Україна й українці у творчості Тараса Шевченка
Україна й українці у творчості Тараса Шевченка
Т. Г. Шевченко народився в Україні. Тут минуло його дитинство серед вишневих садків і струнких тополь, серед людей, гноблених і нещасних, яким був і він сам, але красивих душею, добрих і співучих. Добро і зло він бачив на землі свого дитинства, рай і пекло, і відчував свою єдність з Україною, з її народом. Все це стало часткою його самого. Він справді вийшов з народу, жив з народом, всіма своїми думами і почуттями був з ним міцно і нерозривно зв’язаний.
І в його піснях-думах бринить ота любов
Я так її люблю,
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога
Й за неї душу погублю, –
Пише поет.
І любить він рідний край у його спокійній красі під спів солов’я і у бурях, коли сичі перекликаються.
Поетові болить доля рідного раю, про нього він думає перш, ніж про власну долю:
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні…
… Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її окраденою збудять…
Ох, не однаково мені.
(“Мені однаково… “)
Покидаючи
Прощай, світе! Прощай, земле,
Неприязний краю!
Мої муки, мої люті
В хмарі заховаю.
А ти, моя Україно,
Безталанна вдово!
Я до тебе літатиму
З хмари на розмову.
(“Сон”)
До неї він лине серцем з далекого Петербурга і з оренбурзького за-слання. Їй він присвячує свої пісні, своїх безталанних і водночас щасливих (бо вічних!) дітей.
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну…
… Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу.
(“Думи мої… “)
І поховати себе поет просить “На Вкраїні милій” (“Заповіт”).
Але любов до краю свого дитинства, любов до своєї батьківщини не засліпила великого сина українського народу. Він розуміє, що “пани лукаві” “у раї пекло розвели”:
Он глянь: у тім раї, що ти покидаєш
Латану світину з каліки знімають…
А он розпинають вдову за подушне,
А сина кують…
А онде під тином холодна дитина
Голодная мре,
А мати пшеницю на панщині жне.
(“Сон”)
Тут ситі пани визискують знедолених людей (“лани братами оремо, а їх сльозами поливаєм”), ласі розпусники користуються правом першої ночі, роблять покритками чарівних сільських дівчат.
Тому і кличе Великий Кобзар “кайдани порвати” і вражою злою кров’ю волю “окропити”, “громадою обух сталить та гостре вигострить сокиру та й заходиться вже будить хиренну волю”, тому і оспівує він, поетизує всякий протест: масовий та індивідуальний (“Гайдамаки”, “Варнак”, “Єретик”, “Неофіти” тощо), пасивний і активний, стихійний і свідомий – і засуджує покірність, схильність забути кривди. Йому гірко, коли люди
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть.
(“І виріс я на чужині”)
“Нехай, забудеться і так… “
(“Не спалося, а ніч, як море”).
І всіх страдників і борців поет називає братами і сестрами, з якими його єднає ненька-Україна. Ці люди живуть у його серці, живуть у його творах. Це і його мати, яку “ще молодую у могилу нужда та праця положила”, і батько, що “не витримав лихої долі – умер на панщині”, і брати, яким “лоби поголили”, і сестри, що вік свій провели у наймах і злиднях, і кохана його Оксаночка, яку спіткала доля Катерини. Але рідними були поетові і ота мати, що “на панщині пшеницю жала” і далі сну-мрії про волю не йшла, і нещасна бунтівна Марина, і Перебендя, з його піснями-думами про долю України, і наймичка Ганна, що знайшла пораду своєму горю у доброті людській, і герой поеми “Юродивий”:
Найшовсь таки один козак
Із міліона свинопасів,
Що царство все оголосив:
Сатрапа в морду затопив…
І горді Залізняк та Гонта, що йшли на боротьбу за волю народну, жерт-вуючи всім, навіть власними дітьми (“Гайдамаки”), і ще тисячі названих та безіменних українців, бунтівних і покірних, але близьких душі поета.
Але великому Кобзареві чужа була національна обмеженість україн-ських панів типу “завзятого патріота” Петра Скоропадського (“у свиті ходить між панами та п’є горілку з мужиками, і вольнодумствує в шинку”, а водночас “кругом паскуда”, що “в селі своїм дівчаток перебирає”), чи персонажів вірша “І мертвим і живим… ” Поет добре знав українців, що любили “на братові шкуру, а не душу”. галерею таких панів він показав у вступі до поеми “Сон” та мало не в усіх своїх інших творах.
Т. Г. Шевченко був ворогом будь-якої обмеженості, вважаючи, що здобутки кожної національної культури є здобутком всього людства.
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
(“І мертвим, і живим… “)
Саме тому, мріючи про вільну Україну, де “у селах у веселих” будуть “і люди веселі”, де “врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі”.
Поет уявляв собі “сім’ю вольну, нову” народів, де оживе природа і оживуть люди, де не буде ніякого гноблення, а пануватиме воля і братерство.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Україна і українці в творчості Тараса Шевченка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Внизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]...
- Україна та українці в творчості Т. Г. Шевченка Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові. Українська земля дала світові геніального поета Т. Шевченка, який належить до найбільших народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури. Поезія Шевченка національна і інтернаціональна, гуманна і самобутня, загальнодоступна. Поет підніс не […]...
- Вірш Тараса Шевченка – В казематі (співає Скрябін) Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. […]...
- Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як українського народного письменника, справжнього патріота своєї нації. Майже усе написане ним було присвячене Україні, яку поет змальовував з великою любов’ю. Його заклик “Свою Україну любіть” проходить червоною ниткою через усю його творчість, так само, як мотив ненависті до поневолювачів рідного народу. Але […]...
- Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” / Т. Шевченко / Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам […]...
- Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]...
- Жіночі образи у творчості Тараса Шевченка Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря – великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XIX – початку XX століть – народність і реалізм. Творчий геній дозволив Кобзареві […]...
- Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий […]...
- Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка І. Т. Г. Шевченко – видатний український поет. 1. Дитячі захоплення Т. Шевченка (цікавиться славним і героїчним минулим українського народу – розповіді старого діда Івана). 2. Т. Шевченко – художник (думками лине на рідну Вкраїну, згадує часи колишньої слави її вільнолюбивих захисників; з’являється задум створити ілюстрований альбом “Живописна Україна”, до якого увійшли малюнки “Дари Богданові […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Де б він не був, куди б не закинула його тяжка доля, він завжди повертався до своєї рідної України, линув до неї своєю душею, до її “степів широких”, до її заквітчаних, мов чарівна дівчина, сіл, до найдорожчого для нього – до Дніпра. Він скрізь бачив її, рідну матір-Україну. І ніякі поневіряння не могли вбити ту […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить […]...
- Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь Життя Тараса Шевченка – це подвиг, перед яким я схиляюсь Твори геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається до кінця не пізнаним. А чари його слова, мені здається, не будуть розгадані ніколи. Такою самою мірою, як і загадка його […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея – […]...
- Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені […]...
- Заповіт нащадкам (за поезіями Тараса Шевченка) Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинахмріях він малює повну єдність чарівної природи і життя ї’ї трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи […]...
- Мотиви лірики Тараса Шевченка Мотиви лірики Тараса Шевченка Неможливо сьогодні уявити українську літературу і навіть культуру в цілому без творчого доробку Тараса Григоровича Шевченка. Великий Кобзар українського народу був справжнім митцем. Його творчий геній надихав його і малювати картини, і писати літературні твори, як поетичні, так і прозаїчні. Навіть якщо взяти окремо лише лірику, виявиться, що її тематика була […]...
- Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Три тяжкие доли имела судьба… И первая доля – с рабом повенчаться; Вторая – быть матерью сына раба И третья – до гроба рабу покоряться. И все эти тяжкие доли легли На женщину русской земли. / М. О. Некрасов / Перша половина ХІХ століття. Росія – під чоботом самодержав […]...
- Ідея національного духовного відродження у творчості Т. Шевченка Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цієї славної події український народ. В ім’я волі і свободи він жертвував усім – шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє рідного краю Мрії Тараса Шевченка про майбутнє рідного краю У кожної людини є щось своє, найсвятіше, у душі. Для неї воно настільки величне, що навіть думкою не осягнути. Таким було ставлення до рідної землі неперевершеного Поета від Бога Тараса Шевченка. Кобзар безмежно любив і своїх пращурів, і своїх сучасників, і майбутнє покоління роду українського. Та любити, щиро […]...
- Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Іду душею до Тараса (Моє ставлення до Тараса Шевченка) Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, […]...
- “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “до Основ’яненка” Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому – батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу славу козацьку, будити серця людей, адже […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, […]...
- Образ України у творчості Т. Шевченка Образ України у творчості Т. Шевченка Тарас Шевченко – вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга […]...
- Мати та материнство у творчості Т. Г. Шевченка Якщо читати поезії Шевченка одна за одною, стежачи за тим, які образи він бачив і втілював усе життя, звертає на себе увагу трагічна обумовленість образу матері. Де б не згадував поет про свою матір, де б не з’являлася “селянська мадонна” дитиною, скрізь – ніжність і любов поєднані з болем та жалем. Шевченко виріс сиротою, але […]...
- Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка (За віршами “Сонце заходить, гори чорніють… ” та “І виріс я на чужині… “) З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина, він переймався нещастями покривджених. Ще юнаком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав хвилюючий вірш “І виріс я […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Т. Шевченка Що заповідав поет українському народові у вірші “Заповіт”? У цій поезії Т. Шевченко закликає народ до боротьби проти несправедливого суспільного ладу, “порвати кайдани”, “вражою злою кров’ю волю окропіте” . Поет також висловлює палку віру у світле майбутнє України, її знедоленого народу, який, як сподівається Т. Шевченко, не забуде “пом’янути незлим тихим словом” свого мужнього співця....
- Україна в творчості О. Довженка Україна в творчості О. Довженка I. Життя і творчість О. Довженка – яскравий приклад служіння рідному народові. (О. Довженко – талановитий митець і культурний діяч, який своє життя і творчість присвятив своєму народові, своїй країні, переймаючись їх болями, переживаючи разом із народом і радощі, і страждання. Всі його твори (і в літературі, і в кіно) […]...
- Нескореність (Після знайомства зі щоденником Тараса Шевченка) Поети – як діти: душа – відкрита, почуття – до людей щирі й трохи по-дивному наївні. Вони так беззахисно йдуть до людей, так щиро промовляють рядками своїх поезій, що хочеться їх і їхнє слово захистити від буденності й бруду. Ми кажемо: “Ліричний герой поезії… ” А я не можу відокремити ліричного героя від особистості поета, […]...
- Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – під цими словами може підписатися кожна мужня людина альтруїстичних переконань, яка здатна на боротьбу і муки в ім’я щастя для всіх. І така стійкість, мужність, принциповість не дається людині з народженням. Все це виховується і гартується […]...
- Утвердження критичного реалізму у Тараса Шевченка Реферат з української літератури Утвердження критичного реалізму у Тараса Шевченка Дальше поглиблення кризи самодержавно-кріпосницького ладу, розклад феодальних відносин та інтенсивне зростання капіталізму в Росії в 40-60-х pp. XIX ст. загострили соціальні й політичні конфлікти, активізували суспільне життя в країні. Це був період, коли всі питання зводилися до проблеми ліквідації кріпацтва, а “передова думка Росії під […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова: Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть… На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, […]...
- Образи матері й дитини у творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
- Як би склалася доля малого Тараса Шевченка в наш час Тарас Григорович Шевченко – великий син українського народу, гордість і слава його. Один із найталановитіших і найвидатніших письменників світу. Відомий він і як художник, а передусім – як полум’яний борець за щастя знедоленого українського народу. Важким і тернистим був шлях народного співця. Народившись у кріпацькій родині, він змалку, ще в батьківській хаті “бачив пекло”, “роботу […]...
- Тема материнства в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Одним з найзворушливіших образів у шевченковій творчості, зокрема у великій книзі “Кобзар”, є образ матері. Не можна поминути ті чуйні, ласкаві слова, якими наш безсмертний Шевченко ушанував матір, ту просту селянську жінку, яка своєю щирою ласкою тільки й загоювала страждання дітей серед неволі й злиднів. Сам він у дитинстві тільки й зазнав щастя, доки жива […]...
- Думи мої, думи… (Літературний вечір за творчістю Тараса Шевченка) Літературний вечір “Думи мої, думи мої” “Думи мої, думи мої” (Літературний вечір) 1. Ведуча. Я вас вітаю з березневим днем. І все-таки зійдуть сніги, і нам привітно усміхнуться дерева своїм листям, трава і квіти. І прилетять гуси-лебеді. Такого ж березневого дня колись принесли лемки до кріпацької хати маленького хлопчика. Його навали Тарасом. Ріс він швидко […]...
- Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка (поема “Гайдамаки” Тараса Шевченка) Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет. Він був сам вихідцем з народу, а тому йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі його страждання. Зазнавши на собі нелюдського ставлення панів, знущання, катування, Тарас Григорович все своє життя присвятив служінню ідеї визволення трудящих, його твори – це твори критичного реалізму. У кожному слові, у […]...
- Я не засуджую традицій (роздуми над “Катериною” Тараса Шевченка) Я не засуджую традицій (роздуми над “Катериною” Тараса Шевченка) Реалістична соціально-побутова поема “Катерина” Т. Шевченка посідає серед його ранніх творів особливе місце. Цей лірично-епічний твір – схвильована і хвилююча розповідь про горе та поневіряння збезчещеної селянської дівчини. Поема містить численні ліричні відступи-роздуми, у яких поет висловлює свої думки й почуття з приводу життя Катерини та […]...
- Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (за творами Тараса Шевченка) Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (за творами Тараса Шевченка) Кріпак за походженням, Шевченко все життя прагне до знань. Різних вчителів посилала йому доля на життєвих шляхах (від школи п’янички-дяка до Академії Мистецтв). Ще в дитинстві, ледве опанувавши грамоту, він захоплюється творами Сковороди: … куплю паперу аркуш, і зроблю Маленьку книжечку; хрестами […]...
Розповідь мій улюблений міфологічний герой.