Твір на тему: “Що уміти – за плечима не носити”

Я дуже люблю допомагати мамі готувати обід. Часто подруги навіть жартують, що я буду кухаркою, хоч моя мрія – стати лікарем. Але я знаю, що добре, коли все умієш робити.
Ось у цьому році ми ходили в туристичний похід. За день ми дуже втомилися. Хотілося поїсти. У нас були і хліб, і ковбаса, і консерви, але хотілось чогось гарячого. Разом вирішили зварити юшку. Дружно взялися за роботу: хлопці розклали багаття, дівчата чистили картоплю. Я робила все, як учила мене мама. Не минуло й години, а в мисках уже парувала пахуча юшка. У той вечір вона здалася найкращою їжею у світі. Як добре, що мама навчила мене її готувати. Правду кажуть: “Що уміти – за плечима не носити”. От і моє уміння стало в пригоді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Оповідання про мою кімнату.
Ви зараз читаєте: Твір на тему: “Що уміти – за плечима не носити”
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.