У порожній кімнаті… – Стус Василь

У порожній кімнаті
Біла, немов стіна,
Притомившись чекати,
Спить самотня жона.
Геть зробилась недужа –
Котру ніч, котрий день
Ані чутки про мужа,
Ані-анітелень.
Лячні довжаться тіні,
Дзвонять німби ікон,
І росте голосіння
З-за соснових ослон:
Мій соколе обтятий,
В ту гостину, де ти,
Ні пройти, ні спитати,
Ні дороги знайти.
За тобою, коханий,
Очі видивила.
Ніби кінь на аркані,
Світ стає дубала.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Вінграновський сидів і довго думав над собою.
Ви зараз читаєте: У порожній кімнаті… – Стус Василь
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.