Твір на тему: Музей радощів і сліз (твір-роздум – фантазія)

Музей радощів і сліз (твір-роздум – фантазія)
Як багато у світі різноманітних музеїв. Але, якби моя воля, я відкрив би ще один – музей “Радощів і сліз”. Серед його експонатів я повісив би банку з написом: “Сльози, які пролила волейбольна команда дівчат 8-А, що програла команді 8-Б”. Або вивісив би щит: “Для пробивання дозволу на багатоденний туристський похід”.
У музеї я виставив би кеди чемпіона школи зі стрибків і дитячі черевики однієї дівчинки, в яких вона вперше прийшла до школи. У цьому музеї була б спеціальна кімната для “астролога”. Він сидів би на східній кулі зі строкатої тканини. І витягував би з лотерейного барабана для кожного, хто побажає, його “долю”. Це могли б бути афоризми. Наприклад, такі:
“Я не Бог, я мушу щось робити” (Б. Шоу).
“Гарячкуваті люди відхідливі” (приказка).
“Лінощі, як іржа, роз’їдають швидше, ніж. праця виснажує” (Б. Франклін).
“Що людина розумніше і що чуйніше в неї серце, то більше вона помічає добра в інших людях” (Б. Паскаль).
“Не треба навіть жартома брехати і лестити. Хай кожен думає про тебе, що йому завгодно, а ти будь таким, який є насправді” (В. Бєлінський).
“Не знаєш, хто я, не знаю, хто ти.
Дивно: як ми до сьогодні не знали одне одного.
Побудуємо ж міст між двома, що одне одного не знають!” (Р. Тагор).
Ось такий музей “Радощів і сліз” я хотів би відкрити у нашій школі.

Ви зараз читаєте: Твір на тему: Музей радощів і сліз (твір-роздум – фантазія)