Твір на тему: Явище мережетури: українська література в Інтернеті


Явище мережетури: українська література в Інтернеті
Дев’яності роки минулого століття принесли з собою чергову технологічну революцію: стільникову і телефонію й Інтернет. Віртуальні простори останнього, як з’ясувалося, мають потужний потенціал до надання потрібної інформації й тепер виступають як новий особливий жанр чи, радше, вид чи вимір літератури. Одна з неусталених його назв – мережетура – це калька від російського сетература – слова, яке утворюється поєднанням частин слів “сеть” (переклад слова інтернет – міжнародна мережа з англійської) і “литература”.
Поряд із інтелектуальною літературою й масовим чтивом інтернет має свої особливості. Інтернет – це окремі програми-тексти (“веб-сторінки”, “інтернет-сторінки” або “сайти”), котрі зазвичай не читають, а проглядають. Об’єм інформації унеможливлює сприйняття її підряд, отже – читач (або, звичніше, користувач інтернету) постійно вибирає потрібне, відсіюючи решту. Інтернет має певну подібність до телефонної станції: коли ви копіюєте або, як кажуть, скачуєте собі певну веб-сторінку, то маєте можливість зворотного зв’язку з її творцями й технічною обслугою, а через них – із самим автором того, що ви читаєте, тобто виникає ефект перебування в літературному клубі, салоні, на мистецькій акції, вечірці.
У ідеалі ви можете уже в процесі

перегляду твору відіслати на веб-сторінку повідомлення про своє ставлення й оцінку, взяти участь у голосуванні для встановлення рейтингу цього твору, ознайомитися з оцінками попередніх читачів, написати електронного листа (“і-мейл”) авторові, отримати доступ до інших текстів цього ж автора, стилю, літературного об’єднання, веб-сторінки, замовити паперову версію потрібної книги, за бажанням посприяти поширенню інформації про цю веб-сторінку серед інших користувачів інтернету й навіть – увага! – взяти учать у літературній творчості: написанні й публікації своїх творів і дописуванні, переписуванні, пародіюванні вже існуючих.
Демократичність інтернет-простору гранично спростила проблему публікації своїх безсмертних літературних опусів. Безкоштовно або за доступні гроші амбітний автор може розмістити свої тексти на безмежних інформаційних просторах. Щоправда, популяризацію й наявність зворотного зв’язку забезпечує якість чи, скоріше, оригінальність творів, реклама – всередині інтернету і (в ідеалі) поза ним, технічний рівень вебсторінки (зручність користування переліченими послугами).
Які ж ресурси української літератури приступні сьогодні в інтернеті? Тут можна виділити електронні бібліотеки – класичної (http://poetry. uazone. net, http://ukrlіt. kma. mk. ua/catalog. htm, http://www. ukrlіb. com. ua), сучасної (http:ukrlіt. kma. mk. ua/catalog. htm) й найновішої, експериментальної (http://www. brama. com/art/lіtu. html, http://www. nau. kіev. ua/~max) української літератури, веб-сторінки, присвячені творчості окремих авторів чи літоб’єднань (http://vіtaly. rіvne/com/andrukhovych, http://shklіar. bіgmіr. net, http://www. zsu. zp. ua/99), а також літературознавчі ресурси – періодику (http://www. krytyka. kіev. ua, http: www. jіmagazіne. lvіv. ua, http://www. elіtprofі. com. ua), поповнювані збірки критичних праць (http:ukrlіt. kma. mk. ua/krіtіka. htm), літературні салони (http://www/lіttusovka. іatp. org. ua).
Тож удалого вам плавання літературними хвилями віртуального простору!



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Що такe щастя для павлуся.
Ви зараз читаєте: Твір на тему: Явище мережетури: українська література в Інтернеті