини. У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (1 варіант) Павлу Григоровичу Тичині довелося жити у важкі для нашої країни часи: Перша світова війна, революція, громадянська війна, становлення та втрата незалежної української держави, радянська диктатура з її забороною писати правду, висловлювати власну думку. Все це не могло не відбитися на творчості поета: змінювалися часи – змінювався характер та проблематика віршів Тичини. І якщо в ранній […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (3 варіант) З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою […]...
- Ідея сродної праці та її значення (Г. Сковорода) Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них. Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці. З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам. Щастя, що ця […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (1 варіант) Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (2 варіант) Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- “Віддав себе я праці без вагання… ” (життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка) Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, […]...
- Звеличення почесної праці хлібороба у вірші “Спасибі” Багато професій є на світі. Дуже важливими є праця вчителя, лікаря, кухаря, пожежника. Але особливою повагою в усі часи користувався труд землероба. Нелегку, але надзвичайно важливу для людей працю хлібороба змалював М. Рильський у своєму вірші “Спасибі”: Який це труд, який солодкий піт, Яка жага і втома життєдайна! Поет захоплюється працівниками землі, які з покоління […]...
- Суспільство в ідейних поглядах М. П. Драгоманова в контексті соціального і національного розвитку Суспільство в ідейних поглядах М. П. Драгоманова в контексті соціального і національного розвитку Європейсько відомий український мислитель та вчений М. П. Драгоманов значну частину свого життя, а саме 19 років, змушений був провести за кордоном, у еміграції. На жаль, на батьківщині, розділеній могутнішими державами, належного офіційного визнання його як інтелектуала, прихильника і генератора ліберальних поглядів […]...
- Твір на тему: Тільки у праці велика людина (Твір-міркування) Не кожній людині дано відчути радість праці. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і праця для них – тягар, що віднімає сили, час, з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, вибраний ними, не відповідає здібностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них праця – мука, рабство, безнадійний полон без перспектив звільнення! Такі люди тягнуть […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (2 варіант) Що б робила людина, якби не працювала, навіть не підозрювала, що щось подібне існує? Я гадаю, вона неодмінно почала б щось робити, бо сидіти весь час без діла, мабуть, не зможе навіть найзапекліший ледар. Як не дивно, у ледарів є якісь незрозумілі нам виправдання щодо свого неробства. Вони намагаються нас переконати, що не працюють через […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (3 варіант) Усе життя наші предки працювали, бо знали: без праці вони загинуть від голоду. Добували собі працею їжу ще у вік кам’яний, працювали і в середні віки, і у вісімнадцятому, дев’ятнадцятому сторіччях. Люди розуміли, що без діла вони перетворяться на трутнів, які живуть лише крадіжками та обманом. Це розуміння праці, безмежна любов до родинного клаптика землі […]...
- Трактування політичної та культурної спадщини України в “Історії русів” Твір “Історія Русів” був уперше опублікований у 1846 році. Його невідомий автор осмислює історію українського народу з часів сивої давнини і до 1769 року. Події описані у хронологічній послідовності. Спочатку і втор розповідає про походження східних слов’ян. Вагоме місце в історії Української держави він відводить козацтву, бо саме воно було захисником свого народу, боролося проти […]...
- Особливості праці й життя кіномитців у романі Ю. Яновського “Майстер корабля” Іноді можна почути думку про те, що життя творчої людини – неважке і сповнене розваг. Справді, що таке творчий процес? Поняття це абстрактне й, мабуть, не вимагає великих зусиль: твори собі, коли прийде натхнення… І тільки самі митці знають, що за словом “натхнення” стоять довгі безсонні ночі, грунтовні знання, уміння працювати без перепочинку, сила волі. […]...
- Тема “сродної” праці в творчості Г. Сковороди Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – український філософ-гуманіст, визначний письменник XVIII століття. Самобутність таланту та неординарність поглядів мислителя захоплювали практично всіх, хто знайомився з його творчістю. “Багато в його світогляді є дивовижно близького мені, – говорив Лев Толстой. – Я недавно ще раз його перечитав. Мені хочеться написати про с нього. І я це зроблю. Його […]...
- Багатство тематики та проблематики малої прози І. Франка (на матеріалі оповідань “Ріпник”, “Без праці”, “Терен у нозі”, “Зойчине крило”, “Із записок недужого”) Багатство тематики та проблематики малої прози І. Франка (на матеріалі оповідань “Ріпник”, “Без праці”, “Терен у нозі”, “Зойчине крило”, “Із записок недужого”) Іван Якович Франко є, беззаперечно, найпомітнішою та найдіяльнішою постаттю української культури на зламі XIX – XX ст. Поет, публіцист, літературознавець, критик, людина енциклопедичних знань, відомий політичний і громадський діяч… Важко назвати ті сфери […]...
- “Аби ти щаслива була, Україно… ” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. […]...
- Творчість – сенс життя Лесі Українки (на матеріалі поезії “Як я люблю оці години праці”) Нехай там збирається гірша. Страшніша негода, Нехай там узброїться в гостру, Огненную зброю, Я вийду сама проти неї І стану – поміряю силу! Геніальний і творчий талант Лариси Косач – нашої Лесі Українки – розвивався плинно, незважаючи на те, що лиховісна хмара прошуміла над нею. Хвороба приковувала молоденьку, слабосилу й хворовиту дівчину до ліжка, а […]...
- О. Довженко – “творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” (К. Тепліца) Олександр Довженко залишився у пам’яті близьких йому людей людиною надзвичайної енергії, волі до життя, твердого духу та гострого почуття справедливості. Коли я думаю про митців епохи Розстріляного Відродження, насамперед мене захоплює мистецький геній цих людей, здатність створювати вічні шедеври літератури, кіно, малярства, твори загальнолюдського масштабу, глибокого значення. Але не менш гідним захоплення є твердість і […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) (1 варіант) У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а […]...
- Трактування любові у романі Гамсуна “Пан” ГАМСУН КНУТ (1859-1952) Справжнє ім’я – Кнут Петерсен. Норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії (1920), відомий романами “Голод” (1890), “Редактор Люнге” (1892), “Жінки біля колодязів”, “Соки землі” (1920), “Коло замкнулось” (1936). Творчі здібності Гамсуна виявилися рано. 1877 року він друкує першу повість “Загадкова історія… “, яка мала успіх у читачів. Вирішує присвятити себе літературі, але вже […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (1 варіант) Нам відомо з підручників біології, що, згідно з теорією Ч. Дарвіна, людина походить від мавпи. Ця людиноподібна істота вирішила трохи попрацювати, і з нею сталося диво. Здається, подібне диво сталося і з Корнієм Перепутькою з роману Уласа Самчука “Марія”. Цей чолов’яга перетворився з ледаща та байдикуватого непотребу на хазяйновиту і працьовиту людину. Плодовита земля та […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (2 варіант) Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури (Ф. Купер, Д. Лондон), однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, […]...
- Кайдаші – типові представники українського селянства пореформеного періоду, носії національного характеру Люблячи свій народ, співчуваючи його тяжкій долі, видатний український письменник І. Нечуй-Левицький вважав своїм обов’язком говорити йому правду, будити від тяжкого сну й апатії, які були викликані довгими роками кріпосницького гніту та злиднями. І правда ще висловлена у такій досконалій художній формі, з таким гумором та іронією, що це викликає сміх і сльози вже в […]...
- Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце у творчості М. […]...
- Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко. Герої роману “Маруся Чурай” (1979) живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Ліна Костенко розкрила далеке, сховане у віках коріння того руху, який відчутно активізувався і поширювався у надрах радянської тоталітарної […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (5 варіант) У чужому сірому і холодному Петербурзі і в далекому випаленому сонцем казахському степу згадував Тарас Шевченко свою Батьківщину, благословенну землю України, политу кров’ю і потом дідів та прадідів наших. Україна… Вона завжди спливала в спогадах страдницької душі Великого Кобзаря, нашого національного пророка, “садком вишневим коло хати”, плином сивого Дніпра, високими могилами – курганами в роздольнім […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (1 варіант) До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині розповідає нам роман Багряного “Тигролови”. […]...
- Образ жінки-трудівниці (За поезією П. Грабовського) Павло Грабовський – один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змалював образи скривджених і знедолених. Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного йому […]...
- Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження” Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження”. “Розстріляне відродження” – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр., яке дало високохудожні твори у галузі літератури живопису, музики, театру і яке було знищене більшовицьким тоталітаризмом. Українська творча інтелігенція 20-х рр. вперше за останні 300 років зробила героїчну спробу підвестися з колін, випростатися і гідно явити […]...
Еволюція філософських поглядів раскольникова.