“Треба – любити людину, більше, ніж самого себе” (Остап Вишня)
“Що таке, по-моєму, література? – запитував Остап Вишня і відповідав: – Це – крила Шевченка! Це – ніжність Лесі Українки! Це – мудрість Івана Франка!.. А взагалі талант – це народ!”
Остап Вишня – знаний в Україні і за кордоном. Протягом усього творчого шляху він виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало в серця народу. “Який би я був щасливий, – занотував письменник у щоденнику, – якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… “
Органічність цих слів
Усі засоби гумору та сатири, які використовував Остап Вишня, можна чітко побачити у творі “Зенітка”. Головний герой – мудрий, життєрадісний, винахідливий і дотепний дід Свирид. Він став на захист Вітчизни у боротьбі з кривавим фашизмом. Про свій героїчний подвиг у роки війни цей мужній і скромний чоловік розповідає зі стриманим гумором. У загальнонародну справу розгрому загарбників-іновірців він вносить і свій посильний вклад. Йому не звикати до бойових дій, бо до “соприкосновенія” діда Свирида з фашистами були побутові “страженія” з бабою
Широко відомою в літературі є гумореска “Чухраїнці”, в якій Остап Вишня особливо нещадно викривав слабість громадської та національної єдності українців, їхню інертність. Починає письменник її географічною характеристикою: “Гонів із сотню за Атлантидою, трошки вбік, праворуч” розташувалась така давня країна Чукрен, назва якої походить від того, “що її населення, люд тобто Божий, завжди чухався. Дитина маленька, як тільки починало було спинатися… коли його чи запитають про що-небудь, чи загадаються, що зробити, зразу воно лізе до потилиці і починає чухатись. І так ото чухається все своє життя, аж поки дуба вріже… ” Якби ж знаття – “найхарактерніша для чухраїнця риса”. Український сатирик дуже засуджував цей спосіб мислення, страшенно боляче було йому за таку нездатність до дій, безініціативність, пасивність нашого люду. Але все ж таки дотепно і з оптимізмом Вишня вигукує, показуючи свою доброзичливість: “Нічого! Якось-то воно буде”. Бо сам же мовляв з них, чухраїнців!
Як бачимо, письменник не ставив себе осторонь від свого народу, а його серце завжди було поряд, вболівало і страждало. Це яскраво представлено в багатьох гуморесках Остапа Вишні, бо він володів мистецтвом “блискавичного” короткого гострого діалогу, був проникливим психологом.
Гуморист умів бути різним: міг бути нещадним і вмів убити сміхом, а міг бути щирим, любив життя, а насамперед – свідомо любив свій народ. Остап Вишня ніколи не змінював своїм принципам: був усе життя безпартійним – у вік жахів, кепкуном – за часів сліпого фанатизму, гуманістом – під час масових організованих злочинів. Його гумор і сміх і сьогодні є синонімами свободи, віри та всепоглинаючої доброти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Остап Вишня – майстер гумору (2 варіант) Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
- Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...
- Остап Вишня – Біографія (Дуже коротко) ОСТАП ВИШНЯ (ПАВЛО ГУБЕНКО) (1889-1956) Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Закінчив початкову, потім – двокласну школу в Зінькові. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. Працював фельдшером: спочатку – в армії, […]...
- Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху І. Остап Вишня – найвизначніший представник української сатирично-гумористичної літератури. (Це був майстер художньої пародії і шаржу, короткого памфлету, сатиричного фейлетону і гуморески. Остап Вишня все життя був веселою, оптимістичною людиною і своїм темпераментом так заражав оточуючих, що ті забували про будь-які проблеми і турботи. Адже “гумор – кращий порадник у важкій ситуації і кращі ліки […]...
- Остап Вишня – “чарівник сміху” (1 варіант) Мені здається, немає в світі такої людини, яка б ніколи в житті не сміялась. Як відомо, сміх – дуже корисна річ, яка може навіть вилікувати деякі хвороби. Тому в той час, коли суспільство дуже хворе, з’являється якнайбільше гумористів. Певна річ, що Остап Вишня народився не випадково. Він, мабуть, відчував, що його сміх допоможе людям вижити […]...
- На полювання з девізом: хай живуть зайці! (Остап Вишня) Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Остап Вишня – Біографія (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко (1889-1956) Народився 13 листопада 1889р. у с. Грунь “У мене не було жодного сумніву, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку… ” […]...
- Остап Вишня – майстер української сатири та гумору Остап Вишня увійшов до всесвітньої літератури як майстер української малої гумористичної прози. Саме української, бо тематика та мова його “усмішок” іде від народного характеру, народної творчості, рідної землі. Новаторський жанр “усмішки”, який вигадав він сам, відзначається розмаїтістю: гуморески, фейлетони, шаржі, новели, пародії, репортажі, “реп’яшки”. Але всіх їх об’єднує головне – яскрава комічність ситуації та мови, […]...
- Остап Вишня – Отак і пишу (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Отак і пишу (Скорочено) Часто письменників питають, як вони пишуть. Герой-оповідач на це часто відповідає жартома: “А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі… ” Навряд чи можна, на його думку, навчити когось писати художні твори, а от навчитися можна. Працювати в газетах почав пізно, коли було вже […]...
- Остап Вишня Остап Вишня. Павло Михайлович Губенко (літературний псевдонім – Остап Вишня) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечві, поблизу містечка Грунь Зіньківського повіти на Полтавщині у незаможній багатодітній родині. Михайло Кіндратович, батько майбутнього письменника, довго ніс осоружну царську службу-муштру. Нарешті звільнився. Але де ж притулок знайти? У пошуках роботи опинився аж тут, в хутірці з […]...
- Остап Вишня – “чарівник сміху” (2 варіант) Чому людям так подобається смішне?’ Я гадаю, тому, що це підвищує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до-того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху.. 3 насолодою перегортаю […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (1 варіант) Видатний український письменник Павло Михайлович Губенко, відомий широкому загалу читачів під псевдонімом Остап Вишня, ввійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири і гумору. Всенародне визнання і тривала популярність творчості цього письменника зумовлюється його рідкісним талантом, глибоким, тонким знанням народного життя, і, головне, знанням природи і законів гумору. Остап Вишня вважав, що література, а передусім, […]...
- Остап Вишня Максим Рильський Максим Рильський ОСТАП ВИШНЯ Найхарактернішою, може, рисою Остапа Вишні як письменника є те, що він органічно поєднує в своїй творчості новий, соціалістичний зміст з глибоким національним характером. Це – український письменник передовсім, український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці. Саме […]...
- Остап Вишня – письменник, рибалка і мисливець (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. У 1917 р. екстерном склав іспити в приватній гімназії і вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних змагань перебував у війську Центральної Ради, […]...
- Остап Вишня – Зенітка (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Зенітка (Скорочено) “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? Драстуйте! – Драсігуйте! Діла? Діла – нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія (СКОРОЧЕНО) ОСТАП ВИШНЯ МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ (Скорочено) Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу […]...
- Остап Вишня – Сом (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Сом (Скорочено) За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний Донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка […]...
- Остап Вишня – Сом (Характеристика твору) Характеристика твору Остапа Вишні “Сом” Уперше цю усмішку було надруковано в 1953 р. в журналі “Дніпро” з підзаголовком “З мисливських усмішок”. Починається твір із запрошення побувати “на річці на Осколі”, ніби спонукаючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу – своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова живописного пейзажного […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія (Характеристика твору) Характеристика твору Остапа Вишні “Моя автобіографія” Тема : розповідь про родину, становлення і формування Остапа Вишні, як письменника. Ідея : у гумористичній формі розповісти про фактори, що сприяли становленню митця. Гумореску “Моя автобіографія” вперше надруковано окремим виданням у 1927 році (Харків, “Книгоспілка”). За жанром це гумористичне оповідання, або гумореска. Хоча тут є одна особливість. Взагалі-то […]...
- Остап Вишня – Зенітка ОСТАП ВИШНЯ “ЗЕНIТКА” Сидить дiд Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як дiла, дiдусю? Драстуйте! – Драстуйте! Дiла? Дiла – нiчого! Дiла, як казали отi песиголовцi, – гут! – I по-нiмецькому, дiдусю, навчились? – Атож. У соприкосновенiї з ворогом був, – от i навчився. – I довго, дiдусю, соприкасалися? – Та не так, щоб […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія (АНАЛІЗ) Аналіз твору Остапа Вишні “Моя автобіографія” 1927 р. Літературний рід : епос. Жанр : гумореска. Тема : розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника. Головна ідея : у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця. Композиція : гумореска складається з трьох розділів: у вступному етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків […]...
- Твір на тему: Пізнай самого себе Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до […]...
- Зенітка (скорочено) – Вишня Остап (1889-1956) “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? драстуйте! – драсігуйте! діла? діла – нічого! діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось як це було. […]...
- Остап Вишня – Біографія Остап Вишня (13 листопада 1889 – 28 вересня 1956) Письменник унікальної (не тільки для України) популярности, рекордних – мільйонових! – тиражів, твори якого знали навіть неписьменні, за що його деякі вибагливі критики виключали з літератури, а диктатори – із життя. Хоч спіткала його доля гумориста-мученика, але й після десятилітньої каторги на Печорі, немов той Мамай […]...
- Остап Вишня – Бенгальський тигр (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Бенгальський тигр (СКОРОЧЕНО) Полювати на тигра треба їхати в Бенгалію, тому що саме там водяться найбільші тигри – 2,5-3 метри, й хвіст до метра. Тому, якщо одбити тільки хвоста, то й це вже не абищо. На Бенгалію з Києва тре ба їхати через Мотовилівку, Васильків і Фастів. Потім брати на Жмеринку до Одеси, […]...
- Вишня Остап – Біографія (13 листопада 1889 – 28 вересня 1956) Письменник унікальної (не тільки для України) популярности, рекордних – мільйонових! – тиражів, твори якого знали навіть неписьменні, за що його деякі вибагливі критики виключали з літератури, а диктатори – із життя. Хоч спіткала його доля гумориста-мученика, але й після десятилітньої каторги на Печорі, немов той Мамай чи Байда, […]...
- Остап Вишня – Як варити і їсти суп з дикої качки (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Як варити і їсти суп із дикої качки (Скорочено) Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. “Само бою розуміється, […]...
- Отак і пишу (скорочено) – Вишня Остап Часто письменників питають, як вони пишуть. Герой-оповідач на це часто відповідає жартома: “А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі… ” Навряд чи можна, на його думку, навчити когось писати художні твори, а от навчитися можна. Працювати в газетах почав пізно, коли було вже йому тридцять з гаком літ. Тепер […]...
- Надя Ковалюк – Не треба більше спогадів… Мовчи! Не треба більше спогадів… Мовчи! Хай за плечима стогне й плаче вітер, Допомогти не може він нічим, Що в нашому саду вмирають квіти. Не воруши той день, коли ти йшов, В думках перебираючи причини. У тім, що вічна пам’ять, не любов, Повір, на цій землі ніхто не винен. Ти ще у снах повернешся колись На […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія ОСТАП ВИШНЯ МОЯ АВТОБIОГРАФIЯ У мене нема жодного сумнiву в тому, що я народився, хоч i пiд час мого появлення на свiт бiлий i потiм – рокiв, мабуть, iз десять пiдряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подiя 1 листопада (ст. стилю) 1889 року в мiстечку Грунi, […]...
- Моя автобіографія (скорочено) – Вишня Остап 1889-1956 Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груні в маєткові поміщиків […]...
- Остап Вишня – Як варити і їсти суп з дикої качки Остап Вишня ЯК ВАРИТИ І ЇСТИ СУП ІЗ ДИКОЇ КАЧКИ (М. Т. Рильському) Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі багатолітніх спостережень і наукових досліджень остаточно визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та ію очеретах і тихих-тихих плесах, по річках-колисках смарагдової Батьківщини нашої Радянської… Словом, ви поїхали на лугові […]...
- Богдана Лапченко – Я врятую тебе від самого себе Я врятую тебе від самого себе, Від думок, від людей і від світу. Я віддам тобі все, що є дороге І закутаюсь в теплий світер. Я наллю собі в келих по вінця вина, Сяду в темряві на підвіконня. Заховаюсь у ніч. Я сьогодні сама. В грудях тепло, а від вина – сонно. Сон прийшов під […]...
- Дилда – Вишня Остап Дилда, Тимiш Iванович, такий собi є на свiтi. Прiзвище таке в нього: дилда. Коли заснувався в його селi колгосп, дилда, Тимiш Iванович, сильно покрутив носом, – отак: круть-круть-круть! – i сказав своїй жiнцi Салимонiї Пилипiвнi дилдi: – Гуртове – чортове! Залишився тодi Тимiш Iванович дилда одноосiбником. Ну, що ж: одноосiбник, коли вiн чесний, коли вiн […]...
- Остап Вишня – Отак і пишу І Як ви пишете? З такими запитаннями частенько звертаються слухачі до всіх письменників мало не на всіх літературних вечорах, де письменники читають прилюдно свої власні твори. Звертаються з такими запитаннями вони й до мене. – Як я пишу? Колись, замолоду, на такі запитання відповідалося жартома так: – А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю […]...
- Остап Вишня – Сом Остап Вишня СОМ Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте! … За славним містом Енськом Оскіл тече повз радгосп, і радгоспівський садок, як то кажуть, купається в річці. Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими […]...
- Антонич Богдан-Ігор – до гордої рослини, цебто до самого себе Широкоплечі пні. Черва і червень. З погаслих зір срібляве порохно Обсипує дубове листя. дно Підземних рік. Тремтять рослинні первні. Хмарин хустина на обличчі неба. Співає сонно гімн гниття черва. Заранній лук мов сонячна брова. Проміння кусні – світло тонкостебле. Зелена башта – дуб стрільчастоверхий, Підвівшися із ночі чорних нар, Виполює черву й гниття пожар Зливає […]...
- Остап Вишня – Бенгальський тигр Остап Вишня БЕНГАЛЬСЬКИЙ ТИГР Полювати бенгальського тигра треба їхати в Бенгалiю, бо це не простий тигр, як бачите, а бенгальський. Чому нас iнтересує саме бенгальський тигр? Тому вiн нас iнтересує, що бенгальський тигр найбiльший з усiх тигрiв на свiтi, тому що завдовжки вiн 2,5-3 метри i що самий хвiст у нього 80-95 сантиметрiв, так що, […]...
- Критика “Сом” Вишня Усмішка ” СОМ “, уперше надрукована в журналі “Дніпро” 1953 р., доволі велика за обсягом – складається із чотирьох частин. У І частині з палким замилуванням описує Остап Вишня природу річки Оскіл, диких пташок. До кожного виду цих птахів Остап Вишня добирає оригінальні порівняння: “Дикі курочки… ноженятами… бігають по зеленому лататті, як по паркету”. У […]...
Червона шапочка івана дударя.