Твір на тему: Вечорниці

Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничним батьком”.
Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг потрапити на чужу вечірку лише з дозволу організаторів гуляння.
Танці, пісні, забави, жарти – у веселих розвагах швидко минав час.
Під час вечорниць на Андрія молодь влаштовувала ігри з “калитою”. Так називали великий корж з діркою посередині, який підвішували до сволока. Хлопці й дівчата підстрибували, намагаючись дістати його губами. Вечорниці на Андрія настільки широко увійшли в побут українців, що в деяких селах грудень називали “андрійцем”.
Часто після вечірнього гуляння дівчата проводжали хлопців і сідали за роботу – вишивали рушники. Такі посиденьки називалися “досвітками”. Траплялося, що вони затягувалися до ранкового світла, коли починали співати треті півні.
Вечорниці закінчувалися перед Масляною. У піст гріх було розважатися.
Сьогодні повертаються із небуття народні свята, відроджується багатюща скарбниця духовних надбань, які дійшли до нас із сивої давнини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Твір на тему: Вечорниці