Українська нація в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”
(1819-1897)
Народився в м. Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер – Сумська область). Батько походив із козацької старшини, належав до дворянства, але, втративши право на нього, займався сільським господарством, мав власний хутір. Пантелеймон Куліш навчався у Новгород-Сіверській гімназії. Деякий час працював приватним учителем. Навчався як вільний слухач у Київському університеті, але не закінчив його. Учителював у Луцьку, Рівному, Києві, займався фольклористичною діяльністю. У 1845р. переїхав до Петербургу, де викладав словесність
Під час наукового відрядження у Варшаві в 1847р. був заарештований за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві і потім відправлений до Тули, де він служив дрібним чиновником. З 1850 р. живе у Петербурзі, активно займається громадською діяльністю. Згодом, залишивши казенну службу, живе на хуторі Мотронівка, подорожує за кордон, займається видавничою та літературною діяльністю.
Творчій доробок письменника – помітне явище в історії вітчизняної культури. Свою літературну творчість Куліш розпочав російськими творами, які не посіли помітного
Українська нація в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”
У романі П. Куліша “Чорна рада” широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни, зокрема чорна рада, що відбулася 1663 року в Ніжині. “
У цьому першому в українській літературі романі показано життя козацької старшини, взаємини між запорозькими козаками та селянами, панством та козацькою старшиною. Шрам, Сомко, Брюховецький – представники козацької старшини. Вони різні за своїми характерами, політичними уподобаннями, та все це люди, які вирішували чи намагалися вирішити долю України. Шрам і Сомко бачили свою батьківщину міцною, самостійною державою, яка опирається на союз з Росією, зберігаючи свої права й вольності. Правити нею має козацька старшина на чолі з гетьманом. У образах Шрама і Сомка втілена ідея патріотизму. Шрам, уже склавши полковництво, знову бере добровільно тягар на свої плечі – бо Україна в небезпеці. Він відважний бувалий воїн. Сомко – мудрий державний діяч. Він мріє про самостійну Україну, де панували б лад, порядок і справедливість. “Уже пора знати, що нема там добра, де нема правди. Ні, нехай у мене всяке, нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право, тоді буде на Вкраїні і правда, сила”.
Зовсім іншим постає перед нами гетьман Брюховецький. Він уособлює в собі те лихе, підступне, що призвело до міжусобиць та кровопролитної війни. Перед чорною радою він прикидається простою, щирою людиною, роздаючи обіцянки всім, хто підтримає його волю та правду. Коли ж його обирають гетьманом, він показує своє справжнє обличчя: “Обдули ми дурне мужицтво, обдули міщан, обдули й старих дундуків”.
Складними за часів Руїни були і відносини між простим козацтвом. У ті часи на Січ потяглась знедолена частина українського селянства, та залишились серед запорожців і справжні козаки. Один із них – курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність – такі ідеали цього славного козака.
Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. У народнопісенному дусі зобразив П. Куліш Петра Шраменка – дужого, хороброго молодого козака, закоханого у свою дівчину.
Зображуючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне. Письменник дещо ідеалізує гетьманство, старшину, стоїть на їхньому боці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Твір роздум що ти зробив для природи.