Загальна характеристика прозової спадщини Івана Багряного

За своїм світобаченням Іван Багряний був романтиком і “невиправним мрійником”. Він хотів, щоб усі жили в мирі й злагоді, прагнув згуртувати людей, повернути їх до християнських заповідей. Ця людина – безмежно закохана в рідну

Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці (за поемою І. Ф. Драча “Чорнобильська мадонна”) (1 варіант)

Актуальність – одна з головних ознак творів відомого сучасного поета Івана Драча. Будучи відомим як громадський діяч, він вступає у непримиренну боротьбу із суспільним злом, завжди вчасно відгукується на події, що відбуваються як у

Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант)

І. Нечуй-Левицький любив рідний народ, бажав служити його культурі” берегти й розвивати його мову. З цим були пов’язані численні життєві складності письменника: поліцейський нагляд, неприхильність начальства, злидні, самотність. У 1885 р. він вийшов у

Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства” В. Симоненка)

Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної

Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї… ” (2 варіант)

На уроці української літератури ми вивчали творчість нашого земляка – Володимира Сосюри. Він народився в Донбасі на станції Дебальцево. Завжди був закоханий у рідну землю з її мальовничими краєвидами: пірамідами териконів, гаями, вишневими садками.

Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля”)

Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги… І багато українських письменників також писали твори на цю тему. Наприклад, у Миколи Вороного є поема “Євшан-зілля”. Це поетична інтерпретація легенди про юного

“Марія” – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію

1917 рік приніс величезні зміни у віковий уклад життя всього суспільства. Грандіозні плани швидкої побудови соціалізму стримувало тільки селянство, яке і усіх сил трималося за своє хазяйство, за землю і нізащо не хотіло віддавати

“І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драмою “Свіччине весілля”)

На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного

Людина – рід – народ – людство (за творами Бориса Харчука)

Для Бориса Харчука література ніколи не була цінністю самодостатньою – виділяв лише ту, яка допомагає людині залишатися людиною, а народу – народом. Не визнавав ні детективної белетристики, ні поезії задля поезії – справжньою вважав

Роман Олеся Гончара “Собор”

Роман Олеся Гончара “Собор” Фронтовий побратим сержанта-мінометника Олеся Гончара, відомий нині російський письменник Михайло Алексєєв, у квітні 1987 року назвав роман “Собор” “багатостраждальним”. Чому виникло таке визначення долі твору через 20 років після появи