Твір на тему: Чи легко навчатися? (допис у газету)

Чи легко навчатися? (допис у газету)
Взагалі-то я люблю школу. Але іноді мені доводиться переживати жахливі миті. Здається, що все, кінець. Немає теперішнього, втрачена віра у майбутнє. Сутінки змінюються темрявою. Таких людей, як я, називають песимістами.
Понад усе мені не подобається початок уроку. Я терпіти не можу ці страхітливі слова: “Іди відповідай!” Мені більше подобається відповідати з місця. Так зручніше, вільніше. Я полюбляю розмірковувати вголос. Але тільки починаю це робити, як мене перебивають. Я розумію, що часу обмаль, і якщо кожний почне розмірковувати вголос, то новий матеріал ми не вивчимо. Ще мені дуже хотілось би, щоб на уроці була спокійна обстановка. Адже майже кожні п’ять хвилин учитель підвищує голос, намагаючись привести до тями деяких учнів. У нашому класі багато хто не розуміє, навіщо він приходить до школи. Точніше, розуміють це на свій лад. Дехто приходить тільки поспілкуватися, інші виконують свій обов’язок. На жаль, до них належу і я. Скажу відверто, мені подобається географія. Який цікавий предмет! Я навіть купив собі (на заощаджені гроші) глобус. Він стоїть на тумбочці поряд із моїм ліжком. Мені б дуже хотілося вирушити у подорож, ознайомитися з різними країнами, дізнатися, що в них є цікавого, які там є історичні пам’ятки, як там живуть люди.
Сподіваюсь, що цей допис у газету потрапить на очі моєму вчителю географії і він дізнається, як я люблю його предмет. Шкода тільки1, що в нього не так вже й легко вчитися.

Ви зараз читаєте: Твір на тему: Чи легко навчатися? (допис у газету)