Українська народна казка – Батьківські поради (Збірка)

Казки, записані і упорядковані Петром Пойдою: “Піп і циган”, “Ведьмідь і павучок”, “Батьківські поради”.

ПІП І ЦИГАН
Був у одному селі піп, а в сусідстві з ним жив циган. Коли надійшла пора косити сіно, піп позвав цигана.
Домовилися так. Циган буде косити цілий день і за це матиме платню – одну торбину кукурудзи.
Почав циган косити.
Косив цілий день, а коли сонце заходило, став говорити попові про розрахунок за роботу.
Піп йому і каже:
– дивися! Ще день не минув, бо сонце хоч і заходить, але його брат – місяць – світить.
А це місяць уже зійшов був.
Бачить циган, що нічого не вдієш, і вирішив косити далі. Косив цілу ніч, аж поки місяць не зайшов. Тоді піп позвав цигана, щоб дати йому платню.
Прийшов циган із торбиною та взяв із собою ще й мішок. Прорвав у торбині дно і наставив діркою над мішком.
Сипле піп у торбину кукурудзу, а вона через дірку у мішок висипається.
Помітив це піп і став на цигана кричати.
А циган і каже:
– Коли в сонця з’явився брат, що світив мені цілу ніч, я мовчав. А тепер, коли я взяв торбиного брата, тобто мішок, то і ви не кричіть. Треба шанувати родичів.
Так циган перемудрив зажерливого попа.

ВЕдМІдЬ І ПАВУЧОК
Одного разу після довгої мандрівки по лісу Ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі лізе Павучок.
– Що це ти собі надумав? По мені, Ведмедеві, лазити?! – роздратовано пробурмотів Ведмідь.
Розсердився на Павучка і хотів був його вбити.
Що міг вдіяти маленький Павучок проти такого велетня?
– Простіть мені, вуйку! Я більше не буду,- почав благати Павучок Ведмедя.- Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану.
– Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити?- здивувався старий Ведмідь.- Яка з тебе поміч?
Але все-таки пожалів маленького і відпустив його.
Через деякий час у ліс прийшли мисливці.
Ходять, блукають у лісній гущавині то в один бік, то в другий, а дичини так і нема. Хотіли вже додому повертатися, але несподівано натрапили на сліди Ведмедя і почали за ним ганятись. Бідний Ведмідь не знав, куди подітися, щоб урятуватись від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди. Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Побіг скоренько до тої ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. Посидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли і стали неподалік від скелі.
– А може, наш бурмило заліз у он ту яму, що під скелею,- сказав один з мисливців.
– Туди він не міг залізти,- озвався другий мисливець.- Хіба ти не бачиш – там повно павутиння. Якби Ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так?
– Це правда!- підтвердили інші мисливці.
Постояли, покрутились та й пішли далі шукати.
А старий бурмило сидить собі тихесенько у тій ямі і від страху ні живий ні мертвий. Так налякався, бідолаха, так перепудився, що не смів навіть поворухнутись. І сидів там довго-довго.
А коли вже набридло сидіти, то вирішив визирнути і подивитись, чи нема якої небезпеки.
Лізе Ведмідь з тої ями і очам своїм не вірить – яма посновану густим павутинням, а Павучок гойдається на ній і сміється.
– Бачите, вуйку!- озвався Павучок до Ведмедя.- Якби не моє павутиння, то вас уже давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: “Старе добро не забувається”.
– Щиро тобі дякую, Павуче, що ти врятував мене від смерті,-відповів зі сльозами на очах старий Ведмідь.
Відтоді Ведмідь ставиться до Павучка з великою повагою і вдячністю.

БАТЬКІВСЬКІ ПОРАдИ
Жив у одному селі чоловік, і був у нього син.
Якось батько каже йому:
– Слухай, сину! Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоби тобі всі люди кланялися.
Задумався син над батьковими словами і питає:
– Як це, батьку, я можу поставити в кожному селі хату, купувати щодня нові чоботи і примусити всіх мені кланятися?
Засміявся старий і говорить :
– дуже легко, сину! Матимеш у кожному селі доброго товариша – будеш мати і свою хату. Щоб на кожний день були нові чоботи, треба їх щовечора чистити, і на ранок вони будуть як нові. І вставай, сину, рано – раніше всіх – і йди на роботу, і роби, а ітимуть на роботу люди, то всі будуть тобі кланятися і вітатися.

Ви зараз читаєте: Українська народна казка – Батьківські поради (Збірка)